Рішення

від 01.08.2016 по справі 757/41966/15-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41966/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2016 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Литвинової І.В.,

при секретарі - Бажан О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, передбачених ст. 625 ЦК України, в зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням суду з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» було стягнуто заборгованість за кредитним договором. 06.03.2012 між стягувачем та боржником ОСОБА_2 було укладено мирову угоду, відповідно до умов якої боржник зобов'язався добровільно сплачувати заборгованість за встановленим сторонами графіком. 01.09.2014 між ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» та ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» було укладено договір про відступлення прав вимоги та зміни сторін у зобов'язанні, відповідно до якого банк передав новому кредитору права вимоги заборгованості за кредитним договором до відповідача ОСОБА_2 За договором №12/10-3 відступлення права вимоги у зобов'язанні від 12.09.2014, права вимоги за кредитним договором №39.1.07/ІЖ-1 від 07.12.2007 були відступлені ТОВ «Компанія з управління активами «ІТТ-МЕНЕДЖМЕНТ» і за договором від 23.03.2016 право вимоги було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів». В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов визнаної судом мирової угоди, останнє погашення по якій відбулось 18.08.2015, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 1265211,08 грн., три проценти річних в розмірі 74427,57 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що оскільки кредитні кошти позичальнику за кредитним договором надавались в іноземній валюті, інфляційне збільшення на таке зобов'язання не нараховується.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, 07.12.2007 між ТОВ «КБ «АКТИВ-БАНК» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 530000 доларів США терміном пор 06.12.2032.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.11.2010 з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» було стягнуто заборгованість за кредитним договором.

06.03.2012 між стягувачем та боржником ОСОБА_2 було укладено мирову угоду, відповідно до умов якої боржник зобов'язався добровільно сплачувати заборгованість за встановленим сторонами графіком. Зазначена мирова угода була визнана ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.04.2012.

01.09.2014 між ТОВ «Фінансова компанія «Арбімаркет» та ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» було укладено договір про відступлення прав вимоги та зміни сторін у зобов'язанні, відповідно до якого банк передав новому кредитору права вимоги заборгованості за кредитним договором до відповідача ОСОБА_2 За договором №12/10-3 відступлення права вимоги у зобов'язанні від 12.09.2014, права вимоги за кредитним договором №39.1.07/ІЖ-1 від 07.12.2007 були відступлені ТОВ «Компанія з управління активами «ІТТ-МЕНЕДЖМЕНТ» і за договором від 23.03.2016 право вимоги було відступлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів».

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов визнаної судом мирової угоди, останнє погашення по якій відбулось 18.08.2015, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 1265211,08 грн., три проценти річних в розмірі 74427,57 грн., відповідно до положень ст.625 ЦК України.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, зобов'язання у сторін виникли по кредитному договору в іноземній валюті - доларах США. Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов'язання» визначено, що вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги. При цьому стягнення інфляційних нарахувань на суму основної заборгованості не є можливим, оскільки індекс інфляції розраховується лише стосовно національної валюти України (гривні). Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленої в ухвалі ВСУ у справі №6-5426св08 від 27.05.2009, рішенні ВСУ від 28.03.2012 у справі №6-36736вов10, постанові ВСУ від 18.05.2016 у справі №6-474цс16.

Посилання представника позивача про стягнення боргу за рішеннями судів у гривні, що є підставою для нарахування інфляційних втрат не може бути прийнято судом до уваги, оскільки грошовою одиницею кредитного договору, на підставі якого у сторін виникли зобов'язання, є іноземна валюта.

З огляду на зазначене, вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 1265211,08 грн. задоволенню не підлягає.

Що стосується вимоги про стягнення трьох процентів річних за порушення виконання грошового зобов'язання, то зазначена вимога є обґрунтованою, заявлений позивачем розмір стягнення перевірений судом та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів» (ідентифікаційний код 01731326) суму трьох процентів річних в розмірі 74427 грн. 57 коп. та судовий збір в розмірі 1116 грн. 41 коп. У задоволенні решти вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. В. Литвинова