Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
12 липня 2016 р. № 820/2171/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Юридично-комерційно приватна фірма "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2016 року №0000052200 про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 46000,00грн. основного платежу та 11500,00грн. штрафних (фінансових) санкцій, загальна сума - 57500грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" (ЮКПФ "ЦСРСГР", код ЄДРПОУ 24279194, Харківська область, Харківський район, с. Перемога, вул. Першотравнева, 11, 62422 , Україна, р/р 26003052297445 у відділенні № 11 ХМРУ "ПриватБанк" в м. Харкові, МФО 351533, ІПН242791920231, свідоцтво платника ПДВ " 28030453) судовий збір в сумі 1378, 00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.03.2016 року Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області складено акт №465/20-23-22-01-05/24279194 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" (код ЄДРПОУ 24279194) щодо своєчасності, правильності, достовірності та повноти сплати суб'єктом господарювання упродовж 2013-2015 р.р." податків, на підставі якого 07.04.2016 року було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000052200. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ЮКПФ "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Відповідач - Харківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.
У судовому засіданні представник відповідача вказав, що викладені в акті перевірки судження ОДПІ про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. За таких підстав, податкове повідомлення-рішення від 07.04.2016 року №0000052200 є правомірним та обґрунтованим. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач - Юридично-комерційно приватна фірма "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону", пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи 31.07.1997 р. за №14711050002000092, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 17.09.2004 року, код - 24279194. (а.с.8, 13-14).
На обліку як платник податків підприємство перебуває в Харківській ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області з 31.07.1997 року, №3044. (а.с.14).
На підставі наказу від 22.02.2016 р. № 113, виданого Харківською ОСОБА_3 у Харківській області, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" (код ЄДРПОУ 24279194) щодо своєчасності, правильності, достовірності та повноти сплати суб'єктом господарювання упродовж 2013-2015 р.р. податків та зборів.
Результати перевірки оформлені актом №465/20-23-22-01-05/24279194 від 21.03.2016 року. (а.с.16-58).
За висновками перевірки, позивачем - ЮКПФ "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону", порушено:
1) п.201.1, п.201.10 ст.201, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.186.3 ст.186, п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), в результаті чого підприємству донараховано ПДВ у сумі 4600 грн., у т.ч. за листопад 2013 р. - 46000 грн.;
2) пп.135.5.5 п.135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), в результаті чого донараховано податку на прибуток у сумі 217597 грн. за 2013 рік;
3) ст.270, 271 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), в результаті чого донараховано податку на землю у сумі 26110 грн. за 2013 р.
З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 07.04.2016 р. № НОМЕР_1, яким ЮКПФ "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 57500 грн., з яких 46000 грн. - основний платіж, 11500 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (а.с.15).
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті №465/20-23-22-01-05/24279194 від 21.03.2016 року на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне:
Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач у перевіреному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ підприємство "ЕНЕРГОСТРОЙ" (код ЄДРПОУ - 25464924).
Так, на підставі договору про надання послуг №1/11обр від 01.11.2013 р., укладеного між ЮКПФ "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" (замовник) та ТОВ Підприємство "ЕНЕРГОСТРОЙ" (виконавець), замовник доручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу (детальна обрізка плодових дерев на площі 160 гектарів із розрахунку 156 плодових дерев на одному гектарі, а всього 24960 дерев), а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. (а.с.66).
Відповідно п.4.1 вказаного договору, вартість робіт за один гектар дорівнює 1725,00 (одна тисяча сімсот двадцять п'ять) гривень, в тому числі ПДВ 20%, загальна сума договору складає 276000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 46000,00 грн.
Суд відмічає, що за формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.
На підтвердження доводів про реальність господарських операцій за правочином платник податків подав до суду складені контрагентом копії: акту виконаних робіт від 30.11.2013 р. у сумі 276000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 46000,00 грн.), податкової накладної №26 від 30.11.2013 р. на суму 276000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 46000,00 грн.). (а.с.67,68).
Розрахунок за надані послуги по обрізці дерев здійснювався позивачем на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Кварта 2015" відповідно до договору про відступлення права вимоги №1 від 16.06.2016 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями: №957 від 22.06.2016 р. на суму 86000,00 грн., №959 від 23.06.2016 р. на суму 82000,00 грн., №963 від 24.06.2016 р. на суму 78000,00 грн., №967 від 29.06.2016 р. на суму 29.06.2016 р.(а.с.88-91).
Так, за умовами договору про відступлення права вимоги №1 від 16.06.2016 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Підприємством "Енергострой" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кварта 2015" (новий кредитор), первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором надання послуг №1/11обр від 01.11.2013 р. (далі - основний договір), укладеним між первісним кредитором та Юридично-комерційною приватною фірмою "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону".(а.с.86).
Означений договір закону також не суперечить, вчинений між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не має відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.
Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд не вбачає недоліків у їх складанні як-то: дефектів форми, змісту або походження тощо, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак, оглянуті документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків - сторони правочину, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст.70 КАС України докази реальності вчинення господарських операцій.
Фактичних даних, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, суд в ході розгляду справи не виявив.
Добутими доказами підтверджується факт вибуття з власності суб'єкта права-платника податків коштів в оплату вартості придбаних товарів (робіт, послуг), факт юридичної непов'язаності сторін правочину, факт відсутності у сторін правочину спільних економічних інтересів, що в сукупності підтверджує звичайність умов ведення господарської діяльності.
В обґрунтування господарської мети, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що підприємством позивача відповідно до договору купівлі-продажу №Б-130/2003 від 15.10.2003 р. придбано у Відкритого акціонерного товариства "Перемога" багаторічні насадження, площею насаджень 717,62 га, з них - плодові насадження, площею 672,1 га; садозахисні полоси площею 45,52 га. (а.с.79).
Задля забезпечення високого і регулярного урожаю придбаних плодових дерев підприємством позивача було укладено договір з ТОВ Підприємство "Енергострой" по наданню послуг щодо обрізання плодових дерев та чагарників.
За формою складення, змістом прав і обов'язків сторін, предметом домовленостей, суттєвими умовами, порядком виконання зобов'язань тощо, означений договір закону не суперечить, вчинені між реально існуючими суб'єктами права зі статусом юридичних осіб, не мають відношення до обігу обмежених в цивільному/господарському обороті товарів (робіт, послуг), на порушення інтересів держави як учасника суспільних публічних правовідносин з справляння податків (зборів) не спрямовані.
Відносно викладених в акті перевірки обставин господарської діяльності контрагента позивача - ТОВ Підприємство "Енергострой", щодо того, що діяльність підприємства спрямована на формування "штучного податкового кредиту" без досягнення реального економічного ефекту, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.
Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.
Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ В«Фірма «²КВ» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.
Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.
Вирішуючи спір по суті, суд також зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в ст. 198 Податкового кодексу України.
Так, згідно п.п. 198.1., 198.2 вищеназваної статті право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Підпунктом 198.6 п. 198 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарських операції між позивачем та його контрагентами, а також правомірність віднесення позивачем податкового кредиту суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.
За таких обставин, слід дійти висновку, що судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
Відповідно до п. 135.1. ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Порядок обчислення податку на прибуток підприємств та сплати визначений ст. 137 ПК України.
Згідно ст. 201.1. ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За правилами, встановленими ст. 201.10. ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 68-89 КАС України, порушень підприємством позивача наведених норм закону, відповідачем суду не надано.
Таким чином, в ході судового розгляду відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірного податкового повідомлення - рішення, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення платнику податків додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону".
За таких підстав, позов слід задовольнити.
Судові витрати слід розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71 ,158, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 07.04.2016 року № НОМЕР_1.
Стягнути на користь Юридично-комерційної приватної фірми "Центр сприяння розвитку сільського господарства регіону" (код ЄДРПОУ 24279194, місцезнаходження: 62422, Харківська область, Харківський район, с. Перемога, вул. Першотравнева, буд. 11) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження: 61046, м.Харків, провул. Пархоменка, буд.3, код ЄДРПОУ 39859695).
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений 18 липня 2016 року.
Суддя Панченко О.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.07.2016 |
Оприлюднено | 09.08.2016 |
Номер документу | 59448528 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Панченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні