36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
26.07.2016р. Справа № 917/917/16
За позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Обрій", с.Рябківка, Чутівський район, Полтавська область, 38812
до Приватного підприємства "Ювента", вул.Комарова, 7, м.Полтава, Полтавська область, 36008
про стягнення 586 506,66 грн.
суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Мусійченко Т.С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю (в матеріалах справи)
від відповідача: представник не з"явився
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 586 506,66 грн., за договором поставки № 17/06 від 17.06.2014 року з яких основна заборгованість 351 072,00 грн., 3% річних 18121,09 грн., інфляційні втрати в розмірі 217 313,57 грн.
25.07.2016 року за вх. канцелярії суду №9175 від представника позивача на виконання вимог ухвали суду від 06.06.2016р. надійшли додаткові докази по суті предмету спору. Суд подані докази прийняв, розглянув та залучив до матеріалів справи.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоч і був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (поштове повідомлення в матеріалах справи), вимоги ухвали суду від 06.06.2016р. не виконав.
Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Оскільки судом були виконані вказані норми, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:
17 червня 2014 року між приватним сільськогосподарським підприємством «ОБРІЙ» та приватним підприємством «ЮВЕНТА» був укладений Договір поставки товару №17/06 (далі - Договір).
У відповідності до п. п. 1.1. Договору, Постачальник (ПСГП «ОБРІЙ») приймає на себе зобов'язання передати у власність Покупця (ПП «ЮВЕНТА») сільськогосподарську продукцію власного виробництва - насіння соняшнику, відповідно до накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору. Покупець зобов'язаний прийняти товар належної якості та оплатити його вартість згідно умов даного Договору.
Товар поставляється згідно найменування та кількості, зазначених у накладних, які являються невід"ємною частиною даного Договору. Загальна кількість товару становить 308т (п.2.1. Договору).
Ціна товару, відповідно до п. 3.1 Договору, становить 4800,00 грн/т. Загальна вартість даного Договору з урахуванням ПДВ 20% складає 1 824 000,00 грн. (п. 3.1 Договору).
Відповідно до наданих Позивачем накладних №85/1 суму 561216,00 грн. та №87/1 на суму 989 856,00 грн. ПСП "Обрій" поставило ПП "ЮВЕНТА" насіння соняшнику в кількості 323,14 тонн згідно Договору поставки від 17 червня 20 року № 17/06 на загальну суму 1 551 072,00 грн. Вказані накладні підписані уповноваженою особою відповідача ОСОБА_2, який дів на момент підписання на підставі Довіреності від 17 червня 2014 №9.
Відповідач на виконання умов Договору частково розрахувався за поставлений товар в розмірі 1 200 000,00 грн.
З доданого до матеріалів справи Акту звірки взаєморозрахунків заборгованість ПП «ЮВЕНТА» перед ПСГП «ОБРІЙ» становить 351 072,00 грн. Акт підписаний директором ОСОБА_3 та містить відтиск печатки ПП «ЮВЕНТА».
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати поставленої за договором продукції здійснив частково, і за ним рахується заборгованість в сумі 351 072,00 грн.
Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору поставки, яка складається з основного боргу в сумі 351 072,00 грн.; 3% річних в сумі 18 121,09 грн. за період з 11.09.2014 року по 01.06.2016 року, інфляційних втрат в сумі 217 313,57 грн. за період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року (включно) (розрахунок в матеріалах справи).
При прийнятті рішення зі спору суд виходив з наступного.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст.712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги.
Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.
За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.
У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що підписаними між сторонами видатковими накладними та довіреністю виданою відповідачем на отримання цінностей підтверджується факт поставки позивачем товару відповідачу на загальну суму 1 551 072,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленої продукції за договором поставки №17/06 від 17.06.2014 року виконав частково, на момент розгляду справи зобов'язання відповідача в частині сплати 351 072,00 грн. ним не виконані.
Отже, відповідач, підписавши договір поставки №17/06 від 17.06.2014 року, видаткові накладні взяв на себе зобов'язання з оплати продукції.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевикладеного позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 18 121,09 грн. за період з 11.09.2014 року по 01.06.2016 року, інфляційних втрат в сумі 217 313,57 грн. за період з жовтня 2014 року по квітень 2016 року (включно) (розрахунок в матеріалах справи).
При перевірці наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат суд прийшов до висновку, що останній підлягає задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5")
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 586 506,66 грн., за Договором поставки № 17/06 від 17.06.2014 року, з яких основна заборгованість 351 072,00 грн., 3% річних 18121,09 грн., інфляційні втрати в розмірі 217 313,57 грн. обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами (в мат. справи) і підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на Відповідача.
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "ЮВЕНТА" (вул.Комарова, 7, м.Полтава, Полтавська область, 36008, код ЄДРПОУ 21077030) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Обрій" (с.Рябківка, Чутівський район, Полтавська область, 38812, код ЄДРПОУ 30742409) заборгованості за Договором поставки №17/06 від 17.06.2014 року в розмірі 586 506,66 грн., з яких основна заборгованість 351 072,00 грн., 3% річних 18121,09 грн., інфляційних втрат в розмірі 217 313,57 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 8 797,60 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Повне рішення складено 02.08.2016р.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2016 |
Оприлюднено | 09.08.2016 |
Номер документу | 59451737 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Іваницький О.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні