Рішення

від 04.08.2016 по справі 912/2718/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 рокуСправа № 912/2718/16 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши матеріали справи № 912/2718/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов’янська птахофабрика"

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Фірма "Магос"

про стягнення 1 009 075,65 грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача:ОСОБА_2, довіреність № 03 від 06.01.2016р

від відповідача: участі не брали

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янська птахофабрика" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою № 66 від 12.07.2016 року з вимогами до приватного підприємства фірма "Магос" про стягнення основного боргу за поставлений по договору поставки (довгостроковому) № 10/05-16 від 10.05.2016р. товар в сумі 949 045,00 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 54 476,01 грн., інфляційні збитки в сумі 950,00 грн., 3% річних в сумі 4 604,64 грн. Судовий збір в сумі 15 137,31 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позовні вимоги ні по суті, ні по розрахунку не заперечив; правом на участь представника в судовому засіданні не скористався; про час і місце проведення судового засідання відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи вищенаведене господарський суд вважає за можливе розглянути справу на підставі норм ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

В С Т А НО В И В :

10 травня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янська птахофабрика» (далі по тексту - Постачальник, позивач) та ОСОБА_1 підприємством Фірма «МАГОС» (далі по тексту - Покупець, відповідач) укладено договір поставки (довгостроковий) №10/05-16 (далі по тексту - Договір).

За умовами вказаного договору постачальник зобов'язався передати (поставити), а покупець прийняти та здійснити оплату Товару, а саме: порошок яєчний сухий ДСТУ 30363-96 , загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна якого зазначена в Додатках (специфікаціях) згідно п.п. 1.6-1.7 та які є невід'ємними частинами даного Договору.

Сторонами також підписано Додаток № 1 до вказаного Договору №10/05-16 від 10.05.2016р. - Специфікацію № 1, відповідно до якої , постачальник на умовах Договору передає у власність Покупцю Товар згідно наведеної нижче Специфікації Товар - порошок яєчний сухий ДСТУ 30363-96 у кількості 10,0 тон по ціні 79 166,667 грн. без ПДВ за 1 тону, на загальну суму 950 000,00 (дев'ятсот п'ятдесят тисяч) грн., у т.ч. ПДВ.

У відповідності до п. 3.1. та п. 4.4. Договору постачальник зобов'язався поставити Товар (порошок яєчний сухий) на склад покупця автомобільним транспортом протягом п'яти календарних днів з моменту підписання Договору.

Відповідач у п. 3.2. Договору зобов'язався сплатити вартість отриманого від постачальника товару (яєчного порошку) протягом трьох календарних днів з моменту його отримання.

Відповідно до п. 5.1 Договору право власності на товар та ризики випадкового його пошкодження переходять від Постачальника до Покупця в момент передачі товару, що посвідчується видатковою накладною та/або актом прийому-передачі товару, підписаними уповноваженими представниками сторін. Підписання покупцем видаткової накладної свідчить про те, що Покупець згоден з ціною на товар, вказаною у видатковій накладній, перевірив кількість, якість, асортимент, тару поставленого товару та погоджується на прийняття свього поставленого товару як належно поставленого щзгідно цього Договору з дотримангням строків постачання.

Відповідальність сторін передачена у розділі 6 Договору, Строк дії договору, відповідно до п. 8.1. Договору - з моменту його укладення, до 31 грудня 2016р, та може бути автоматично продовженим на наступні періоди в 1 (один) рік кожен, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань згідно умо даного Договору.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що Позивачем належним чином та в повному обсязі виконані зобов'язання по Договору, що підтверджується видатковою накладною № 05113 від 11.05.2016р., товарно-транспортною накладною № 5113 від 11.05.2016р. та довіренністю ПП Фірма «МАГОС» №07/05 від 1 1.05.2016р. на отримання по Договору яєчного порошку у кількості 10,0 т .

Позивач стверджує, що з боку відповідача жодних претензій щодо кількості або якості отриманого яєчного порошку у встановленому Договором порядку не надходило.

Відповідачем вказані твердження позивача не спростовано жодними доказами .

Господарський суд враховує, що у відповідності до п. 3.2. Договору покупець зобов'язаний сплатити вартість отриманого від постачальника товару (яєчною порошку) протягом трьох календарних днів з моменту його отримання, тобто до 14 травня 2016р.

Матеріали справи містять Вимогу позивача (вих. №60 від 31.05.2016р.) щодо погашення відповідачем заборгованості у розмірі 950 000,00грн. протягом двох банківських днів з моменту ії отримання. Вказана вимога отримана відповідачем 07.06.2016р., що підтверджується відповідною відміткою у рекомендованому повідомленню про вручення поштового відправлення (копія додається).

Позивач вказує у позовній заяві, що конкретної відповіді на вищезазначену вимогу позивачем не отримано, натомість від відповідача отриманий Гарантійний лист №18/06-16 від 06.06.2016 р., згідно якому відповідачем підтверджується та визнається заборгованість за отриманий товар у сумі 950 000,00 грн.; йдеться також про те, що відповідачем 30.05.2016р. частково сплачена заборгованість на суму 200,00грн., у зв'язку з чим заборгованість становить 949 800,00грн. та встановлений строк повного погашення існуючої заборгованості в строк до 30 червня 2016р.

На підтвердження своїх доводів, що відповідачем здійснено оплату вартості поставленого товару частково, позивачем подано до матеріалів справи копії платіжних доручень. Так, станом на 12 липня 2016 року (дата позовної заяви) відповідачем частково сплачено заборгованість на загальну суму 955,00 гри., а саме:

30.05.2016 р. згідно платіжному дорученню №217 на суму 200,00 грн.,

09.06.2016р. згідно платіжному дорученню №222 на суму 200,00 гри.,

10.06.2016р. згідно платіжному дорученню №235 на суму 100,00 грн.,

17.06.2016р. згідно платіжному дорученню №242 на суму 150,00 грн.,

23.06.2016р. згідно платіжному дорученню №246 на суму 80,00 гри.,

24.06.2016р. згідно платіжному дорученню №256 на суму 70,00 грн.,

30.06.2016р. згідно платіжному дорученню №263 на суму 80,00 грн.,

01.07.2016р. згідно платіжному дорученню №267 на суму 50,00 грн.,

02.07.2016р. згідно платіжному дорученню №274 на суму 25,00 грн.

Залишок боргу в сумі 949 045,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача.

Разом з тим, господарський суд враховує, що відповідачем також було сплачено 100 грн. згідно платіжного доручення № 275 від 14.07.2016 року, тобто після звернення позивача до господарського суду. На вказану суму провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий Товар становить 948 945,00 грн.

Доказів виконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого Товару у визначений Договором строк та у повному обсязі сторонами до суду не подано .

За таких обставин вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений по договору поставки (довгостроковому) № 10/05-16 від 10.05.2016 року товар в розмірі 948 945,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючсь на п.6.2. Договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 54 476,01 грн. за період з 15.05.2016р. по 31.05.2016 року згідно поданого розрахунку.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Господарський суд враховує, що у п. 6.2 Договору сторони узгодили, що у випадку прострочення оплати за поставлену партію Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ. Сплата пені не звільняє Покупця від зобов'язань по оплаті.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарський суд здійснив перевірку розрахунку позивача за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство" та зауважує, що розрахунок позивача є помилковим.

Так, за розрахунком суду пеня за період з 15.05.по 29.05.2016р. на суму 950 000 складає 15 573,77 грн.

за період з 30.05. по 08.06.2016 року на суму 949 800 грн. складає 7 473,84 грн.;

за період з 09.06. по 09.06.2016 року (1 день) на суму 949 600 грн. складає 934,03 грн.;

за період з 11.06.по 16.06.2016 р. на суму 949 500 грн. складає 4 669,67 грн.;

за період з 17.06.по 22.06.2016р. на суму 949350 грн. складає 4 668,93 грн.;

за період з 23.06.по 23.06.2016р. (1 день) на суму 949 270 грн. складає 933,71 грн.;

за період з 24.06.по 25.06.2016р. на суму 949 200 складає 855,84 грн.;

за період з 26.06.по 29.06.2016р. на суму 949 120 грн. складає 3 423,06 грн.;

за період з 01.07. по 01.07.2016р. (1 день) на суму 949070 грн. складає 855,72 грн.;

за період з 02.07.по 12.07.2016р. на суму 949045 складає 8 556,96 грн.,

за перід з 15.05.2016р. по 12.07.2016р. складає 47 945,53 грн.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення пені за вказаний період підлягають задоволенню частково, в сумі 47 945,53 грн.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені господарський суд відмовляє, як безпідставно заявлені.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

З огляду на вказану норму ст. 625 ЦК України, позивачем цілком обґрунтовано та правомірно нараховано відповідачу 3% річних в сумі 4 604,64 грн. за період з 31.05.2016 року по 12.07.2016 року на вищезазначені суми заборгованості, а тому вказані вимоги позивача підлягають задоволенню .

В задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за травень 2016 року в сумі 950 грн. господарський суд відмовляє з огляду на наступне.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зазначено, що згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Враховуючи вищенаведене та умови Договору (п. 3.2), відповідно до яких у покупця існував обов'язок здійснити оплату на протязі 3-х календарних днів з моменту отримання товару (накладна № 05113 від 11.05.2016 р.), тобто 14.05.2016р., позивач безпідставно вимагає стягнення з відповідача втрати від інфляції за травень 2016 року, тобто фактично за частину місяця, а не за повний місяць.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на судовий збір у повному обсязі, оскільки спір виник з його вини.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 47, 49, п. 1-1- ст. 80, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Фірма "МАГОС"(код ЄДРПОУ 13757839, вул. Валентини Терешкової,213 "а", м.Кіровоград, 25014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янська птахофабрика" (код ЄДРПОУ 39552652, Донецька область, Слов'янський р-н, с.Дмитрівка, вул.Мічуріна, б.61) заборгованість за поставлений по договору поставки (довгостроковому) № 10/05-16 від 10.05.2016р. товар в сумі 948 945,00 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 47 945,53 грн., 3% річних в сумі 4 604,64 грн. , а також судовий збір в сумі 15 137,31 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 100 грн. припинити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 05.08.16

Суддя Т. В. Макаренко