Рішення

від 04.08.2016 по справі 912/2711/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 рокуСправа № 912/2711/16 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Макаренко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 912/2711/16

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об’єднання "Присадки"

до відповідача ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління"

про стягнення 22 709,94 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 , довіреність № 109 від 23.11.15 ;

від відповідача - участі не брали ;

слухач - ОСОБА_3 НОМЕР_1 виданий 08.09.1998 року;

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об’єднання "Присадки" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління заборгованість по договору № 340НПО від 17.04.13 у сумі 22709,94 грн., з них: 16093,00 грн. - основний борг, 377,86 грн. - сума компенсації за використання чужих грошових коштів, 1913,38 грн. - інфляційні нарахування та 4325,70 грн. - сума пені. Судовий збір позивач просить покласти на відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалою суду від 19.07.2016 року не подав, позовні вимоги ні по суті, ні по розрахунку не заперечив. Відповідач також не скористався правом на участь свого предствника у судовому заіданні, незважаючи на належне повідомлення його (відповідача) про час і місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправвлення.

Враховучи вищенаведене господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в справі матереалами на підставі норм ст. 75 ГПК України та без участі представника відповідача.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

17.04.2013 між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об’єднання "Присадки" (постачальник, позивач) та ОСОБА_1 з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" (покупець, відповідач) укладено Договір № 340НПО, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався поставити покупцю нафтопродукти (далі - Товар) погодженими партіями, а покупець зобов'язався їх оплатити та прийняти в асортименті, кількості згідно поданих заявок, погоджених з постачальником.

Ціна договору становить приблизно 1 000 000,00 грн. в т.ч. НДС.

В загальну вартістьт Товару не входять затрати постачальника по організації відвантаження (вартість послуг вантажовідправника по відвантаженню) та транспортуванню.

Відповідно до п. 3.1 ОСОБА_4 поставки: FCA (франко-перевізник на єстакаді наливу, Полтавська область, Кременчугський р-н, с.Омельник, вул.Козацька,9). Умови поставки розуміються Сторонами у відповідності з "Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів" (Інкотермс 2010).

Відповідно до п. 3.3. товар поставляється партіями. Постачальник та покупець, в порядку згідно п. 3.4. даного договору погоджують можливість поставки кожної партії Товару. При цьому, погоджується найменування та кількість товару, що постачається.

Згідно п. 3.4. Постачальник в разі згоди на поставку товару виставляє покупцю рахунок на передплату, в якому зазначається найменування Товару та його кількість.

Відповідно до п. 3.5 відвантаження Товару по договору здійснюється автомобільним транспортом. Поставка товару автомобільним транспортом покупця здійснюється протягом 3 робочих днів з моменту надходження передплати на розрахунковий рахунок постачальника або за погодженим сторонами графіком.

Пунктом 3.6 встановлено, що відвантаження товару автомобільним транспортом відбувається після пред'явлення покупцем довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, технічного паспорту на автомобіль такалібровочного паспорта на автоцистерну.

Відповідно до п. 3.8 Постачальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання по поставці Товару з моменту передачі його в розпорядження транспортної організації (перевізнику), а при відвантаженні в транспорт вантажоотримувача - з моменту передачі Товару в розпорядження вантажоотримувача у місці передачі згідно п. 3.1. цього ОСОБА_4. При цьому, із зазначеного моменту від Постачальника до Покупця переходить право власності на товар, а також усі ризики, пов'язаня з втратою та пошкодженням Товару.

Визначення вартості Товару та порядок проведення розрахунків сторонами узгоджено у розділі 4 ОСОБА_4.

Так, відповідно до п. 4.1. Ціна Товару визначається Прайс-листом Постачальника (надалі-Прайс-лист), який діяє на момент виставлення рахунку. Крім того, Покупець відшкодовує постачальнику його витрати по отрганізації відвантаження та транспортуванню Товару (вартість послуг вантажовідправника по відвантаженню).

Відповідно до п. 4.2.1 покупець здійснює оплату Товару попередню оплату у повному об'ємі згідно рахунків на попередню оплату. Підставою для перехаування попередньої оплати за Товар є рахунок постачальника на попередню оплату.

Перерахування коштів згідно рахунку на попередню оплату Покупець зобов'язаний здійснити на протязі 2-х банківських днів з дати витсавлення рахунку. Датою виставлення рахунку вважається дата, зазначена в реквізитах рахунку. Датою оплдати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, який зазначено в рахунку.

Відповідно до п. 4.2.2 ОСОБА_4, вартість послуг по відвантаженню та вартість транспортування оплачуються Покупцем згідно рахунку на оплату.

Відповідно до п. 4.5. ОСОБА_4 післяпроведеної поставки Поставщик з метою остаточних розрахунків на підставі документів про відвантаження формляє рахунок-фактуру на оплату поставленого Товару та направляє його почтою Покупцю чи передає представнику Покупця. У разі, якщо вартість фактично поставленого Товару, вартість послуг Вантажовідправника по відвантаженню такого Товару і вартість його транспортування перевищує попердньо сплачену Покупцем суму, Покупець зобов'язаний прийняти рахунок-фактуру та оплатити вартість Товару,, вартість послуг Вантажовідправника та вартість транспортування у повному обсязі з врахуванням раніше здійсненої оплати на протязі 1-го банківського дня після отримання рахунку.

Відповідальність сторони узгодили у розділі 5 ОСОБА_4.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться

В ході розгляду спору господарським судом встановлено, що згідно довіренностей на отримання ТМЦ № 581 від 06.11.2015р. та № 616 від 24.12.2015 р. (обидві на ім'я ОСОБА_5М.) та видаткових накладних № НВ-00722 від 09.11.2015р. та № НВ-00950 від 24.12.2015 року позивачем поставлено ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" (відповідач по справі) оливи на загальну суму 28 567 грн.

Виставлені позивачем рахунки - фактури № НВ - 0000940 від 09.11.2015р. на суму 18 974,00 грн. ПДВ 3 162,33 грн. та № НВ-0001092 від 24.12.2015р. на суму 9 593,00 грн. ПДВ 1598,83 грн. оплачені відповідачем частково, у сумі 12 474,00 грн..

Станом на 05.07.2016р. ТДВ "Світловодське кар'єроуправління" розрахунок за поставлений товар здійснило частково у сумі 12 474,00 грн.

Таким чином, основний борг позивача перед відповідачем по ОСОБА_4 № 340НПО від 17.04.2013 року складає 16093,00 грн.

Претензія позивача № 17 від 29.03.2016 року залишена позивачем без відповіді та задоволення, що слугувало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.вищенаведеного,

Доказів проведення остаточного розрахунку відповідача перед позивачем господарському суду не подано.

З урахуванням зазначеного, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 16 093,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4 325,70 грн. за період з 10.11.2015р. по 23.05.2016р. включно, інфляційні втрати в розмірі 1913,38 грн за період листопада 2015 року по травень 2016 року та 3% річних в розмірі 377,86 грн за період з 10.11.2015р. по 04.07.2016р.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.3 ОСОБА_4 у випадку неоплати Покупцем поставленого Товару, Опкупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставку НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки з моменту поставки Товару.

Враховуючи наведені вище правові норми та умови ОСОБА_4, господарським судом перевірено розрахунок пені, наданий позивачем до матеріалів справи та встановлено, що позивач помилково включає до розрахунку наступний день, який слідує за виставленням рахунку. Тоді як за умовами підпункту 4.2.1 п.4.2 передбачено обов'язок покупця оплатити рахунок на протязі 2-х банківських днів з дня виставлення рахунку.

Враховуючи дати рахунків-фактур, пеню слід нараховувати з 12.11.2015р. по рахунку-фактурі № НВ-0000940 від 11.11.201р. та з 27.12.2015 року по рахунку-фактурі № НВ-0001092 від 24.12.2015р.

Таким чином пеня у зв'язку з несвоєчасною сплатою вартості поставленого товару по видатковій накладній № НВ-00722 від 09.11.2015р. за період з 12.11.2015 року по 08.05.2016 року складає 2 607,10 грн.; по видатковій накладній № НВ-00950 від 24.12.2015р. за період з 27.12.2015р. по 23.05.2016р. складає 1680,62, а всього пеня складає 4 287,72 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення пені господарський суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю її пред'явлення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

З огляду на вказану норму ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу 3% річних на суми заборгованості по вищезазначених накладних в розмірі 377,86 грн за період з 10.11.2015р. по 04.07.2016 року (з врахуванням часткових проплат) .

Проте, позивачем також помилково до вказаного розрахунку включено наступний день, який слідує за виставленням рахунку. Тоді як за умовами підпункту 4.2.1 п.4.2 передбачено обов'язок покупця оплатити рахунок на протязі 2-х банківських днів з дня виставлення рахунку.

Отже, 3% річних слід нараховувати відповідно з 12.11.2015р. по рахунку-фактурі № НВ-0000940 від 11.11.201р. та з 27.12.2015 року по рахунку-фактурі № НВ-0001092 від 24.12.2015р.

За розрахунком суду 3% річних на суми заборгованості за видатковою накладною № НВ-00722 від 09.11.2015р. за період з 12.11.2015 року по 05.07.2016 року та по видатковій накладній № НВ-00950 від 24.12.2015р. за період з 27.12.2015р. по 04.07. 2016р. складає 356,77 грн., які і підлягають стягненню з відповідача.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення 3% річних господарський суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю їх пред'явлення.

Відносно нарахування інфляційних втрат то позивачем також допущено помилку щодо періоду нарахування (позивач зазначає дні за які нараховано інфляційні, тоді як індекс інфляції розраховується в середньому за місяць на суму боргу).

З огляду на вказане, господарський суд самостійно здійснив розрахунок інфляційних втрат за допомогою системи "Ліга: ОСОБА_6 9.1.5" відповідно до якого:

- за накладною № НВ-00722 від 09.11.2015р. із строком оплати 11.11.2015р. інфляційні втрати з врахуванням часткових проплат складають:

за грудень 2015р на суму 18974грн.- 132,81 грн.

за січень, лютий, березень, квітень, травень 2016 року на суму 10000,00 грн. - 515,89 грн.

Тобто, всього за загальний період з грудня 2015 року по травень 2016 року за вказаною накладною інфляційні втрати склали 648,70 грнгрн.

За накладною № НВ-00950 від 24.12.2015р із строком оплати 26.12.2015р. інфляційні втрати складають: за період з січня 2016 по травень 2016 року на суму боргу 9 593.00 грн. - 494.90 грн.

А всього інфляційні нарахування по ОСОБА_4 № 340НПО від 17.04.2013р. складають суму 1 143,60 грн., які і підлягають стягненню з відповідача.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції господарський суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю їх пред'явлення.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на судовий збір .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Світловодське кар'єроуправління" (27552, Кіровоградська область, м.Світловодськ, смт. Власівка, вул.Молодіжна, буд. 53, код ЄДРПОУ 13749739) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Присадки" (39713, Полтавська область, Кременчуцький район, с.Омельник, вул.Козацька,9, код ЄДРПОУ 37698655) основну заборгованість в сумі 16093,00 грн., пеню в сумі 4287,72грн., втрати від інфляції в сумі 1143,60 грн., 3% річних в сумі 356,77 грн., а також судовий збір в сумі 1378,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 05.08.16

Суддя Т. В. Макаренко