Рішення

від 26.07.2016 по справі 914/1628/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016р. Справа № 914/1628/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства В«Акцінерний банк В«УкргазбанкВ» , м.Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Санаторій В«АркадаВ» , м.Трускавець Львівської області

за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 універсальної товарної біржі, м.Київ

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 - представник (довіреність №588 від 21.12.2015р.);

від відповідача ОСОБА_4 - керівник; ОСОБА_5- представник (довіреність №2-05/д-16 від 30.05.2016р.);

від третьої особи не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Звукозапис розгляду даної судової справи за клопотанням позивача здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу В«ОберігВ» .

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством В«Акцінерний банк В«УкргазбанкВ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Санаторій В«АркадаВ» за участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 універсальної товарної біржі про визнання договору купівлі-продажу недійсним. В позовній заяві позивач просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.11.2014р., що укладений між Публічним акціонерним товариством В«Акцінерний банк В«УкргазбанкВ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Санаторій В«АркадаВ» ;

- застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати сторін повернути все отримане за договором, а саме зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Санаторій В«АркадаВ» повернути Публічному акціонерному товариству В«Акцінерний банк В«УкргазбанкВ» земельну ділянку, загальною площею 0,1968 кв.м, кадастровий номер 4611500000:01:012:0022, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Трускавець, вул.Річки, 21 та будівлю санаторію «Аркада», загальною площею 2004,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Трускавець, вул.Річки, 21 та належить ТзОВ

«Санаторій «Аркада» та повернути ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Аркада» 9 702 631,80 грн.

Ухвалою суду від 16.06.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.07.2016р. Ухвалою суду від 05.07.2016р. розгляд справи відкладено на 19.07.2016р. Ухвалою суду від 19.07.2016р. розгляд справи відкладено на 26.07.2016р.

Представник позивача подав клопотання (вх.№3796/16 від 26.07.2016р.) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6 фінансів України.

Відповідно до ст.27. ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Суд розглянувши клопотання (вх.№3796/16) позивача про залучення до участі у справі третьої особи, дійшов висновку відмовити в його задоволенні, оскільки позивачем не наведено обґрунтованих підстав за яких рішення у даній справи може вплинути на права або обов'язки ОСОБА_6 фінансів України щодо однієї з сторін.

Крім того, представником позивача подано клопотання (вх.№31457/16 від 26.07.2016р.) про колегіальний розгляд даної справи №914/1628/16 у складі трьох суддів.

Розглянувши клопотання про призначення колегіального розгляду справи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 4 6 Господарського процесуального кодексу України будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

В даному випадку суд не вбачає обставин, які б свідчили про те, що справа є складною та потребує додаткового дослідження. Крім того в матеріалах справи міститься достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Також представником позивача подано доповнення (вх.№3795/16 від 26.07.2016р.) до клопотання (вх.№3461/16 від 05.07.2016р.) про призначення експертизи.

Розглянувши клопотання позивача про призначення у справі експертизи, суд дійшов висновку відмовити у його задоволенні, оскільки в матеріалах справи міститься достатньо доказів для вирішення спору по суті, а також суд не вбачає необхідності для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні даного господарського спору і потребують спеціальних знань.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав зазначених у відзиві (вх.№28413/16 від 04.07.2016р.) на позовну заяву та додаткових поясненнях та запереченнях (вх.№29927/16 від 14.07.2016р.).

Третя особа явку повноважного представника у судове засідання не забезпечила, проте подала до суду клопотання (вх.№30396/16), в якому просить суд розгляд справи проводити без участі повноважного представника ОСОБА_2 універсальної товарної біржі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -

встановив:

03.10.2008р. між ПАТ АБ «Укргазбанк» (банк) та ТзОВ «Нова енергія світу» (позичальник) укладено кредитний договір №53-V, з додатковими договорами про внесення змін до нього, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредит в сумі 31 000 000,00 грн. з терміном кредитування з 03.10.2008р. по 02.10.2009р., зі сплатою за користування кредитом у межах встановленого терміну - 20% річних, понад встановлений термін - 30% річних.

Відповідно до п.2.1. кредитного договору від 03.10.2008р. кредит наданий банком забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

23.10.2008р. між банком та позичальником укладено договір №1 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, яким сторони дійшли згоди щодо викладення п.2.1. кредитного договору від 03.10.2008р. в новій редакції, та визначили в якості забезпечення виконання позичальником зобовязання за кредитним договором іпотеку без оформлення заставної, предметом якої є: нерухоме майно - будівля санаторію «Аркада», 4А, що знаходиться в будинку №21 по вулиці Річки в м.Трускавець та належить ВАТ «Трест «Київміськбуд-1» ім. М.П.Загороднього на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.12.2007р., виданого виконавчим комітетом Трускавецької міської ради на підставі рішення №61 від 24.03.2006р., оціночною вартістю, згідно з Витягом з реєстру прав на нерухоме майно від 15.10.2008р., виданим Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», 869 608,00 грн.; земельна ділянка, на якій знаходиться нерухоме майно, площею 0,1968 га, розташована в м.Трускавець, вул.Річки, 21, кадастровий №4611500000:01:012:0022 та належить ВАТ трест «Київміськбуд-1» ім.М.П. ОСОБА_7 на праві власності на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯА №569384, виданого Трускавецьким міським управлінням земельних ресурсів 24.06.2005р., на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.12.2004р. ВВО №869199, та зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020544600021, оціночною вартістю, згідно з висновком від 21.10.2008р. експерта про ринкову вартість земельної ділянки, виданому ТзОВ «Гарант-експертиза» (ліцензія серії АВ № 332189), 2 159 290,00 грн. За згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 34 994 290,00 грн.

23.10.2008 року, в забезпечення виконання зобов'язання ТзОВ «Нова енергія світу» за кредитним договором від 03.10.2008р. між ВАТ «Трест «Київміськбуд-1 ім.М.П.Загороднього та ПАТ «АБ «Укргазбанк» укладено договір іпотеки без оформлення заставної, предметом іпотеки за яким є: нерухоме майно - будівля санаторію В«АркадаВ» , 4А, що знаходиться в будинку №21 по вулиці Річки в м.Трускавець та належить ВАТ трест «Київміськбуд-1» ім.М.П.Загороднього; земельна ділянка, на якій знаходиться нерухоме майно, площею 0,1968 га, розташована в м.Трускавець, вул.Річки, 21, кадастровий №4611500000:01:012:0022 та належить ВАТ «Трест «Київміськбуд-1» ім.М.П.Загороднього, оціночною вартістю, згідно з Висновком від 21 жовтня 2008 року експерта про ринкову вартість земельної ділянки, виданому ТОВ «Гарант-експертиза»(ліцензія серії АВ № 332189), 2 159 290,00 грн. За згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 34 994 290,00 грн. (п.2.3 Договору іпотеки).

Вищезазначені обставини були встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 26.08.2011р. у справі № 34/67-54/237.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2011р. апеляційну скаргу ПАТ «Трест "Київміськбуд-1" імені ОСОБА_7 залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.08.2011р. у справі №34/67-54/237 - без змін.

Статтею 35 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до вищевказаного рішення господарського суду міста Києва, що залишено в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2011р., та яке набрало законної сили, вирішено стягнути з ТзОВ «Нова енергія світу» на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» 31 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 14 981 917,77 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 5 954 547,95 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту; 1 953 269,99 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 12 750,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказаним рішенням суду також вирішено стягнути з ПАТ «Тресту «Київміськбуд-1 імені ОСОБА_7» на користь ПАТ «АБ «Укргазбанк» 31 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 14 981 917,77 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 5 954 547,95 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту; 1 953 269,99 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами, 874 857,25 грн. штрафу, за рахунок реалізації майна за договором іпотеки без оформлення заставної, а саме:

- будівля санаторію В«АркадаВ» , 4А, загальною площею 2004,1 кв.м., що знаходиться в будинку №21 по вулиці Річки в м.Трускавець та належить ПАТ «Трест «Київміськбуд-1 імені ОСОБА_7» на праві приватної власності;

- земельна ділянка площею 0,1968 га, що знаходиться в м.Трускавець, вул.Річки, 21, кадастровий №4611500000:01:012:0022 та належить ПАТ «Трест «Київміськбуд-1 імені ОСОБА_7»

шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої ЗУ «Про виконавче провадження» та з дотриманням вимог ЗУ «Про іпотеку» , з початковою ціною реалізації у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки за договором іпотеки без оформлення заставної.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову від 21.12.2011 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 30483568.

13.07.2011р. державним виконавцем було описано та арештовано майно, що є предметом договору іпотеки від 23.10.2008 року.

Згідно Постанови ДВС України від 24.07.2012р., державним виконавцем було призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ «ОСОБА_2 експертна група» в особі ОСОБА_8 у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу №34/67-54/237 з метою отримання висновку про оцінку нерухомого майна.

Згідно висновку з незалежної оцінки майна від 08.11.2012р., складеного оцінювачем ТзОВ «ОСОБА_2 експертна група» ОСОБА_8, вартість вищевказаного майна становила в загальному розмірі 11 095 135,00 грн. без ПДВ, з яких вартість нерухомого майна: будівлі санаторію «Аркада» - 10 340 084, 00 грн., а земельної ділянки -755 051,00 грн.

Матеріали справи не містять заперечень сторін виконавчого провадження проти результатів вищенаведеної оцінки нерухомого майна зазначеної у висновку з незалежної оцінки майна від 08.11.2012р.

Прилюдні торги з реалізації вищезгаданого арештованого майна, що належить ПАТ «Трест «Київміськбуд-1» ім.М.П.Загороднього не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців.

Так, з протоколу №1-120/12 від 25.01.2013р. проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ПАТ «Трест «Київміськбуд-1» ім.М.П.Загороднього вбачається, що оскільки предмет торгів не був проданий, позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» виявив бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог за рахунок ціни майна, тобто в розмірі 11 095 135,00 грн. Відтак, позивач виявив бажанням залишити за собою непродане вищезазначене майно, що підтверджується свідоцтвами від 29.03.2013р., які видані приватним нотаріусом Трускавецького міського територіального округу ОСОБА_9.

Як зазначає позивач, департаментом з питань взаємодії з небанківськими установами та адміністративно-господарським департаментом ПАТ АБ «Укргазбанк» було організовано проведення суб'єктами оціночної діяльності незалежної ринкової оцінки об'єктів нерухомого майна банку, в тому числі будівлі санаторію «Аркада» та земельної ділянки, кадастровий номер 4611500000:01:12:0022.

Так, згідно висновку про вартість майна, складеного ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство», вартість згаданої земельної ділянки було оцінено в розмірі 2 457 300,00 грн., а нерухоме майно - будівля санаторію «Аркада» - 5 588 000,00 грн.

Замовником вищезазначеного висновку про вартість майна є ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк». Заперечень позивача щодо встановленої експертом вартості майна, матеріали справи не містять.

08.04.2014р. між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 універсальною біржею укладено договір про надання послуг з організації продажу з аукціону нерухомого майна та майнових прав на нерухоме майно АБ «Укргазбанк».

Судом встановлено, що рішенням правління АБ «Укргазбанк», оформленого протоколом № 27 від 06.06.2014р., за результатами розгляду питання п'ятого порядку денного правління АБ «Укргазбанк» вирішено здійснити продаж об'єктів нерухомого майна, перелік та початкова ціна яких наведені у додатку № 2 до протоколу, у який включено нежитлову будівлю та земельну ділянку за адресою: м.Трускавець, вул. Річки, 21, початкова ціна продажу 9 654 360,00 грн. У протоколі також зазначено, що рішення набуває чинності з дати його погодження наглядовою радою АБ «Укргазбанк».

Рішенням наглядової ради ПАТ АБ «Укргазбанк», оформленого протоколом № 9 від 03.10.2014р., погоджено рішенням правління АБ «Укргазбанк», оформленого протоколом № 27 від 06.06.2014р., про продаж об'єктів нерухомого майна зазначеного у додатку № 2 до протоколу, зокрема, нежитлової будівлі та земельної ділянки за адресою: м.Трускавець, вул. Річки, 21, початкова ціна продажу 9 654 360,00 грн.

10.10.2014р. між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 універсальною біржею укладено Договір № 1 до Договору від 08.04.2014р. про надання послуг з організації продажу з аукціону нерухомого майна та майнових прав на нерухоме майно АБ «Укргазбанк».

Так, відповідно до додатку № 1 до договору № 1 від 10.10.2014р., сторони визначили перелік майна (з розподілом на лоти) який виставляється на продаж з аукціону, в який включено, зокрема, нежитлова будівля та земельна ділянка за адресою: м.Трускавець, вул.Річки, 21, початкова ціна продажу 9 654 360,00 грн.

23.10.2014р. ОСОБА_2 універсальною товарною біржею було проведено аукціонні торги з продажу майна ПАТ АБ «Укргазбанк», а саме: нежитлової будівлі санаторію В«АркадаВ» , 4А, загальною площею 2004,1 кв.м. та земельної ділянки площею 0,1968 га., що належить ПАТ АБ «Укргазбанк. Початкова ціна продажу виставленого на продаж майна складала 9 654 360,00 грн.

З протоколу №3 проведення аукціонних торгів з продажу від 23.10.2014р. вбачається, що переможцем аукціону стало ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Аркада», яке придбало вищезгадане майно за ціною 9 702 631,80 грн.

Внаслідок цього, між позивачем та відповідачем було укладено оспорюваний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.11.2014р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованого в реєстрі за № 874, згідно якого позивач продав, а відповідач купив нерухоме майно, а саме:

- будівлю санаторію «Аркада», 4А, загальною площею 2004,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Трускавець, вул. Річки, 21;

- земельну ділянку, загальною площею 0,1968 кв.м., кадастровий номер 4611500000:01:012:0022, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Трускавець, вул. Річки, 21.

Позивач вважає вказаний договір купівні-продажу таким, що вчинений з порушеннями вимог законодавства, внаслідок чого має бути визнаний судом недійсним. При цьому позивач посилається на ч.1 ст.203 ЦК України, в якій зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У позовній заяві зазначено, що позивач прийняв на баланс нерухоме майно в якості заліку своїх грошових вимог за кредитним договором №53-V від 03.10.2008р., вартість якого становила 11 095 135, 00 грн. без ПДВ. Оцінка даного майна була проведена в 2012р., коли курс долара становив 7,99 грн.

Проте, як зазначає позивач, в 2014р. ПАТ АБ «Укргазбанк» продав вказане майно ТзОВ «Санаторій «Аркада» за суттєво нижчою ціною, а саме: 8 085 526,50 грн. без ПДВ, коли курс НБУ за 1 дол.США становив 11,25 грн.

При цьому, позивач зазначає, що враховуючи зростання рівня інфляції рівень цін на нерухоме майно у 2014р. в порівнянні до 2012р. мав би зрости в декілька разів.

Тобто, за твердженням позивача, фактично ПАТ АБ «Укргазбанк» внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 05.11.2014р. було нанесено збитків в розмірі 3 009 608,50 грн.

Позивач звертає увагу суду, що головним акціонером - головним власником істотної участі в АБ «Укргазбанк» є держава Україна в особі ОСОБА_6 фінансів України, якому належить майже 94,94 % відсотків акцій банку.

Як зазначив позивач, з цього випливає, що всі збитки, які наносяться АБ «Укргазбанк» мають своїм наслідком нанесення матеріальних збитків безпосередньо державі.

Такі дії ПАТ АБ «Укргазбанк», як зазначає сам позивач, свідчать про здійснення помилки щодо істотної умови договору, а саме ціни у зв'язку з наданням суб'єктом оціночної діяльності оцінки про вартість, яка не відповідає ринковій. Внаслідок таких дій було нанесено шкоду самій державі, що є неприпустимо з огляду на вимоги ст. 203 ЦК України. При цьому, позивач у позовній заяві посилається на абзац 1 ч.1 ст. 229 ЦК України в якому зазначено, що якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Враховуючи все вищезазначене, позивач звернувся до господарського суду Львівської області із позовною заявою та просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.11.2014р., що укладений між Публічним акціонерним товариством В«Акцінерний банк В«УкргазбанкВ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Санаторій В«АркадаВ» ;

- застосувати наслідки недійсності правочину та зобов'язати сторін повернути все отримане за договором, а саме зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Санаторій В«АркадаВ» повернути Публічному акціонерному товариству В«Акцінерний банк В«УкргазбанкВ» земельну ділянку, загальною площею 0,1968 кв.м, кадастровий номер 4611500000:01:012:0022, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Трускавець, вул.Річки, 21 та будівлю санаторію «Аркада», 4А, загальною площею 2004,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Трускавець, вул.Річки, 21 та належить ТзОВ «Санаторій «Аркада». Та повернути ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Аркада» 9 702 631,80 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав зазначених у відзиві (вх.№28413/16 від 04.07.2016р.) на позовну заяву та додаткових поясненнях та запереченнях (вх.№29927/16 від 14.07.2016р.).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача, суд дійшов висновку, що у задоволені позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Частиною 4 статті 91 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ст. 14 ЦК України).

У частині 1 ст. 55 ГК України зазначено, що суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ГК України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом (ч. 2 ст. 57 ГК України).

Відтак, господарською компетенцією суб'єкта господарювання є сукупність прав та обов'язків, які визначені законодавством та статутними документами суб'єкта господарювання.

Згідно ч. 4 ст. 12 ГК України обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюються Конституцією України та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ГК України суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

З огляду на викладене, перевищенням господарської компетенції, яке може стати підставою для визнання правочину недійсним, є перевищенням обсягу господарської компетенції визначеної законом та статутними документами суб'єкта господарювання.

Так, з протоколу №1-120/12 від 25.01.2013р. проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ПАТ «Трест «Київміськбуд-1» ім.М.П.Загороднього вбачається, що оскільки предмет торгів не був проданий, позивач ПАТ АБ «Укргазбанк» виявив бажання придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог за рахунок ціни майна, тобто в розмірі 11 095 135,00 грн. Отже, позивач виявив бажанням залишити за собою непродане вищезазначене майно, що підтверджується свідоцтвами від 29.03.2013р., які видані приватним нотаріусом Трускавецького міського територіального округу ОСОБА_9. Відтак, позивач зареєстрував за собою право власності на нерухоме майно, а саме: будівлю санаторію

«Аркада», 4А, загальною площею 2004,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Трускавець, вул. Річки, 21 та земельну ділянку, загальною площею 0,1968 кв.м., кадастровий номер 4611500000:01:012:0022, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м.Трускавець, вул. Річки, 21.

Рішенням правління АБ «Укргазбанк», оформленого протоколом № 27 від 06.06.2014р., за результатами розгляду питання п'ятого порядку денного правління АБ «Укргазбанк» вирішено здійснити продаж об'єктів нерухомого майна, перелік та початкова ціна яких наведені у додатку № 2 до протоколу, у який включено нежитлову будівлю та земельну ділянку за адресою: м.Трускавець, вул. Річки, 21, початкова ціна продажу 9 654 360,00 грн. У протоколі також зазначено, що рішення набуває чинності з дати його погодження наглядовою радою АБ «Укргазбанк».

Рішенням наглядової ради ПАТ АБ «Укргазбанк», оформленого протоколом № 9 від 03.10.2014р., погоджено рішенням правління АБ «Укргазбанк», оформленого протоколом № 27 від 06.06.2014р., про продаж об'єктів нерухомого майна зазначеного у додатку № 2 до протоколу, зокрема, нежитлової будівлі та земельної ділянки за адресою: м.Трускавець, вул. Річки, 21, початкова ціна продажу 9 654 360,00 грн.

Відтак, з огляду на викладене вище, позивачем не доведено перевищення господарської компетенції ПАТ АБ «Укргазбанк» на укладення опорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна, і зокрема, за початковою ціною 9 654 360,00 грн.

08.04.2014р. між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 універсальною біржею укладено договір про надання послуг з організації продажу з аукціону нерухомого майна та майнових прав на нерухоме майно АБ «Укргазбанк».

10.10.2014р. між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 універсальною біржею укладено Договір № 1 до Договору від 08.04.2014р. про надання послуг з організації продажу з аукціону нерухомого майна та майнових прав на нерухоме майно АБ «Укргазбанк».

Так, відповідно до додатку № 1 до договору № 1 від 10.10.2014р., сторони визначили перелік майна (з розподілом на лоти) який виставляється на продаж з аукціону, в який включено, зокрема, нежитлова будівля та земельна ділянка за адресою: м.Трускавець, вул.Річки, 21, початкова ціна продажу 9 654 360,00 грн.

23.10.2014р. ОСОБА_2 універсальною товарною біржею було проведено аукціонні торги з продажу майна ПАТ АБ «Укргазбанк», а саме: нежитлової будівлі санаторію В«АркадаВ» , 4А, загальною площею 2004,1 кв.м. та земельної ділянки площею 0,1968 га., що належить ПАТ АБ «Укргазбанк. Початкова ціна продажу виставленого на продаж майна складала 9 654 360,00 грн.

З протоколу №3 проведення аукціонних торгів з продажу нерухомого майна від 23.10.2014р. вбачається, що переможцем аукціону стало ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Аркада», яке придбало вищезгадане майно за ціною 9 702 631,80 грн.

Матеріали справи не містять доказів, що вказані аукціонні торги з продажу нерухомого майна від 23.10.2014р. оскаржувались будь-ким, і зокрема позивачем, та визнано недійсними. Відтак, аукціонні торги вважаються такими, що відбулись, про що позивач також не заперечує, і суд погоджується з доводами відповідача, що майно придбане на конкурентних умовах у спосіб та порядку передбаченому законодавством.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У позовній заяві зазначено, що позивач прийняв на баланс нерухоме майно в якості заліку своїх грошових вимог за кредитним договором №53-V від 03.10.2008р., вартість якого становила 11 095 135, 00 грн. без ПДВ. Оцінка даного майна була проведена в 2012р., коли курс долара становив 7,99 грн. Проте, як зазначає позивач, в 2014р. ПАТ АБ «Укргазбанк» продав вказане майно ТзОВ «Санаторій «Аркада» за суттєво нижчою ціною, а саме: 8 085 526,50 грн. без ПДВ, коли курс НБУ за 1 дол.США становив 11,25 грн. Тобто, за твердженням позивача, фактично ПАТ АБ «Укргазбанк» внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 05.11.2014р. було нанесено збитків в розмірі 3 009 608,50 грн.

Такі дії ПАТ АБ «Укргазбанк», як зазначає позивач, свідчать про здійснення помилки щодо істотної умови договору, а саме ціни у зв'язку з наданням суб'єктом оціночної діяльності оцінки про вартість, яка не відповідає ринковій. Внаслідок таких дій було нанесено шкоду самій державі в особі ОСОБА_6 фінансів України, якому належить майже 94,94 % відсотків акцій банку.

За змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним. Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов'язок доведення відповідних обставин покладається на позивача. Не вважається помилкою щодо якості продукції (товару, іншого майна) неможливість її використання або утруднення в її використанні, які сталися після виконання хоча б однією з сторін зобов'язань, що виникли з правочину, і не пов'язані з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка у мотивах правочину (тобто в обставинах, у зв'язку з якими особа вчиняє правочин) або незнання стороною правочину норм законодавства (п.3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»).

Перш за все слід зазначити, що оцінка нерухомого майна яка проводилась у 2012р. у межах виконавчого провадження жодною із сторін виконавчого провадження не оскаржувалась, відтак суд критично ставиться до пояснень позивача, що така оцінка нерухомого майна у такому його стані у якому воно могло перебувати у 2012р. не відповідала ринковій на момент її визначення.

Тим не менше, стверджуючи про здійснення помилки щодо істотної умови договору, а саме ціни, позивачем не наведено наявних обставин які могли вплинути на його волевиявлення і за яких він неправильно сприймав таку істотну умову договору як ціна на момент його укладення, враховуючи те, що органами управління та контролю ПАТ АБ «Укргазбанк» початкову ціну було погоджено задовго до моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, і позивачу було відомо про вартість майна за якою позивач придбав його у власність шляхом заліку своїх забезпечених вимог тощо.

Крім того, не має правового значення помилка, допущена при розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства чи незнання закону однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним (Верховний Суд України, Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними, Узагальнення від 24.11.2008р.)

Відповідно до п. 3.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (частина перша статті 207 ГК України), є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків. До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства і спрямовані, зокрема, на:

використання всупереч законові державної або комунальної власності;

незаконне заволодіння, користування розпорядження (в тому числі відчуження) об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (статті 14, 15 Конституції України);

відчуження викраденого майна;

виробництво і відчуження певних об'єктів, вилучених або обмежених у цивільному обігу (відповідні види зброї, боєприпасів, наркотичних засобів, іншої продукції, що має властивості, небезпечні для життя та здоров'я громадян, тощо);

виготовлення і поширення літератури та іншої продукції, що пропагує війну, національну, расову чи релігійну ворожнечу;

приховування від оподаткування доходів, інше ухилення від сплати податків;

виготовлення чи збут підробних документів і цінних паперів;

незаконне вивезення за кордон валютних коштів, матеріальних чи культурних цінностей;

використання власного майна на шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов'язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової або іншої фізичної особи, яка підписала договір, маючи на це належні повноваження. За відсутності останніх наявність наміру у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Аналізуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами відповідача, що спірний договір купівлі-продажу не підпадає під ознаки та критерії зазначені у вищенаведеній Постанові як такий, що посягає на економічні інтереси держави.

Тим не менше, згідно п.2.3. Статуту ПАТ АБ «Укргазбанк» банк володіє, користується та розпоряджається своїм майном та коштами відповідно до цілей своєї діяльності, передбачених статутом. Банк відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном та коштами, на які відповідно до чинного законодавства України може бути звернено стягнення. Банк не відповідає за зобов'язаннями держави, а

держава не відповідає за зобов'язаннями банку. Банк не відповідає за зобов'язання свої акціонерів. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями банку і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю банку, у межах вартості акцій, що їм належить.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України»).

Підприємництво здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (ст. 42 ГК України»).

Відтак, аналізуючи норми законодавства та п.2.3. статуту позивача, банк розпоряджається своїм майном на власний розсуд та на основі власного комерційного ризику, і позивачем не доведено, що укладенням спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна на умовах зазначених у договорі нанесено шкоди державі та її інтересам, враховуючи і зокрема те, що нерухоме майно належало на праві власності позивачу, а не державі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять доказів, а позивачем не наведено обґрунтованих підстав за яких в силу ст.ст. 203, 215, 229 ЦК України спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.11.2014р., що укладений між Публічним акціонерним товариством В«Акцінерний банк В«УкргазбанкВ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Санаторій В«АркадаВ»слід визнати недійсним, а відтак суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи норми ст.49 ГПК України, суд дійшов висновку витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 01.08.2016р.

Суддя Петрашко М.М.