Ухвала

від 04.08.2016 по справі 914/1908/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.08.2016 р. Справа №914/1908/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З.

при секретарі судового засідання Прокопів І.І.

за позовом: ОСОБА_1 підприємства «Гранд Кристалл», м. Харків

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства «Катекс», м. Львів

про стягнення 92 282,44 грн. основного боргу, 81 894,15 грн. інфляційних втрат, 8 350,93 грн. 3% річних та 91 384,89 грн. пені.

В судове засідання з'явились:

від позивача: не з'явився.

від відповідача : не з'явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_1 підприємством «Гранд Кристалл» до відповідача ОСОБА_1 підприємства «Катекс» про стягнення 92 282,44 грн. основного боргу, 81 894,15 грн. інфляційних втрат, 8 350,93 грн. 3% річних та 91 384,89 грн. пені.

Ухвалою суду від 20.07.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.08.2016р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 20.07.2016р. не виконав. Однак на електронну адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку із неможливістю забезпечити участь повноважного представника (вх.№ 32397/16 від 04.08.2016р.).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду від 20.07.2016р. не виконав.

Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову (3675/16 від 19.07.2016р.) прийшов до висновку, що заява позивача не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем в обґрунтування заяви про забезпечення позову наводяться твердження про те, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконував.

Робить висновок, що Відповідач з самого початку їх юридичних відносин, - з моменту укладання Договору, - не мав на меті сплачувати грошові кошти Позивачу.

Стверджує, що всі прохання Позивача, адресовані Відповідачу щодо сплати рахунку були повністю проігноровані. Більше того, доводить до відома суд про той факт, що за своєю юридичною адресою Відповідач не знаходиться. Оскільки Відповідач не перебуває за зареєстрованою адресою підприємства, на протязі трьох років ніяким чином не виплачує заборгованість та ігнорує прохання Позивача виплатити борг, то ці підстави можна вважати умовами застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру, оскільки невжиття їх може у майбутньому ускладнити чи зробити неможливим фактичне виконання рішення господарського суду по даній справі, у разі задоволення вимог позивача.

Ст. 67 ГПК України встановлені заходи, що можуть вживатися судом для забезпечення позову, серед яких є накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу та заборона відповідачеві вчиняти певні дії.

Пунктом 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011р. визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням : розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову ; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу ; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів ; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу .

Згідно п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011р. питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Пунктом 9 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011р. зазначено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивачем не долучено до заяви жодних належних доказів, які б свідчили про те, що відповідачем вчинялись чи вчиняються будь-які дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання та внаслідок яких майно, яке є у відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

П.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26.12.2011р. визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову . Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Заходи про забезпечення позову застосовуються судом, виходячи із обставин справи, змісту заявлених вимог.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, остання не підтверджена належними доказами. Зокрема, заявником не подано доказів, які б свідчили про реальні наміри чи дії боржника щодо відчуження вказаного майна та які б свідчили про співвідношення та співрозмірність заявлених вимог та відповідного заходу забезпечення позову тощо.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником не обґрунтовано належними та допустимими доказами підстав для вжиття заходів забезпечення позову, в зв'язку з якими існує реальна загроза невиконання даного рішення. На підставі наведеного, суд відмовляє позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

У відповідності до п. 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" №16 від 26.12.2011р. клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на клопотання про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

З огляду на викладене, у зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання, з метою повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин спору, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи.

Керуючись ст.ст.33, 43, 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У х в а л и в :

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 підприємства «Гранд Кристалл» про забезпечення позову - відмовити.

2. Відкласти розгляд справи на : 07.09.16 р. о 16:30 год.

3. Судове засідання відбудеться у приміщенні господарського суду Львівської області, який знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2 поверх, зал с.з.№4).

Позивача повторно подати (надіслати):

- оригінали документів, доданих до позовної заяви, для огляду в судовому засіданні;

- оригінал і належно завірену копію статуту (положення);

- письмово повідомити суд про наявність чи відсутність у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та чи немає рішення цих органів з такого спору;

- обґрунтований перерахунок пені (з врахуванням п.6 ст.232 ГК України);

- договір поставки від 01.07.2013р.;

- додаток № 1 до договору поставки від 01.07.2013;

- забезпечити в судове засідання явку уповноваженого представника.

Відповідача повторно подати (надіслати):

- оригінал і належно завірену копію статуту (положення);

- обґрунтований відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 59 ГПК України; письмові докази, які представляються суду, оформляти відповідно до вимог статті 36 ГПК України;

- забезпечити в судове засідання явку уповноваженого представника.

При направленні відзиву посилання на номер справи обов'язкове.

Попередити сторони про відповідальність, передбачену ст. 83 ГПК України за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторони.

Суд вважає за необхідне попередити позивача , що у разі повторного неприбуття в судове засідання та неподання витребуваних судом документів, справу буде залишено без розгляду відповідно до ст. 81 ГПК України .

Суд вважає за необхідне попередити відповідача , що у разі повторного неприбуття в судове засідання, справу буде вирішено на підставі наявних у ній доказів відповідно до ст. 75 ГПК України.

Враховуючи вимоги ст. 2-1 ГПК України стосовно обов'язкової реєстрації в автоматизованій системі документообігу, заяви, клопотання, документи, які вимагаються ухвалою суду (крім оригіналів документів, які витребовуються судом для огляду в судовому засіданні), належить надсилати та/або подавати через канцелярію господарського суду не пізніше ніж за 3 дні до судового засідання , посилання на номер справи - обов'язкове.

У відповідності до ч.2 ст.36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Представникам сторін мати при собі належним чином оформлені повноваження (довіреність тощо), та документ, що підтверджує особу (паспорт).

Суддя Галамай О. З.