Рішення

від 02.08.2016 по справі 918/430/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 р. Справа № 918/430/16

Господарський суд Рівненської області у складі суду: суддя Романюк Р.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" в особі Рівненської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопапір"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.01.2016 року);

від відповідача: не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія" в особі Рівненської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопапір" про стягнення 13698 грн. 12 коп. заборгованості, 1182 грн. 30 коп. 3 % річних та 12 156 грн. 14 коп. інфляційних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі Договору поставки № 010213 від 01.02.2013р., поставив відповідачу товар на загальну суму 13698 грн. 12 коп., вартість якого останнім не сплачена, а тому заборгованість, 3 % річних та інфляційні просить суд стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14.06.2016 року порушено провадження по справі № 918/430/16 та призначено справу до розгляду.

Розгляд справи за клопотаннями сторін неодноразово відкладався.

04.07.2016 року до суду від відповідача надійшло платіжне доручення № 3405012 від 04.07.2016 року про перерахування коштів ТОВ "Екопапір" на рахунок ТОВ "Експансія" у розмірі 13 698,12 грн.

02.08.2016 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить суд стягнути з відповідача 1182,30 грн. 3% річних та 12156,14 грн. інфляційних, а в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 13 698,12 грн. провадження у справі припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Представник позивача в судовому засіданні 02.08.2016 року підтвердив зарахування коштів в сумі 13 698,12 грн. і підтримав позовні вимоги, з підстав, зазначених у позовній заяві та просив суд стягнути з відповідача 1 182 грн. 30 коп. - 3 % річних та 12 156 грн. 14 коп. інфляційних, а в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 13698,12 грн. провадження у справі припинити.

Представник відповідача в судове засідання 02.08.2016 року не з'явився.

Дослідивши зібрані у справі докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Експансія" (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екопапір" (далі - Покупець) був укладений Договір поставки № 010213 (далі - Договір), за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 14.03.2013 року до договору поставки № 010213 від 01.02.2013 р., продавець зобов'язується постачати слідуючі види відходів як вторинна сировина: макулатура, поліетилен (далі по тексту - товар), а покупець зобов'язується купити і оплатити товар на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, найменування, кількість і одиниця виміру товару узгоджуються за згодою сторін, і відображаються в накладних, які після підписання уповноваженими представниками обох сторін, стають невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п. 3.5 Договору, фактом отримання товару вважається підписані сторонами накладні на дату розвантаження товару на складі покупця.

У відповідності до п. 4.1 та п.п. 4.2.1. та 4.2.2. п. 4.2 Договору, ціна на поставлений товар встановлюється в національній валюті України, з врахуванням ПДВ. Ціна за один кілограм товару складає: макулатура - 0,90 грн. з ПДВ; поліетилен - 2,50 грн. з ПДВ.

Пунктом 4.4 Договору сторони обумовили, що покупець перераховує грошові кошти за отриманий товар на поточний рахунок продавця протягом 21 (двадцяти одного) банківського дня з моменту підписання накладних на товар.

У разі невиконання або неналежного виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України (п. 5.1. Договору).

Згідно п.п. 7.1. та 7.2. Договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до "31" грудня 2013 року. У разі, якщо за один місяць до закінчення строку дії даного договору ні одна із сторін не заявить про свій намір його розірвати, договір вважається пролонгованим на слідуючий календарний рік на тих же умовах

Вказаний Договір та додаткова угода підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар (макулатуру та відходи плівки поліетиленової) згідно видаткових накладних №0094896451 від 14.06.2013р., №0094896461 від 14.06.2013р., №0094896839 від 17.06.2013р., №0094896842 від 17.06.2013р., №0094899984 від 20.06.2013р., №0094899998 від 20.06.2013р., №0094900078 від 25.06.2013р., №0094900082 від 25.06.2013р., №0094901868 від 28.06.2013р., №0094901877 від 28.06.2013р., №0094902395 від 02.07.2013р. та №0094902370 від 02.07.2013р. загальною вартістю 13698,12 грн. 00 коп. (а.с.12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34).

Однак всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості товару, наданого йому в спірний період, у встановлений вищезазначеним договором строк не виконав.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з зібраних у справі доказів, позивач поставив відповідачу згідно Договору товар (макулатуру та відходи плівки поліетиленової), який останнім прийнятий, однак його вартість не сплачена. Заборгованість відповідача за отриманий згідно Договору товар складає 13 698 грн. 12 коп.

Разом з тим, після порушення провадження у справі, відповідач платіжним дорученням № 3405012 від 04.07.2016 року здійснив перерахування грошових коштів ТОВ "Експансія" в сумі 13 698 грн. 12 коп.

Отримання грошових коштів та їх розмір підтверджується банківською випискою, поданою позивачем та його представником, присутнім в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова).

За таких обставин, коли зібраними у справі доказами підтверджується сплата відповідачем заборгованості за поставлений згідно Договору товар і це не заперечується представником позивача, присутнім в судовому засіданні, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 13 698 грн. 12 коп. заборгованості, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Також, на підставі статті 625 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача 1 182 грн. 30 коп. 3 % річних, а також 12 156 грн. 14 коп. інфляційних.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач у справі припустився прострочення виконання грошового зобов'язання, то відповідно він зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши подані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних, суд визнає їх арифметично вірними та такими, що здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (частина 2 статті 49 ГПК України). Враховуючи, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, то, відповідно, судовий збір покладається судом на останнього в повному розмірі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 1 182 грн. 30 коп. 3 % річних, 12 156 грн. 14 коп. інфляційних, з припиненням провадження у справі в частині стягнення 13 698 грн. 12 коп. боргу, а тому, керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екопапір" (33028, м. Рівне, вул. Соборна, буд. 192, оф. 11, код ЄДРПОУ 37302208) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" (08132, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, код ЄДРПОУ 32294905) в особі Рівненської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" (33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 9, код ЄДРПОУ 35278624) 1 182 (одну тисячу сто вісімдесят дві) грн. 30 коп. - 3% річних, 12 156 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 14 коп. інфляційних та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення з відповідача 13 698 грн. 12 коп. боргу, провадження у справі припинити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "04" серпня 2016 року

Суддя Романюк Р.В.