Ухвала

від 04.08.2016 по справі 826/25587/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/25587/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 серпня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Ткачук М.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Рост Аутстафінг» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Рост Аутстафінг» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Рост Аутстафінг» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України в м. Києві, в якому просило суд:

Податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від « 07» липня 2015 року: № 0002442202 та № 0002452202 визнати протиправними і скасувати повністю;

Зобов'язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України», інформаційної системи (бази) «Податковий блок» та інших інформаційних баз даних ДФС України відомості, внесені на підставі акту від 19.06.2015 №265/26-57-22-02/36114580 перевірки, здійсненої ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві;

Зобов'язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Рост Аутстафінг» за період, наведений у акті від 19.06.2015 року №265/26-57-22-02/36114580 перевірки, здійсненої ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарм Рост Аутстафінг», подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та надано невірну правову оцінку діям відповідача щодо правомірності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем не надано первинних документів, якими підтверджується реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Камелія Груп» за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року, зазначивши, що наявність податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та витрат підприємства.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі направлення від 11.06.2015 №1167/22-02. виданого Державною податковою інспекцією у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві Падалкою Тарасом Віталійовичем, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС в м. Києві на підставі пп.75.1.2 15.1 ст.75. пп.78.1.1 п.78.1 ст.78., п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України від 02 грудня 110 року №2755-VI із змінами та доповненнями, наказу ДПІ у Святошинському районі ГУ у м. Києві від 11.06.2015 року №1188 проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Рост Аутстафінг» (код ЄДРПОУ 36114580) з питань дотримання вимог псового законодавства по господарських відносинах з ТОВ «Камелія Груп» (код ЄДРПОУ 39079696) за періоди 01.08.2014 року по 31.08.2014 року.

Пред'явлено направлення на перевірку від 11.06.2015 №1167/22-02 та вручено копію наказу від 11.06.2015 №1188 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Рост Аутстафінг» Кузьменчуку B.B. 11.06.2015року.

Перевірку проведено з відома та в присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Рост Аутстафінг» Кузьменчука В.В. з 11.06.2015 року по 17.06.2015 року.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 19.06.2015 року №265/26-57-22-02/36114580 з питань дотримання вимог податкового законодавства по господарських відносинах з ТОВ «Камелія Груп» (код ЄДРПОУ 39079696) за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року (далі - Акт).

Згідно Акту перевірки Відповідачем було вказано, зокрема, на наступні порушення:

пункту 138.1., підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138, пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 2014 рік у сумі 581 169,00 грн.;

пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 85, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1., пункту 201.6., пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2014 року на суму 645 743,00 грн.

Не погоджуючись з такими висновками, позивачем подавалися відповідачу заперечення до Акту, за результатом розгляду яких, висновки були залишені без змін.

Відповідачем зазначено, що позивачем не надано пояснень та документів, що засвідчують причини передачі первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Камелія Груп» за серпень 2014 року, їх оригіналів, правоохоронним органам (слідчому відділу Деснянського РУ ГУ ВМС України, а саме слідчому О.С. Федяю) та доказів такої передачі (відмітки про отримання документів), а також запиту слідчого на обґрунтування вилучення документів. Копій документів з оригіналів позивачем знято не було.

Вищенаведене, на думку відповідача, може свідчити про навмисне приховування посадовими особами позивача оригіналів документів (або їх копій) та перешкоджанню виконання повноважень посадовими особами органів ДФС під час проведення перевірки суб'єкта господарювання.

У зв'язку з вищезазначеним, відповідачем було складено акт про ненадання документів під час перевірки від 16.06.2015 року № 149/26-57-22-02.

Також, 17.06.2015 перевіряючим було вручено директору позивача під підпис запит від 17.06.2015 року № 1 щодо надання пояснень та підтверджуючих документів з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Камелія Груп», проте відповіді на запит з документами під час перевірки надано не було, у зв'язку з чим відповідачем було складено акт про ненадання документів під час перевірки від 17.06.2015 року № 151/26-57-22-02.

Таким чином, до перевірки не було надано жодних документів, які б підтверджували надання послуг, а саме: договорів, рахунків-фактур, актів прийому-передачі робіт, податкові накладні, реєстри податкових накладних та інше. Також, до перевірки не було надано документів які б свідчили про розрахунки між підприємствами.

Однак, Позивач зазначає, що скориставшись правом, передбаченим абз. 2 п.44.6 ст.44 ПК України, подало разом з запереченнями до акту копії всіх підтверджуючих документів за перевіряємий період, але надані копії не було взято до уваги Відповідачем.

З даного приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Крім того, відповідно до абз.4 пп.. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Абзацом 5 пп.. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підстави для проведення документальних позапланових перевірок передбачені ст. 78 ПК України.

Пунктами 78.4-78.5 ст. 78 ПК України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Приписами п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу встановлено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

За приписами пункту 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до вимог статті 183 Податкового кодексу України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 у справі № 21-37а10.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 з цього приводу зазначається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, в даному випадку правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень повинен довести відповідач як суб'єкт владних повноважень.

В той же час, обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що 01.08.2014 року між ТОВ «Фарм Рост Аутстафінг» та ТОВ «Камелія Груп» укладено ряд договорів, а саме:

Договір про надання послуг №01-08/22, згідно з яким ТОВ «Фарм Рост Аутстафінг» (замовник), а ТОВ «Камелія Груп» (виконавець) уклали цей договір щодо проведення виконавцем робіт по обслуговуванню торгівельної площадки (а.с. 59-62);

Договір про надання послуг з операційного обліку №01-08/62, згідно з яким ТОВ «Фарм Рост Аутстафінг» (замовник), а ТОВ «Камелія Груп» (виконавець) (а.с. 63-69);

Договір про надання послуг №01-08/24, відповідно до якого ТОВ «Фарм Рост Аутстафінг» (замовник), а ТОВ «Камелія Груп» (виконавець) уклали цей договір щодо навантажувально-розвантажувальних робіт (а.с. 70-73).

Так, відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору про надання послуг №01-08/22 виконавець проводить роботи по обслуговуванню торгівельної площадки, зокрема: роботи по проведенню повної передпродажної підготовки товарів, в т.ч. перевірка найменування, кількості, комплектності, відповідності маркування, проведення розпаковки, огляд зовнішнього стану; роботи по розміщенню та викладці товарів по групам, видам з урахуванням попиту та зручності у роботі; роботи з обслуговування покупців; роботи по проведенню поточного обслуговування торгівельного залу, секції, відділу, в т.ч. перевірка наявності та відповідності маркувань, цінників на товарах.

Відповідно до п.п. 1.2. п. 1 Договіру про надання послуг №01-08/22 - Послуги з постачання та збуту , в т.ч. послуги з організації та забезпечення процесу постачання та збуту товарів, товарного руху на торгівельній та складській площадці, зокрема: обслуговування договорів поставки та збуту, в т.ч. попереднє вивчення ринку, цін та споживчого попиту проведення переговорів з постачальниками та покупцями, контроль та забезпечення дотримання договірних зобов'язань, обробка і забезпечення замовлень; організація та контроль за постачанням та збутом товарів; поточний аналіз постачання, збуту та товарного руху; забезпечення проведення акційних програм.

Також, п.п. 3.2.1 визначається, що оплата проводиться в гривнях на підставі виставлених рахунків виконавцем між замовником та виконавцем.

За Договором про надання послуг з операційного обліку №01-08/62 Виконавець надає наступні Послуги: введення в програмне забезпечення Замовника інформації про укладені ним з третіми особами договори/угоди/додатки до договорів/додатки до угод, номери податкових накладних, оформлених відповідно до кожної господарської операції; роздруківка первинних бухгалтерських документів Замовника; ведення складського обліку товарів, готової продукції, сировини і тари Замовника; кодування товарів Замовника; щоденне надання оперативної інформації Замовнику про складський обіг його товарно-матеріальних цінностей; підготовка первинних документів з реалізації Замовником товарів за безготівковим розрахунком, в тому числі - виписування податкових накладних, оформлених відповідно до кожної господарської операції з повним дотриманням норм чинного законодавства України в частині правил складання первинної бухгалтерської документації; відображення в облікових регістрах даних про уцінку, дооцінку товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) Замовника в порядку, формі та строки, визначені нормами чинного законодавства України; відображення у відповідному програмному забезпеченні, яке використовується Замовником на законних підставах даних про рух товарно-матеріальних цінностей по складу Замовника; підготовка/формування/складання та роздруківка первинної бухгалтерської документації з інвентаризації ТМЦ Замовника.

Пунктом 3.1. Договору про надання послуг з операційного обліку №01-08/62 визначено, що виконавець щомісячно протягом строку дії цього Договору не пізніше 3 (третього) числа місяця, вступного за звітним готує, підписує та засвідчує своєю печаткою відповідний акт прийому-передачі наданих послуг за цим Договором за відповідний звітний період (один календарний місяць) та направляє його в двох оригінальних аутентичних примірниках Замовнику.

Пунктом 4.4. Договору про надання послуг з операційного обліку №01-08/62 встановлено, що Замовник зобов'язаний здійснити оплату наданих Виконавцем послуг протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі наданих послуг за відповідний звітний період. Оплата здійснюється в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Виконавця.

За п. 1 Договору про надання послуг №01-08/24 Виконавець проводить навантажувально-розвантажувальні роботи, зокрема: навантаження, розвантаження та внутрішня складська обробка вантажів: сортування, складування, переніс, перевантаження, ручне фасування, фасування з використанням навантажувально-розвантажувальних пристроїв;укладка вантажів на відповідне обладнання та доставка в торгівельний зал, секцію, відділ;перевірка цілісності товару; дотримання номенклатури розстановки товару.

Згідно з п.п. 3.2.2. Договору про надання послуг №01-08/24 оплата проводиться в гривнях на підставі виставлених рахунків виконавцем між Замовником і Виконавцем.

На підтвердження виконання Договору про надання послуг №01-08/22 ТОВ «Фарм Рост Аутстафінг» надано: рахунок на оплату № 806 від 29.08.2014 року на суму 1236 536,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 206 089,47 грн.), акт наданих послуг № 53 від 29.08.2014 року на суму 1236 536,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 206 089,47 грн.), податкову накладну від 29.08.2014 року № 53 на суму 1236 536,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 206 089,47 грн.), платіжні доручення: №3838 від 14.10.2014 року на суму 1236536, 80 грн., №4089 від 02.12.2015 року на суму 1136830, 00 грн., №4166 від 12.12.2014 року на суму 1240600, 00 грн., №4504 від 10.02.2015 року на суму 1076520, 00 грн.

На підтвердження виконання Договору про надання послуг з операційного обліку №01-08/62 Позивачем надано: рахунок на оплату № 808 від 29.08.2014 року на суму 1801 602,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 300 267,10 грн.), акт наданих послуг № 54 від 29.08.2014 року на суму 1801 602,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 300 267,10 грн.), податкову накладну від 29.08.2014 року № 54 на суму 1801 602,60 грн. (у т.ч. ПДВ - 300 267,10 грн.)., платіжні доручення: №3915 від 30.10.2014 року на суму 300000, 00 грн., №4006 від 14.11.2014 року на суму 1000 000 000, 00 грн., №4047 від 19.11.2014 року на суму 501602, 60 грн., №4143 від 05.12.2014 року на суму 1706930, 00 грн., №4168 від 12.12.2014 року на суму 963200, 00 грн., №4511 від 12.02.2015 року на суму 812320, 00 грн.

На підтвердження виконання Договору про надання послуг №01-08/24 ТОВ «Фарм Рост Аутстафінг» надано: рахунок на оплату № 809 від 29.08.2014 року на суму 836 322,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 139 387,10 грн.), акт наданих послуг № 55 від 29.08.2014 року на суму 836 322,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 139 387,10 грн.), податкову накладну від 29.08.2014 року № 55 на суму 836 322,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 139 387,10 грн.), платіжні доручення: №4074 від 24.11.2014 року на суму 836322, 58 грн., №4144 від 08.12.2014 року на суму 812360, 60 грн., №4167 від 12.12.2014 року на суму 754300, 00 грн., №4512 від 12.02.2015 року на суму 612300, 00 грн.

Між тим, наявність податкових накладних та інших первинних документів є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту та витрат підприємства, оскільки право на їх оформлення надають лише реальні господарські операції, за результатами яких платник податків формує податковий кредит та витрати підприємства.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі від 02.06.2011 року за № 742/11/13-11, силу первинних документів мають будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції також передбачена нормами Кодексу. Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що при дослідженні актів виконаних робіт у суду виникають сумніви щодо їх реального виконання, оскільки в актах не конкретизований перелік виконаних робіт, не зазначено одиницю виміру послуги, в актах лише зазначено загальну назву послуг (наприклад, в Акті №53 від 29.08.2014 року зазначено: «Логістичні послуги по обслуговуванню торгівельної площадки зг. Дог. №01-08/22 від 01.08.2014 року»), чого, на думку, суду не достатньо для встановлення фактичного виконання умов договорів.

З умов договору №01-08/24 від 01.08.2014 року, зокрема вбачається, що виконавець зобов'язаний надавати послуги навантажувально-розвантажувального характеру, тоді як ні з актів виконаних робіт, ні з платіжних доручень не вбачається на яких саме об'єктах ці послуги надавались.

Крім того, платіжні доручення, якими здійснювалась оплата послуг за договорами між Позивачем та ТОВ «Камелія Груп» надані лише до суду апеляційної інстанції, при перевірці вказані документи не надавались, що позбавило податковий орган перевірити їх достовірність.

З наданих платіжних доручень, також, неможливо встановити за які саме послуги здійснювалася оплата ТОВ «Камелія Груп» Позивачем.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві вилучити з Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України», інформаційної системи (бази) «Податковий блок» та інших інформаційних баз даних ДФС України відомості, внесені на підставі акту від 19.06.2015 №265/26-57-22-02/36114580 перевірки, здійсненої ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві та зобов'язати ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Рост Аутстафінг» за період, наведений у акті від 19.06.2015 року №265/26-57-22-02/36114580 перевірки, здійсненої ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Верховний Суд України вже висловлював свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 ПК. Зокрема, у справі № 21-511а14, постанову в якій ухвалено 9 грудня 2014 року, суд дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом України і в постанові від 3 листопада 2015 року (№ 21-99а15).

Тобто, зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню, водночас права позивача будуть відновлені шляхом скасування відповідних податкових повідомлень-рішень.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції, не з'ясував усі обставини справи, не дослідив належні докази, тому прийшов до помилкового висновку про нереальність операцій між ТОВ «Фарм Рост Аутстафінг» та ТОВ «Камелія Груп», що спростовується наданими первинними документами (ще до заперечень на акт перевірки) і платіжними дорученнями, якими підтверджується виконання договорів (які не були надані внаслідок переходу до розгляду справи у порядку письмового провадження і не витребування судом першої інстанції).

Частиною 1 ст. 69 КАС визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, не враховано всі обставини справи, тому існують підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції .

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Рост Аутстафінг» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року -залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю.Кучма

(Повний текст Ухвали виготовлений 05 серпня 2016 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.