Ухвала

від 02.08.2016 по справі 816/5101/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2016 р.Справа № 816/5101/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мельнікової Л.В., Донець Л.О.

при секретарі Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Атом» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 р. по справі № 816/5101/14

за позовом Приватного акціонерного товариства «Атом»

до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області, Посадових осіб ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПрАТ «Атом», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив: визнати протиправними дії головних державних ревізорів-інспекторів відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ОСОБА_1 ОДПІ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, пов'язані зі складенням акта № 2726/16-03-22-02-12/25163708 від 28.11.2014 р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ПрАТ «Атом» з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період серпень - вересень 2014 року», що полягають у проведенні перевірки без правових підстав, безпідставному та протиправному внесенні недостовірних відомостей до акта перевірки, використанні недостовірних даних, неправомірному складанні висновку про результати перевірки; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007252202/2916 від 12.12.2014 р., яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 5296583,75 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 р. позовні вимоги ПрАТ «Атом» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОСОБА_1 ОДПІ № 0007252202/2916 від 12.12.2014 р. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 р. скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 р. в частині задоволення позову. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.03.2016 р. постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.03.2015 р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2016 р., яка внесена до журналу судового засідання, замінено відповідача по справі - ОСОБА_1 ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області на ОСОБА_1 ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області.

При новому розгляді справи постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 р. по справі № 816/5101/14 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2016р. по справі № 816/5101/14 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ «Атом» у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа з 23.01.1998 р., номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 15851200000 000385 (т. 1, а.с. 125). Позивач перебуває на податковому обліку в ОСОБА_1 ОДПІ з 29.01.1998 р. за № 3927, де зареєстрований платником ПДВ з 06.02.1998 р. (т. 1, а.с. 124).

Також судом першої інстанції встановлено, що наказом в.о. начальника ОСОБА_1 ОДПІ № 3331 від 17.11.2014 р., у зв'язку з отриманням інформації про можливі порушення платником податків - ПрАТ «Атом» податкового законодавства, а також наданням пояснень на запити податкового органу без їх повного документального підтвердження, в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України призначено проведення позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Атом» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період серпень, вересень 2014 року (т. 1, а.с. 168) та на підставі цього наказу, робочою групою ОСОБА_1 ОДПІ у складі головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ОСОБА_2 та головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ОСОБА_3 у термін з 17.11.2014 р. по 21.11.2014 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Атом» з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період серпень-вересень 2014 року.

Підставою для прийняття оспорюваного позивачем податкового повідомлення-рішення слугував акт № 2726/16-03-22-02-12/25163708 від 28.11.2014 р., в якому перевіряючими були зафіксовані порушення підприємством позивача п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 та п. п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено факт заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету загалом у розмірі 4235453,00 грн., у т.ч. за серпень 2014 року у розмірі - 2296105,00 грн., вересень 2014 року - 1939348,00 грн. та зменшення від'ємного значення (р. 19) за вересень 2014 року на суму 1819,00 грн.

Позивачем були подані заперечення на акт перевірки і згідно відповіді ОСОБА_1 ОДПІ № 31607/10 від 12.12.2014 р. на заперечення ПрАТ «Атом», за наслідками розгляду якого та з урахуванням нової звітної податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 р. № НОМЕР_1 від 17.10.2014 р. остаточні висновки акта перевірки № 2726/16-03-22-02-12/25163708 від 28.11.2014 р. сформульовані наступним чином: перевіркою встановлено порушення п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198 та п. п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету у загальному розмірі 4237267,00 грн., у т.ч. за серпень 2014 року - 2296100,00 грн., вересень 2014 року - 1941167,00 грн. (т. 1, а.с. 27-28).

У зв'язку з цим, спірним податковим повідомленням-рішенням підприємству позивача збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 5296583,75 грн., в тому числі 4237267,00 грн. - за основним платежем та 1059316,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1, а.с. 15).

Не погодившись з діями посадових осіб ОСОБА_1 ОДПІ щодо проведення перевірки та прийнятим за її наслідками податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов до висновку про підтвердження доводів контролюючого органу щодо порушення платником податку вимог податкового законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Що стосується висновку суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій головних державних ревізорів-інспекторів відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ОСОБА_1 ОДПІ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, пов'язані зі складенням акту № 2726/16-03-22-02-12/25163708 від 28.11.2014 р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ПрАТ «Атом» з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період серпень-вересень 2014 року», що полягають у проведенні перевірки без правових підстав, безпідставному та протиправному внесенні недостовірних відомостей до акта перевірки, використанні недостовірних даних, неправомірному складанні висновку про результати перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що наказом в.о. начальника ОСОБА_1 ОДПІ № 3331 від 17.11.2014 р., у зв'язку з отриманням інформації про можливі порушення платником податків - ПрАТ «Атом» податкового законодавства, а також наданням пояснень на запити податкового органу без їх повного документального підтвердження, в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України призначено проведення позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Атом» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період серпень, вересень 2014 року (т. 1, а.с. 168) та на підставі цього наказу, робочою групою ОСОБА_1 ОДПІ у складі головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ОСОБА_2 та головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ОСОБА_3 у термін з 17.11.2014 р. по 21.11.2014 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Атом» з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період серпень-вересень 2014 року.

Положеннями ст. 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 цього Кодексу.

Порядок та особливості проведення документальних позапланових перевірок визначено положеннями ст.ст. 78, 79 ПК України.

Згідно з пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями п. 73.3 ст. 73 ПК України, зокрема визначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 ОДПІ 16.09.2014 р. за вих. 23049/10/16-03-15-01 надіслано на адресу ПрАТ «Атом» запит про надання інформації, письмових пояснень та документального підтвердження задекларованих сум податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень 2014 року (т. 2, а.с. 70). Також контролюючим органом надісланий запит від 09.10.2014 р. за вих. 25393/10/16-03-15-01 про надання інформації за вересень 2014 року (т. 2, а.с. 68).

В подальшому, 17.11.2014 р. в.о. начальника ОСОБА_1 ОДПІ на підставі положень пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України виданий наказ № 3331 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» щодо проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПрАТ «Атом» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період серпень, вересень 2014 року, а підставою для прийняття цього наказу та призначення перевірки слугу та обставина, що платником податку не надано пояснень на письмові запити контролюючого органу від 16.09.2014 р. та 09.10.2014 р. без їх повного документального підтвердження.

Колегія суддів зазначає, що з аналізу положень пп. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 ПК України вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями, або пояснення та документальне підтвердження на запит контролюючого органу не надано. При цьому, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень та якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

В свою чергу, суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді і в цьому випадку суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Судовим розглядом встановлено та позивачем по справі не заперечувалося, що наказ в.о. начальника ОСОБА_1 ОДПІ № 3331 від 17.11.2014 р. про призначення перевірки в судовому порядку не оскаржувався, а отже є чинним.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Судовим розглядом встановлено та не заперечувалося позивачем по справі, що до початку проведення перевірки головному бухгалтеру ПрАТ «Атом» під підпис вручено копію наказу ОСОБА_1 ОДПІ № 3331 від 17.11.2014 р. та пред'явлено направлення на перевірку від 17.11.2014 р. № 3058/16-03-22-02, № 3059/16-03-22-02 та службові посвідчення податкових інспекторів (т. 1, а.с. 169-170). В свою чергу, позивач допустив податкових ревізорів-інспекторів ОСОБА_1 ОДПІ до проведення перевірки, проти проведення перевірки з підстав, визначених ПК України, не заперечував і надав на перевірку наявні документи.

Враховуючи ту обставину, відповідачем виконано вимоги ст. ст. 78, 81 ПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посадові особи ОСОБА_1 ОДПІ мали право приступити до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ПрАТ «Атом».

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій головних державних ревізорів-інспекторів відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту ОСОБА_1 ОДПІ ОСОБА_2 та ОСОБА_3, пов'язані зі складенням акту № 2726/16-03-22-02-12/25163708 від 28.11.2014 р. «Про результати виїзної позапланової перевірки ПрАТ «Атом» з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період серпень-вересень 2014 року», що полягають у безпідставному та протиправному внесенні недостовірних відомостей до акта перевірки, використанні недостовірних даних, неправомірному складанні висновку про результати перевірки, оскільки акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні ст. 2 КАС України, оскільки сам по собі не передбачає настання негативних наслідків, а є лише фіксацію виявлених при перевірці обставин, тобто дії посадових осіб контролюючого органу щодо складання акту, внесення до нього певної інформації (відомостей) жодних негативних наслідків для підприємства позивача не на момент вчинення таких дій не створювали.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0007252202/2916 від 12.12.2014 р., яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 5296583,75 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що основним видом економічної діяльності підприємства позивача за КВЕД є виробництво електророзподільної та контрольної апаратури.

У перевіряємий період між ПрАТ «Атом» (покупець) та ТОВ «Астораль» (постачальник) (смт. Зеленогірське, Любашівського району, Одеської області) укладений договір поставки № 06 від 08.08.2014 р., за умовами якого постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати матеріали та комплектуючі, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість яких визначена у рахунках-фактурах постачальника. Пунктом 2.1 вказаного Договору передбачено, що ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються у рахунках-фактурах постачальника. Згідно з пунктом 3.1 Договору розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку на підставі відповідного рахунка-фактури постачальника.

Відповідно до рахунків-фактур, товаром були блоки інверторні, блоки модульні, модулі додаткового охолодження, автоматичні системи, контакторні модулі в асортименті. Розрахунки за Договором між сторонами здійснені у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

На підтвердження права формування податкового кредиту позивачем були надані копії податкових накладних та видаткових накладних на поставку товару всього на суму 21186333,34 грн., з яких ПДВ у сумі 4237266,66 грн. включено до складу податкового кредиту з ПДВ податкових декларацій ПрАТ «Атом» за серпень-вересень 2014 року.

Порушення вимог податкового законодавства підприємством позивача контролюючий орган пов'язує з безтоварністю господарських операцій з придбання матеріалів та комплектуючих у контрагента - ТОВ «Астораль». Зазначений висновок відповідача обґрунтований тим, між даними контрагентами відсутнє фактичне переміщення товарів від постачальника до покупця, оскільки ТОВ «Астораль» знаходиться у Одеській області, а відвантаження товару відбувалося у м. Кременчук Полтавської області. Також контролюючий орган послався на наявну податкову інформацію щодо ТОВ «Астораль» та його контрагента, у якого придбано реалізовані підприємству позивача товари, - ПП «Біамід», а саме: довідку Любашівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Одеській області № 66/2200/39260249 від 06.11.2014 р. «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Астораль» (код ЄДРПОУ 39260249), щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ПП «Біамід» та ПрАТ «Атом», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2014 р. по 31.08.2014 р.» та ОСОБА_1 ОДПІ № 458/16-03-22-02-12/39276898 від 21.11.2014 р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Біамід» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2014 р. по 30.09.2014 р.», якими не підтверджено реальність здійснення господарських операцій у ланцюгу постачання: ПП «Біамід» - ТОВ «Астораль» - ПрАТ «Атом».

Судовим розглядом встановлено, що протягом перевіряємого періоду підприємство позивача займалося виробництвом автоматичних систем керування, що і стало підставою для укладення договору поставки № 6 від 08.08.2014 р. про придбання комплектуючих деталей (т. 3, а.с. 114-115). Для ведення господарської діяльності ПрАТ «Атом» протягом зазначеного періоду орендувало у Міського спортивно-технічного клубу «Дніпро» ТСОУ нежитлове приміщення загальною площею 88,5 кв.м., розташоване на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: м. Кременчук, вул. Красіна, буд. 3 (т. 5, а.с. 95-98).

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за договором поставки № 6 від 08.08.2014 р. позивачем надано до суду першої інстанції рахунки-фактури (т. 1, а.с. 31-41, т. 2, а.с. 158-160; т. 3, а.с. 26-36, 180-190), платіжні доручення (т. 1, а.с. 42-58) та банківські виписки (т. 2, а.с. 50-63; т. 3, а.с. 12-25), повідомлення про відвантаження товару (т. 2, а.с. 74-75; т. 3, а.с. 54-55, 250-251), податкові накладні (т. 1, а.с. 71-107) та видаткові накладні (т. 1, а.с. 59-68; т. 3, а.с. 191-197, 200-202) на поставку товару всього на суму у розмірі 21186333,34 грн.

Придбані у ТОВ «Астораль» товарно-матеріальні цінності підприємство позивача частково використало у власній господарській діяльності під час збирання автоматичної системи керування MDE-A-1600M-2-800, що реалізована ТОВ «Геарон» (т. 3, а.с. 114-139/) а іншу частину - реалізувало ТОВ «Геарон». На підтвердження наведених доводів позивачем до суду першої інстанції надані копії актів списання (т. 5, а.с. 11), видаткових накладних (т. 5, а.с. 113-117, 121, 123, 145), довіреностей (т. 5, а.с. 118, 122, 124, 146), договорів поставки № 02 від 10.01.2014 р. (т. 5, а.с. 119-120) та № 15 від 01.07.2014 р. (т. 5, а.с. 143-144), оборотно-сальдові відомості (т. 5, а.с. 132-142).

За висновками суду першої інстанції надані позивачем копії первинних документів формально відповідають вимогами ст. 201 ПК України та ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», разом з тим, судом першої інстанції встановлено відсутність фактичної поставки ТМЦ, з огляду на наступне.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що виробником придбаних у ТОВ «Астораль» товарів є ТОВ «Авіакомпанія Діалог Аеро-Сервіс» (код ЄДРПОУ 33234585, юридична адреса: м. Київ), яке поставляло ці ТМЦ ПП «Біамід» на підставі чого судом першої інстанції зазначено, що ланцюг постачання ТМЦ мав бути таким: ТОВ «Авіакомпанія Діалог Аеро-Сервіс» (м. Київ) - ПП «Біамід» (м. Кременчук) - ТОВ «Астораль» (Одеська область) - ПрАТ «Атом» (м. Кременчук).

В доводах апеляційної скарги позивач по справі зазначив, що товари та комплектуючі були перевезені орендованим ПрАТ «Атом» транспортом - легковим автомобілем КІА CARENS, державний номерний знак НОМЕР_2, згідно складених ТТН на здійснення перевезення, форма яких встановлена відповідно до вимог чинного законодавства України. Про дату та місце відвантаження товарів та комплектуючих ТОВ «Астораль» повідомляло ПрАТ «Атом» листами № 1 від 26.08.2014 р. та № 2 від 12.09.2014 р. На підставі зазначених листів ТТН (№ 22708 від 27.08.2014 р. та № 11509 від 15.09.2014 р.) вносились відомості про пункти навантаження, а саме м. Кременчук, вул. Жовтнева, 57/3. У видаткових накладних (№ Ас-0000001, № Ас-0000002, № Ас-0000003, № Ас-0000004, № Ас-0000005, № Ас-0000006, № Ас-0000007 від 27.08.2014 р. та № Ас-0000008, № Ас-0000009, № Ас-0000010 від 15.09.2014 р.) зазначено місце в якому були складені перелічені видаткові накладні: смт. Зеленогірське.

При цьому, апелянт по справі зазначив, що ТТН не є обов'язковим первинним документом, що складається під час здійснення господарської операції з поставки товару, а є первинним документом, що лише підтверджує операції учасників транспортних перевезень (вантажовідправника, вантажотримувача, перевізника), тому її відсутність у покупця товару за наявності належних первинних документів, що підтверджують поставку та оприбуткування товару, не може бути самостійною підставою для висновку про безтоварний характер господарської операцій з поставки товару в цілому.

Колегія суддів зазначає, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В свою чергу, сама по собі відсутність ТТН не є достатнім аргументом, який доводить нереальність господарської операції. Наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

В даному випадку під сумнів ставиться виключно фактичне здійснення операції та оскільки в основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків, а норми податкового законодавства пов'язують формування витрат та/або податкового кредиту із фактом придбання товарів чи послуг з метою використання у господарській діяльності, то в даному випадку необхідно дослідити саме факт виконання господарської операції.

Судовим розглядом встановлено та це не заперечувалося позивачем по справі, що завантаження товару здійснювалось за адресою: м. Кременчук, вул. Жовтнева, 57/3, що є фактично зареєстрованим місцем знаходження ПП «Біамід», в той час, як вантажовідправником таких товарів значиться ТОВ «Астораль», яке знаходиться у Одеській області.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство не містить вимог щодо необхідності навантаження товару, що реалізується продавцем, виключно за адресою реєстрації останнього, а звичаями ділового обороту передбачено, що продавець може здійснювати навантаження товару за адресою, відмінною від адреси реєстрації, зокрема в разі наявності у власності або в оренді складів за іншою адресою, або в разі відвантаження товару одразу після його придбання у контрагента зі складу останнього.

Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що ТОВ «Астораль» на момент виникнення спірних правовідносин не мало у власності чи оренді складів за адресою м. Кременчук, вул. Жовтневій 57/3, а зазначена адреса є місцем реєстрації контрагента ПП «Біамід», що за даними документального оформлення здійснював поставку товарів ТОВ «Астораль», які в свою чергу, в подальшому реалізовані ПрАТ «Атом».

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що згідно відповіді Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради № 28-25/2476 від 07.11.2014 р., наданої на запит слідчого другого відділу КР СУ ФР Кременчуцької ОДПІ ГУМ у Полтавській області ОСОБА_4, в адресній системі міста, яка ведеться управлінням - адреса: вул. Жовтнева, 57/3 не зазначена (наявна лише адреса - вул. Жовтнева, 57) (т. 5, а.с. 244). Також судом першої інстанції встановлено, що за змістом протоколів допиту свідків - осіб, які тривалий час орендують офіси у приміщенні за адресою м. Кременчук, вул. Жовтнева, 57, останні показали, що їм відомо про те, що в даному приміщенні ПП «Біамід» орендується офіс, оскільки наявна табличка із таким найменуванням, однак із допитаних осіб ніхто не знає ані посадових осіб цієї юридичної особи, ані діяльності, якою вона займається, зберігання чи відвантаження будь-яких товарів у серпні - вересні 2014 також ніхто не бачив (т. 5, а.с. 236-243).

В доводах апеляційної скарги позивач по справі зазначив, що ТОВ «Астораль» не обов'язково мати власні складські приміщення, оскільки ТОВ «Астораль» придбало комплектуючі у ПП «Біамід» на підставі укладеного договору, а потім реалізувало зазначені комплектуючі ПрАТ «Атом» на підставі Договору № 06 від 08.08.2014 р., таким чином відвантаження відбувалось з юридичної адреси ПП «Біамід» - м. Кременчук, вул. Жовтнева, 57/3.

Колегія суддів зазначає, що договір поставки № 06 укладений між ПрАТ «Атом» та ТОВ «Астораль» 08.08.2014 р., з чого слід зробити висновок, що ТОВ «Астораль» придбавало ТМЦ у ПП «Біамід» (які в подальшому реалізовані ПрАТ «Атом») до цієї дати, тобто до 08.08.2014 р. В свою чергу, судовим розглядом встановлено, що відповідно до повідомлень про відвантаження товару (т. 2, а.с. 74-75; т. 3, а.с. 54-55, 250-251), ПрАТ «Атом» було повідомлене про те, що відвантаження придбаного товару буде відбуватися 27.08.2014 р. та 15.09.2014 р., що свідчить про те, що в даному випадку не відбулося відвантаження товару з боку ТОВ «Астораль» на адресу ПрАТ «Атом» одразу після його придбання ТОВ «Астораль» у контрагента - ПП «Біамід» зі складу останнього.

Крім того, колегія суддів зазначає, що керівником ТОВ «Астораль» є гр. ОСОБА_5 (т. 4, а.с. 184-185), яку розпорядженням Зеленогірської селищної ради Любашівського району Одеської області № 42/2013-ОС від 07.10.2013 р. з 08.10.2013 р. прийнято на роботу на посаді завгоспа дитячого я/садка «Сонечко» (т. 4, а.с. 161). Згідно табеля обліку робочого часу гр. ОСОБА_5, 27.08.2014 р. зазначена особа перебувала на робочому місці 8 годин, а 15.09.2014 р. - 4 години (т. 4, а.с. 157).

В свою чергу, у вказані дні за підписом гр. ОСОБА_5, яка територіально перебувала у Одеській області, від імені ТОВ «Астораль» складені видаткові накладні про відвантаження товарів ПрАТ «Атом». При цьому, у видаткових накладних зазначено, що місцем їх складення є смт. Зеленогірське (Любашівський район, Одеська область) в той час як відвантаження товару здійснювалося у м. Кременчуці Полтавської області.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_5, які були надані нею на вимогу суду першої інстанції, вказана особа зазначила, що відвантаження товару у м. Кременчуці по вул. Жовтневій, 57/3 відбулось у зв'язку з тим, що саме за вказаною адресою відповідний товар було отримано ТОВ «Астораль» (слід розуміти отримано від ПП «Біамід») (т. 4, а.с. 187), що свідчить про те, що при реалізації ТМЦ на адресу ПрАТ «Атом» його контрагент (ТОВ «Астораль» не поніс жодних витрат, оскільки не відбувалось ні переміщення таких товарів у просторі, ні їх переоснащення/покращення.

При цьому колегія суддів зазначає, що при оформленні господарських операцій з поставки товарів, вартість таких товарів (по ланцюгу) збільшувалась без будь-якого їх покращення та додаткових витрат на перевезення чи зберігання, оскільки зі змісту наявних у матеріалах справи листів ПП «Біамід» вих. № 50 від 23.06.2015 р. (т. 3, а.с. 267) та ТОВ «Астораль» вих. № 33 від 25.06.2015 р. (т. 3, а.с. 266) вбачається, що ПП «Біамід» вказано вартість автоматичної системи 1600:2:800 у розмірі 2737056,00 грн. з ПДВ, а ТОВ «Астораль» - 2764440,00 грн. з ПДВ; блок інверторний 1600:2:800: ПП «Біамід» - 4533240,00 грн. з ПДВ, а ТОВ «Астораль» - 4578600,00 грн. з ПДВ; контакторний модуль 1600:2:800: ПП «Біамід» - 1283040,00 грн. з ПДВ, а ТОВ «Астораль» - 1295760,00 грн. з ПДВ і т.д.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції також були опитані в якості свідків начальник відділу маркетингу ПрАТ «Атом» ОСОБА_6 та майстер виробництва ОСОБА_7, які, зокрема, свідок ОСОБА_7 повідомив суду, що придбані у ТОВ «Астораль» ТМЦ видавалися представникам ПрАТ «Атом» чоловіком (посаду та прізвище свідок не пам'ятає), а свідок ОСОБА_6 пояснив, що жінкою, однак її посаду та прізвище свідок не пам'ятає, зазначивши при цьому, що ТТН даною особою підписано безпосередньо при ньому.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що згідно ТТН товарно-матеріальні цінності ОСОБА_7 видавалися директором ТОВ «Астораль» ОСОБА_5, яка в цей час територіально знаходилася в Одеській області, а видача ТМЦ відбувалася в Полтавській області.

Крім того, в ході розгляду справи в суді першої інстанції, на запитання відповідача про те, кому віддавались довіреності ПрАТ «Атом» на отримання ТМЦ від ТОВ «Астораль», свідок пояснив, що він здавав довіреності у бухгалтерію ТОВ «Астораль», яка знаходилась у м. Кременчуці по вул. Жовтневій, 57, в той час як судовим розглядом встановлено, що жодних офісних приміщень за вказаною адресою у ТОВ «Астораль» немає.

Колегія суддів зазначає, що порядок здійснення господарської комерційної діяльності (підприємництва) регламентується гл. 4 ГК України.

Так як, згідно із ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до пп. 14.1.36 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Враховуючи положення наведених вище норм права, колегія суддів зазначає, що єдиною підставою для віднесення діяльності саме до господарської є виключно мета такої діяльності, а саме отримання прибутку (доходу). В свою чергу, податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, коли для цілей оподаткування операції враховані на підставі удаваних правочинів (наприклад, у випадках невідповідності дійсному економічному змісту або не обумовленості розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Судовим розглядом встановлено, що підприємство позивача має власні виробничі приміщення, кваліфікований персонал та патенти на виробництво електророзподільчої апаратури та має устаткування необхідне для його виробництва, в т.ч. виробництва модульних блоків тощо, що свідчить про відсутність ділової мети та економічного ефекту у операціях між контрагентами ПрАТ «Атом» та ТОВ «Астораль», виконання яких полягало лише у документальному оформленні з метою збільшення вартості використаних комплектуючих та отриманням податкової вигоди обома контрагентами без реального руху товарів, як про це правильно зазначив суд першої інстанції.

Крім того, в ході розгляду справи в суді першої інстанції, з метою підтвердження використання придбаних у ТОВ «Астораль» товарів (комплектуючі до електрообладнання) представники позивача пояснили, що частина з них була використана ПрАТ «Атом» при виготовленні електрообладнання, зокрема шафи керування (т. 3, а.с. 122-123), а інша частина була продана як товар ТОВ «Геарон». Цьому ж контрагенту була продана шафа керування (т. 3, а.с. 122-123). При цьому, судом першої інстанції встановлено, що від імені ТОВ «Геарон» (згідно наданих до матеріалів справи довіреностей на отримання ТМЦ) товари приймали ОСОБА_7 та ОСОБА_6, тобто, ті самі особи, які приймали товари від ТОВ «Астораль» для ПрАТ «Атом» за умовами договору поставки № 06 від 08.08.2014 р.

Представник позивача в суді першої інстанції з цього приводу пояснив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 за основним своїм місцем роботи працюють на ТОВ «Геарон», а в ПрАТ «Атом» ці ж працівники працюють за сумісництвом. Також представником позивача надані пояснення з приводу того, що ТОВ «Геарон» був створений за участю ПрАТ «Атом» та є фактично торговим представником останнього. Необхідність створення такої юридичної особи представник позивача пояснював надзвичайним податковим тиском податкового органу шляхом проведення великої кількості контрольних заходів та порушень кримінальних справ відносно посадових осіб ПрАТ «Атом», у зв'язку з чим останнє змушене було утворити зазначену юридичну особу з тим, щоб перереєструвати на неї частину майна та передати створену продукцію з метою позбавлення можливості податкового органу застосовувати до них арешти. Тому фактично і орендовані позивачем автомобілі у ТОВ «Геарон» належать ПрАТ «Атом», і більшість працівників за сумісництвом є одночасно працівниками і ПрАТ «Атом» і ТОВ «Геарон».

Враховуючи те, що ТОВ «Геарон» є фактично торговим представником ПрАТ «Атом», а згідно наданих до суду першої інстанції документів ПрАТ «Атом» оформлювався саме продаж ТОВ «Геарон» електрообладнання та комплектуючих до нього із збільшенням його вартості у порівнянні із собівартістю виготовленого електрообладнання чи вартістю придбаних комплектуючих на підставі договору поставки № 15 від 01.07.2014 р. (т. 3, а.с. 121), а не передавало на реалізацію за угодами торгового представництва чи договорами комісії тощо, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про невідповідність складених первинних документів між даними контрагентами дійсному економічному змісту господарських операцій.

На підставі наведених обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що вся сукупність встановлених у справі фактичних обставин свідчить про відсутність руху активів безпосередньо між ТОВ «Астораль» та ПрАТ «Атом», а також про конкретні наслідки спірних господарських операцій, відмінні від виникнення у позивача права на податковий кредит з метою зменшення податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість до бюджету та з урахуванням наведених вище обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність висновків ОСОБА_1 ОДПІ про порушення ПрАТ «Атом» вимог п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 ст. 198, п. п. 201.1, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, наслідком чого є заниження позивачем податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, у загальному розмірі 4237267,00 грн., у т.ч. за серпень 2014 року - 2296100,00 грн., вересень 2014 року - 1941167,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2016р. по справі № 816/5101/14 прийнята з дотриманням норм матеріального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Атом» на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 р. по справі № 816/5101/14 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2016 р. по справі № 816/5101/14 за позовом Приватного акціонерного товариства «Атом» до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області, Посадових осіб ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_8 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_9 ОСОБА_10

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 05.08.2016 року.