Рішення

від 08.08.2016 по справі 637/1206/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.08.2016

637/1206/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2016 року селище Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області в складі:

гол-чого судді Стеганцова С.М.,

при секретарі Реуцькій Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в селищі Шевченкове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Колос Р.В.» про визнання недійсним договору оренди землі, -

в с т а н о в и в :

Позивач по справі звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд визнати договір оренди земельної ділянки від 04 жовтня 2005 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_1, розміром 7,3875 га, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Колос Р.В.» строком на 30-ть років, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області від 06 липня 2011 року за № 632578504000377 - недійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснює, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 7,3875 га на території Нижньобурлуцької сільської ради Шевченківського району Харківської області.

На підставі усної домовленості зазначеною земельною ділянкою користувалося підприємство ПП «Колос Р.В.», договір з яким не заключався. Про існування договору оренди як зазначає позивач дізналася лише в 2012 році.

Позивачу стало відомо, що 04 жовтня 2005 року між нею та ПП «Колос Р.В.» на вищезазначену земельну ділянку був укладений договір оренди землі строком на 30-ть років і зареєстрований у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області від 06 липня 2011 року за № 632578504000377. Позивач стверджує, що ніякого Договору оренди землі не підписувала, у зв'язку із чим звернулася до Шевченківського районного суду Харківської області для захисту своїх законних прав та інтересів.

Позивач також зазначає, що в договорі оренди відсутні істотні умови, які передбачено ч. 1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме об'єкт оренди його площа та місце розташування, в договорі зазначено, що в оренду передається земельна ділянка площею 7,7094 га. що належить орендодавцю на підставі державного акту серії НОМЕР_2, а насправді з додатків до договору вбачається, що договір реєструвався на земельну ділянку площею 7,3.575 га , що належить орендодавцю на. підставі державного акту серії НОМЕР_3 за кадастровим номером НОМЕР_1, що підтверджено відповіддю відділу Держземагенства в Шевченківському районі Харківської області від 01 грудня 2015 року за №д-15/0-16/6-15.

В договорі відсутні акт визначення меж земельної ділянки на місцевості та акт прийому передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною договору та є порушенням ст. 17 ЗУ «Про оренду землі» де вказано, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Представник позивача з позовом не згоден був в попередніх судових засіданнях заперечував проти позову, зазначав, що позивачка знала про договір оренди з 2012 року на протязі 4-х років отримувала орендну плату, орендна плата сплачувалась в розмірі і строки згідно договору надав відомості про отримання позивачкою орендної плати з 2013 по 2015 рік (а.с.3-38), тому просить суд в позові відмовити.

Після надходження справи з експертизи і відновлення провадження по справі судом 06.06.2016 року,(а.с.90), представник відповідача до суду не зявляється.

Строки розгляду справ судом визначені в ст. 157 ЦПК України.

Відповідно до цієї правової норми суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

Подовження розгляду справи судом може мати місце лише у виняткових випадках, з урахуванням особливостей розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ця справа перебувала в провадженні районного суду з 21 грудня 2015 року і її судовий розгляд багаторазово відкладався в зв'язку з призначенням експертизи і неявкою відповідача в судові засідання.

При цьому судом наполегливо вживалися всі передбачені цивільним процесуальним законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце призначених судом судових засідань, але вжиті судом заходи позитивних наслідків не дали.

Відповідач в жодне судове засідання після надходження результатів експертизи, призначене на 21.06.,06.07., 20.07., 03.08. 2016 року - не з'являвся, хоча належним чином відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 74 ЦПК України, був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується копіями судових повісток про виклик до суду в матеріалах справи (а.с.96-97,104, 106), а також рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення..

Оскільки від відповідача не надійшло до суду повідомлення про причини неявки, то суд, за клопотанням і згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представник позивача і позивач вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини правовідносини пов'язані з орендою землі.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення.

Позивач по справі є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим № НОМЕР_1, загальною площею 7,3875 га в межах згідно з планом, що розташована на території Нижньобурлуцької сільської ради Шевченківського району Харківської області, на підставі державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_3, виданого Шевченківською райдержадміністрацією Харківської області 10 січня 2004 року (а.с.6).

Зазначеною земельною ділянкою користується підприємство ПП «Колос Р.В.», на підставі договору від 04 жовтня 2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Колос Р.В.» строком на 30-ть років, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області від 06 липня 2011 року за № 632578504000377 (а.с. 10-18, 46-57).

Про існування договору оренди як зазначає позивач дізналася лише в 2012 році.

23 квітня 2015 року позивач по справі звернулася до ПП «Колос Р.В.» з вимогою не використовувати її земельну ділянку (а.с.17).

У листопаді місяці 2015 року позивач по справі звернулася до відділу Держгеокадастру в Шевченківському районі Харківської області з-приводу надання інформації про те - чи зареєстрований договір оренди земельної ділянки (а.с.7). з цього часу як зазначає позивач їй стало відомо, що 04 жовтня 2005 року між нею та ПП «Колос Р.В.» на вищезазначену земельну ділянку був укладений договір оренди землі строком на 30-ть років і зареєстрований у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області від 06 липня 2011 року за № 632578504000377. Отримавши копію договору оренди землі (а.с.10-13) на руки позивач з'ясувала, що вона його взагалі не підписувала.

В добровільному порядку повернути земельну ділянку відповідач відмовляється.

За клопотанням позивачки ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області від 23 лютого 2016 року по справі було призначено судово-почеркознавчу експертизу, а матеріали справи направлено до ХНДІСЕ імені Бокаріуса (а.с.58).

З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 3510/3511 від 27.05.2016 року вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1, в договорі оренди землі без номера від 04.10.2005 року, між ОСОБА_1 та ПП «Колос Р.В.» на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_1, розміром 7,3875 га, строком на 30-ть років і зареєстрованого у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області від 06 липня 2011 року за № 632578504000377, в графі 1. Підпис від імені ОСОБА_1

в договорі оренди землі без номеру від 04.10.2005 року. В графі «Підписи сторін Орендодавець»,

в акті про передачу та прийом земельної ділянки за 2005 рік в графі «Земельну ділянку передав» в рядку «ПІБ орендодавця) праворуч від рукописного запису «ОСОБА_1.» -- виконані за допомогою паст для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 (а.с.69-73).

Таким чином суд приходить до висновку, що договір оренди землі позивачем не підписувався, відповідно, у ньому відсутнє волевиявлення на використання його земельної ділянки відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України й ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Судом встановлено, що державна реєстрація спірного договору оренди землі відбулась 06.07.2011 року (а.с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до роз'яснень які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Зазначені обставини не підписання правочину позивачкою є підставою для визнання його недійсним за ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Така правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 року (справа № 6-99 ц 13), та відповідно до ст.360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно - правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

В суді також встановлено, що в договорі оренди відсутні істотні умови, які передбачено ч. 1 ст.15 Закону України «Про оренду землі», а саме об'єкт оренди його площа та місце розташування, в договорі зазначено що в оренду передається земельна ділянка площею 7,7094 га. що належить орендодавцю на підставі державного акту серії НОМЕР_2, а насправді з додатків до договору вбачається, що договір реєструвався на земельну ділянку площею 7,3.575 га , що належить орендодавцю на. підставі зовсім іншого державного акту серії НОМЕР_3 за кадастровим номером НОМЕР_1, що підтверджено відповіддю відділу Держземагенства в Шевченківському районі Харківської області від 01 грудня 2015 року за № д-15/0-16/6-15 (а.с.8).

Вищенаведене підтверджується і поясненнями в суді в якості свдка в.о. начальника відділу Держгеокадастру в Шевченківському районі Харківської області ОСОБА_3, який повідомив, що об'єкт оренди в договорі вказаний невірно в частині його розміру та координатах державного акту, а саме серії та номеру, а як наслідок у вищезазначеної земельної ділянки інший кадастровий номер. Відповідно і розмір орендної плати вказаний невірно, бо розраховувалася з розміру відповідно до п. 5 договору 80850,00 гривень, хоча згідно витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який мається в матеріалах справи нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 70182,00 гривні.

Це вказує на те, що в договорі відсутні істотні умови договору такі як - об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки).

Частиною 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

На порушення цієї норми Закону в договорі оренди зазначена зовсім інша земельна ділянка серія, номер і розмір якої не збігається з земельною ділянкою яка перебуває у власності в позивача, що унеможливлює їх ідентифікацію на місцевості, особливо з врахування того, що позивачу належить земельна ділянка площею 7,3875 га (а.с.6), а предметом договору оренди є земельна ділянка площею 7, 7094 га (а.с10).

Ч.1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" визначені істотні умови договору оренди, відсутність хоча б однієї з цих істотних умов є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним у розумінні частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Ці обставини є істотною умовою договору оренди і відсутність цієї умови є підставою для визнання такого договору недійсним відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі".

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі і умови, що визначені законом як істотні.

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

У разі відсутності в договорі оренди землі хоча б однієї з істотних його умов такий договір підлягає визнанню недійсним за правилами частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Таким чином, враховуючи, що договір був підписаний не позивачем, а також, що даний договір оренди суперечить ст.15 Закону України «Про оренду землі», так як - не містить істотних умов договору оренди землі, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

.

Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України,

ч.1-3 ст.ст.203, 215, 638 ЦК України,125-126, 152 ЗК України,

ст. 15 Закону України «Про оренду землі», суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 04 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 та ПП «Колос Р.В.» на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_1, розміром 7,3875 га, строком на 30-ть років і зареєстрованого у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області від 06 липня 2011 року за № 632578504000377.

Стягнути з ПП «Колос Р.В.» на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати в розмірі 9 093,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: С.М. Стеганцов