Ухвала

від 29.11.2016 по справі 637/1206/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: 22ц/790/7074/16 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 637/1206/15ц Стеганцов С.М.

Категорія: земельні Доповідач - Хорошевський О.М.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого, судді - Хорошевського О.М.

суддів: Кружиліної О.А.,

Пшенічної Л.В.

за участю секретаря - Сватенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» на заочне рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 03 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_1» про визнання недійсним договору оренди землі,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» з позовною заявою в якій просила суд визнати договір оренди земельної ділянки від 04 жовтня 2005 року, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва № НОМЕР_1, розміром 7,3875 га, укладений між нею та відповідачем строком на 30 років - недійсним.

В обґрунтування позовних вимог пояснила, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 7,3875 га на території Нижньобурлуцької сільської ради Шевченківського району Харківської області.

На підставі усної домовленості зазначеною земельною ділянкою користувалося ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», договір з яким не заключався. Про існування договору оренди, як зазначала позивач, дізналася лише в 2015 році.

ОСОБА_4 стало відомо, що 04 жовтня 2005 року між нею та ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» на вищезазначену земельну ділянку був укладений договір оренди землі строком на 30 років і зареєстрований у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області від 06 липня 2011 року за № 632578504000377. Позивач стверджує, що ніякого Договору оренди землі не підписувала, у зв'язку із чим звернулася до Шевченківського районного суду Харківської області для захисту своїх законних прав та інтересів.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 03 серпня 2016 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки укладений 04 жовтня 2005 року між ОСОБА_4 та ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва НОМЕР_1, розміром 7,3875 га, строком на 30 років і зареєстрованого у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області від 06 липня 2011 року за № 632578504000377.

Вирішено питання про судовий збір.

В апеляційній скарзі ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» просить скасувати заочне рішення районного суду, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Як на підстави посилаються на те, що не були повідомлені належним чином про час та місце судового засідання, судове рішення було ухвалено без їх відома та присутності, про наявність такого рішення дізналися лише 16.08.2016 року отримавши копію рішення.

Таким чином, вони були позбавлені права виступати у судових дебатах, і послатися на докази на підставі яких можливо постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Також, ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» вказує, що позивач отримував орендну плату з передану в оренду земельну ділянку і відповідно до позовних вимог, ОСОБА_4 не вимагає звільнення орендарем спірної земельної ділянки.

Зазначає, що розмір земельної ділянки в договорі оренди вказаний помилково та орендар прийняв і використовує саме ту земельну ділянку, яка вказана у акті прийому передачі земельної ділянки.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду, доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з висновку судово-почеркознавчої експертизи № 3510/3511 від 27.05.2016 року, з якого вбачається, що підпис від імені ОСОБА_4, в договорі оренди землі без номера від 04.10.2005 року, укладеному між ОСОБА_4 та ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстрованому у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області від 06 липня 2011 року за № 632578504000377, підписи від імені ОСОБА_4 в договорі оренди землі без номера від 04.10.2005, в графі «Підписи сторін Орендодавець» - виконані за допомогою паст для кулькових ручок рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_4 (а.с. 70-73).

Апеляційний суд приймає за письмовий доказ зазначений висновок судово-почеркознавчої експертизи і вважає, що позивачем надано докази відсутності її волевиявлення на укладання договору оренди земельної ділянки від 06 липня 2011 року, укладеного між нею та ПП «Колос-Р.В.», що є порушенням вимог частини 3 статті 203 ЦК України і дає підстави для визнання договору недійсним.

Частиною 1 статті 215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що договір оренди земельної ділянки, який був укладений між ОСОБА_4 та ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» є недійсним, оскільки він укладений з порушенням норм законодавства.

Та обставина, що ОСОБА_4 отримувала орендну плату від ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», не свідчить про наявність волевиявлення власниці земельної ділянки на укладання договору, а тільки підтверджує, що підприємство користувалось земельною ділянкою.

Посилання апеляційної скарги про застосування строків позовної давності не можуть бути взяті до уваги судовою колегією.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що з листа відділу Держгеокадастру у Шевченківському районі Харківської області від 01 грудня 2015 року, позивачці стало відомо, що 06 липня 2011 року за № 632578504000377 у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області зареєстрований договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 30 років, який укладено 04 жовтня 2005 року між нею та ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ( а.с. 8).

За захистом свого порушеного права, ОСОБА_4 звернулась до суду 17 грудня 2015 року (а.с. 2-3).

Враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 строк звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права не пропущено, а тому підстави для задоволення клопотання ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» про застосування спливу строків позовної давності - відсутні.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення з підстав передбачених ч. 1 ст. 308 ЦПК України.

Керуючись ст. ст.303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 03 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий - О.М. Хорошевський

Судді - О.А. Кружиліна

Л.В. Пшенічна