Постанова

від 05.04.2007 по справі 16/224-06-6296

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

05 квітня 2007 р.                                                                                  

№ 16/224-06-6296 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Шевчук С.Р. (доповідач),  Владимиренко С.В., Кота О.В.

розглянувши  касаційну скаргу і додані до неї документи

Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради

на постанову

Одеського апеляційного  у

справі   господарського суду

від 20.12.2006 р. господарського

суду  № 16/224-06-6296   Одеської 

області

за позовом

Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради

до  про  

Суб'єкта підприємницької

діяльності - фізичної особиОСОБА_1 усунення перешкод у користуванні

правом  власності шляхом виселення та

стягнення  пені 124,05 грн.

В судовому засіданні взяли участь

представники:

- скаржника (позивача): Глазов О.О.

(дов. № 01-13/66 від 12.01.2007 р.)

- відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Представництво по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради у червні 2006 р. звернулося до

господарського суду Одеської  області з

позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про

усунення перешкод у користуванні правом власності та виселення відповідача із

нежитлового підвального приміщення, загальною площею 72,5 м2,

розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та стягнення пені у розмірі 124,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що

відповідач  неналежно виконує прийняті на

себе за договором зобов'язання.

14.09.2006 р.  суб'єкт підприємницької діяльності -фізична

особа ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області із зустрічним

позовом  до Представництва по управлінню комунальною

власністю Одеської міської ради про визнання договору оренди пролонгованим,

обґрунтовуючи свій зустрічний позов тим, що у Представництва по управлінню

комунальною власністю Одеської міської ради не має  ніяких законних підстав для розірвання договору

оренди в односторонньому порядку.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 23.10.2006 р. (суддя Желєзна С.П.) в позові відмовлено,

зустрічний позов задоволено. Визнано договір оренди нежитлового приміщення

НОМЕР_1 від 15.03.1999 р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною

власністю  Одеської міської ради  та суб'єктом підприємницької діяльності

ОСОБА_1, продовженим на той самий строк та на тих самих умовах.

Постановою Одеського апеляційного

господарського суду від 20.12.2006 р. (колегія суддів у складі головуючого судді:

Лавренюк О.Т., суддів Савицького Я.Ф., Журавльова  О.О.) рішення господарського суду Одеської

області від 23.10.2006 р. залишено без змін.

У своїй касаційній скарзі  Представництво по управлінню комунальною

власністю Одеської міської ради просить скасувати постанову  Одеського апеляційного господарського суду

від 20.12.2006 р.  та рішення

господарського суду Одеської області від 23.10.2006 р., прийняте нове рішення,

яким позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради задовольнити в повному обсязі, а в зустрічному позові відмовити.

Скаржник вважає, що постанова від

20.12.2006 р. прийнята з порушенням норм 

матеріального  та процесуального

права, зокрема ст. ст. 13, 41, 142 Конституції України, ст. ст. 193, 284, 291  ГК України, ст. ст. 3, 203, 215,  526, 777, 793 

ЦК України,  ст. ст. 42,  47, 

43, 84  ГПК України, ст. ст. 10,

12, 17, 18, 23, 26-28  Закону України

“Про оренду державного та комунального майна”

В судові засідання 16.03.2007р.,

05.04.2007 р., представники відповідача не з'явилися. Враховуючи, що про час,

дату та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та

належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути

касаційну скаргу у відсутність представників відповідача.

Відповідач  не скористався правом, наданим ст.1112

ГПК України, та не надіслав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає

касаційному перегляду оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.

За розпорядженням   Голови    

Вищого   господарського суду

України   Демченка С.Ф. від 16.02.2007

р.  у справі № 16/224-06-6296  призначено  

наступну колегію суддів: Шевчук С.Р.-головуючий (доповідач),  Владимиренко С.В.,  Мележик Н.І.

Розпорядження Голови  Вищого господарського суду України   Демченка С.Ф. від 13.03.2007 р.  у справі № 16/224-06-6296  змінено 

колегію суддів: Шевчук С.Р.-головуючий (доповідач),  Владимиренко С.В.,  Михайлюк М.В.

Розпорядження Голови Вищого   господарського суду України   Демченка С.Ф. від 04.04.2007 р.  у справі № 16/224-06-6296  змінено 

колегію суддів: Шевчук С.Р.-головуючий (доповідач),  Владимиренко С.В.,  Кот О.В.

Заслухавши доповідача, вислухавши

пояснення представника скаржника,  

перевіривши правильність застосування Одеським апеляційним господарським

судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого

господарського суду України обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла

висновку про наявність підстав для їх часткового  задоволення на підставі наступного.

Між Представництвом  по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради та СПД-ФО ОСОБА_1  було

укладено договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 15.03.1999 р.,

відповідно до умов розділу 1 якого позивач передає, а відповідач -приймає у

строкове (до 15.03.2001 р.) платне володіння та користування з метою розміщення

фотолабораторії  нежитлове приміщення

підвалу загальною площею 72,5 кв. м, 

розташоване за  адресою:

АДРЕСА_1.                   15.03.2001 р. між сторонами було укладено

додаткове погодження до договору оренди НОМЕР_1 від 15.03.1999 р., відповідно

до умов якого були внесені зміни до п. 1.2. договору у частині строку  його дії 

та встановлений новий термін дії договору оренди до 15.03.2005 р.

Крім того, 11.07.2005 р. сторонами

було укладено мирову угоду, відповідно до умов якої строк  дії договору оренди НОМЕР_1 від 15.03.1999 р.

був пролонгований до 10.07.2006 р. Мирова угода затверджена ухвалою

господарського суду Одеської області від 25.10.2005 р.

Оскільки орендоване приміщення є

комунальною власністю, на правовідносини 

сторін поширюються Закон України “Про оренду державного та комунального

майна”, який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна.

Відповідно  до ч. 2 ст. 26 Закону країни “Про оренду

державного та комунального майна” від 10.04.1992 р. № 2269-XII (в редакції

Закону України  від 14.03.1995 р. №

98/95-ВР) договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його

було укладено. При цьому, згідно ч. 2 ст. 17 

цього Закону, у разі  відсутності

заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом

одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовжений

на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як встановлено судами попередніх

інстанцій, останній строк дії договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1

від 15.03.1999 р.  був визначений

сторонами до 10.07.2006 р. Представництво 

по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради 10.07.2006 р.

звернулось до СПДОСОБА_1 з повідомленням за вих. № 01-15/935 про  відсутність у орендодавця наміру щодо

продовження договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 від 15.03.1999 р. на

новий строк, у зв'язку з чим орендодавцем запропоноваано орендарю у термін до

25.07.2006 р.  передати Представництву  по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради  нежитлове приміщення

-об'єкт договору НОМЕР_1 від 15.03.1999 р. в порядку, передбаченому умовами

даного договору.

Відповідно  до ст. 27 Закону України “Про оренду

державного та комунального майна” у випадку закінчення строку дії договору та

відмови від його продовження, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві

об'єкт оренди.

Нормами частини першої ст. 777 ЦК

України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за

договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими

особами на укладання договору найму на новий строк. Наймач, який має намір

скористатися переважним  правом  на укладення 

договору найму на новий строк, 

зобов'язаний повідомити про це 

наймодавця  до  спливу 

строку  договору  найму 

у  строк, встановлений

договором,  а якщо він не встановлений

договором, - в розумний строк.

Умови договору  найму 

на  новий  строк  

встановлюються   за

домовленістю  сторін.  У разі недосягнення домовленості щодо плати

та інших  умов  договору 

переважне  право  наймача 

на  укладення договору

припиняється.

Відповідно до частини першої статті

285 Господарського кодексу України та частини третьої статті 17 Закону України

“Про оренду державного та комунального майна”, орендар може реалізувати надане

переважне право на продовження строку дії договору тільки в тому разі, коли

після його закінчення орендодавець має намір передати об'єкт оренди іншій

особі.

Задовольняючи зустрічний позов  про визнання договору оренди нежитлового

приміщення НОМЕР_1 від 15.03.1999 р., укладеного між Представництвом  по управлінню комунальною власністю Одеської

міської ради та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1,

продовженим на той самий строк та на тих самих умовах та відмовляючи у

первісному позові про усунення перешкоди у користуванні правом власності шляхом

виселення відповідача із спірного приміщення господарські суди  не витребували у позивача належних доказів та

не встановили факту того, чи мав позивач по первісному позову намір

передати  об'єкт оренди іншим особам. Це,

в свою чергу, вплинуло б на визначення господарським судом коло фактичних

обставин, встановлення яких по справі вимагало правильного вирішення спору. Задоволення

зустрічного позову лише з тієї підстави, що позивач належно виконував

зобов'язання за договором оренди, є недостатнім для надання йому переважного

права на продовження строку його дії.

Згідно частини 3 статті 777 ЦК

України умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю

сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати  та інших умов договору переважне право

наймача на укладення договору припиняється.

Задовольняючи зустрічний позов,

суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що плата по договору оренди

є однією з його істотних умов. Умови договору оренди НОМЕР_1 від 15.03.1999 р.

були узгоджені сторонами по договору та підписані при укладенні додатку до

договору від 31.1.2003 р. Вирішуючи спір про переважне право  наймача 

на продовження дії договору суди не перевірили чи на час розгляду спору

є чинною Методика розрахунку, граничних розмірів орендної плати за оренду

майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної  громади м. Одеси, затвердженої рішенням Одеської

міської ради від 26.03.2003 р. № 1054-XXIV “Про оренду комунального майна, що є

власністю територіальної громади міста Одеси”, на підставі якої була

встановлена орендна плата по договору.

Матеріли справи не містять

доказів  чинності зазначеної Методики, а

судами зазначений факт не перевірявся.

Таким чином, з матеріалів справи

вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при

розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано

належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи

суть спору, свідчить про не з'ясування судом 

всіх обставин, які мають суттєве значення правильного вирішення

господарського спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України,

викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”,

рішення є законними тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального

законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у

відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до  даних правовідносин.

Неповне з'ясування всіх обставин

справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у

справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Колегія суддів Вищого

господарського суду України, враховуючи вимоги ст.1117 Господарського

процесуального кодексу України, відзначає, що перегляд у касаційному порядку

судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених

фактичних обставин справи та перевіряється застосування попередніми інстанціями

норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права

встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у

рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання

про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскільки передбачені процесуальним

законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права

встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені

попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про

достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими,

збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі

підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського

суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду

необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі

фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне

значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від

встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають

застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове

рішення.

Враховуючи викладене, керуючись

ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110-11112

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Представництва по

управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на постанову  Одеського апеляційного господарського суду

від 20.12.2006 р.  у справі

№16/224-06-6296 задовольнити частково.

Рішення господарського суду

Одеської області від 23.10.2006 р.  та

постанову  Одеського апеляційного

господарського суду від 20.12.2006 р.  у

справі № 16/224-06-6296 скасувати, а справу №16/224-06-6296 передати на новий

розгляд до господарського суду Одеської області 

в іншому складі суду.

Головуючий                                                                               

  Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                        

Владимиренко С.В.

С у д д я                                                                                        

Кот О.В.