Рішення

від 03.08.2016 по справі 292/129/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №292/129/16-ц Головуючий у 1-й інст. Гуц О. В.

Категорія 47 Доповідач Шевчук А. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Жигановської О.С., Талько О.Б.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Житомир» про розірвання договорів оренди земельних ділянок

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 31 травня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Житомир». Просила розірвати договори оренди землі від 11 лютого 2011 року, зареєстровані у відділі Держкомзему у Червоноарміському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено записи від 08 червня 2011 року за №№182540004000174 та 182540004000186. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що впродовж 2013 -2015 років відповідач систематично затримує виплату орендної плати за орендовані ним земельні ділянки. Така обставина істотно порушує її права, як власника земельних ділянок.

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 31 травня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати. Вважає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права. Зокрема посилається на те, що відповідач систематично не виконує своїх зобов'язань за договорами оренди, порушуючи визначений сторонами строк виплати орендної плати, та не бажає розривати договори за взаємною згодою. Відповідно до п. 36 договорів вона має право на дострокове їх розірвання у судовому порядку.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що положення закону, який регулює спірні правовідносини, вимагає систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди, а не систематичної затримки її виплати. Позивачем не доведено систематичної несплати орендної плати за користування земельними ділянками. Окрім того, сторони договору не передбачили можливості дострокового розірвання договору оренди землі в разі затримки виплати орендної плати.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається та судом установлено, що 11 лютого 2011 року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Житомир» (орендарем) укладений договір оренди землі, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Червоноармійському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 червня 2011 року за №182540004000174 (а.с.8-9).

Відповідно до акту приймання-передачі орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,3593 га, кадастровий №1825481800:01:000:0205, яка знаходиться на території Івановицької сільської ради Червоноармійського району Житомирської області (а.с.12).

Земельна ділянка належить позивачу на праві власності, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД №153574 (в.с.5)

Між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Житомир» 11 лютого 2011 року був укладений договір оренди землі, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Червоноармійському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 червня 2011 року за №182540004000186 (а.с.10-11).

Відповідно до акту приймання-передачі ТОВ «Агро-Регіон Житомир» прийняло в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 2,192 га, кадастровий №1825481800:01:000:0204, яка знаходиться на території Івановицької сільської ради Червоноармійського району Житомирської області (а.с.13).

Земельна ділянка належала ОСОБА_2 на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №153585.

ОСОБА_2 помер 12 жовтня 2011 року.

Після смерті спадкодавця спадщину за законом у першу чергу прийняла його дружина, тобто позивач, що вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17 жовтня 2013 року (а.с.7).

За таких обставин, до позивача перейшли всі права та обов'язки за вищевказаним договором оренди земельної ділянки, як до спадкоємця власника земельної ділянки.

Враховую вищевикладене, позивач є власником обох земельних ділянок, що передані відповідачу в оренду.

Договори укладені на 10 років (п.8 договорів оренди землі).

Договір має виконуватися належним чином відповідно до його умов та вимог закону.

Так, спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини з оренди земельних ділянок, є Закон України «Про оренду землі».

Згідно зі ст.1 вказаного закону оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст.21 Закону України «Про оренду землі» розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному законодавству на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього закону та за умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до п. «д» ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року в справі №6-146цс12, яка відповідно до положень ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що відповідач несвоєчасно сплачує орендну плату за землю.

Саме по собі поняття «несвоєчасна сплата» означає несплату певної суми у грошовій, натуральній або у відробітковій формі в певний строк, зокрема, в даному випадку, в строк, передбачений договором оренди землі.

Так, пунктом 11 договорів оренди землі передбачено, що орендна плата має вноситися один раз на рік, не пізніше 30 грудня кожного року.

Оскільки в договорі встановлений строк (термін), то за умовами договорів орендар зобов'язався виплачувати власнику земельної ділянки у повному обсязі орендну плату за користування земельними ділянками до 30 грудня кожного року.

Згідно з ч.1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. У даному випадку такою подією є виплата орендної плати саме до 30 грудня кожного року.

Таким чином, у даному випадку невиконання відповідачем обов'язку сплатити орендну плату у строк, визначений умовами договору, і є несплатою орендної плати в розумінні п. «д» ч.1 ст.141 ЗК України, а тому висновки суду першої інстанції про те, що дана норма не передбачає припинення права користування земельною ділянкою в разі затримки виплати орендною плати є помилковими.

Матеріалами справи доведено, що за обома договорами оренди землі відповідач оренду плату виплачував однаково. Так, за 2013 рік відповідач виплачував орендну плату 23 грудня 2013 року (зерном кукурудзи, а.с.46-47) та 06 червня 2014 року (коштами, а.с.14). Орендна плата за 2014 рік була виплачена лише 21 квітня 2015 року (відомості на виплату орендної плати коштами по 751,50 грн., а.с.61). Орендна плата за 2015 рік виплачувалася частинами 16 січня 2016 року (зерном кукурудзи та зерном, а.с.42-45) та 26 квітня 2016 року (виплата грошей по 800 грн.,а.с.48-49).

У матеріалах справи відсутні докази того, що несвоєчасне отримання позивачем орендної плати відбулося з її вини.

З огляду на вищевикладене, відповідач упродовж трьох платіжних періодів поспіль (за 2013,2014,2015 роки) виплачував позивачу орендну плату не у строк, передбачений умовами договорів, тобто з вини відповідача позивач систематично отримує орендну плату не у строки, передбачені договорами оренди землі.

Пунктом 36 договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: 1) взаємною згодою сторін; 2) рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

Так, пунктом 31 договору оренди землі на відповідача покладено обов'язок своєчасно вносити плату за користування земельною ділянкою.

Тобто впродовж трьох років поспіль внаслідок систематичної затримки відповідачем виплати орендної плати позивач значною мірою позбавлена того, на що розраховував орендодавець при укладенні договору оренди землі, а саме -можливості своєчасно щороку отримати орендну плату за користування земельними ділянками, тобто отримати орендну плату до 30 грудня кожного року, чим істотно порушені її права - своєчасно розпорядитися належною їй орендною платою, оскільки обов'язок орендаря щодо своєчасної виплати орендної плати кореспондується з правом орендодавця своєчасно отримати орендну плату (пункти 28,31 договорів оренди землі, ст.24 Закону України «Про оренду землі» та відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону).

Оскільки відповідач систематично не виконує своїх обов'язків щодо своєчасної сплати орендної плати, що істотно порушує права власника земельних ділянок, яким є позивач, а звернення позивача до відповідача з пропозицією про дострокове розірвання договорів оренди землі залишені останнім без відповіді (а.с.18-21), то за таких обставин порушені права позивача підлягають захисту в судовому порядку в спосіб, який просить позивач.

Посилання суду першої інстанції на те, що умовами договору передбачено в разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, стягнення пені, безпідставне в зв'язку з тим, що можливість стягнення пені не включає розірвання договору оренди та судом встановлено систематичне невиконання відповідачем умов договору, а справа має розглядатися в межах заявлених вимог та право обрання способу захисту належить позивачу.

Враховуючи, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, відповідно до ст.309 ЦПК України апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, яким задовольняє вимоги позивача про розірвання договорів оренди землі.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307.309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 31 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати договір оренди землі, укладений 11 лютого 2011 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Житомир», який зареєстрований у відділі Держкомзему у Червоноармійському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 червня 2011 року за №182540004000174, кадастровий номер земельної ділянки 1825481800:01:000:0205.

Розірвати договір оренди землі, укладений 11 лютого 2011 року між ОСОБА_2, правонаступником якого є ОСОБА_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Регіон Житомир», який зареєстрований у відділі Держкомзему у Червоноармійському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 червня 2011 року за №182540004000186, кадастровий номер земельної ділянки 1825481800:01:000:0204.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча

Судді: