Постанова

від 11.09.2019 по справі 292/129/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

11 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 292/129/16-ц

провадження № 61-6814св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сімоненко В. М.,

суддів: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Мартєва С. Ю.,

Петрова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю Агро-регіон Житомир ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агро-регіон Житомир , яка підписана представником Гудзюком Віталієм Олександровичем, на рішення Апеляційного суду Житомирської області від 03 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Шевчук А. М., Жигановської О. С., Талько О. Б.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Регіон Житомир (далі - ТОВ Агро-Регіон Житомир ) про розірвання договорів оренди земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 11 лютого 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Регіон Житомир укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,3593 га з кадастровим номером 1825481800:01:000:0205, який зареєстрованоу відділі Держкомзему у Червоноармійському районі

08 червня 2011 року № НОМЕР_1 . Того ж дня між ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , та ТОВ Агро-регіон Житомир укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,1920 га з кадастровим номером 1825481800:01:000:0204, який зареєстрованоу відділі Держкомзему у Червоноармійському районі 08 червня 2011 року

№ 182540004000186.

Згідно з умовами договорів вказані земельні ділянки були передані в оренду строком на 10 років. Умовами вказаних договорів визначено, що орендна плата вноситься Орендарем у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки або 554,10 грн на рік, або 5 центнерів зерна один раз на рік, не пізніше 30 грудня кожного року. Відповідно до пункту 10 цих договорів обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюються з урахуванням індексацій.

У порушення умов укладених договорів ТОВ Агро-Регіон Житомир у

2013, 2014 та 2015 роках несвоєчасно сплатило орендну плату, чим було завдано значної шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 як землевласника.

Посилаючись на те, що несвоєчасна виплата орендної плати завдала шкоди через інфляційні втрати, пов`язані з постійним підвищенням цін на товари і послуги, та вважаючи істотним порушення ТОВ Агро-Регіон Житомир умов договорів, ОСОБА_1 просила розірвати договори оренди землі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від

31 травня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Агро-регіон Житомир про розірвання договорів оренди земельної ділянкивідмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено систематичної несплати орендної плати за користування земельними ділянками. Положення закону, який регулює спірні правовідносини, вимагає систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди, а не систематичної затримки її виплати. Крім того, сторони договору не передбачили можливості дострокового розірвання договору оренди землі в разі затримки виплати орендної плати.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 03 серпня 2016 року рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від

31 травня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано договір оренди землі, укладений 11 лютого 2011 року між

ОСОБА_1 та ТОВ Агро-регіон Житомир , який зареєстрований у відділі Держкомзему у Червоноармійському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 червня 2011 року № НОМЕР_1 , кадастровий номер земельної ділянки 1825481800:01:000:0205.

Розірвано договір оренди землі, укладений 11 лютого 2011 року між ОСОБА_2 , правонаступником якого є ОСОБА_1 , та ТОВ Агро-регіон Житомир , який зареєстрований у відділі Держкомзему у Червоноармійському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 червня 2011 року №182540004000186, кадастровий номер земельної ділянки 1825481800:01:000:0204.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд вважав, що оскільки

ТОВ Агро-регіон Житомир систематично не виконує своїх обов`язків щодо своєчасної сплати орендної плати, що істотно порушує права власника земельних ділянок, а тому існують правові підстави для задоволення позову і розірвання спірних договорів.

Короткий зміст вимог та доводів, наведених у касаційній скарзі

25 серпня 2016 року ТОВ Агро-регіон Житомир подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, підписану представником ОСОБА_3 , у якій просить скасувати рішення Апеляційного суду Житомирської області від 03 серпня 2016 рокута залишити в силі рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 31 травня 2016 року. При цьому посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції на підставі встановлених судом першої інстанції обставин дійшов помилкового висновку щодо істотного порушення ТОВ Агро-регіон Житомир умов договорів оренди землі.

Суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінку тому факту, що ТОВ Агро-регіон Житомир сплатило орендну плату відповідно до умов договорів із простроченням, що свідчить про неналежне виконання зобов`язання, а не його невиконання.

Крім того, суд не звернув увагу на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 12 грудня 2012 року у справі

№ 6-146цс12, в якому зазначено, що договір оренди землі можливо розірвати лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору в цій частині не є підставою для його розірвання.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

Справу № 292/129/16-ц передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати касаційного цивільного суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, Верховний Суд зробив висновок, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,3593 га, кадастровий номер 1825481800:01:000:0205, розташована на території Івановицької сільської ради Червоноармійського району Житомирської області (а. с. 5).

11 лютого 2011 року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ Агро-Регіон Житомир (орендарем) укладено договір оренди землі, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Червоноармійському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 червня 2011 року

№ 182540004000174.

ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності належала земельна ділянка серії НОМЕР_2.

11 лютого 2011 року між ОСОБА_2 (орендодавцем) та ТОВ Агро-Регіон Житомир (орендарем) укладено договір оренди землі,який зареєстровано у відділі Держкомзему у Червоноармійському районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 червня 2011 року за №182540004000186 (а.с.10-11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

Після смерті спадкодавця спадщину за законом у першу чергу прийняла його дружина, тобто позивач, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 17 жовтня 2013 року (а.с.7).

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 є власником обох земельних ділянок, що передані ТОВ Агро-Регіон Житомир в оренду.

Сторони погодили, що нормативна грошова оцінка кожної із земельної ділянки на момент укладання договору становила 18 470,02 грн.

Згідно з пунктом 9 Договорів оренди за користування вказаними в договорах земельними ділянками орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки або 554,10 грн на рік, або 5 центнерів зерна.

Відповідно до пункту 11 Договорів оренди орендна плата вноситься один раз на рік, не пізніше 30 грудня кожного року.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договорами, справляється пеня у розмірі 0,01 % сплаченої суми за кожний день прострочення.

Договорами також передбачено, що дія цих договорів припиняється шляхом їх розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованих ділянок, яке істотно перешкоджає їх використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Встановлено, що за обома договорами оренди землі відповідач оренду плату виплачував однаково. Так, за 2013 рік відповідач виплачував орендну плату 23 грудня 2013 року (зерном кукурудзи, а.с.46-47) та 06 червня

2014 року (180 000,00 грн, а.с.14). Орендна плата за 2014 рік була виплачена лише 21 квітня 2015 року (відомості на виплату орендної плати у розмірі 99 749,55 грн, а.с.15). Орендна плата за 2015 рік виплачувалася частинами: 16 січня 2016 року (зерном кукурудзи та зерном, а.с.42-45) та 26 квітня

2016 року (виплата грошей по 800,00 грн,а.с.48-49).

Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги та застосовані норми права

Статтею 2 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та

умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладання договорів) істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендноїплати.

Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Аналогічний правовий висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 12 грудня 2012 року у справі № 146цс12.

Судами встановлено та вбачається з самих договорів оренди землі, позивач та відповідач у пункті 9 договорів погодили основні складові орендної плати за оспорюваними правочинами, а саме: орендна плата у розмірі 3 % від грошової оцінки земельних ділянок або 554,10 грн, або 5 центнерів зерна.

Встановлено, що ТОВ Агро-Регіон Житомир як орендар протягом 2013, 2014 та 2015 років у порушення пунктів 11 оскаржуваних договорів вносило орендну плату несвоєчасно (пізніше, ніж 30 грудня кожного року).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі

№ 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) вказано, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору , оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

У справі, що переглядається, встановлено неналежне виконання орендарем умов договорів - несвоєчасне внесення орендної плати.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Таким чином, встановивши систематичне невиконання орендарем своїх обов`язків, передбачених договором оренди земельної ділянки, а саме: несвоєчасної сплати орендної плати, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого та законного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та розірвання спірних правочинів.

Апеляційний суд повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

З метою забезпечення сталості та єдності судової практики, однакового застосування норм права, Верховний Суд під час ухвалення рішення у цій справі врахував правові висновки суду касаційної інстанції (ухвалені у подібних правовідносинах), наведені у постановах Верховного Суду в складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 587/111/15-ц (провадження № 61-2856св18), від 12 червня

2019 року у справі № 587/104/15-ц (провадження № 61-6289св18).

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність ухвалених судових рішень не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE,

№ 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК Українисуд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення суду апеляційної інстанції постановлено без додержанням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Агро-регіон Житомир , яка підписана представником Гудзюком Віталієм Олександровичем, залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Житомирської області від 03 серпня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. М. Сімоненко

Судді:

А. А. Калараш

А. О. Лесько

С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров