Рішення

від 25.07.2016 по справі 605/121/16-ц

ПІДГАЄЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 605/121/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"25" липня 2016 р. Підгаєцький районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Ігнатової Г.В., при секретарі Лежигубській О.В. за участю представника позивача-відповідача Дубно І.Ю., представника відповідача-позивача Лозінського М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні обєднані цивільні справи за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія -Підгайці» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія -Агро -Підгайці», ОСОБА_4 , третьої особи без самостійних вимог Зборівське районне управління юстиції про визнання недійсним договору оренди землі, визнати поновленим договір оренди землі, визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія -Агро -Підгайці» до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія -Підгайці» про визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди оренди землі ,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Мрія Підгайці» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 , ТзОВ «Мрія Агро Підгайці» , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Зборівське районне управління юстиції про визнання недійсним договору орендиземлі від 20.03.2015 року, визнати поновленим договір оренди землі від 20.05.2008 року та визнати укладеною додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 15.04.2013 року.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що 20.05.2008 року між ним (орендар) та ОСОБА_4 (орендодавець) було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,59 га строком на п'ять років з моменту його державної реєстрації, яка була здійснена 30 травня 2008 року.

15 квітня 2013 року ТзОВ «Мрія Підгайці» направляло ОСОБА_4 листи з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі, та одночасно проект додаткової угоди до договору оренди землі. 15.04.2013 року між позивачем таорендодавецем ОСОБА_4 було підписано додаткову угоду, якою продовжено оренду земельної ділянки терміном на 7 років. Орендодавець також не направляв орендарю протягом одного місяця з моменту закінчення строку дії договору оренди листів щодо відмови в його поновленні.

Посилаючись на вказані обставини й на те, що після закінчення строку оренди орендар ТзОВ « Мрія -Підгайці» продовжував відкрито та безперешкодно користуватися зазначеною орендованою земельною ділянкою, яку використовував за цільовим призначенням - вирощування сільськогосподарської продукції, проте йому стало відомо, що 20 березня 2015 року ОСОБА_4 уклала договір оренди тієї самої земельної ділянки з ТзОВ «Мрія Агро Підгайці» , тому на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» позивач просив поновити договір оренди землі від 20.05.2008 року, визнати укладеною додаткову угоду до вказаного договору та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між товариством «Мрія Агро Підгайці» та ОСОБА_4 . Крім того, позивач вважає, що даний договір підлягає визнанню недійсним судом, і з тих підстав, так як ТзОВ «Мрія Підгаці» як, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами первинного договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) та, скористався переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, з дотриманням всіх необхідних та передбачених законом вимог, а тому договір має бути поновленим на тих умовах який визначений в додатковій угоді № 1 від 15.04.2013 року та на тих самих умовах, які передбачені попереднім договором оренди землі. Посилаючись на ст. ст.11, 15, 16, 203, 215, 216 ЦК України,ст. ст. 2, 15, 33 Закону України «Про оренду землі», , позивач просив суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 6124888300:01:001:0040, укладений 20 березня 2015 року між ОСОБА_6 та ТзОВ «Мрія Агро Підгайці»; визнати поновленим договір оренди землі від 20 травня 2008 року, укладений між ТзОВ «Мрія Підгайці» та ОСОБА_6, зареєстрований у Підгаєцькому реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії ДП» Центру Державного земельного кадастру» 30 травня 2008 року за № 040865800330 на збільшений термін ( 7 р.) і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором та визнати укладеною додаткову угоду №1 від 15.04.2013 року до договору оренди землі б/н від 20.05.2008 року про поновлення та продовження терміну дії договору укладену між ТзОВ «Мрія Підгайці» та ОСОБА_6 з 15.04.2013 року

Під час розгляду справи, 12.05.2016 року до суду звернулись Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія -Агро -Підгайці»до ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія -Підгайці» про визнання недійсним договору оренди землі та додаткової угоди оренди землі

Вказані позови відповідно до ухвали Підгаєцького районного суду обєднані в одне провадження.

В обґрунтування позовних вимог ТзОВ « Мрія Агро Підгайці « зазначили, що 20.05.2008 року між відповідачами ОСОБА_4 та ТзОВ «Мрія Підгайці» був укладений договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років та 15 квітня 2013 року по вказаному договору між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди. , якою передбачалось поновлення попереднього договору та відповідно продовження строку його дії на 7 років, починаючи з 30 травня 2013 року.

Відповідач- Позивач 2 вважає, що вищезазначені спірний договір оренди землі та додаткова угода до нього є недійсними, враховуючи, що вони не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки укладений договорів оренди земельної ділянки та додаткові до нього документи , так само як і додаткова угода№ 1 до договору оренди не підписував директор «ТзОВ Мрія- Підгайці», яким на той час був ОСОБА_7, а їх підписантом від імені ТОВ «Мрія Підгайці» був ОСОБА_8, який згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, осіб- підприємців, громадських формувань не був ні директором вказаного товариства , ні підписантом.

Також,позивач ТзОВ» Мрія-Агро- Підгайці» ставить під сумнів підпис відповідача ОСОБА_4 та час його виконання на листі- повідомлені про поновлення договору оренди укладеного між відповідачами. Вважають що відповідач «ТзОВ Мрія- Підгайці» не повідомляли орендодавця, відповідача ОСОБА_4 про свій намір укласти договір оренди землі на новий строк, а лист повідомлення та додаткова угода не були підписані його сторонами у вказаній в них даті 15 квітня 2013 року, а значно пізніше. На їх думку підписання цих документів відбулося в кінці листопада- грудня 2015 року, тобто після отримання відповідачем, орендарем, земельної ділянки відмови у державній реєстрації права оренди земельної ділянки, належної ОСОБА_4

Вважаючи, що з моменту укладення договору оренди землі та додаткової угоди до цього договору відповідачем не дотримано вимог ч. 1 ст.203 та ч.2 ст. 207 ЦК України, а сааме договір не підписаний його стороною чи уповноваженою особою ТзОВ» Мрія-Агро- Підгайці» просили визнати договори оренди недійсними.

В судове засідання зявилась представник ТзОВ « Мрія- Підгайці» Дубно І.Ю. , яка підтримала позовні вимоги викладені в змісті , наполягала на задоволенні первинних позовних вимог, та просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Надала письмові заперечення з приводу зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача позивача ТзОВ « Мрія Агро Підгайці» Лозінський М.В. заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, які є аналогічними наведеним у позовній заяві . Заперечив проти заявлених позовних вимог ТзОВ « Мрія Підгайці» та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_4 в судові засідання не зявилася, надала до суду заяви від 23.03.2016 р. ( вх.. №780 від 01.04.2016 р. та від 10.06.2016 р. ( вх.. № 1432 і 1439), зокрема в яких висловила заперечення проти позову ТзОВ « Мрія Агро Підгайці», в якому позову не визнала, заперечує проти вимог позивача, вважаючи його не обґрунтованим та таким що не підлягають задоволенню.Заявлені позовні вимоги позивача ТзОВ « Мрія Підгайці» визнала у повному обсязі . прохав їх задовільнити.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність вище вказаного відповідача на підставі наявних доказів, оскільки у справі мається достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши згадані пояснення та безпосередньо дослідивши докази в справі: оглянувши письмові докази та інші матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч.ч.1,2 ст.78 Земельного кодексу України )

Так, відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідач ОСОБА_4 є власником земельної ділянки НОМЕР_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 03.07.2006 р. загальною площею 0,59 га кадастровий НОМЕР_1 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , що розташована на території Шумлянької сільської ради Підгаєцького району Тернопільської області

20 травня 2008 року ОСОБА_4 та товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Підгайці " (далі - ТзОВ "Мрія Підгайці") уклали договір оренди , згідно з якими вона передала товариству в строкове платне користування вказану земельну ділянку строком на 5 років

20.05.2008 року орендодавець ОСОБА_4 передав позивачу- відповідачу ТзОВ « Мрія- Підгайці » земельну ділянку на підставі акту прийому-передачі. Державна реєстрація договору здійснена 30.05.2008 року у Підгаєцькому реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії ДП» Центру Державного земельного кадастру» Новомиргородським відділом КРФ ДП ЦДЗК.

Згідно правової позиції, висловленої Судовою палатою у цивільних справах ВСУ 25 грудня 2013 року (справа № 6-118цс13): договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційно визнаних актів, внесення до списку або книги обліку. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу досягли згоди з усіх істотних умов.

Також Судовою палатою у цивільних справах ВСУ 19 лютого 2014 року (справа № 6- 162ц13) висловлена правова позиція, згідно з якою відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.

Отже суд враховує,що вказаний договір оренди зареєстрований державним реєстратором відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему від 02.07.2003 року № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 року за 3641/7962, при цьому здійснено перевірку наявності істотних умов та невідємних частин договору, вчинено необхідні реєстраційні дії, які ніким не оспорювалися та не визнані протиправними

Суд з цих підстав не приймає до уваги доводи представника відповідача-позивача ТзОВ « Мрія Агро Підгайці» Лозінського М.В., що викладена у цьому письмовому доказі ( договорі оренди від 20.05.2008 р.) інформація щодо виконання у даній угоді підпису не директором ТзОВ « Мрія Підгайці» ОСОБА_7, а іншою особою ОСОБА_8, не спростовує офіційного визнання державою вказаного Договору оренди землі, жодним чином не спростовують її належної державної реєстрації та, відповідно, її чинності , позаяк станом на день розгляду судом справи державна реєстрація цього договору не скасована.

Виходячи із наведеного, суд дійшов висновку,що при укладенні вказаного договору оренди земельної ділянки від 20 травня 2008 року та зареєстрованого в Підгаєцькому реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії ДП « Центр державного земельного кадастру» 30 травня 2008 року, сторонами дотримано всіх вимог передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", чинною на момент його укладення.

Обґрунтовуючи власне рішення з урахуванням вищенаведених правових позицій, суд виходить з того, що Закон України «Про оренду землі» є спеціальним законом, що регулює відносини, повязані з орендою землі, у даному випадку на момент виникнення правовідносин були чинними положення ст. 18 Закону України «Про оренду землі» відповідно до яких договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації, а також ст. 20 цього Закону, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.Отже вказане дає правові підстави вважати. що при укладенні вказаного договору оренди земельної ділянки від 20 травня 2008 року та зареєстрованого в Підгаєцькому реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії ДП « Центр державного земельного кадастру» 30 травня 2008 року, сторонами дотримано всіх вимог передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі", чинною на момент його укладення отже жодних порушень в розумінні вимог ст.. 203 ЦК України судом не встановлено, і таких доказів позивачем- відповідачем ТзОВ « Мрія Агро Підгайці « суду ненадано.

Крім того, державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем орендованої земельної ділянки відповідно до норм Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» та Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» незалежно від дати проведення такої реєстрації - до пред'явлення позову про повернення земельної ділянки чи після його пред'явлення. Саме така правова позиція висловлена в постановах ВСУ від 06 березня 2013 року по справі № 6-5цс13 та від 18 грудня 2013 року по справі № 6-127цс13.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що договір у встановленому законом порядку не були розірвані чи припинені та такі позовні вимоги відповідачем ОСОБА_4 до орендатора не пред'являлися.

За правилами ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі»: договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, тому суд вважає ,що позивач ТзОВ « Мрія- Підгайці » обґрунтовано звернувся 15.04.2013р. до відповідача ОСОБА_4 із листом -повідомленням від 15.04.2013 р. про поновлення договору оренди землі належну йому орендодавцю на праві власності земельну ділянку, так як строк дії Договору оренди землі (без номера), укладеного 20.05.2008 р., зареєстрованого 30.05. 2008 року, закінчувався, за місяць до закінчення строку дії договору.. До вказаного повідомлення було долучено проект договору оренди землі.

Вказані обставини підтверджено листом- повідомленням наявним в матеріалах справи з якого видно що відповідач ОСОБА_4 особисто отримала та підписалася про отримання за вказаною датою 15.04.2013 р. Ці обставини не заперечуються сторонами

Також встановлено, що 15.04.2013 року сторонами укладена додаткова угода№1 до договору оренди земельної ділянки від 20.05.2008 року, якою подовжено дію договору оренди терміном на 7 років стосовно зазначеної земельної ділянки. Пункт 1 додаткової угоди №1 до договору оренди викладено в наступній редакції:сторони прийшли до згоди поновити Договір оренди землі площею 0.59 га кадастровий номер НОМЕР_3. Зареєстрований у Підгаєцькому РВРГДП «УДЗК», продовжити строк його дії на 7 років починаючи з 30.05.2013 року.Відповідно до п.3 додаткової угоди угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами

Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що додатковою угодою сторони змінили термін дії договору.

Суд приймає до уваги, що сам факт підписання , як договору оредни так і додаткової угоди №1 додоговору оренди самими сторонами угоди не оспорюється і визнається. Отже, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, сторони договору скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Відповідно до статті 204 ЦК України , встановлюється презумпція правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом.

З матеріалів справи вбачається , що зазначена додаткова угода, якою внесені зміни до договору оренди земельної ділянки укладеної сторонами 15.04.2013 року, є дійсною, оскільки питання про недійсність зазначеної угоди сторонами угоди не ставилось.

Право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (ч.ч.1,2 ст.78 Земельного кодексу України )

Крім того суд дійшов висновку, що на час розгляду справи додаткова угода №1 до договору оренди землі від 15.04. 2013 року між сторонами, відповідно до якої відповідач ТзОВ « Мрія - Підгайці» користується земельною ділянкою є чинною і зробив свої висновки , виходячи з наступного

Орендар після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст. 777 ЦК України та ст. 33 ЗУ «Про оренду землі».

Так, у ч.1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обовязки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Позивачем ТзОВ « Мрія - Підгайці» звертаючись до суду зазначено про порушення переважного права на укладення договору оренди, відповідно до ст.33 Закону України „Про оренду землі».

У відповідності до ч.2 ст.214 ЦПК України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.п.1,2 ч.1 ст.355 ЦПК України.

Згідно ст.360-7 ЦПК України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Правова позиція Верховного Суду України відповідно до ч.4 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» є обовязковою для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Так, згідно із Постановою Верховного Суду України від 23.03.2016 у справі № 6-146цс16, висловив правову позицію у подібних правовідносинах і зазначив,

Частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушеним у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.

Суд вважає, що для продовження користування земельною ділянкою за договором оренди, вказані вимоги, щодо переважного права орендаря та поновлення договору оренди землі, товариством « Мрія Підгайці» .З матеріалів справи вбачається, що з часу укладення договору оренди та додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 15.04.2013 р. позивач ТзОВ « Мрія - Підгайці» користувався орендованою земельною ділянкою, зокрема й на час укладення спірного договору.

Незважаючи на порушення переважного права позивача ТзОВ « Мрія Підгайці» на поновлення договору оренди землі, позивач продовжувє користуватися спірною земельною ділянкою, як сумлінний орендар, що належним чином виконував умови цього договору.

Відсутність дій зі сторони відповідача ОСОБА_4 щодо припинення договору та повернення земельної ділянки вказує на те, що.перешкоджання у користуванні земельної ділянкою товариством « Мрія Підгайці» не було

Таких доказів на спростування вказаних обставин за правилами статті 58 ЦПК України не надано суду зі сторони відповідачів ОСОБА_4 та ТзОВ « Мрія Агро Підгайці».

Як вбачається із встановлених обставин справи, позивач ТзОВ « Мрія - Підгайці до закінчення строку дії договору вчинив дії, які свідчили про його намір поновити укладений між ним та орендодавцем ОСОБА_4 договір оренди. Про це свідчить лист-повідомлення орендаря на імя орендодавця від 15.04.2013 р. про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк.Отже повідомив орендодавця, а також надіслав додаткову угоду не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору.

Укладений у 2008 році між ТзОВ « Мрія - Підгайці» та ОСОБА_4 договір оренди подовжено ще на 7 років, про що свідчить підписана сторонами додаткова угода №1 до договору оренди землі.

Суд, виходив із того, що в даному випадку, орендодавець ОСОБА_4 після закінчення строку договору оренди землі із ТзОВ «Мрія Підгайці», яке направляло йому у місячний термін листа-повідомлення про намір переважного права про поновлення договору оренди землі, та проект додаткової угоди до Договору, здійснив своє волевиявлення та оформив у визначений законом строк договір оренди землі із ТзОВ «Мрія Підгайці» і дана додаткова угода №1 до договору оренди землі підписана особистим підписом відповідача ОСОБА_4 Таким чином,скріпивши 15.04.2013 року на додатковій угоді №1 до Договору оренди своїм підписом сторони підтвердили узгодження умов, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. , права оренди земельної ділянки, та наявності їх волевиявлення .

При цьому, протягом одного місяця після закінчення строку дії договору оренди землі, орендодавець ОСОБА_4 не звертався до позивача ТзОВ « Мрія - Підгайці» з листом щодо заперечень в поновленні цього договору та подальшому користуванні позивачем спірною земельною ділянкою.

Судом не встановлено, а відповідач ТзОВ « Мрія Агро Підгайці» не довів що на адресу позивача ТзОВ « Мрія - Підгайці» направлявся лист-повідомлення ОСОБА_4 про заперечення в поновленні цього договору оренди землі

Станом на вказану дату не має заборгованості зі сплати орендних , платежів орендодавцю, проведена виплата за 2013, 2014 року, що підтверджено платіжними відомостями та не заперечується стороною відповідача-позивача представником ТзОВ « Мрія Агро Підгайці»

Оскільки в установленому законом порядку, дія договору оренди від 20 травня 2008 року між ОСОБА_4 та ТзОВ « Мрія Підгайці»» не була припинена, цей договір між сторонами угоди не було розірвано станом на час укладення додаткової угоди № 1 до договору оренди землі правовідносини між сторонами по договору існували отже дії товариства « Мрія Підгайці» свідчать про правомірне, договірне використання спірної земельної ділянки відповідно до зазначених норм ЗК України, ЦК України, Закону України «Про оренду землі». Встановивши, у справі, факт належного виконання орендарем товариство «Мрія-Підгайці» умов договору оренди від 20.05.2008 року; дотримання ним строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк; ненадіслання та ненадання орендодавцем ОСОБА_4 .у встановлений законом строк відмови чи або заперечення у поновленні договору на новий строк; наявність волевиявлення сторін угоди на продовження та поновлення оренди землі у зв'язку з цим в квітні 2013 році укладення та підписання орендодавцем відповідачем додаткової угоди №1 до договору оренди з орендатором ТзОВ «Мрія- Підгайці», яка фактично сторонами цієї угоди не оспорюється, однак згодом укладення в 20 березня 2015 року орендодавцем ОСОБА_4 договору оренди цієї ж земельної ділянки з іншим орендатором ТзОВ «Мрія-Агро-Підгайці» суд на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі» приходить висновку про наявність у позивача ТзОВ «Мрія- Підгайці», переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк та порушення цього права у звязку з укладенням орендодавцем ОСОБА_4 20 березні 2015 року договору про оренду землі із іншою юридичною особою, в даному випадку ТзОВ «Мрія Агро Підгайці», що узгоджується із правовою позицією ВСУ від 23.03.2016 року у справі №6-146цс16 .

У звязку з цим, договір оренди землі був поновлений на той визначений строк і на тих самих умовах на підставі ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі». відповідно до додаткової угоди №1 до договору оренди землі.

Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи на час ухвалення рішення судом у цій справі відсутні.

Оскільки судом встановлено, що договір між ОСОБА_4 та ТзОВ « Мрія Агро Підгаці» був укладений 20 березня 2015 року (а.с.63) та зареєстрований 07.07. 2015, тобто ще під час дії вищезазначеного договору оренди землі, укладеного 20.05.2008 року та поновленого додатковою угодою №1 15.04.2013 року між ОСОБА_4та ТзОВ « Мрія Підгайці» тому суд визнає встановленим факт порушення прав позивача ТзОВ « Мрія Підгайці» зі сторони відповідачів, фактично виходячи з обставин, наведених представником позивача у позовній заяві, які суд вважає доведеними здобутими у справі доказами та які відповідачем не були спростовані, в частині порушенного преважного права ТзОВ « Мрія Підгайці» на поновлення договору оренди землі від 20.05.2008 року.

Тому, дії відповідача ОСОБА_4 щодо укладення договору оренди землі із ТзОВ « Мрія Агро Підгайці» суперечать закону, а вказана спірна угода є недійсною з моменту її укладення

Відповідно до правової позиції ВСУ у справі № 6-55цс15 (постанова від 15.04.2015 року) в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого ст.33 Закону України «Про оренду землі» на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі п. 2 ч.2 ст. 16 ЦК України.

За вказаних обставин. суд приймає до уваги доводи представника позивача-відповідача ТзОВ «Мрія Агро Підгайці» проте. що при укладенні угоди про оренду земельної ділянки з власником ОСОБА_4 питання перебування у користуванні в інших осіб зясовувалось, проте відповіді не отримано, таким чином відповідач ОСОБА_4 замовчив дані обставини.

А тому товариство «Мрія Підгайці» вважалось законним землекористувачем спірної земельної ділянки і мало право в установленому законом порядку вимагати захисту свого порушеного права у відповідності з приписами ст.16 ЦК України,ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», в тому числі у обраний ним спосіб у цій справі шляхом визнання недійсним договору оренди від 20.03.2015 року, укладеного між відповідачами ОСОБА_4 . та ТзОВ «Мрія Агро Підгайці», предметом якого є земельна ділянка, що на законних підставах перебувала в оренді ТзОВ «Мрія Підгайці».

Суд також враховує, що до 01 січня 2013 року, тобто на час виникнення спірних правовідносин, спеціальний закон, а саме Закон України "Про оренду землі" у статтях 18 та 20 передбачав обов'язковість проведення державної реєстрації договору оренди землі й саме момент такої реєстрації визначався моментом набуття договором юридичної чинності.

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо обов'язковості державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» статті 18 та 20 про обов'язковість державної реєстрації договорів оренди землі взагалі виключені.

У відповідності до ст.210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, установлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

На час укладення додаткової угоди №1 до Договору оренди землі вже не діяло законодавче положення щодо обовязкової державної реєстрації договору оренди землі, а також положення, що така реєстрація визначається моментом набуття договором юридичної чинності.

Волевиявлення є важливими чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, установленою статтею 627 ЦК України.Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідків.

Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

Отже, ОСОБА_4 таТзОВ « Мрія Підгайці» дійшли згоди щодо істотних умов укладених 15.04.2013р. додаткової угоди № 1, скріпивши їх своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Правова позиція щодо визначення моменту укладення договору оренди землі викладена у постанові Верховного Суду України № 6-612цс13 від 19.02.2014 року, висновок якого, відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, має враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно із ч. ч. 1, 3ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, враховуючи норми ст. ст. 27, 31 ЦПК України, позивач самостійно визначає предмет й підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

Як убачається з матеріалів справи, ТзОВ «Мрія Агро Підгайці» заявляли позов про визнання недійсним договору оренди землі від 20 травня 2008 року та додаткової угоди №1 до Договору оренди від 15 квітня 2013 року , як таких, що укладені не стороною угоди, та пов'язував це з тим, що підписи на вказаних угодах від імені ТзОВ «Мрія Підгайці» проставлені особою ОСОБА_8 який на той час не був директором цього товариства, а тому не мав повноважень підписанта. Відсутність повноважень у ОСОБА_8 яки директора, доводиться позивачем ТзОВ «Мрія Агро Підгайці» відомостями, які є у витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформовані на дату укладення спірних договорів.

Звертаючись до суду, відповідач-позивач ТзОВ «Мрія Агро Підгайці» не вказали, які їх права порушено наявністю підписа в договорі оренди з вищевказаних ними умов.

Суд вважає, що представник позивача- відповідача ТзОВ "Мрія-Агро Підгайці" зробив безпідставний висновок про невизначеність у оспорюваному ними договорі сторони, оскільки така сторона визначена безпосередньо законом і такою стороною є орендар ТзОВ "Мрія- Підгайці"

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для констатації наявності дійсного письмового правочину слід встановити наявність відносин між сторонами правочину, які оформлені письмово. Такі правовідносини між сторонами по цій справі є в наявності і виражені вони у підписаній ними оспорюваній угоді.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач у силу с. 10 ЦПК України зобовязаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі . Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочини можуть вчинятися в усній або письмовій формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України ).

Згідно з положеннями ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підписів підтверджує наміри учасників правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин.

Частиною 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Судом встановлено, що договір оренди землів від 20 травня 2008 році від імені орендара був підписаний не директором товариства ТзОВ «Мрія- Підгайці» , а іншою особою - ОСОБА_8, як орендар, що діє на підставі довіреності № 424 від 25.10.2007 року. Також додаткова угода №1 до договору оренди від 15.04.2013 року підписана орендарем ТОВ « Мрія _ Підгайці» в особі ОСОБА_8

Відповідачем ТзОВ «Мрія- Підгайці» визнається той факт, що підписи договорах, які оспорює товариство"Мрія-Агро Підгайці", від імені орендаря ТзОВ «Мрія- Підгайці» виконані ОСОБА_8 , а тому такий факт не підлягає доказуванню (ч.1ст.61 ЦПК України).

Разом з тим на підтвердження повноважень ОСОБА_8, вчиняти від імені ТзОВ ««Мрія- Підгайці» правочини надано довіреність № 9 від 12 вересня 2012 року видана ТзОВ «Мрія Підгайці» в особі її директора ОСОБА_7., відповідно якої ОСОБА_8 надано право підпису та укладення договорів оренди землі, додаткових угод до договорів оренди землі від імені даного товариства.

Згідно зі ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представник має право діяти від імені і за рахунок особи, яку він представляє. Повноваження, надані представнику, на підставі довіреності, повинні виконуватися у відповідності до змісту цієї довіреності та у її межах.

Отже, ОСОБА_8 у передбаченому законом порядку, отримав права на здійснення правочину від імені „ ТзОВ «Мрія- Підгайці»", оскільки діяв на підставі довіреності № 424 від 25.10.2007 року та довіреність № 9 від 12 вересня 2012 року наданих йому ТзОВ «Мрія Підгайці».

В позовній заяві позивачем товариство"Мрія-Агро Підгайці"лише висловлено припущення (яке не підтверджене жодними доказами), про те, що вони сумніваються у проставленому підписі відповідачем ОСОБА_4 у листі-повідомленні про поновлення договору оренди землі та додатковій угоді до договору.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вмотивовуючи власне рішення, суд керується презумпцією правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»).

При прийнятті такого рішення суд виходить з того, що чинним законодавством закріплено принцип непорушності права приватної власності, тобто права власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, ніхто не може бути протиправно позбавлений усього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до вказаної Конвенції, ст. ст. 13-14 Конституції України, ст. ст. 316-317, 319, 321 ЦК України, ст. ст. 16,19, 21, 23 Закону України «Про оренду землі»).

Вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене ст. 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Суд, враховує що сторонами договору оренди землі та додаткової угоди до договору оренди є відповідачі, ОСОБА_4 та ТзОВ «Мрія Підгайці», кожна із сторін угоди, не заперечили факт підписання ними цих договорів, а також наявність права у ОСОБА_8 при укладені ним договорів, в тому числі щодо їх підписання, підпис якого крім того скріплювався гербовою печаткою товариства, у передбаченому законом порядку, та відсутність належних та допустимих доказів на спростування цих обставин, тому позовні вимоги товариство"Мрія-Агро Підгайці" в частині визнання спірних договорів недійсними, з підстав не підписання його однією із сторін суд вважає не обгрунтованими і такими що не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді.

Не є доказом наявності порушення прав товариство"Мрія-Агро Підгайці « його посилання на підписання договору від імені ТзОВ"Мрія- Підгайці» особою за відсутності наявних повноважень, оскільки зазначена обставина стосується безпосередньо прав і обовязків останнього , а ТзОВ "Мрія-Агро Підгайці не був учасником вказаних правовідносин

Крім того, недійсність довіреності представника ТзОВ « Мрія Підгайці» не є предметом розгляду даної цивільної справи, тому суд не зобов'язаний перевіряти наявність чи відсутність порушень, вчинених директором ТзОВ « ОСОБА_7 при видачі та посвідченні вказаних довіреностіей.

На підставі викладеного та системного аналізу правових норм, суд приходить до висновку, що на час підписання договору оренди та додаткової угоди до договору оренди волевиявлення орендодавця та орендаря відповідало їх внутрішній волі, а тому відсутні підстави для визнання недійсним оскаржуваного договору оренди землі від 20.05.2008 року, та додаткової угоди до договору оренди землі від 14.04.2013 року , укладених між ОСОБА_4 та ТзОВ «Мрія_ Підгайці» на підставі ч.1 ст.203, ч.2 ст. 207 , ч.3 ст.215 ЦК України,

Також, суд враховує правову позицію ВСУ у справі № 6-94 цс 13 у спорі про визнання договору недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Правова позиція ВСУ вказує, що однією з обов'язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв'язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону у суду немає правових підстав для задоволення позову.

Суд критично ставиться до показів представника позивача- відповідача Лозінського М.В. щодо не підписання додаткової угоди та відхиляє їх, оскільки позивач ТзОВ « Мрія Агро Підгайці» є зацікавленою особою.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з наступних підстав.

Так, основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України, відповідно до якого закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Таким чином, ОСОБА_4., як власник земельної ділянки, заперечував щодо поновлення договору оренди землі, підписавши додаткову угоду до договору оренди землі від 15.04.2013 року, аналогічно розпорядився своїм правом товариство « Мрія Підгайці» на укладення даної угоди , що не суперечить положенням Закону і при цьому дотримано справедливої рівноваги між інтересами землевласника та інтересами товариства та його правами як орендаря..

Не убачається порушення прав відповідача -позивача ТзОВ « Мрія Агро Підгайці» самим фактом укладення на цю ж земельну ділянку договору оренди з подальшим укладення додаткової угоди №1 до Договору оренди землі орендарем, ТзОВ « Мрія Підгайці» з урахуванням того, що такі договори укладено до створення самої юридичної особи ТзОВ « Мрія Агро Підгайці»

В задоволенні позову ТзОВ "Мрія-Агро Підгайці « слід відмовити з тих підстав, що на час укладення договорів оренди земельних ділянок між ТзОВ"Мрія- Підгайці» та землевласником ОСОБА_4., будь-які права ТзОВ"Мрія-Агро- Підгайці» не були порушені

Отже, в данному випадку відсутні будь-які докази того, що на даний час порушене право відповідача- позивача ТзОВ»Мрія Агро Підгайці» , так як з матеріалів справи не вбачається, що від імені відповідач ТзОВ « Мрія Підгайці» підписав договір не уповноважена особа на його підписання, крім того відповідач ОСОБА_4 як власник зазначив, у запереченні на позов про підписання ним додаткової угоди особисто і в дату зазначену в змісті угоди , повідомив про своє заперечення щодо заявленого ТзОВ»Мрія Агро Підгайці»,а тому у позові потрібно відмовити за його безпідставністю

Щодо призначення почеркознавчої експертизи для встановлення справжності підпису відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_8 в листі- повідомленні та в додатковій угоді до договору оренди землі від 15.04.2013 року то суд зазначає , оскільки ці обставини визнані відповідачами щодо підписання угод, тому підстав для проведення такої експертизи небуло.

Згідно п.27 постанови пленуму Верховного суду України від 12.06.2009р., № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" передбачено, що виходячи зі змісту статті 59 ЦПК та з урахуванням положень частини першої статті 218 ЦК, не може стверджуватися показаннями свідків наявність правовідносин, що виникають з правочинів, для яких законом установлено письмову форму, а тому показання свідка ОСОБА_8 про допит якого настоював представник відповідача- позивача ТзОВ « Мрія- Агро Підгайці» щодо встановлення обставин недійсності договорів не могли б братися до уваги.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з положень ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст..4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Позивачем ТзОВ «Мрія Агро Підгайці» під час розгляду справи в суді не надано належних вмотивованих доказів в обгрунтування своїх позовних вимог, які б давали підстави для задоволення позовних вимог, тому в його задоволенні слід відмовити. , в іншій частині позову також заявлений безпідставно.

Позовні вимоги ТзОВ «Мрія Агро Підгайці» навпаки, є переконливими, обгрунтування є суттєвими, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню

Згідно із частиною першою статті 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33 Закону України «Про оренду землі», від 06 жовтня 1998 року N 161-XIV постановою Верховного Суду України від 23.03.2016 року у справі №6-146цс16, № 6-55цс15 (постанова від 15.04.2015 року); ст. ст.10,60,88. 209,212 - 215 ,218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія -Підгайці» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія -Агро -Підгайці», ОСОБА_4 , третьої особи без самостійних вимог Зборівське районне управління юстиції про визнання недійсним договору оренди землі, визнати поновленим договір оренди землі, визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі задовільнити

Визнано недійсним договір б/н оренди землі кадастровий номер НОМЕР_1, укладений 20 березня 2015 року між ОСОБА_4 та ТзОВ «Мрія Агро Підгайці».

Визнати поновленим договір оренди землі кадастровий номер НОМЕР_1 від 20 травня 2008 року, укладений між ТзОВ «Мрія Підгайці» та ОСОБА_4, зареєстрований у Підгаєцькому реєстраційному відділі Тернопільської регіональної філії ДП» Центру Державного земельного кадастру» 30 травня 2008 року за № 040865800281

Визнати укладеною додаткову угоду №1 від 15.04.2013 року до договору оренди землі б/н від 20.05.2008 року про поновлення та продовження терміну дії договору укладену між ТзОВ «Мрія Підгайці» та ОСОБА_4 з 15.04.2013 року

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія -Агро -Підгайці» до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія -Підгайці» про визнання недійсним договору б/н оренди землі кадастровий номер НОМЕР_1 від 20 травня 2008 року та додаткової угоди оренди землі№1 від 15.04.2013 року - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Підгаєцький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: підпис Г. В. Ігнатова