Постанова

від 03.08.2016 по справі 904/10526/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2016 року Справа № 904/10526/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Картере В.І., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 у справі№ 904/10526/15 Господарського суду Дніпропетровської області за позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" доПриватного виробничо-комерційного підприємства "Рай Рем Буд" прозобов'язання визнати грошові вимоги за участю представників сторін:

позивача: Каракоця О.Р., дов. від 31.07.2014 № 2781-К-Н-О

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Рай Рем Буд" про зобов'язання визнати грошові вимоги за Договором банківського обслуговування від 19.04.2011 у сумі 38719,21 грн., з яких: заборгованість за кредитом 12000,00 грн., заборгованість за відсотками 11389,25 грн., заборгованість по комісії 2469,64 грн., пеня 12860,32 грн. та включити грошові вимоги в сумі 38719,21 грн. до проміжного ліквідаційного балансу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Рай Рем Буд".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 у справі № 904/10526/15 (суддя Ярошенко В.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 (колегія суддів у складі: головуючого судді Широбокової Л.П., суддів Орєшкіної Е.В., Герасименко І.М.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 у справі у справі № 904/10526/15, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою до суду, скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 07.02.2005 за заявою Приватного виробничо-комерційного підприємства "Рай Рем Буд" між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" та відповідачем був укладений договір банківського рахунку № DNDPE6 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № 26009050273074 у національній валюті та здійснював його розрахункове та касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України та умов Договору (п. 1.1 Договору).

Згідно із підписаною відповідачем заявою про відкриття поточного рахунку він був ознайомлений з Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах та погодився, що вимоги даної Інструкції для нього є обов'язковими.

Пунктом 2.1.6 Договору сторонами було узгоджено, що позивач приймає та виконує розрахункові документи відповідно до чинного законодавства та виключно в межах залишку грошових коштів на рахунку Відповідача, якщо інше не встановлено іншими договорами між сторонами.

Відповідно до п. 2.1.2.5 Договору у разі потреби, за вимогою відповідача позивач зобов`язується здійснювати овердрафтове обслуговування відповідача, що передбачає проведення його платіжних доручень і платежів, здійснених довіреними особами відповідача з використанням КПК, понад залишок коштів на поточному та картковому рахунках відповідача, відкритих в банку, за рахунок кредитних коштів. Порядок та умови надання відповідачу овердрафту обумовлюються в окремому договорі про надання овердрафтового кредиту.

Пунктом 2.1.2.7 Договору передбачено, що всі інші відносини між позивачем та відповідачем, не врегульовані цим Договором, вирішуються шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до Договору.

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 у справі № 2а/0470/5553/11 припинено юридичну особу Приватне виробничо-комерційне підприємство "РАЙ РЕМ БУД", код 32741024, у зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону і 26.01.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про перебування останнього в стані припинення за зазначеним вище судовим рішенням. Головою комісії з припинення призначено Ребдєва О.І.

07.10.2015 позивач надіслав на адресу відповідача заяву про визнання кредиторських вимог, якою просив розглянути вимоги з оплати заборгованості за договором банківського обслуговування станом на 05.10.2015 у сумі 37127,62 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 12000 грн., заборгованість за відсотками - 10847,92 грн., заборгованість по комісії - 2361,64 грн., пеня - 11918,06 грн., визнати та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Вважаючи, що ліквідаційна комісія відповідача ухиляється від виконання обов`язку щодо включення вимог до проміжного ліквідаційного балансу, позивач звернувся із позовом у цій справі, в якому просить визнати грошові вимоги за Договором банківського обслуговування від 19.04.2011 у сумі 38719,21 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Рай Рем Буд".

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не було здійснено публікацію повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, а відтак неможливо встановити чи звернувся позивач до відповідача у встановлений строк для пред'явлення кредиторських вимог.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції у повному обсязі відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, не погодився із вказаним висновком суду першої інстанції, однак залишаючи без змін оскаржуване судове рішення, виходив з того, що позивач міг дізнатися відомості про перебування відповідача в стані припинення з 26.01.2015, а тому, граничний строк подачі заяв кредиторів до Відповідача сплив 26.07.2015; звернення до відповідача із заявою з кредиторськими вимогами відбулось 07.10.2015, тобто з пропуском строку для заявлення кредиторських вимог; заява відповідача про відкриття поточного рахунку від 07.02.2005 не містить згоди з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг не містить ані дати затвердження, ані документу, яким затверджений; позивачем не доведено укладення із відповідачем договору на кредитування, яким узгоджені умови кредиту, відсотки за користування кредитом, комісія, пеня, тощо; банком не доведено отримання відповідачем спірних грошових коштів.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що нарахована банком заборгованість у сумі 38719,21 грн. є недоведеною, а вимоги банку щодо визнання вказаних вимог та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу відповідача є безпідставними.

Однак, зазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

Згідно положень ч. 2 ст. 111 5 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6).

Частиною 1 ст. 110 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України).

Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 у справі № 2а/0470/5553/11 припинено юридичну особу Приватне виробничо-комерційне підприємство "РАЙ РЕМ БУД", код 32741024, у зв'язку з неподанням протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону і 26.01.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про перебування останнього в стані припинення за зазначеним вище судовим рішенням. Головою комісії з припинення призначено Ребдєва О.І.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (в редакції, станом на дату прийняття постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 у справі №2а/0470/5553/11), суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Дата надходження відповідного судового рішення вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, внести до Єдиного державного реєстру запис щодо цього судового рішення та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України та юридичну особу, щодо якої було прийнято судове рішення, про внесення до Єдиного державного реєстру такого запису.

Суд призначає в рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією комісію з припинення (ліквідаційну комісію) та встановлює строк і порядок її роботи. Державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) не пізніше наступного робочого дня з дати надходження відповідного рішення.

У разі, якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи у зв'язку з її ліквідацією не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія), державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до Єдиного державного реєстру запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або особу, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено судовим рішенням.

Як передбачено ч.ч. 4, 5 ст. 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що оскільки позивач був наділений можливістю бути обізнаним стосовно відомостей про перебування відповідача в стані припинення з 26.01.2015, відомостей щодо публікації оголошення про припинення відповідача та встановлення іншого строку для пред'явлення вимог кредиторів матеріали справи не містять, а тому, враховуючи наведені вище норми законодавства, граничний строк подачі заяв кредиторів відповідача сплинув 26.07.2015.

Згідно із ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Таким чином, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини не дають права ліквідаційній комісії залишати вимоги кредиторів без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи , яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно .

Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про відмову у позові з підстав неможливості встановити своєчасність звернення позивача із кредиторськими вимогами, не відповідає вищенаведеним нормам законодавства.

Разом з тим, за наявності у матеріалах справи меморіальних ордерів, виписок з банківського рахунку відповідача, які свідчать про те, що відповідач у період з 11.07.2013 користувався кредитними коштами та здійснив їх часткове повернення, без з'ясування способів приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, що ними передбачені, способу отримання кредитних коштів, колегія суддів вважає передчасними і висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність факту наявності у відповідача заборгованості за Договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неповноту у дослідженні обставин справи та дійшли передчасних висновків щодо правового змісту тих правовідносин, які склалися між сторонами.

За таких обставин, оскаржувані рішення суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2016 у справі № 904/10526/15 скасувати.

Справу № 904/10526/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

В. Картере