Ухвала

від 05.08.2016 по справі 904/3315/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.08.16р. Справа № 904/3315/14

Суддя Воронько В.Д., розглянувши матеріали

за заявою Публічного акціонерного товариства "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2015 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика", м. Дніпропетровськ

до відповідачів:

1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Олема Дніпро", м. Дніпропетровськ

про стягнення 73 632,41 грн.

без участі представників сторін, -

ВСТАНОВИВ:

Суть справи: Публічне акціонерне товариство "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом та з урахуванням заяви від 22.06.2015 року про зменшення розміру позовних вимог просив стягнути солідарно з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Олема Дніпро" заборгованість у сумі 73632,41 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на те, що 1-м відповідачем не виконано умов договору оренди нежитлового приміщення № АР72/3 від 01.10.2011 (із змінами та доповненнями) в частині виконання грошових зобов'язань з орендної плати, яке забезпечене договором поруки від 02.04.2012, укладеним між позивачем та 2-м відповідачем.

Рішенням суду від 30.06.2015 позов задоволено частково та присуджено до стягнення солідарно з 1-го та 2-го відповідачів заборгованість з орендної плати у сумі 10 926,15 грн та з 1-го відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 62 706,26 грн; в решті позову до 2-го відповідача відмовлено. Вирішено питання про розподіл судового збору.

З метою примусового виконання рішення на користь стягувача 17.07.2015 судом було видано відповідні накази.

03.08.2016 позивачем та 1-м відповідачем до суду подано заяву про затвердження мирової угоди на стадії виконання судового рішення з оригіналом її тексту, скріпленого підписами та печатками сторін.

Розпорядженням господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2016 № 555, відповідно до п.2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/3315/14 у зв'язку з тим, що суддя Колісник І.І., у провадженні якого перебувала ця справа, знаходиться у відпустці. За результатами повторного розподілу автоматизованою системою документообігу суду у відповідності до вимог ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України ця заява передана на розгляд судді Воронько В.Д.

Під час перевірки та підготовки даної заяви до розгляду судом встановлено, що вона подана до господарського суду Дніпропетровської області з порушенням правил, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), а тому підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9, у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання , зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3 , 5, 6 , 9 частини першої статті 63 , статті 64, розділів XI, XII, XIII ГПК тощо.

Відповідно до приписів ГПК України заява повинна відповідати формі та змісту, встановлених його розділом VІІІ.

За змістом ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.4 ст. 121 ГПК України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Судом може бути затверджено мирову угоду на підставі ст. 121 ГПК лише за умови наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення згідно з Законом України "Про виконавче провадження".

Однак, щоб підтвердити або спростувати правильність заявленої позивачем та 1-м відповідачем вимоги, суду потрібно дослідити всі обставини та докази на яких ґрунтується заявлена вимога.

У відповідності до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами . Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Такі обставини в заяві слід не лише зазначати, а й обґрунтовувати відповідним чином, що випливає зі змісту ст. 33 ГПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, позивач та 1-й відповідач (заявники) повинні довести факти, якими вони обґрунтовують заявлену вимогу та підтвердити їх доказами.

Згідно ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, - однак до заяви сторонами взагалі не надано жодних документів на яких грунтується мирова угода, ані доказів відкриття виконавчого провадження, ані доказів часткового виконання рішення.

Також під час перевірки цієї заяви, судом виявлено, що сама заява не містить відомостей стосовно 2-го відповідача, оскільки заборгованість з орендної плати у сумі 10 926,15 грн присуджена за солідарним стягненням з 1-го та 2-го відповідачів, а отже не надає змогу суду перевірити чи здійснювалися заходи щодо примусового виконання рішення суду 2-м відповідачем.

Таким чином, встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, суд не має можливості.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 63 ГПУ України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога , доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Аналогічна думка викладена у 5 абзаці пп.3.5 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 26.12.11 року №18, зазначено, що підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини. Господарський суд повертає позовну заяву, що не містить обґрунтованого розрахунку стягуваної чи оспорюваної суми, або такий розрахунок не додано до заяви.

Крім того, заявники подаючи вищезгадану заяву, припустилися порушення приписів п.2 ч.1 ст. 57 ГПК України, відповідно до якого до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України, в редакції змін, внесених Законом України № 3382-VІ від 19.05.2011, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Отже, з урахуванням вимог ст.ст. 34, 56 ГПК України, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, є примірник опису вкладень, із підписом працівника поштового зв'язку, що перевірив відповідність вкладення опису, та відбитком календарного штемпеля поштового повідомлення (п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку).

Проте до поданої заяви взагалі не додані докази про направлення копії заяви про затвердження мирової угоди між позивачем та 1-м відповідачем на адресу 2-го відповідача, як солідарного боржника за заборгованістю з орендної плати у сумі 10 926,15 грн, чим порушені вимоги ст.56 ГПК України.

За змістом постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9 заява про затвердження мирової угоди розглядається в судовому засіданні за правилами частини першої статті 121 ГПК у межах розглянутої господарським судом справи. Пунктом 7.3 частини 7 цієї постанови передбачено, що заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування, сторони мають бути повідомлені про час і місце розгляду заяви тощо. У разі неподання заявником доказів надіслання другій стороні відповідних копій заява і додані до неї документи не пізніше трьох днів з дати надходження заяви повертаються заявникові без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63, статті 121 ГПК , про що виноситься ухвала.

При цьому, суд також приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за якою недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів .

Приймаючи до уваги вищевикладене, заява про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду не є достатньою для прийняття її до розгляду, оскільки порушені вимоги п.п.3,6 ч.1 ст. 63 ГПК України, яка застосовуються за аналогією, - а тому вона підлягає поверненню.

Повернення заяви про затвердження мирової угоди не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 3, 6 ст. 63 та ст.ст. 86,121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Публічному акціонерному товариству "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" заяву про затвердження мирової угоди і доданий до неї оригінал мирової угоди від 01.08.2016 без розгляду.

Додаток (тільки позивачу) : заява про затвердження мирової угоди з додатком на 5 арк.

Суддя В.Д. Воронько