Рішення

від 27.07.2016 по справі 908/1497/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 8/54/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2016 Справа № 908/1497/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСТ Груп Україна» (02002, м. Київ, вул. О.Туманяна, 15-А, секція «В», офіс 630)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Комерційне підприємство «Монтажбудсервіс» (69063, м.Запоріжжя, вул.. Перша Ливарна (Червоногвардійська), 48, оф.70)

про стягнення 38000 грн. основного боргу за договором № 209-ЗТЕ від 16.09.2015 р., 6242 грн. 64 коп. 50% річних, 1938 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 5271 грн. 36 коп. пені

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - ОСОБА_2, дов. від 01.01.2016 р.

Відповідача - не з'явився

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 38000 грн. основного боргу за договором № 209-ЗТЕ від 16.09.2015 р., 6242 грн. 64 коп. 50% річних, 1938 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 5271 грн. 36 коп. пені.

Розгляд справи, призначений на 30.06.2016 р., відкладався до 27.07.2016 р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 27.07.2016р.

За клопотанням позивача його представник приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що на підставі договору № 209-ЗТЕ на транспортно-експедиторське обслуговування від 16.09.2015 р. та згідно Заявки на перевезення № 3 від 27.11.2015 р. позивачем надані відповідачу транспортно-експедиторські послуги на суму 70074 грн. (рахунок № 3472 від 03.12.2015 р.). Також, 11.12.2015 р. відповідачем направлено заявку на перевезення № 4 від 11.12.2015 р. Листом від 18.12.2015 р. відповідач просив скасувати виконання заявки № 4 та гарантував компенсувати затрати, пов'язані з відмовою від перевезення. Позивачем згідно Заявки на перевезення № 4 від 11.12.2015 р. проведений комплекс підготовчих заходів та у зв'язку з відмовою відповідача були понесені витрати в сумі 3000 грн. (рахунок № 3626 від 18.12.2015 р.). Строк оплати за вказаними рахунками на загальну суму 73074 грн. настав 25.01.2016 р. Відповідач зобов'язання виконав частково в сумі 35074 грн., внаслідок чого за останнім склалася заборгованість в розмірі 38000 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у відповідності до п. 5.2 договору до стягнення заявлено 5271 грн. 36 коп. пені, нарахованої за період з 25.01.2016 р. по 24.05.2016 р. Відповідно до ст.. 625 ЦК України до стягнення заявлено 6242 грн. 64 коп. річних процентів, нарахованих за період з 26.01.2016 р. по 24.05.2016 р., та 1938 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з лютого 2016 р. по квітень 2016 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом двічі не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ПП КП «Монтажбудсервіс» є: 69063, м. Запоріжжя, вул. Червоноградська, 48, офіс 70. Ухвала суду від 01.06.2016 р. про порушення провадження по справі, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, повернута до суду з зазначенням «За зазначеною адресою не значиться», тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 27.07.2016 року за відсутності представника відповідача.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «КСТ Груп Україна» (позивач по справі, експедитор) та ОСОБА_1 підприємством Комерційне підприємство «Монтажбудсервіс» (відповідач по справі, клієнт) 16.09.2015 р. укладено договір № 209-ЗТЕ на транспортно-експедиторське обслуговування, за умовами якого експедитор зобов'язується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання послуг, пов'язаних з перевезенням зернових та олійних культур, зазначених клієнтом, залізничним транспортом, а також виконати інші дії, необхідні для виконання зобов'язань за даним договором та які погоджені з клієнтом.

Відповідно до п. 1.2 експедитор зобов'язаний надавати послуги у відповідності з письмовими заявками клієнта та вказівками клієнта.

Порядок розрахунків встановлено розділом 4 договору, пунктом 4.6 якого передбачено, що оплата послуг експедитора проводиться клієнтом партіями за відправлений вантаж протягом 2 банківських днів з моменту отримання на електронну пошту (вказану в п. 8.4 договору) клієнта копій залізничних накладних та виставленого рахунку. Згідно п. 4.14 договору за результатами перевезення експедитор складає акт виконаних робіт (надання послуг), який скріплюється печатками та підписується уповноваженими представниками сторін.

Сторонами підписано Заявки № 3 від 27.11.2015 р. та № 4 від 11.12.2015 р.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору № 209-ЗТЕ від 16.09.2015 р. у відповідності до заявки № 3 від 27.11.2015 р. позивачем надано відповідачу транспортно-експедиційні послуги на суму 70074 грн., що підтверджується Актом № К03413 виконаних робіт (надання послуг) за грудень 2015 р. від 23.12.2015 р. Вказаний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств без зауважень. На оплату наданих послуг пред'явлено рахунок № 3472 від 03.12.2015 р. на суму 70074 грн.

Листом від 18.12.2015 р. відповідач відмовився від заявки на перевезення № 4 від 11.12.2015 р., затрати, пов'язані з відмовою від перевезення, гарантував компенсувати. На виконання Заявки № 4 від 11.12.2015 р. експедитором проведено роботи на суму в розмірі 3000 грн., про що сторонами підписано акт № К0000106 виконаних робіт (наданих послуг) за січень 2016 р. від 22.01.2016 р. На оплату вказаних послуг пред'явлено рахунок № 3626 від 18.12.2015 р. на суму 3000 грн.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується з плату і з рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених довго ром послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вказує позивач, відповідач здійснив часткову оплату отриманих послуг в розмірі 35074 грн. Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором № 209-ЗТЕ від 16.09.2015 р. складає 38000 грн. Листом № 350 від 04.04.2016 р. позивач звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість. Листом № 0421 від 21.04.2016 р. відповідач підтвердив наявність заборгованості в розмірі 38000 грн. та зобов'язався погасити до 29.04.2016 р.

Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг в узгодженому розмірі та у визначені строки, розмір заборгованості не спростував, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 38000 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 5.2 договору № 209-ЗТЕ від 16.09.2015 р. встановлено, що за прострочення в оплаті рахунків експедитора на строк, понад зазначений у п. 4.6 договору, клієнт додатково сплачує, зокрема, 50% річних від простроченої суми за неправомірне користування чужими грошовими коштами.

Розрахунок заявлених до стягнення річних процентів в розмірі 5749 грн. 80 коп., нарахованих за період з 26.01.2016 р. по 24.05.2016 р., та в розмірі 492 грн. 84 коп., нарахованих за період 26.12.016 р. по 24.05.2016 р., та втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 1785 грн. та 153 грн.., нарахованих за період з лютого 2016 р. по квітень 2016 р., судом перевірено в межах заявленого періоду. Згідно перерахунку річних процентів, виконаного за допомогою інформаційної системи В«ЗаконодавствоВ» , судом встановлено, що розмір річних процентів складає 5737 грн. 70 коп. та 491 грн. 80 коп. відповідно за кожним актом; розмір втрат від інфляції грошових коштів складає 1440 грн. 90 коп. та 123 грн. 50 коп. відповідно за кожним актом. Вимоги про стягнення річних процентів в розмірі 6242 грн. 64 коп. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково в розмірі 6229 грн. 50 коп. Вимоги про стягнення 1938 грн. втрат від інфляції грошових коштів задовольняються частково в розмірі 1564 грн. 40 коп.

Вимоги про стягнення 5271 грн. 36 коп. пені (4855 грн. 20 коп., нарахованої за період з 26.01.2016 р. по 24.05.2016 р. за актом № К03413 від 23.12.2015 р., та 416 грн. 16 коп., нарахованої за період з 26.01.2016 р. по 16.05.2016 р. за актом № К0000106 від 22.01.2016 р.) позивач обґрунтовує з посиланням на п. 5.2 договору, яким передбачено, що за прострочення в оплаті рахунків експедитора на строк, понад зазначений у п. 4.6 договору, клієнт додатково сплачує штрафні санкції - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє за період прострочення від несплаченої суми за кожен день прострочення.

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на наведене судом встановлено підстави щодо стягнення пені за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання. Перевіривши за допомогою інформаційної системи В«ЗаконодавствоВ» розрахунок суми заявленої до стягнення пені, суд вважає вимоги про стягнення пені такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 5246 грн. 83 коп., з урахуванням того, що за несвоєчасну оплату послуг за актом № К03413 від 23.12.2015 р. пеня, нарахована за період з 26.01.2016 р. по 24.05.2016 р., складає 4855 грн. 20 коп., а за несвоєчасну оплату послуг за актом № К0000106 від 22.01.2016 р. пеня, нарахована за період 26.01.2016 р. по 16.05.2016 р., складає 391 грн. 63 коп.

Позовні вимоги задовольняються частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, ст. ст. 193, 231 ГК України, ст. ст. 526, 629, 929, 931 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Комерційне підприємство «Монтажбудсервіс» (69063, м.Запоріжжя, вул.. Перша Ливарна (Червоногвардійська), 48, оф. 70, ідентифікаційний код 30864686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСТ Груп Україна» (02002, м. Київ, вул. О.Туманяна, 15-А, секція «В», офіс 630, ідентифікаційний код 35122124) 38000 (тридцять вісім тисяч) грн. основного боргу, 6229 (шість тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 50 коп. річних процентів, 1564 (одна тисяча п'ятсот шістдесят чотири) грн. 40 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5246 (п'ять тисяч двісті сорок шість) грн. 83 коп. пені, 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 29 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 04 серпня 2016 року.

Суддя І.А. Попова