Постанова

від 08.08.2016 по справі 826/896/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 08 серпня 2016 року                      № 826/896/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПриватного підприємства "Парадігм Консалтінг група" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2015 №00002322204, № 00002312204 ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Приватне підприємство "Парадігм Консалтінг група" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2015 № 00002322204, № 00002312204. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки, з огляду на те, що перевіркою за результатами якої було складено акт    №54/26-54-22-02-10/30374978 від 23.01.2014 вже було охоплене питання дотримання позивачем податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 та по контрагентах ТОВ "Радіум" та ТОВ "Гатіора" було досягнуто податковий компроміс. Також позивач посилався на те, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з ТОВ "Радіум", ТОВ "Гатіора", ТОВ "СТ", ТОВ "Летавіца" та ТОВ "Торенія", які мали реальний характер та за якими було отримано послуги використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства. Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні надав суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи відповідача викладені в письмових запереченнях аналогічні доводам та висновкам викладеним в акті №247/26-54-22-03/30374978 від 16.03.2015. Також відповідач посилався на те, що податковий компроміс не було досягнуто, оскільки позивачем суми грошових зобов'язань було сплачено з порушенням встановлених чинним законодавством строків. Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України  суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні. Під час судового розгляду справи, суд,- В С Т А Н О В И В: В період з 02.12.2013 по 27.12.2013  Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства "Парадігм Консалтінг група" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 за результатами якої складено акт №54/26-54-22-02-10/30374978 від 23.01.2014. 03.03.2015 в.о. начальника Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві видано наказ № 447 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", яким на підставі статті 20, підпунктів 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 82 Податкового кодексу України наказано організувати проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Парадігм Консалтінг група" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин із ТОВ "Гатіора", ТОВ "СТ", ТОВ "Радіум",ТОВ "Летавіца", ТОВ "Торенія" за період з 01.01.2012 по 31.12.2014. Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено вказану документальну позапланову виїзну перевірку  Приватного підприємства "Парадігм Консалтінг група". За результатами перевірки складено акт №247/26-54-22-03/30374978 від 16.03.2015, яким встановлено порушення пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму          2 005 542,00 грн. та порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 939 045,00 грн. 10.04.2015 Приватним підприємством "Парадігм Консалтінг група" подано заяву про податковий компроміс. 17.04.2015 на підставі зазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення №00002322204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3 008 313,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1 002 771,00 грн. та № 00002312204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2 908 567,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 969 522,50 грн. 28.04.2015 Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві прийнято рішення № 3264/10/26-54-15-01 від 28.04.2015 щодо відсутності необхідності проведення документальної позапланової перевірки при погодженні процедури застосування податкового компромісу за заявою Приватного підприємства "Парадігм Консалтінг група". Зазначене рішення зареєстровано Приватним підприємством "Парадігм Консалтінг група" в журналі вхідної кореспонденції 04.06.2015 за № 187. Платіжними дорученнями № 4910 від 05.06.2015 та № 4909 від 05.06.2016 позивач сплатив суму грошового зобов'язання по податковому компромісу згідно заяви від 10.04.2015. За результатами адміністративного оскарження рішенням Державної фіскальної служби України №27266/6/99-99-10-01-04-25 від 21.12.2015 податкові повідомлення - рішення №00002312204 від 17.04.2015 та №00002322204 від 17.04.2015 залишені без змін, а скарга без задоволенні   Приватне підприємство "Парадігм Консалтінг група" не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 00002312204 від 17.04.2015 та № 00002322204 від 17.04.2015звернулось з відповідним позовом до суду. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до підпунктів 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону. Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформляється наказом. Згідно з пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження. Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків. Таким чином, контролюючий орган позбавлений права у межах перевірок призначених підпунктів до підпунктів 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України повторно перевіряти питання, які вже були предметом іншої перевірки. При цьому оскільки Податковий кодекс України містить імперативний припис щодо обов'язку податкового органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання постанови слідчого у кримінальній справі, виконання відповідного обов'язку не передбачає дослідження органом податкової служби підстав призначення відповідної перевірки слідчим, оцінювання правомірності та законності цієї перевірки, з огляду на що, з огляду на що пункту  78.2 статті 78 Податкового кодексу України закріплено положення щодо відсутності обмежень у саме у підставах проведення перевірки при її призначенні у межах кримінального провадження. Зі змісту підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України вбачається, що предметом документальної перевірки є, зокрема, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що проводиться з використанням усіх документальних, речових та цифрових носіїв інформації про господарські операції платника. При цьому період виконання господарських операцій платником, що досліджуються під час податкової перевірки, є складовою предмета такої перевірки, позаяк різні періоди діяльності платника охоплюються різними податковими перевірками. Відповідно до наказу № 447 від 03.03.2015 та акту №247/26-54-22-03/30374978 від 16.03.2015 перевірку позивача було призначено та проведено на підставі підпунктів 78.1.1, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин із ТОВ "Гатіора", ТОВ "СТ", ТОВ "Радіум", ТОВ "Летавіца", ТОВ "Торенія" за період з 01.01.2012 по 31.12.2014. З аналізу акту №54/26-54-22-02-10/30374978 від 23.01.2014 вбачається, що в період з 02.12.2013 по 27.12.2013 відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача предметом якої було дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012. Таким чином, частина питань перевірки проведеної на підставі наказу  № 447 від 03.03.2015, а саме, щодо дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин із ТОВ "Гатіора", ТОВ "СТ", ТОВ "Радіум", ТОВ "Летавіца", ТОВ "Торенія" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, та питання, які були предметом планової виїзної перевірки позивача за результатами якої складено акт №54/26-54-22-02-10/30374978 від 23.01.2014 співпадають. Враховуючи, що судом встановлено тотожність питань, які були предметом планової виїзної перевірки за результатами якої складено акт №54/26-54-22-02-10/30374978 від 23.01.2014 та перевірки призначеної відповідно до наказу  447 від 03.03.2015, в частині дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин із ТОВ "Гатіора", ТОВ "СТ", ТОВ "Радіум", ТОВ "Летавіца", ТОВ "Торенія" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для призначення 03.03.2015 та проведення в період з  04.03.2015 по 10.03.2015  перевірки позивача в зазначеній частині.   Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.04.2014 у справі № К/800/37238/15 та в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015 у справі № 825/1081/15-а. Таким чином, враховуючи те, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки позивача в частині дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин із ТОВ "Гатіора", ТОВ "СТ", ТОВ "Радіум", ТОВ "Летавіца", ТОВ "Торенія" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 у суду відсутні правові підстави для надання правової оцінки фінансово - господарським взаємовідносинам позивача з зазначеними контрагентами в 2012 році.   Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що  контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Податкові повідомлення - рішення № 00002322204 від 17.04.2015 та № 00002312204 від 17.04.2015 були прийняті на підставі акту №247/26-54-22-03/30374978 від 16.03.2015 та відповідно до розрахунку до зазначеного акту сума грошових зобов'язань з податку на прибуток у розмірі 2493702,00 грн.  та з податку на додану вартість у розмірі 2374956,00 грн. було нараховано за 2012 рік, а отже, правовою підставою для виникнення у відповідача обов'язку щодо визначення суми грошового зобов'язання за вказаний період став факт виявлення за результатами зазначеної перевірки даних, що свідчать про заниження позивачем податкових зобов'язань за результатами перевірки фінансово  - господарських взаємовідносин позивача за 2012 рік. З огляду на викладене враховуючи те, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки позивача в частині дотримання позивачем податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин із ТОВ "Гатіора", ТОВ "СТ", ТОВ "Радіум", ТОВ "Летавіца", ТОВ "Торенія" за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, то були відсутні і правові підстави для виникнення у відповідача обов'язку щодо визначення суми грошового зобов'язання за 2012 рік та включення сум відповідних грошових зобов'язань до податкових повідомлень - рішень № 00002322204 від 17.04.2015 та № 00002312204 від 17.04.2015. Відповідно до частини першої пункту 92 розділу ХХ Податкового кодексу України податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу. Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість. Частиною другою пункту 92 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено, що сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується. Сума погашеного податкового зобов'язання з податку на прибуток та/або податку на додану вартість в розмірі 95 відсотків внаслідок застосування податкового компромісу не враховується для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. Згідно з частиною п'ятою пункту 92 розділу ХХ Податкового кодексу України платник податків сплачує податкові зобов'язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження. Днем узгодження вважається день отримання повідомлення контролюючого органу про відсутність необхідності проведення документальної позапланової перевірки, а в разі прийняття рішення про необхідність проведення документальної позапланової перевірки - день отримання довідки, що підтверджує правомірність визначення сум податкових зобов'язань в уточнюючому розрахунку, або день отримання податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки. Відповідно до частини сьомої пункту 92 розділу ХХ Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим. Згідно з частиною восьмою пункту 92 розділу ХХ Податкового кодексу України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом. Після досягнення податкового компромісу згідно із цим підрозділом такі зобов'язання не підлягають оскарженню та їх розмір не може бути змінений в інших податкових періодах. Таким чином, податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях та щодо яких досягнуто податковий компроміс не підлягають оскарженню. 10.04.2015 позивачем подано відповідачу  заяву про податковий компроміс по ТОВ «Радіум» та ТОВ «Гатіора" стосовно податкового (грошового) зобов'язання, визначеного уточнюючими розрахунками з податку на додану вартість до декларації з ПДВ за січень 2014 року, листопад 2013 року, жовтень 2013 року, вересень 2013 року, серпень 2013 року, січень 2013 року та уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2013 рік, 2014 рік, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 3264/10/26-54-15-01 від 28.04.2015 щодо відсутності необхідності проведення документальної позапланової перевірки при погодженні процедури застосування податкового компромісу  за заявою Приватного підприємства "Парадігм Консалтінг група". Зазначене рішення зареєстровано Приватним підприємством "Парадігм Консалтінг група" в журналі вхідної кореспонденції 04.06.2015 за № 187. Відповідач в наданих суду запереченнях та під час судового засідання зазначив про те, що оскільки позивачем було порушено строки сплати грошових зобов'язань податковий компроміс вважається неузгодженим та підтвердження чого надав суду копію листа № 7471/8/2654/15-01-08 від 17.12.2015. Позивач в позовній заяві та в судових засідання зазначив про те, що рішення  № 3264/10/26-54-15-01 від 28.04.2015 було ним отримано лише 04.06.2016 та грошові зобов'язання за податковим компромісом були сплачені платіжними дорученнями № 4910 від 05.06.2015 та № 4909 від 05.06.2016   відповідно до вимог чинного законодавства на підтвердження чого надав суду копії сторінок журналу вхідної кореспонденції та платіжних доручень. Доказів та обґрунтувань на спростування вказаних доводів позивача відповідачем суду надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження факту вручення позивачу рішення  №3264/10/26-54-15-01 від 28.04.2015  до 04.06.2015 та зазначено про причини неможливості надання відповідних доказів. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на викладене у суду відсутні підстави для висновку про те, що рішення          №3264/10/26-54-15-01 від 28.04.2015 було отримано позивачем до 04.06.2015, а отже і підстави вважати, що позивачем було порушено строки сплати грошового зобов'язання та вважати, що податковий компроміс не було досягнуто. Таким чином, враховуючи те, що в частині податкових зобов'язань за фінансово - господарськими взаємовідносинами з ТОВ "Радіум" та ТОВ "Гатіора" з податку на додану вартість за січень 2014 року, листопад 2013 року, жовтень 2013 року, вересень 2013 року, серпень 2013 року, січень 2013 року та з податку на прибуток за 2013 рік, 2014 рік було досягнуто податковий компроміс, у суду відсутні підстави для надання правової оцінки фінансово - господарським  зазначеним фінансово - господарських взаємовідносинам та податкові повідомлення - рішення № 00002322204 від 17.04.2015 та №00002312204 від 17.04.2015 у відповідній частині не підлягають оскарженню.   Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: 1.Адміністративний позов - задовольнити частково. 2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 00002322204 від 17.04.2015 в частині суми 2493702,00 грн. у тому числі за штрафними  (фінансовими) санкціями (штрафами) на 831234,00 грн. 3.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 00002312204 від 17.04.2015 в частині суми 2374956,00 грн. у тому числі за штрафними  (фінансовими) санкціями (штрафами) на 791653,00 грн. 4. В решті позовних вимог - відмовити. 5.Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві  (04213, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 58 код ЄДРПОУ 38765858) на користь Приватного підприємства "Парадігм Консалтінг група" (04201, м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 4-В, оф. 72, код ЄДРПОУ 30374978)  понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 73029,87 грн. (сімдесят три тисячі двадцять  дев'ять  грн. 87 коп.). Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                                 О.П. Огурцов