Ухвала

від 04.08.2016 по справі 761/34009/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/34009/14-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Сіромашенко Н.В.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/6022/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Соколової В.В.

при секретарях - Меженко А.А., Сімаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» Магратій Яніни Василівни на рішення Шевченківського районного суд м. Києва від 08 лютого 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» про стягнення середнього заробітку, різниці в заробітку, суми лікарняних, грошової компенсації за невикористані відпустки з урахуванням індексу споживчих цін, моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суд м. Києва від 08 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» про стягнення середнього заробітку, різниці в заробітку, суми лікарняних, грошової компенсації за невикористані відпустки з урахуванням індексу споживчих цін, моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду з урахуванням суми індексації в розмірі 229 924,61 грн., моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн., а всього 232 924,61 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позов ОСОБА_5 до Київської міської державної адміністрації про стягнення моральної шкоди залишено без задоволення.

Не погоджуючись частково з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» Магратій ЯнінаВасилівна подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Шевченківського районного суд м. Києва від 08 лютого 2016 року в частині стягнення з Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» коштів в розмірі 232 924,61 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи. Помилковим вважає висновок суду про те, що при розрахунку середнього заробітку за основу доцільно брати заробітну плату позивача за липень 2009 року, а строк стягнення компенсації відраховувати з дня переведення з посади директора на нижче оплачувану роботу, а саме з 13 липня 2009 року, так як ОСОБА_5 не виконувала нижче оплачувану роботу, а працювала за сумісництвом. Табелем обліку робочого часу підтверджується, що позивач працювала в липні 2009 року на 0,5 ставки, а саме продовжувала виконувати за сумісництвом роботу лікаря стоматолога - ортопеда і стоматолога - терапевта по 0,25 ставки. Поза увагою суду залишилося те, що запис в трудовій книжці про переведення позивача на 0,75 ставки лікаря стоматолога - терапевта та 0,25 стоматолога - ортопеда не стосується відповідача Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології», оскільки цей запис вчинений іншим підприємством. Всупереч положенням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» в резолютивній частині рішення не було наведено конкретного розрахунку середнього заробітку, що стягувався; розміру застосованого індексу інфляції; не зазначено, чи враховувався прибутковий податок з вказаної суми. Судом також не було враховано, що при розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу до нього зараховується заробіток за місцем нової роботи, та не прийнято до уваги відомості щодо отримуваної ОСОБА_5 заробітної плати за місцем іншої роботи в період з липня 2009 року по грудень 2015 року. Посилалася на те, що у справі про поновлення на роботі позивача Комунальне підприємство виступало як третя особа, а тому неправильним є зазначення підприємства в виконавчих листах як боржника. Суд не прийняв до уваги, що відповідач є підприємством комунальної форми власності, а тому призначення на посаду керівника такого підприємства відбувається на підставі контракту, який укладається з виконавчим органом Київської міської ради. Вказане свідчить про те, що при зверненні до суду ОСОБА_5 неправильно визначила коло відповідачів, оскільки відповідач не може допустити позивача до виконання обов'язків без відповідного наказу чи розпорядження Київського міського голови про поновлення на роботі. Заперечувала проти стягнення з підприємства моральної шкоди, так як несвоєчасне поновлення ОСОБА_5 на роботі відбулося не з вини відповідача.

В судовому засіданні представник Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» Магратій Яніна Василівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5 ОСОБА_14 проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник Київської міської державної адміністрації ОСОБА_9 також повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 була призначена на посаду директора Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в . стоматології» Розпорядженням Київського міського голови ОСОБА_10 за № 183 від 11 липня 2005 року.

07 грудня 2005року Київською міською державною адміністрацією з ОСОБА_5 було укладено контракт, як з керівником підприємства, що є у комунальній власності територіальної громади м. Києва, відповідно до якого вона була призначена на посаду директора Комунального підприємства «Київський центр нових технологій і стоматології» на термін з 11 липня 2005 року по 31 грудня 2006 року.

Відповідно до п. 22 контракту він припиняється: після закінчення строку дії контракту; за згодою сторін; з ініціативи Органу управління майном до закінчення строку дії контракту за умов, передбачених в п. 23 цього контракту; з ініціативі керівника до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених п. 24 цього контракту; з інших підстав, передбачених законодавством та цим контрактом. Пунктом. 23 контракту визначено вичерпний перелік підстав, з яких ОСОБА_5 може бути звільнена з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Органу управління майном до закінчення строку його дії. За два місяці до закінчення строку дії контракту він може бути за згодою сторін продовжений на новий чи інший строк (п. 26 контракту). Згідно п. 28 контракту, цей контракт діє з 11 липня 2005 року по 31 грудня 2006 року.

Відповідно до п. 1 Розпорядження Київського міського голови ОСОБА_10 за № 348 від 26 червня 2007 року позивачку було звільнено з займаної посади директора Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» на підставі п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та п.п. «б», «в» п. 23 контракту з 05 липня 2007року.

Пунктами 2-4 вказаного Розпорядження було визначено: Управлінню кадрової роботи і нагород апарату виконавчого органу Киівської міської ради (Київській міській державній адміністрації) організувати проведення конкурсу на заміщення посади директора Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології»; покласти виконаних обов'язків директора Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» на заступника директора з медичних питань ОСОБА_11 до оголошення результатів конкурсу; відповідно до вимог ч. 9 ст. 78 та ч. 12 ст. 75 ГК України; виконуючому обов'язки директора Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» ОСОБА_11 у місячний термін організувати проведення документальної ревізії фінансово господарської діяльності Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології».

Також достовірно встановлено, що позивачці не було надано копію Розпорядження № 348 від 26 червня 2007року про звільнення її з займаної посади з 05 липня 2007 року., а трудову книжку їй було видано лише 09 липня 2009року, вже після того як нею було подано позов до Шевченківського районного суду м. Києва про поновлення на роботі.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 лютого 2011 року позов ОСОБА_5 до Київської міської державної адміністрації. , Головного управління охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Київський міський голова ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, Комунальне підприємство «Київської центр нових технологій в стоматології» про визнання недійсними розпоряджень, поновлення на роботі було задоволено частково. Поновлено ОСОБА_5 на посаді директора Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» з 05 липня 2007 року; визнано недійсним п. 1 Розпорядження № 348 від 26 червня 2007 року «Про звільнення директора Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» . В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 липня 2012 року рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 18 лютого 2011 року залишено без змін та набрало законної сили.

В судовому засіданні також було встановлено, що ОСОБА_5 до 13 липня 2009 року працювала на посаді директора Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології».

Дані обставини були визнані сторонами в судовому засіданні, а тому не підлягають доказуванню у відповідності до ч.І ст.61 ЦПК України.

Відповідно до наказу директора комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» ОСОБА_13 № 18 від 10 червня 2009 року ОСОБА_5 була переведена з посади директора на посаду лікаря стоматолога на 1,0 ставки.

Відповідно до наказу директора Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» ОСОБА_13 № 78-к від 08 липня 2009 року ОСОБА_5 було переведено з 13 липня 2009 року з посади директора підприємства на 0,75 ставки лікаря-стоматолога-терапевта і на 0,25 ставки лікаря-стоматолога - ортопеда у відділенні №1 з оплатою згідно положення.

Наказом директора комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» ОСОБА_13 № 11 -к від 05 лютого 2010 року ОСОБА_5 05лютого 2010 року, у зв'язку з закінченням терміну тимчасової роботи на посаді 0,25 ставки лікаря-стоматолога-терапевта і 0,25 ставки лікаря-стоматолога ортопеда, згідно п. 2 ст. 36 КЗпП України було звільнено.

Не дивлячись на те, що з 05 липня 2007 року ОСОБА_5 було поновлено на роботі рішенням суду від 18 лютого 2011 року, вказане рішення набрало законної сили 19 липня 2012 року, на час розгляду даної справи вказане рішення суду не виконано, ОСОБА_5 не поновлено на посаді, а тому вона звернулась до суду з позовом до Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду, різниці в заробітку, суми лікарняних, грошової компенсації за невикористані відпустки з урахуванням індексу споживчих цін, моральної шкоди.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, стягуючи з Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки виконання рішення суду з урахуванням суми індексації в розмірі 229 924,61 грн., моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн., а всього 232 924,61 грн., суд першої інстанції посилався на те, що вказані вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та ґрунтуються на вимогах закону.

Колегія суддів вважає, що такі висновки зроблені судом на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно вимог ст. 236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З досліджених судом доказів ( копій виконавчих листів, копій постанов про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2011 року та від 11.07.2013 року) встановлено і представником комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» визнано, що рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 18 лютого 2011 року про поновлення ОСОБА_5 на посаді директора Комунального підприємства « Київський центр нових технологій в стоматології» не виконано.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача - Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» на користь ОСОБА_5 середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та невиконання рішення суду про поновлення на роботі, з урахування того, що позивачка фактично працювала на посаді директора до 13 липня 2009 року, з дня переведення позивача з посади директора на нижчеоплачувану роботу, тобто, з 13 липня 2009 року по день набрання законної сили рішенням суду від 18.02.2011 року про поновлення на роботі - 19 липня 2012 року , та середній заробіток за час затримки виконання рішення суду, починаючи з 19 липня 2012 року до 01 грудня 2015 року, оскільки з наданої позивачкою трудової книжки судом встановлено, що вона працює, проте, нею не надано суду доказів щодо отриманих доходівза новим місцем роботи за весь період, а тому суд був позбавлений можливості здійснити розрахунок середнього заробітку на день ухвалення рішення..

Розрахунок середнього заробітку, який підлягає стягненню з Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» на користь ОСОБА_5 вірно зроблений судом, виходячи з середньоденної заробітної плати позивачки в сумі 168 грн. 30 грн., розрахованої згідно з п.8 IV розділу Порядку обчислення заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 з внесеними змінами, на підставі даних індивідуальних відомостей щодо ОСОБА_5, наданих Управлінням Пенсійного Фонду України в Солом'янському районі м. Києва (т.1 а.с.134) станом на липень 2009 року, а не на липень 2007 року; з урахуванням вимог ст.73 КЗпП України, даних щодо доходів, отриманих позивачкою, починаючи з серпня 2009 року; а також індексації та становить суму 229 924, 61 грн.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не наведено в рішенні детального розрахунку середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, правильність висновків суду не спростовують, оскільки суд, перевіривши розрахунок, наданий позивачкою (т.2 а.с.45-49), частково погодився з ним, вказав лише на помилку в 9 графірозрахунку і, як наслідок, в підрахунку різниці у заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи з урахуванням індексації (графа 10). Вказаний розрахунок є в справі на 4-х аркушах. і був досліджений судом за участю всіх учасників процесу.

Вірним є також висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» на користь ОСОБА_5 компенсації заподіяної внаслідок невиконання рішення суду та порушення прав позивача моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн. з огляду на наступне.

Згідно вимог ст.. 237-1 КЗпП України , відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до маральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника докладати додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31 березня 1995 року» вказаної постанови, розмір І відшкодування моральної шкоди повинен визначатися судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

З досліджених доказів судом першої інстанції достовірно встановлено, що рішення суду про поновлення позивача на роботі не виконується з липня 2012 року з вини Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології», вона змушена докладати додаткових зусиль для організації свого життя, працевлаштування, для захисту свого порушеного права, що завдавало їй моральних страждань, а тому суд прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» на користь ОСОБА_5 компенсації завданої моральної шкоди в розмірі 3000,00 грн. Визначений судом розмір компенсації моральної шкоди відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.

Доводи апеляційної скарги представника Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» про відсутність вини підприємства у невиконанні рішення суду, так як призначення на посаду керівника такого підприємства відбувається на підставі контракту, який укладається з виконавчим органом Київської міської ради, при зверненні до суду ОСОБА_5 неправильно визначила коло відповідачів, оскільки відповідач не може допустити позивача до виконання обов'язків без відповідного наказу чи розпорядження Київського міського голови про поновлення на роботі, колегія суддів вважає безпідставними, так як ОСОБА_5 знаходилася в трудових відносинах безпосередньо саме з даним підприємством. Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 18 лютого 2011 року визнано недійсним п.1 Розпорядження Київського міського голови № 348 від 26 червня 2007 року про звільнення директора комунального підприємства « Київський центр нових технологій в стоматології» ОСОБА_5 з займаної посади, поновлено ОСОБА_5 на посаді директора комунального підприємства « Київський центр нових технологій в стоматології» з 05 липня 2007 року. Так як розпорядження Київського міського голови про звільнення позивача визнано недійсним, то комунальному підприємству « Київський центр нових технологій в стоматології», в порядку виконання рішення суду, необхідно видати лише наказ про поновлення ОСОБА_5 на посаді.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення на її користь коштів по оплаті листків непрацездатності у розмірі 11 204,20 грн. та компенсації за невикористані дні відпустки у розмірі 25 511, 35 грн. сторонами не оскаржувалось.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 08 лютого 2016 року відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача Комунального підприємства «Київський центр нових технологій в стоматології» Магратій Яніни Василівни відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 08 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: