Ухвала

від 04.08.2016 по справі 760/24755/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/24755/14-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Козленко Г.О.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/4467/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 серпня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Соколової В.В.

при секретарі - Сімаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2015 року у цивільній справі за позовом Житлово - будівельного кооперативу «Магістраль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2015 року позов Житлово-будівельного кооперативу «Магістраль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово- комунальні послуги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Житлово- будівельного кооперативу «Магістраль» заборгованість в розмірі 11 318,16 грн., яка складається з: заборгованості по оплаті за утримання житла та оплаті за користування комунальними послугами в розмірі 6 997,00 грн.; нарахованого індексу інфляції в розмірі 3 586,12 грн.; трьох відсотків річних в розмірі 735,04 грн..

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Житлово - будівельного кооперативу «Магістраль» судовий збір в розмірі 487,20 грн..

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_3ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості та судових витрат скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним і необґрунтованим. Суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_3 не було виконано всіх передбачених законом дій при встановленні лічильників холодної та гарячої води, так як дані лічильники встановлювалися на вимогу Житлово - будівельного кооперативу «Магістраль», із належним повідомленням про це позивача, а тому непроведення перерахунку вартості наданих комунальних послуг свідчить про допущення порушень саме з боку кооперативу. Оплата за спожиті комунальні послуги проводилася відповідачем в повному обсязі згідно показань лічильників, що свідчить про безпідставність доводів позивача про наявність у ОСОБА_3 заборгованості за період з жовтня 2011 року по вересень 2014 року. Посилалася на те, що в ході розгляду справи позивачем надавалися суду різні за своїм змістом розрахунки заборгованості, які містили відмінності у зв'язку з допущеними бухгалтером кооперативу помилками, а тому покладення в основу рішення вчиненого позивачем розрахунку, без належної перевірки його змісту та достовірності, є неправомірним. Зазначила, що з проведених самостійно ОСОБА_3 розрахунків вбачається безпідставне збільшення позивачем в односторонньому порядку вартості комунальних послуг за опалення та утримання будинку і прибудинкових територій на 1248,20 грн., а також неврахування проведеної в 2014 року оплати на суму 336,42 грн.. Заперечувала також проти розрахунку індексу інфляції та 3 % річних, так як вказаний розрахунок вчинений за період з жовтня 2011 року по березень 2015 року, в той час як основні вимоги заявлені за менший період: з жовтня 2011 року по вересень 2014 року.

В судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник відповідача Житлово - будівельного кооперативу «Магістраль» ОСОБА_8 в судовому засіданні 16.06.2016 року проти доводів апеляційної ї скарги заперечувала, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними. В судове засідання 04.08.2016 року не з»явилась, про день та час слухання справи судом повідомлена у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим подальший розгляд справи у відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі , перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_3 на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 липня 2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року, належить на праві власності 1/2 частина квартири за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки форми № 3, виданої Житлово - будівельним кооперативом «Магістраль», в даній квартирі зареєстрований та проживає лише відповідач ОСОБА_3.

Будинок по АДРЕСА_1, в якому знаходиться квартира відповідача, перебуває на балансі Житлово - будівельного кооперативу «Магістраль».

У відповідності до свого статуту, Житлово - будівельний кооператив «Магістраль» виконує функції з утримання даного будинку та прибудинкової території, надає житлово-комунальні послуги та проводить розрахунки з квартиронаймачами житлових приміщень будинку за надані комунальні послуги.

ОСОБА_3, користуючись житлово - комунальними послугами, які надає позивач, в повному обсязі свої обов'язки по оплаті наданих послуг не виконував, у зв'язку з чим за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2014 року за ним рахується заборгованість в розмірі 6997,64 грн..

Звертаючись до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги, позивач Житлово - будівельний кооператив «Магістраль» посилався на те, що відповідач в повному обсязі спожиті ним житлово - комунальні послуги не оплачує, з рахуванням зменшених позовних вимог від 20 травня 2015 року, за ним рахується заборгованість в розмірі 6997,64 грн., що є підставою для стягнення даної суми в судовому порядку, а також стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги Житлово - будівельний кооператив «Магістраль» частково і стягуючи з ОСОБА_3 заборгованість по оплаті за утримання житла та оплаті за користування комунальними послугами в розмірі 6 997,00 грн., інфляційні нарахування в розмірі 3 586,12 грн. та три відсотки річних в розмірі 735,04 грн., суд першої інстанції виходив з того, що факт невиконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань по оплаті наданих йому комунальних послуг достовірно встановлений, за останнім рахується заборгованість в розмірі 6 997,00 грн., яка відповідачем не погашається в добровільному порядку, що є підставою для задоволення цих позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2015 року оскаржує лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за користування житлово - комунальними послугами, інфляційних нарахувань та 3% річних. А тому, з урахуванням положень ч. 3 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду лише в межах доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по оплаті за спожиті ним житлово - комунальні послуги, а доводи апеляційної скарги правильність вказаного висновку не спростовують, з наступних підстав.

Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

В статті 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» визначено права та обов'язки споживача житлово - комунальних послуг.

Так, зокрема, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Положеннями ст.ст. 151, 162 Житлового кодексу Української РСР встановлено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Оплата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п.п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, споживач повинен дотримуватись вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг та зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором або законом строки. Розрахунковим періодом оплати послуг є календарний місяць, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що протягом 2011 - 2014 років ОСОБА_3 сплачував за спожиті послуги в розмірі меншому, ніж йому нараховувалось.

Належних та допустимих доказів того, що нараховані Житлово - будівельним кооперативом «Магістраль» до сплати суми вказані невірно, відповідачем ОСОБА_3 не було надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача різниці між нарахованими та дійсно сплаченими сумами за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2014 року в розмірі 6997,00 грн., оскільки на ОСОБА_3, як на власника квартири та споживача житлово - комунальних послуг, покладається обов'язок вчасно та в повному обсязі вносити плату за отримані послуги.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, оскільки факт прострочення ОСОБА_3 грошового зобов'язання по сплаті за житлово комунальні послуги достовірно встановлений, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача, як з боржника, нарахованих інфляційних втрат в розмірі 3586,12 грн. та 3 % річних в розмірі 735,04 грн..

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 сплачував за житлово - комунальні послуги в повному обсязі згідно показників приладів обліку, що встановлені в його квартирі, а тому заборгованості у нього немає, колегія суддів вважає безпідставними з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово - комунальні послуги», розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» встановлено, що засіб обліку - це прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики.

Згідно статті 20 Закону, споживач зобов'язаний забезпечувати цілісність засобів обліку комунальних послуг та не втручатися в їх роботу.

Відповідно до п. 9 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Квартирні засоби обліку беруться виконавцем на абонентський

облік.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3, за місцем свого проживання в квартирі за адресою АДРЕСА_2, самостійно встановив засоби обліку гарячої та холодної води.

Про даний факт листом від 14 травня 2009 року було повідомлено Житлово - будівельний кооператив «Магістраль». Проте, відповідачем не було, у встановленому законом порядку, виконано вимоги щодо опломбування та взяття на абонентський обліку обслуговуючою організацією вказаних приладів.

Таким чином, відповідачем було порушено визначений законодавством порядок встановлення лічильників в квартирі, оскільки вказані засоби обліку підлягають встановленню виконавцем послуг з водопостачання, з подальшим постановленням їх на абонентський облік.

Доказів того, що роботи по встановлення лічильників в квартирі за адресою АДРЕСА_2, проводилися Житлово - будівельним кооперативом «Магістраль» та лічильники були постановлені на облік суду не надано.

Відсутнє в матеріалах справи також підтвердження того, що ОСОБА_3 звертався до позивача з заявою про встановлення в його помешканні засобів обліку, та йому в цьому було відмовлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у позивача Житлово - будівельного кооперативу «Магістраль» були відсутні підстави здійснювати нарахування оплати наданих комунальних послуг на підставі показників лічильників, так як останні були встановлені з порушеннями, на абонентський облік не прийняті, опломбування та перевірка їх технічної спроможності позивачем не проводилася.

Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, встановлено, що у разі відсутності в помешканні індивідуальних засобів обліку спожитих комунальних послуг, споживач сплачує оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Не приймаються до уваги твердження апеляційної скарги про те, що подані позивачем розрахунки є недостовірними та в них не враховані здійснені відповідачем проплати на суму 1248,20 грн., з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено розрахунок сплачених ним коштів та його співвідношення з нарахованими йому до сплати сумами.

Разом з тим, розподіл сплачених за спожиті комунальні послуги сум здійснено відповідачем з урахуванням того, що оплата за гаряче та холодне водопостачання проводилася ним з урахуванням показників лічильників.

Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями про оплату, які заповнювалися згідно з показаннями встановлених в помешканні відповідача лічильників.

Таким чином, не підтверджується достовірно повна оплата ОСОБА_3 послуг за утримання прибудинкової території та централізованого опалення, оскільки частина з внесених ним коштів зараховувалася як оплата за гаряче та холодне водопостачання, тариф якої розрахований позивачем згідно з загальними показниками.

Таким чином, здійснений відповідачем розрахунок є недостовірним та не може бути покладений в основу рішення.

Не ґрунтуються на положеннях закону доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок індексу інфляції та 3 % річних виходить за межі періоду, за який стягується заборгованість, оскільки, за правилами ст. 625 ЦК України, вказані нарахування стягуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, а відповідачем ОСОБА_3 заборгованість перед Житлово - будівельним кооперативом «Магістраль» не погашена.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції також не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача ОСОБА_3ОСОБА_7 відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: