Постанова

від 09.08.2016 по справі 805/1480/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року справа №805/1480/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Ляшенка Д.В., Ястребової Л.В.,

секретар судового засідання Терзі Д.А.,

за участю представника відповідача Мозалевської А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року по адміністративній справі №805/1480/16-а за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць у сумі 19250 грн. та пеню у сумі 496,65 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем не дотримані вимоги Постанови КМУ від 31.01.2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та ст. 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідно до яких встановлено обов'язок підприємств самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком в якому відбулось це порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції. Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2015 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ТОВ «Антарес» становила 10 осіб, тому у відповідача повинно бути працевлаштовано 1 інваліда, однак фактично не працює жодного.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Антарес» на користь Державного бюджету України адміністративно - господарські санкції за не виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2015 році у сумі 19250 грн. та пеню у сумі 496,65 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначив, що товариством вжито всіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що підтверджується звітами форми №3-ПН за жовтень, листопад, грудень 2015 року, проте робоче місце залишилося не укомплектованим через відсутність попиту. В нормативно-правових актах не передбачено обов'язок роботодавця самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом бюджетної установи Фонду соціального захисту інвалідів.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Антарес» зареєстроване як юридична особа 18.07.1991 року та включене до ЄДРПОУ за №13492430.

Як вбачається зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес» за 2015 рік від 24.02.2016 року, наданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 10 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 0, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України №875 становить 1 особу (а.с.6).

На виконання вимог п.1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року №316, щодо надання до центру зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів, ТОВ «Антарес» у відповідності до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності форми № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 інформувало Селидівський міський центр зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів протягом жовтня-грудня 2015 року шляхом подання звітів за формою № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій», тобто протягом строку, коли товариство відновило свою господарську діяльність.

Листом Селидівського міського центру зайнятості підтверджується, що ТОВ «Антарес» надавало звіт про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів на посаду «монтажник зв'язку -кабельник», проте безробітних за такою посадою в центрі зайнятості не перебувало.

Фактів відмови у працевлаштуванні інвалідам, які направлялися центром зайнятості чи зверталися безпосередньо до підприємства відповідача, не встановлено.

На підставі ст.7 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон №875), законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Статтею 18 Закону №875 передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Згідно ст.19 Закону №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

На підставі ст. 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Підприємство не може відповідати за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування та відсутність інвалідів, які бажають працевлаштуватися.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20.06.2011 року в справі № 21-60а11, в постанові від 26.06.2012 року в справі № 21-105а12, в постанові Верховного Суду України від 28.05.2013 року у справі № 21-386а12, від 11.06.2013 року у справі № 21-63а13.

Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення

Відповідно до Закону №875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Тобто, обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Таким чином, основним органом працевлаштування громадян є центри зайнятості; людина самостійно обирає собі працю і не може бути примушена виконувати її; інваліди, реалізуючи своє право на працевлаштування, самостійно звертаються на підприємства або у центр зайнятості, вони є вільними у виборі професії та місця роботи.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на відновлення господарської діяльності відповідачем восени 2015 року, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем виконано обов'язок інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інваліда.

У зв'язку з цим не може бути покладена на відповідача відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для їх працевлаштування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 94 КАС України підлягає стягненню на користь ТОВ «Антарес» з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в розмірі 1515,80 грн (а.с.79)

Керуючись статтями 24, 94, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року по адміністративній справі №805/1480/16-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 липня 2016 року по адміністративній справі №805/1480/16-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць та пені - відмовити.

Стягнути з Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Маріуполь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Антарес» (код ЄДРПОУ 30898097; 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, 24/34) за рахунок бюджетних асигнувань Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 13492430; 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сєрова, 1а) судовий збір у розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот п'ятнадцять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена 09 серпня 2016 року.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді Д.В. Ляшенко

Л.В. Ястребова