Ухвала

від 01.09.2016 по справі 805/1480/16-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            01 вересня 2016 року                                             м. Київ                                                         К/800/23498/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2016 року у справі за позовом Фонду до товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, в с т а н о в и в : У вересні 2016 року представник Фонду звернувся з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2016 року, яким відмовлено в задоволенні позову. Ставиться вимога про скасування судового рішення апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Вказується на те, що у 2015 році відповідач направляв звіти по формі 3-ПН до центру з зайнятості лише з жовтня місяця, тобто протягом 9 місяців він не створив робочі місця для працевлаштування інвалідів, або ж не інформував про їх наявність. Вивчивши зміст касаційної скарги, суддя приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. За змістом цієї норми, касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними. Доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні. Згідно із частиною третьою статті 18 Закону України від 21 березня 1991 року №875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Як установлено судом, з жовтня 2015 року відповідачем щомісячно після відновлення господарської діяльності до центру зайнятості подавались звіти за формою №3-ПН про наявність вакансій. Фактів відмов з боку підприємства у працевлаштуванні інвалідів не встановлено. Враховуючи зазначені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, а тому відсутні підстави для стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Вказаний висновок суду відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України в постанові від 16 квітня 2013 року (справа № 21-81а13). З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 серпня 2016 року у справі за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «АНТАРЕС» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць. Ухвала оскарженню не підлягає.           Суддя                                                                                                             М.М. Олексієнко