Рішення

від 04.08.2016 по справі 915/717/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2016 року Справа № 915/717/16

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Керівника ОСОБА_1 місцевої прокуратури № 1, вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 02910048)

в інтересах держави в особі ОСОБА_2 з використання та розвитку комунальної власності ОСОБА_1 міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22440076)

до відповідача ОСОБА_1 обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів, АДРЕСА_1, 54001 (код ЄДРПОУ 05410659)

про стягнення заборгованості в сумі 58 027, 53 грн., у тому числі: 50 195, 13 грн. - основної суми заборгованості та 7 832, 40 грн. - пені.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 1132/10/01/08/16 від 07.06.2016 року;

від відповідача: ОСОБА_4, голова спілки, паспорт ЕО785350 виданий 07.12.1999 року;

від прокуратури: прокурор не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернувся Керівник ОСОБА_1 місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі ОСОБА_2 з використання та розвитку комунальної власності ОСОБА_1 міської ради з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів про стягнення заборгованості у сумі 58 027, 53 грн. у тому числі 50 195, 13 грн. - основної суми заборгованості та 7 832, 40 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.07.2016 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 19.07.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.07.2016 року розгляд справи відкладено на 28.07.2016 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.07.2016 року розгляд справи відкладено на 04.08.2016 року.

В судовому засіданні 04.08.2016 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник прокуратури в судове засідання 04.08.2016 року повноважного представника не направив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення, яке наявне в матеріалах справи.

Представник позивача в судовому засіданні 04.08.2016 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

Між ОСОБА_2 з використання та розвитку комунальної власності ОСОБА_1 міської ради (орендодавець) та ОСОБА_1 обласною організацією Всеукраїнської спілки автомобілістів (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна від 01.03.2013 року № 7398, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення площею 80 м 2 за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 18 з метою здійснення адміністративної діяльності.

В порушення норм договору відповідач не виконував обов'язок щодо сплати орендної плати, внаслідок чого утворилась заборгованість із орендної плати перед місцевим бюджетом за період з травня 2015 року по травень 2016 року в сумі 50 195, 13 грн.

За несвоєчасну сплату орендної плати позивачем відповідачу нараховано пеню.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 121 Конституції України, ст. 525, 526, 530, 625, 762 ЦК України, ст. 193 ГК України, Законом України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» та умовами договору.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.08.2016 року проти позову заперечив в повному обсязі.

В судовому засіданні 04.08.2016 року представник відповідача зазначив про відсутність правових підстав для нарахування орендної плати після закінчення строку дії договору. Крім того, позивачем ОСОБА_2 з використання та розвитку комунальної власності ОСОБА_1 міської ради не вчинено жодних дій щодо повернення орендованого майна.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_2 з питань комунальної власності ОСОБА_1 міської ради (орендодавець) та ОСОБА_1 обласною організацією Всеукраїнська спілка автомобілістів (орендар) було укладено Договір оренди № 7398 нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності від 01.03.2013 року (далі - Договір) (арк. 39-42).

В подальшому до даного договору між сторонами укладались додаткові договори, зокрема, щодо зміни строку дії договору (арк. 43-44).

Договір та додаткові договори підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Таким чином, на підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1.1 Договору (в редакції додаткового договору від 24.10.2013 року) орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене майно (надалі - майно), керуючись наказом орендодавця (відповідно до положення) від 01.02.2013 року № Наказ № 49/03, нежитлове приміщення (будівля, споруда) площею 80, 00 кв.м., розміщене за адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, будинок 18, напівпідвал, що знаходиться на балансі ТОВ «ЖЕК «Забота», вартість якого визначена згідно з висновками експерта і становить за (експертною оцінкою, залишковою вартістю) 108 800, 00 грн. Майно передається в оренду з метою використання для адміністративних потреб.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання - передавання майна.

Відповідно до п. 2.2 Договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно.

На виконання умов Договору ОСОБА_2 з питань комунальної власності ОСОБА_1 міської ради (орендодавець) передано, а ОСОБА_1 обласною організацією Всеукраїнська спілка автомобілістів (орендар) прийнято об'єкт оренди, про що між сторонами складено та підписано Акт приймання - передавання нежитлового приміщення від 01.03.2016 року (арк. 45).

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі, зокрема,закінчення строку, на який його було укладено.

Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до п. 10.1 Договору (в редакції додаткового договору від 10.10.2014 року) цей договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01.09.2014 року по 01.09.2015 року включно.

Відповідно до п. 10.7 Договору договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 10.5 Договору у разі закінчення строку дії договору, останній продовжується шляхом укладення додаткової угоди за умови письмового звернення орендаря відповідно до вимог положення.

Суду не подано доказів письмового звернення орендаря до орендодавця з метою продовження дії договору, як і не подано доказів укладення додаткової угоди про продовження строку дії договору. Таким чином, договір оренди припинив свою дію, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 2.4 Договору у разі розірвання договору, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній повинен повернути орендодавцеві орендоване приміщення в п'ятнадцятиденний термін з дня отримання заяви орендодавця за актом приймання-передавання приміщення.

Відповідно до п. 2.7 Договору майно вважається поверненим орендодавцю (балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання.

Відповідно до п. 2.8 Договору обов'язок по складанню акта приймання-передавання покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із листами від 28.10.2015 року та від 15.02.2016 року про повернення орендованого майна, які отримувались відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. 46-47, 52-53). Отже, строк повернення орендованого майна настав. Проте, орендоване майно відповідачем не було повернуто. Доказів складання акту приймання-передавання (повернення об'єкта оренди з користування) суду не подано.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 797 ЦК України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» ).

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Положення про оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням міської ради від 20.10.2011 № 10/15, і становить без ПДВ за перший місяць оренди 2 275, 75 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.4 Договору орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 3.9 Договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату за користування майном за час прострочення до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно . Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість з орендної плати в повному обсязі та відшкодувати збитки відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 5.2 Договору орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Судом встановлено, що за період користування орендованим майном з травня 2015 року по травень 2016 року відповідачу нараховано 58 095, 13 грн. - орендної плати (арк. 18).

Відповідачем частково проведено оплату у сумі 7 900, 00 грн., що підтверджується банківською випискою (арк. 48-51).

Таким чином, відповідачем не проведено оплату орендної плати за період з травня 2015 року (частково) по травень 2016 року включно. Заборгованість відповідача перед позивачем за період з травня 2015 року (з урахуванням часткової оплати) по травень 2016 року включно становить 50 195, 13 грн.

Як вказано вище, позивачем ОСОБА_2 з використання та розвитку комунальної власності ОСОБА_1 міської ради неодноразово було направлено на адресу відповідача ОСОБА_1 обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів листи за № 1134/10/01/08/15 від 28.10.2015 року та за № 142/10/01/08/16 від 15.02.2016 з відмовою від продовження строку дії договору оренди та вимогою погасити заборгованість з орендної плати (арк. 46-47). Факт отримання листа підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 52-53).

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості, строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 50 195, 13 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації й стягується орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи дату та час зарахування відповідної суми на розрахунковий рахунок орендодавця.

Перевіривши розрахунок розміру пені, нарахованої за прострочення платежів з орендної плати за період з травня 2015 року по травень 2016 року на суму 7 832, 40 грн., судом встановлено, що нарахування пені здійснено позивачем за період з 13.07.2015 року по 12.05.2016 року. Розрахунок пені у сумі 7 832, 40 грн. здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування пені здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 19). Враховуючи вищевикладене, позовна вимога в частині нарахування пені в розмірі 7 832, 40 грн. за прострочення платежів з орендної плати є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід відшкодувати прокуратурі з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів, АДРЕСА_1, 54001 (код ЄДРПОУ 05410659) на користь позивача ОСОБА_2 з використання та розвитку комунальної власності ОСОБА_1 міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22440076):

- 50 195, 13 грн. (п'ятдесят тисяч сто дев'яносто п'ять грн. 13 коп.) - основної суми заборгованості за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 7398 від 01.03.2013 року;

- 7 832, 40 грн. (сім тисяч вісімсот тридцять дві грн. 40 коп.) - пені;

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів, АДРЕСА_1, 54001 (код ЄДРПОУ 05410659) на користь Прокуратури Миколаївської області (р/р 35215058000340, код ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172):

- 1 378, 00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати прокуратурі після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 08.08.2016 року

Суддя Е.М. Олейняш