Ухвала

від 17.02.2020 по справі 915/717/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дубліката судового наказу

17 лютого 2020 року Справа № 915/717/16

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши матеріали заяви (вх. № 1576/20 від 06.02.2020 року) Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1

про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі

за позовом Керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, вул. Нікольська, 73, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 02910048)

в інтересах держави в особі Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22440076)

до відповідача Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів, вул. Адміральська, 18, кв. 96, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 05410659)

про стягнення заборгованості в сумі 58 027, 53 грн., у тому числі: 50 195, 13 грн. - основної суми заборгованості та 7 832, 40 грн. - пені.

за участю представників сторін:

прокурор: Волкожа С.В., службове посвідчення № 043172, видане 06.05.2016 року дійсне до 06.05.2021 року;

від позивача: Горобченко О.В., довіреність № 7101/02.02.01-22/02.06/14/19 від 24.12.2019 року;

від відповідача: представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

06.02.2020 року до господарського суду Миколаївської області надійшла заява вх. № 1576/20 Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, в якій заявник просить суд:

1. Видати дублікат наказу господарського суду Миколаївської області № 915/717/16 від 19.08.2016 року.

2. Поновити пропущений строк для пред`явлення наказу, виданого господарським судом Миколаївської області 19.08.2016 року у справі № 915/717/16 до виконання.

Подана суду заява мотивована тим, що оригінал наказу від 19.08.2016 року у справі № 915/717/16 отримано представником Миколаївської міської ради, який разом із заявою про відкриття виконавчого провадження скеровано на примусове виконання. Водночас, згідно інформації Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вказаний виконавчий документ до відділу ДВС не надходив та на примусовому виконанні не перебував. Отже, наказ господарського суду Миколаївської області від 19.08.2016 року втрачено, що є поважною причиною пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.02.2020 року призначено розгляд заяви про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання в судовому засіданні на 17.02.2020 року.

Відповідач в судове засідання 17.02.2020 року не з`явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України шляхом направлення на адресу місцезнаходження належним чином завіреної копії ухвали рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а також додатково телефонограмою (арк. 143).

Відповідно до ч. 2 ст. 329 ГПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Враховуючи, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 17.02.2020 року судом відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали заяви (вх. № 1576/20 від 06.02.2020 року) про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.08.2016 року по справі № 915/717/16 позов задоволено повністю (арк. 87-90).

Стягнуто з відповідача Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів на користь позивача Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради 50 195, 13 грн - основної суми заборгованості за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 7398 від 01.03.2013 року; 7 832, 40 грн. - пені;

Стягнуто з відповідача Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів на користь Прокуратури Миколаївської області: 1 378, 00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення до суду вищої інстанції не оскаржувалось та набрало законної сили 19.08.2016 року.

На виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 04.08.2016 року по справі № 915/717/16 господарським судом було видано відповідні накази від 19.08.2016 року. Строк пред`явлення наказів до виконання - протягом одного року, тобто з 20.08.2016 року до 20.08.2017 року включно (арк. 94-95).

Наказ господарського суду Миколаївської області від 19.08.2016 року по справі № 915/717/16 про стягнення з відповідача Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів на користь Прокуратури Миколаївської області: 1 378, 00 грн. - витрат по сплаті судового збору виконано повністю, що підтверджується постановою ВП № 52435090 про закінчення виконавчого провадження (арк. 100 за звороті).

Як вбачається з матеріалів справи, оригінал наказу господарського суду Миколаївської області від 19.08.2016 року про стягнення на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради 23.08.2016 року отримано представником Гайбатовою З.Н. (згідно довіреності від 07.06.2016 року) нарочно, що підтверджується повідомленням про вручення (арк. 98).

ОСОБА_1 обіймала посаду головного спеціаліста відділу правової експертизи та адміністративних питань юридичного департаменту Миколаївської міської ради з 25.04.2016 року по 16.10.2018 року.

26.07.2019 року Миколаївська місцева прокуратура № 1 зверталась до стягувача із запитом № (15-31)11436 вих-19 щодо надання інформації про стан виконання рішення суду № 915/717/16 з вказівкою органу державної виконавчої служби, який проводить виконавчі дії. Крім того, прокуратура просила надати документ, що підтверджує відкриття виконавчого провадження (арк. 131).

28.10.2019 року Миколаївська місцева прокуратура № 1 звернулась до стягувача із листом № 31-3248 вих-19 щодо надання інформації про причини не направлення наказу господарського суду Миколаївської області № 915/717/16 від 19.06.2018 року на примусове виконання до органів ДВС, а також зазначення чи працює представник Миколаївської міської ради, яка отримувала виконавчий документ (арк. 132-133).

За результатами розгляду запитів встановлено наступне.

Відповідно до інформації за вих. № 2507/10/01/08/19 від 07.11.2019 року Управління комунального майна наказ № 915/717/16 про стягнення заборгованості з Миколаївської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів після передачі Гайбатовою З ОСОБА_2 (обіймала посаду головного спеціаліста відділу правової експертизи та адміністративних питань юридичного департаменту Миколаївської міської ради з 25.04.2016 року по 16.10.2018 року) до сектору приймання, обліку та організації роботи з документами загального відділу Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів ради, останній (наказ) в подальшому за резолюцією заступника міського голови було направлено листом Центральному відділу ДВС м. Миколаєва ГТУЮ у Миколаївській області юридичним управлінням (арк. 134-135).

До вищевказаної інформації № 2507/10/01/08/19 від 07.11.2019 року Управлінням додано лист від 02.09.2018 року за вих. № 2078/10/01/08/16, адресований Центральному відділу ДВС м. Миколаєва, в якому Управління просить прийняти до примусового виконання наказ від 19.08.2016 року по справі № 915/717/16 (арк. 136). Додатком до листа № 2078/10/01/08/16 від 02.09.2018 року зазначено оригінал наказу по справі № 915/717/16 від 19.08.2016 року (арк. 136).

Відповідно до інформації, наданої Центральним ВДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 20154 від 15.01.2020 судовий наказ по справі № 915/717/16 про стягнення з Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради на виконання до відділу станом на 14.01.2020 року не надходив (арк. 137).

Прокуратура в заяві зазначає, що оскільки наказ господарського суду Миколаївської області № 915/717/16 від 19.08.2016 року втрачено взагалі, причину пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання можливо вважати за поважну, що і стало підставою для звернення до господарського суду із даною заявою.

Розглянувши подану заяву, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 327 ГПК України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" (Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї зі сторін.

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії" , заява N 59498/00; "Ясіуньєне проти Латвії", заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).

У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008р. та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010р. Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції, що діяла на час видачі наказу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

05.10.2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року.

Відповідно до п. 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років , крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Отже, законодавець збільшив строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 року Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 року, так і наказу суду, який було видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 року та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016 року.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (№1404-VIII від 02.06.2016 року) строк пред`явлення наказів господарського суду Миколаївської області по даній справі сплив 20.08.2019 року, тобто на час звернення прокуратури із даною заявою цей строк сплинув.

Відповідно до ч. 1 ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання прокуратура посилається на те, що наказ господарського суду втрачено під час направлення його на примусове виконання до органу ДВС. Встановити яким чином скеровано виконавчий документ на примусове виконання неможливо. Відповідно до інформації Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виконавчий документ до відділу ДВС не надходив та на примусовому виконанні не перебував. Працівник, який отримував наказ в суді, звільнився з роботи.

Врахувавши вищевикладене, а також подані суду докази на підтвердження викладених в заяві обставин, враховуючи обов`язковість виконання судових рішень, суд дійшов висновку, що строк для пред`явлення наказу до виконання пропущено з поважних причин. Суд вважає за можливе поновити пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання.

Щодо вимоги про видачу судового наказу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 19.4. Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Зазначені приписи Перехідних положень не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року по справі № 2-836/11).

Верховним Судом у постанові від 21.01.2019 року по справі № 916/215/15-г було наголошено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов`язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Враховуючи наявність правових підстав для поновлення строку для пред`явлення наказу від 19.08.2016 року до виконання, суд дійшов висновку про наявність правових підстав й для видачі дубліката наказу на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 04.08.2016 року про стягнення заборгованості з Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів на користь Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради.

Заява вх. № 1576/20 від 06.02.2020 року Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 232-235, 254-256, 329, п. 19.4 "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 (вх. № 1576/20 від 06.02.2020 року) про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задовольнити.

2. Поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Миколаївської області № 915/717/16 від 19.08.2016 року про стягнення з відповідача Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів на користь позивача Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради 50 195, 13 грн - основної суми заборгованості за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 7398 від 01.03.2013 року; 7 832, 40 грн. - пені.

3. Видати дублікат наказу господарського суду Миколаївської області від 19.08.2016 року на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 04.08.2016 року у справі № 915/717/16 про стягнення з відповідача Миколаївської обласної організації Всеукраїнська спілка автомобілістів, вул. Адміральська, 18, кв. 96, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 05410659) на користь позивача Управління з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 22440076):

- 50 195, 13 грн. (п`ятдесят тисяч сто дев`яносто п`ять грн. 13 коп.) - основної суми заборгованості за договором оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 7398 від 01.03.2013 року;

- 7 832, 40 грн. (сім тисяч вісімсот тридцять дві грн. 40 коп.) - пені;

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256, підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 24.02.2020 року

Суддя Е. М. Олейняш