Рішення

від 04.08.2016 по справі 922/2116/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2016 р.Справа № 922/2116/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Унистрой" до Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк" про стягнення коштів в розмірі 30 681, 41 грн за участю представників сторін:

представник позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.01.2016 р.;

представник відповідача - ОСОБА_2, довіреність №1 від 02.08.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Унистрой", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк", в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 30 681,41 грн., з яких: 4259,70 грн. - сума основної заборгованості за Договором підряду №2509/15 від 25.09.2015, 25 866,71 грн. - сума пені, 106,10 грн. - 3% річних, 448,90 грн. - збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02 липня 2016 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №922/2116/16 та призначено її до розгляду на 21 липня 2016 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21 липня 2016 року розгляд справи було відкладено на 04 серпня 2016 року.

04 серпня 2016 року через канцелярію Господарського суду Харківської області від Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк" надійшли заперечення проти позовних вимог (вх. №25686), в яких просить суд провадження по справі в частині позовних вимог щодо стягнення 4 259,70 грн. припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору. Також надав власний контр-розрахунок суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з цим в цій частині позовні вимоги просить задовольнити частково.

Представник позивача в судовому засіданні 04.08.2016 р. надав усні пояснення та просив суд позовні вимоги задовольнити частково.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав частково з підстав, викладених у запереченнях проти позовних вимог.

За висновками суду, в матеріалах справи № 922/2116/16 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "ВП "Твін-Друк" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Унистрой" (Підрядник) був укладений Договір підряду №2509/15 від 25 вересня 2015 року (надалі - Договір), предметом якого є виконання Підрядником робіт з обшивки стелажа профлистом в обумовлені Договором строки.

У відповідності до підпункту 2.1.5. Договору Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити належним чином виконані Підрядником роботи згідно цього Договору.

Згідно пункту 3.2. Договору, вартість робіт, виконання яких є предметом цього договору, складає 12 078,00 грн.

Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що оплата робіт по Договору здійснюється Замовником шляхом банківського переказу відповідних сум коштів на банківський рахунок Підрядника наступним чином:

- 50% вартості робіт, вказаної у Договорі, сплачується Підряднику Замовником до начала виконання робіт і після отримання відповідного рахунка-фактури, належним чином підписаного і завіреного печаткою підрядника;

- 50% вартості робіт, сплачується Підряднику Замовником протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання уповноваженими представниками сторін акту виконаних робіт.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 01.01.2016 року, а в частині відповідальності та фінансових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків за ним.

Позивачем вчасно та в повному обсязі були виконані обумовлені Договором роботи, які були прийняті відповідачем без зауважень, про що свідчить підписаний та скріплений уповноваженими представниками сторін Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 28 жовтня 2015 року на суму 12 338,36 грн.

Проте, відповідачем грошові кошти за виконані роботи за Договором сплачено в розмірі 8 078,66 грн.

Станом на момент подачі позову заборгованість Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк" за Договором підряду №2509/15 від 25 вересня 2015 року становить 4 259,70 грн.

Такі дії відповідача, на думку позивача, є порушенням його законних прав та інтересів, що і стало підставою для звернення до суду з відповідною позовною заявою про стягнення грошових коштів за Договором підряду №2509/15 від 25 вересня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи було здійснено сплату основної заборгованості в розмірі 4 259,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1828 від 06 липня 2016 року на суму 4 259,70 грн., яке було надано відповідачем.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, судом враховано п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", що припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1.1 частини першої статті 80 ГПК України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Частиною 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Враховуючи те, що відповідачем було погашено заборгованість за Договором підряду №2509/15 від 25 вересня 2015 року в розмірі 4 259,70 грн. суд прийшов до висновку про припинення провадження по справі в частині стягнення основного боргу на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.

Позивачем за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання, заявлено до стягнення пеню в розмірі 25 866,71 грн., 3% річних у сумі 106,10 грн. та збитки від інфляції в розмірі 448,90 грн.

В силу ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 8.2. Договору підряду №2509/15 від 25 вересня 2015 року, у разі несвоєчасної або неповної оплати вартості робіт з вини Замовника, Підрядник має право нарахувати Замовнику пеню в розмірі 2% за кожний день затримки, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу.

За приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 Господарського кодексу України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, що доданий до позовної заяви, судом встановлено, що при визначенні періоду прострочення позивачем не було враховано, що прострочення зобов'язання з оплати вартості робіт після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт №1 від 28 жовтня 2015 року розпочалось з 03 листопада 2015 року. Також позивачем не були враховані обмеження передбачені Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Згідно пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Так, враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, застосувавши межі періодів, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені за період з 03.11.2015 р. по 03.02.2016 р. на суму 6 299,36 грн., з 04.02.2016 р. по 24.04.2016 р. на суму 5259,70 грн., з 25.04.2016 р. по 28.04.2016 р. на суму 4 759,70, з 29.04.2016 р. по 03.05.2016 р. на суму 4 257,70 грн., судом визначено, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 1 257,56 грн. В іншій частині пеня нарахована неправомірно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Суд зазначає, що позивачем в розрахунках 3% річних та збитків від інфляції допущені помилки аналогічні помилкам при розрахунку пені.

Здійснивши перерахунок 3% річних та збитків від інфляції, суд зазначає, що арифметичні суми 3% річних та збитків від інфляції дорівнюють 106,44 грн. та 445,73 грн. відповідно. В частині 3,17 грн. збитки від інфляції нараховані неправомірно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Оскільки в матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача заявленої позивачем суми 3% річних у розмірі 106,10 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Унистрой" підлягають частковій відмові.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 26, 32, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Унистрой" до Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк" відмовити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "Твін-Друк" (61172, м. Харків, вул. Роганська, буд. 149, код ЄДРПОУ 23454034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Унистрой" (61022, м. Харків, вул. Іванівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 30430508) пеню в розмірі 1 257 (одна тисяча двісті п'ятдесят сім) грн. 56 коп., 3% річних у сумі 106 (сто шість) грн. 10 коп., збитки від інфляції в розмірі 445 (чотириста сорок п'ять) грн. 73 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 272 (двісті сімдесят двi) грн. 58 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в розмірі 24 609,15 грн. та збитків від інфляції в розмірі 3,17 грн. - відмовити.

В частині стягнення суми основної заборгованості за Договором підряду №2509/15 від 29.09.2015 в розмірі 4 259,70 грн. - провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.08.2016 р.

Суддя ОСОБА_3

справа №922/2116/16