755/15225/15-к
1-кс/755/2865/16
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2016 року слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 , представника ТОВ «ЛОТІМБЕР» ОСОБА_4 , розглянувши клопотання представника ТОВ «ЛОТІМБЕР» про скасування арешту майна,
ВСТАНОВИВ:
Представник ТОВ «ЛОТІМБЕР» ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року, у вигляді зупинення будь-яких видаткових операцій із коштами, які знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкритих ТОВ «ЛОТІМБЕР» (ЄДРПОУ 39342682 у АТ «УкрСиббанк» (МФО 3551005).
Клопотання мотивоване тим, що 02 грудня 2014 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , розглянувши клопотання про арешт майна старшого слідчого слідчого відділу ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №22014101110000202, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 КК України, виніс ухвалу, якою вказане клопотання задовольнив та прийняв рішення про накладення арешту та зупинення будь-яких видаткових операцій із коштами, які знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкритих ТОВ «ЛОТІМБЕР» (ЄДРПОУ 39342682) у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005).
На теперішній час досудове слідство по вказаному кримінальному провадженню проводиться слідчим слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 .
До теперішнього часу підозру у вчиненні будь-якого із вище перелічених кримінальних правопорушень, посадовим особам ТОВ «ЛОТІМБЕР» (ЄДРПОУ 39342682) не повідомлено, а директор ТОВ «ЛОТІМБЕР» ОСОБА_7 неодноразово допитувався в рамках даного кримінального провадження в якості свідка.
Зупинення ухвалою слідчого судді будь-яких операцій із грошовими коштами, які знаходяться на банківських рахунках № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкритих ТОВ «ЛОТІМБЕР» (ЄДРПОУ 39342682) у АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), призвело до невиконання зобов`язань перед контрагентами, і в подальшому призведе до застосування штрафних санкцій до ТОВ «ЛОТІМБЕР» (ЄДРПОУ 39342682). Більше того, наслідком вказаного арешту коштів стало фактичне зупинення роботи товариства.
В судовому засіданні представники ТОВ «ЛОТІМБЕР» ОСОБА_4 клопотання підтримав та просив скасувати арешт накладений на банківські рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкритих ТОВ «ЛОТІМБЕР» (ЄДРПОУ 39342682 у АТ «УкрСиббанк» (МФО 3551005).
Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_3 проти задоволення клопотання про скасування арешту майна не заперечував та зазначив, що дійсно в нього перебуває кримінальне провадження № 22014101110000202. На даний час уданому кримінальному провадженні здійснено перекваліфікацію на ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 191 КК України. Підозра у даному кримінальному провадженні нікому не пред`явлена, а з наявних матеріалів кримінального провадження немає підстав заперечувати проти скасування арешту на майно.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
У відповідності до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться впостанові № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», виходячи з принципу верховенства права та гарантуванняКонституцієюсудового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. При цьому слід мати на увазі, що згідно зіст.22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини й громадянина не є вичерпними. З урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (ст. 124 Конституції), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.
Статтею 55 Конституціїкожній людині гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, а тому суд не повинен відмовляти особі в прийнятті чи розгляді скарги з підстав, передбачених законом, який це право обмежує.
За змістом положеньст. 3 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до вимогКПКарешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Окрім того, статтями 7,16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права тасвободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Арешт не може бути накладений на майно осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбачено уст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Підставами для скасування заходу забезпечення кримінального провадження є такі обставини, що не перевірено та не встановлено наявності належних підстав для арешту майна; відсутні достатні докази, що вказують на вчинення особою чи особами, на майно яких слідчий просить накласти арешт, кримінального правопорушення; не встановлено розмір шкоди та питання щодо наявності цивільного позову, та співрозмірності обмеження права власності; невідповідність клопотання слідчого вимогамст. 171 КПК України; розгляд клопотання слідчого про арешт майна за відсутності власника майна; накладення арешту на майно особи, яка не є підозрюваним у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді від 02 грудня 2016 року накладено арешт на на банківські рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкритих ТОВ «ЛОТІМБЕР» (ЄДРПОУ 39342682 у АТ «УкрСиббанк» (МФО 3551005).
Так на час розгляду клопотання органом досудового розслідування на даний час не встановлена причетність ТОВ «ЛОТІМБЕР» до злочинних дій, які є об`єктом кваліфікації у кримінальному провадженні № 22014101110000202 за ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 191 КК України.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , який здійснює розслідування у кримінальному провадженні № 22014101110000202 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 14, ч. 5 ст. 191 КК України, арешт на майно в рамках якого було накладено, не заперечував проти скасування арешту на майно та вказав про відсутність потреби в такому арешті на даний час, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту банківських рахунків № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкритих ТОВ «ЛОТІМБЕР» (ЄДРПОУ 39342682 у АТ «УкрСиббанк» (МФО 3551005), тому клопотання заявника підлягає задоволенню, адже лише у даний спосіб буде забезпечено ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, а арешт підлягає скасуванню, оскільки, на цей час, власник даного майна фактично позбавлений права користування приватною власністю, що є не припустимим.
На підставі викладеного та керуючись ч. 6 ст. 9, ст.ст. 172, 174 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання представника ТОВ «ЛОТІМБЕР» ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт на майно, накладений слідчим суддею Печерського районного суду м.Києва від 02 грудня 2014 року у кримінальному провадженні № 22014101110000202, а саме на банківські рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , відкритих ТОВ «ЛОТІМБЕР» (ЄДРПОУ 39342682 у АТ «УкрСиббанк» (МФО 3551005).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосереднього до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2016 |
Оприлюднено | 15.03.2023 |
Номер документу | 59550788 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Дніпровський районний суд міста Києва
Сазонова М. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні