Ухвала

від 04.08.2016 по справі 910/15493/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

04.08.2016Справа № 910/15493/14

За скаргоюІнституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі. за позовом Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАХ і К" про стягнення 24 354,70 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача (стягувач) не з'явився від відповідача (боржник)не з'явився від ДВСне з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАХ і К" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 24 354,70 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАХ і К" на користь Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України 24 354 грн. 70 коп. заборгованості, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

11.11.2014 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року у справі № 910/15493/14 було видано відповідний наказ.

06.06.2016 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України надійшла скарга на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 року розгляд скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі було призначено на 30.06.2016 року.

Представники учасників судового процесу в судове засідання 30.06.2016 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 06.06.2016 року не виконали, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 року розгляд скарги було відкладено на 21.07.2016 року, у зв'язку з неявкою учасників судового процесу та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача (боржник) в судове засідання 21.07.2016 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.06.2016 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 21.07.2016 року представник ДВС надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016 року розгляд скарги було відкладено на 04.08.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представники учасників судового процесу в судове засідання 04.08.2016 року не з'явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що скарга Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до положень статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

В обгрунтування скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі скаржник посилається на те, що станом на 28.05.2015 року рішення в примусовому порядку не виконано, сума заборгованості з відповідача не стягнута і заявнику не сплачена в порушення статетй 2, 11, 27 Закону України "Про виконавче провадження". Заявник зазначає, що внаслідок бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві позивачу не сплачено 26 181,70 грн. у відповідності до рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 у справі № 910/15493/14.

Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві не погоджується з обставинами, викладеними у скарзі, вважає скаргу необгрунтованою та безпідставною, з огляду на що просить суд відмовити у її задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду скарги, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, всі судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2014 року на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 у справі № 910/15493/14. було видано відповідний наказ.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Статтею 22 вказаного Закону встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1)посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом (частина 1).

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються, зокрема, для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (частина 2).

З матеріалів справи вбачається, що 22.05.2015 року на підставі заяви стягувача (позивача) державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №47605137 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 11.11.2014 року про стягнення 26 181,70 грн.

Тобто, державний виконавець у визначені законодавством строки правомірно відкрив виконавче провадження з примусового виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року на підставі наказу від 11.11.2014 року, який відповідає вимогам, встановленим статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", та заяви стягувача від 07.05.2015 року, яка подана до закінчення встановленого частиною 1 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" річного строку.

Частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2015 року Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві було направлено боржнику для виконання постанову про відкриття виконавчого провадження, а також лист, у якому зазначено, що у випадку несплати заборгованості в самостійному порядку в семиденний термін, державним виконавцем застосовуватимуться заходи, спрямовані на виконання рішення, зокрема, накладатиметься арешт на все майно боржника та розрахункові рахунки боржника в банківських установах.

Крім того, 13.10.2015 року Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, для своєчасного, повного виконання рішення суду, керуючись статтями 5, 11 Закону України "Про виконавче провадження", було направлено відповідні запити ВРЕВ № 9, належні докази направлення яких наявні в матеріалах справи.

27.10.2015 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, у межах суми 28 949,87 грн., відкритих у банках та інших фінансових установах.

Окрім того, 20.11.2015 державним виконавцем Черкасовим Є.В. Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві було складено Акт державного виконавця, яким встановлено, що в м. Київі по вул. Кривоноса, буд. 3, кв. 1/1 майна боржника на яке можливо звернути стягнення не виявлено.

В подальшому 02.12.2015 року Старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві у зв'язку з перебуванням двох виконавчих проваджень № 47605137 та № 49433342 щодо стягнення заборгованості з боржника, керуючись статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про приєднання виконавчого провадження № 49433342 до зведеного виконавчого провадження № 47605137.

Статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

З матеріалів справи слідує, що боржником не було сплачено заборгованість у самостійному порядку, з огляду на що Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві було вчинено наступні дії.

Згідно частин 1, 2 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві від 27.10.2015 року у виконавчому провадженні № 47605137 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника та належать боржнику.

Відповідно до статті 33 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

З постанови про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 02.12.2015 року, наявної в матеріалах справи, вбачається, що враховуючи надходження до відділу на виконання виконавчих документів про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАХ і К" на користь ОСОБА_2, об'єднано виконавчі провадженні до зведеного виконавчого провадження №47605137, яке веде Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві.

Статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Дослідивши матеріали заявленої скарги, судом встановлено, що Відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві вчиняв дії у межах, встановлених законом, здійснював усі заходи для повного виконання рішення, вчиняв виконавчі дії в порядку, встановленому виконавчим документом та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Також, суд звертає увагу на наступне.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до частини 2 статті 30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Встановивши, що строк для проведення виконавчих дій з приводу здійснення зведеного виконавчого провадження № 47605137 не закінчився, у зв'язку із приєднанням 02.12.2015 року до зведеного виконавчого провадження, прийнявши до уваги, що державним виконавцем вживаються заходи щодо належного виконання зведеного виконавчого провадження, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення поданої скарги.

Зважаючи на вищевикладене, у господарського суду немає правових підстав для задоволення скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві.

Крім того, щодо вимог, зазначених у скарзі на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, суд додатково наголошує на тому, що у своїй постанові «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року № 9 пленум Вищого господарського суду України постановив надати господарським судам роз'яснення за яких господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що подана скарга на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі по справі № 910/15493/14 визнається судом необґрунтованою та не підлягає задоволенню з урахування вищенаведеного.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення у справі відмовити.

Суддя С.В. Стасюк