Ухвала

від 09.08.2016 по справі 273/78/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №273/78/16-ц Головуючий у 1-й інст. Васильчук О. В.

Категорія 47 Доповідач Якухно О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Якухно О.М.

суддів: Жигановської О.С., Зарицької Г.В.

з участю секретаря

судового засідання: Добровольської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біріт імені Шевченка" до ОСОБА_2, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "МиРославель-Агро" про визнання недійсним договору оренди землі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Біріт імені Шевченка" (надалі ТзОВ "Біріт ім.Шевченка") звернулося до суду з даним позовом, в якому просило визнати недійсним договір оренди землі б/н від 19.11.2015 року, укладений між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "МиРославель-Агро" (надалі - СТОВ «МиРославль-Агро») щодо земельної ділянки площею 2,0179 га, кадастровий номер НОМЕР_1.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 25.10.2012 року між ТзОВ «Біріт ім. Шевченка» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,0179 га, належної ОСОБА_2 на праві власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2. Договір укладено на 5 років. У грудні 2015 року позивачу стало відомо, що 19.11.2015 року ОСОБА_2 уклав із СТОВ «МиРославль-Агро» новий (інший) договір оренди землі щодо тієї ж земельної ділянки. Приватний нотаріус Качан О.О. зареєструвала за СТОВ «МиРославль- Агро» у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право оренди щодо земельної ділянки ОСОБА_2, яка на момент реєстрації фактично ще перебувала в оренді у позивача, згідно раніше укладеного договору та зареєстрованого права щодо неї, строк дії яких не закінчився. Позивач вважає, що дані обставини свідчать про порушення відповідачами його прав щодо спірної земельної ділянки, визначених договором оренди землі б/н від 25.10.2012 року.

Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2016 року позов ТзОВ "Біріт ім.Шевченка" задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі б/н від 19 листопада 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ «МиРославль-Агро», щодо земельної ділянки площею 2,0179 га, кадастровий номер: НОМЕР_1.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини справи. Зокрема, суд не взяв до уваги те, що особисто ОСОБА_2 договір оренди земельної ділянки від 25.10.2012 року та акт приймання-передачі земельної ділянки не підписував і будь-яку іншу особу підписувати не уповноважував. Відповідно - не погоджував істотні умови зазначеного договору та не надавав своєї згоди на реєстрацію вказаного договору у відділі Держкомзему у Баранівському районі Житомирської області. Апелянт вважає вказаний договір нікчемним та зазначає, що на момент укладення договору від 19.11.2015 року, ні ОСОБА_2 ні СТОВ «МиРославль-Агро» не було відомо про існування договору оренди землі укладеного між ОСОБА_2 та ТзОВ "Біріт ім.Шевченка".

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, судом встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 2,9930 га, яка знаходиться на території Дубрівської сільської ради та призначена для ведення особистого селянського господарства, належить ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право власності серія НОМЕР_3 (а.с.35).

25.10.2012 року між ОСОБА_2 та ТзОВ "Біріт ім.Шевченка" укладено договір № 2598 оренди земельної ділянки площею 2,0179 га строком на 5 років, який був зареєстрований у відділі Держкомзему 25.10.2012 року за №182060004002598. (а.с.7-10)

На виконання цього договору між ТзОВ «Біріт імені Шевченка» та ОСОБА_2 складений та підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с. 11).

Також судом встановлено, що 19.11.2015 року укладено ще один договір оренди цієї ж земельної ділянки площею 2,0179 га, кадастровий номер НОМЕР_1, між ОСОБА_2 та СТОВ «МиРославль-Агро», який зареєстрований 05.12.2015 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копією договору (а.с. 13, 31-33).

Частиною 1 ст. 14 Закону України ''Про оренду землі'' передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

Згідно із ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства,а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі,ивстановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Доведення обставин покладається на сторін і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.60 ЦПК України).

Договір оренди землі від 25.10.2012 року є укладеним, а тому є оспорюваним договором. Посилаючись на те, що він його не підписував і про його існування не знав, ОСОБА_2 вимогу про визнання недійсним вказаного договору під час розгляду справи судом першої інстанції не заявляв.

Надане в суд апеляційної інстанції заочне рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 27.07.2016 року, яким визнано недійсним договір оренди землі № 2598 від 25.10.2012 року, укладений від імені ОСОБА_2 з ТзОВ "Біріт ім.Шевченка" щодо земельної ділянки площею 2,0179 га, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки останнє законної сили не набрало і ухвалено на підставі позову, поданого ОСОБА_2 після проголошення судом першої інстанції оспорюваного рішення, а суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення на підставі обставин, які існували на час його ухвалення.

Набрання законної сили заочним рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 27.07.2016 року може бути підставою для подання заяви про перегляд рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2016 року за нововиявленими обставинами.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 25 грудня 2013 року по справі № 6-118цс13, є безпідставними доводи відповідача щодо нікчемності договору за відсутності згоди орендодавця на його реєстрацію.

Також, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову допущена у Державному земельному кадастрі помилка щодо площі орендованої земельної ділянки та прізвища власника при наявності вірного кадастрового номеру земельної ділянки, оскільки зазначена помилка може бути виправлена та не впливає на чинність договору від 25.10.2012 року.

Незважаючи на повідомлення відділом Держгеокадастру у Баранівському районі Житомирської області приватному нотаріусу Новоград-Волинського районного нотаріального округу Качан О.О. про вищевказану помилку, останнім проігноровано пропозицію не проводити державну реєстрацію договору оренди землі від 19.11.2015 року за кадастровим номером НОМЕР_1 до виправлення цієї помилки (а.с.136-137).

Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з посиланням на ст.124 ЗК України, ст.ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі», в редакціях на час виникнення спірних правовідносин, правильно виходив з того, що між ТОВ «»Біріт імені Шевченка» та ОСОБА_2 існують договірні відносини щодо оренди спірної земельної ділянки, договір по якому зареєстрований у Державному реєстрі земель, і строк дії якого не закінчився у 2015 році, а тому укладенням договору оренди від 19.11.2015 року з іншою юридичною особою були порушені вимоги законодавства та права орендаря - ТзОВ "Біріт ім.Шевченка".

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні.

Суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 18 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: