Рішення

від 10.08.2016 по справі 243/1888/16-ц

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЛОВ?ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 243/188/16-ц 2/243/1218/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 року м. Слов?янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючої - судді Неженцевої О.В.

при секретарях Куцик Н.Є.

ОСОБА_1

за участю позивача ОСОБА_2

представника позивача адвоката ОСОБА_3

представників відповідача ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Слов?янську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунальної лікувально- профілактичної установи

« Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» про визнання незаконним наказу про оголошення догани,

В С Т А Н О В И В :

04 березня 2016 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Комунальної лікувально- профілактичної установи « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» про визнання незаконним наказу про оголошення догани та стягнення судових витрат по справі.

У судовому засіданні ОСОБА_2 були уточнені позовні вимоги і вона просила визнати наказ про оголошення їй догани незаконним та не стягувати на її користь судові витрати по справі, враховуючи те, що вона такі витрати по сплаті судового збору не понесла, бо судом була задоволена її заява про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі. На обрунтування заявлених позовних вимог про визнання незаконним наказу ОСОБА_2 зазначила про те, що згідно наказу головного лікаря КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» від 02 червня 2010 року № 47л-1 вона працює на посаді лікаря- нарколога дільничного. Наказом № 22/1 від 01 серпня 2014 року вона за сумісництвом прийнята на 0,5 ставки на посаду лікаря- нарколога цілодобового кабінету експертизи на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння. 17 лютого 2016 року їй секретар головного лікаря вручили копію наказу № 80 від 12 лютого 2016 року про оголошення догани за неналежне виконання нею професійних обов'язків. У наказі зазначено про те, що вона « під час чергування 16-17 січня 2016 року виконувала свої професійні обов'язки не в повному обсязі, недбало та поверхнево. У хворого ОСОБА_6 ( історія хвороби № 12) та ОСОБА_7 ( історія хвороби № 28) не дана своєчасна оцінка мінливого психічного стану. Не призначене своєчасне корегування необхідних лікарських призначень наявних психологічних розладів, не встановлений належний і своєчасний лікувально- охоронюваний режим, необережне ставлення до можливих наслідків і соціально- небезпечних дій хворих на розлади психіки і поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин. Виконання обов'язків лікаря- нарколога в повному обсязі кваліфіковано, професійно передбачено сертифікатом лікаря- спеціаліста за спеціальністю «Наркологія» (сертифікат № 1550 від 24.12.20120 р.), посвідченням про другу кваліфікаційну категорію за спеціальністю « Наркологія» ( посвідчення № 9/24 від 10.09.2015 р.) дійсний до 09.09.2020 року та посадовою інструкцією».

Зазначений наказ від 12 лютого 2016 року про оголошення їй догани вважає незаконним, бо останній виданий у порушення вимог статей 147-149 КЗпП України: у неї не було витребувано пояснення; хворим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлював діагноз та призначав лікування лікар, який їх прийняв на лікування, а нею під час чергування 16-17 січня 2016 року було перевірено своєчасне виконання призначеного їм лікування, відповідно до призначень, зазначених в історії їх хвороб. Крім того, хворий ОСОБА_7 був виписаний із відділення 18 січня 2016 року і будь яких скарг від цих двох хворих або їх родичів на її дії під час чергування 16-17 січня 2016 року не надходило. За період з 17 січня 2016 року ( день закінчення чергування ) до 17 лютого 2016 року ( день вручення їй копії спірного наказу) ніяких претензій та зауважень з приводу цього чергування та виконання призначеного цим хворим лікування не заявлялося. Їй не пропонувалося надати будь-які пояснення з приводу цього чергування, а відомості відображені у акті від 11 лютого 2016 року щодо начебто її відмови від надання таких пояснень, не відповідають дійсності. Вважає, що цей наказ виданий був лише із за виниклих до неї особистих неприязних відношень головного лікаря ОСОБА_4, бо останній бажає звільнити її з роботи, тому цей спірний наказ є третім за період з грудня 2015 року про накладення відносно неї дисциплінарного стягнення. Питання незаконності наказів про оголошення їй догани від 04 грудня 2015 року та 04 лютого 2016 року вже встановлено судовими рішеннями за її позовами. Про наявність до неї претензій щодо чергування 16-17 січня 2016 року відносно цих хворих їй стало відомо лише 17 лютого 2016 року із тексту спірного наказу. Визнає, що відмовилася у присутності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розписуватися у отриманні копії наказу, але не згодна із посиланням у акті від 17 лютого 2016 року про те, що відмовилася підписувати цей наказ з причини необхідності порадитись із своїм адвокатом.

Представник позивачки- адвокат ОСОБА_3, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, позовні вимоги ОСОБА_2 підтримала і на їх обгрунтування додатково зазначила про те, що законних підстав для застосування стягнення відносно позивачки за чергування нею 16-17 січня 2016 року не було; начебто неналежна якість медичної допомоги лікарем ОСОБА_2 цим хворим - це лише особиста думка головного лікаря про це, бо хворі ОСОБА_10 та ОСОБА_6 були через два дні виписані із відділення.

Головний лікар Комунальної лікувально- профілактичної установи « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та зазначив про те, що винесений ним наказ № 80 від 12 лютого 2016 року є законним, бо під час службової перевірки якості надання лікарем ОСОБА_2 медичної допомоги під час чергування 16-17 січня 2016 року було встановлено, що нею не була дана своєчасно оцінка мінливого стану хворих ОСОБА_10 та ОСОБА_6 та не було призначено своєчасне корегування необхідних лікарських призначень. Під час щоденної оперативної наради, ще у січні 2016 року, йому про необхідності перевірки якості надання ОСОБА_2 медичної допомоги цим хворим під час цього чергування було повідомлено завідуючим відділенням, якому стало це відомо від медичних сестер. Від медичної сестри ОСОБА_11 у подальшому надійшло письмове пояснення від 11 лютого 2016 року про обставини її чергування 16-17 січня 2016 року. Перевірку якості надання позивачкою медичної допомоги цих хворим проводили на його письмовим дорученням від 04 лютого 2016 року ряд лікарів- наркологів цього ж медичного закладу, а саме: завідуюча стаціонарним відділенням ОСОБА_12, завідуюча відділенням інтенсивної терапії ОСОБА_13, лікар- нарколог стаціонарного відділення ОСОБА_14, завідуючі поліклінічним відділенням № 1 та № 2 ОСОБА_15 та ОСОБА_16 відповідно. Письмову думку з цього питання йому висловили лише ОСОБА_15 та ОСОБА_16, а лікарі ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 повідомили про те, що це не відноситься до їх компетенції. Визнає, що відповідно до положень п.4.5 Посадових інструкцій лікаря- нарколога дільничного та лікарі- нарколога цілодобового кабінету експертизи на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння ОСОБА_2 оцінити правильність та якість наданої цим лікарем медичної допомоги може завідувач полікліники, у даному випадку це ОСОБА_15, і він, як головний лікар медичної установи.

Після отримання письмової відповіді на його звернення від ОСОБА_15 та ОСОБА_16, на підставі записів в історії хвороб ОСОБА_10 та ОСОБА_6, наявності акту від 11 лютого 2016 року про відмову ОСОБА_2 у наданні пояснень, ним 12 лютого 2016 року було прийнято рішення про застосування відносно ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Копію цього наказу вручили ОСОБА_2 17 лютого 2016 року, про що свідчить складений акт про її відмову у підписанні наказу.

Вважає, що ОСОБА_2 під час зазначеного чергуванні у відділенні мало місце неналежне виконання нею службових обов'язків, що могло привести до соціально- небезпечних дій цих хворих. Будь-які неприязні стосунки у нього до позивачки відсутні. Ще до винесення цього наказу від 12 лютого 2016 року лікарю ОСОБА_2 було доручено зробити доклад на лікарській конференції 02 лютого 2016 року за темою « ПіПР внаслідок вживання ПАР, стан відміни з делірієм. Єтіологія. Патогенез. Клініка. Ускладнення. Діагностика і дифдіагностика. Лікування. Режим утримання. Лікування, Прогноз. Профілактика. F40-F41», тобто на цій конференції мало місце обговорення загальних питань тактики дій лікаря з метою недопущення можливих негативних наслідків. Крім того, особисто ним під час доповіді на цій лікарській конференції було зроблено посилання про те, що лікарем ОСОБА_2 було невірно оцінено психічний стан хворих ОСОБА_10 та ОСОБА_6

Представник відповідача - юрисконсульт КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності від 14 березня 2016 року, у судовому засіданні доводи головного лікаря ОСОБА_4 про законність спірного наказу про оголошення догани ОСОБА_2 підтримав у повномуобсязі. Ним були подані суду письмові заперечення на позов, згідно яких ОСОБА_2 як лікар- нарколог дільничний та лікар- нарколог цілодобового кабінету експертизи на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, відповідно до підпунктів 4.1 та 4.5 розділу 4 Посадової інструкції несе відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання покладених на неї обов'язків. Розділом 5 цієї інструкції закріплено, що повинна знати ОСОБА_2, виходячи із займаної посади. Під час чергування 16-17 січня 2016 року нею було допущено порушення п.1.10 посадової інструкції, який зобов'язує її надавати якісну медичну допомогу населенню, а саме нею не була надана своєчасна оцінка мінливого психічного стану хворих ОСОБА_10А.( історія хвороби № 28) та ОСОБА_6 ( історія хвороби № 12), не було призначене своєчасне корегування необхідних лікарських призначень наявних психологічних розладів, не встановлений належний і своєчасний лікувально- охоронюваний режим. ОСОБА_5 допущено необережне ставлення до можливих наслідків і соціально- небезпечних дій хворих на розлади психіки і поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин. До застосування дисциплінарного стягнення лікарю ОСОБА_2 було запропоновано надати відповідні письмові пояснення, від чого вона відмовилася, не надавши жодних обгрунтувань з приводу даної відмови. Наказом від 12 лютого 2016 року № 80 ОСОБА_2 за неналежне виконання професійних обов'язків під час чергування 16-17 січня 2016 року було оголошено догану, з яким позивачка відмовилася ознайомлюватися під підпис.

Вважає позовні вимоги ОСОБА_2 незаконними, бо її доводи про невідповідність цього наказу про оголошення догади вимогам статей 147-149 КЗпП України є надуманими, оскільки приписами даних статей не встановлено будь-яких вимог до форми наказу. Між тим, вимоги статей 139 та 141 КЗпП України передбачають обов'язок працівників своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни, а власник при цьому повинен правильно організовувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову та виробничу дисципліну. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу. Просив у задоволенні вимог ОСОБА_2 відмовити.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, пояснення головного лікаря цієї медичної установи, пояснення представника відповідача ОСОБА_5, допитавши за клопотанням сторін свідків, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані сторонами по справі докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Відповідно до положення про КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська», узгодженого з головним лікарем ОСОБА_4 ( наказ № 60/1 від 02.01.2015 р.) ( далі- Положення), наркологічний диспансер є лікувально - профілактичним закладом, який організовує широку профілактичну антиалкогольну роботу, співробітники якого надають спеціалізовану допомогу особам, які зловживають алкогольними напоями, пьянствующим, які страждають на алкоголізм, наркоманію, токсикоманію.( п.1.1)

Наркологічний диспансер є самостійним спеціалізованим наркологічним закладом, що має свій штат і кошторис і, в залежності від району обслуговування, підпорядковується в адміністративному відношенні обласним органам охорони здоров'я. Наркологічний диспансер очолюється головним лікарем, який призначається в установленому порядку. Головний лікар наркологічного диспансеру здійснює керівництво роботою диспансеру і відповідає за правильну постановку всієї роботи, за підбір медичного та іншого персоналу, за фінансову і господарську діяльність установи. Функції і обов'язки окремих працівників наркологічного диспансеру встановлюються посадовими інструкціями, які затверджуються головним лікарем диспансеру на підставі відповідних положень, затверджених в установленому порядку.( пункти 1.1-1.4, 1.6)

Розділом 3 цього Положення передбачено структуру диспансеру, який має наступні підрозділи: поліклінічне відділення, стаціонарне відділення, відділення інтенсивної терапії, кабінет експертизи алкогольного сп'яніння, відділення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів, клініко-діагностична лабораторія, адміністративно- господарська група( допоміжні підрозділи). (а.с. 119-120)

Згідно наказу головного лікаря КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» від 02 червня 2010 року № 47л-1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, працює на посаді лікаря- нарколога дільничного.( а.с.45 копія наказу, а.с. 5-7 копія трудової книжки).

Згідно наказу № 22/1 від 01 серпня 2014 року ОСОБА_2 за сумісництвом прийнята на 0,5 ставки на посаду лікаря- нарколога цілодобового кабінету експертизи на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння.( а.с.46 копія наказу, а.с.5-7 копія трудової книжки).

Позивачка має вищу медичну освіту, право виконувати обов'язки лікаря- нарколога передбачено отриманим сертифікатом лікаря- спеціаліста за спеціальністю «Наркологія» ( сертифікат № 1550 від 24 грудня 2010 року), відповідно до посвідчення № 9/24 від 10 вересня 2015 року, яке дійсне до 09 вересня 2020 року вона має другу кваліфікаційну категорію за спеціальністю « Наркологія».

Згідно наказу головного лікаря КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» ОСОБА_4 від 12 лютого 2016 року № 80 лікарю- наркологу ОСОБА_2 за неналежне виконання професійних обов'язків було оголошено догану. У тексті наказу зазначено про те, що ( далі- за документом) « під час чергування 16-17 січня 2016 року лікар- нарколог ОСОБА_2 виконувала свої професійні обов'язки не в повному обсязі, недбало та поверхнево. У хворого ОСОБА_6 ( історія хвороби № 12) та ОСОБА_7 ( історія хвороби № 28) не дана своєчасна оцінка мінливого психічного стану, не призначене своєчасне корегування необхідних лікарських призначень наявних психологічних розладів, не встановлений належний і своєчасний лікувально- охоронювальний режим, необережне ставлення до можливих наслідків і соціально- небезпечних дій хворих на розлади психіки і поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин. Виконання обов'язків лікаря- нарколога в повному обсязі кваліфіковано, професійно передбачено сертифікатом лікаря- спеціалісті за спеціальністю « Наркологія» ( сертифікат № 1550 від 24.12.20120 р.), посвідченням про другу кваліфікаційну категорію за спеціальністю « Наркологія»( посвідчення № 9/24 від 10.09.2015 р.) дійсний до 09.09.2020 року та посадовою інструкцією».( а.с.4, 21).

Згідно акту № 3 від 17 лютого 2016 року позивачка ОСОБА_2 у присутності інспектора з кадрів ОСОБА_9, реєстратора медичного ОСОБА_17 та сестри медичного кабінету ЗПТ ОСОБА_8 в приймальні головного лікаря 17 лютого 2016 року о 10.00 годині ознайомившись з наказом № 80 від 12 лютого 2016 року відмовилась від його підписання у графі « з наказом ознайомлена». Свою відмову від підписання наказу ОСОБА_2 мотивувала тим, що їй потрібно спочатку ознайомитись з цим наказом та порадитись зі своїм адвокатом. ( а.с.23)

Конституція України передбачає право кожного громадянина на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі роду трудової діяльності та захист від незаконного звільнення.

Згідно зі статтею 139 Кодексу законів про працю України ( далі- КЗпП України) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Положеннями статті 140 КЗпП України передбачено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю. У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які сумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно до статті 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організовувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації ( профспілковим представником) на основі типових правил.( частина 1 статті 142 КЗпП України)

Як встановлено положеннями статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Аналогічні положення закріплені у пункту 2 розділу VII Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська», затверджених головним лікарем цієї установи 24 грудня 2015 року та погоджених з головою ПК КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» ОСОБА_18 ( а.с.24-28)

Статтею 147-1 КЗпП України встановлено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, яким надано право прийняття на роботу даного працівника.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

За правилами ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі ( розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що порушення трудової дисципліни- це невиконання чи неналежне виконання працівником, без поважних причин, обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов'язки визначаються у посадовій ( робочій) інструкції. Кодекс законів про працю України не містить переліку випадків, в яких може застосовуватися догана чи звільнення. Притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення стягнення - це право роботодавця, а не його обов'язок. При визначенні виду стягнення враховуються попередня робота працівника, його ставлення до праці. До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни. Власник підприємства зобов'язаний, застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, видати наказ ( розпорядження), в якому в обов'язковому порядку вказуються мотиви застосування стягнення.

Права та обов'язки, кваліфікаційні вимоги та рівень знань, взаємовідносини за професією та посадою ОСОБА_2 визначено Посадовою інструкцією лікаря- нарколога дільничного, затверджену 22 грудня 2015 року головним лікарем КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» та Посадовою інструкцією лікаря - нарколога кабінету експертизи алкогольного та наркотичного сп'яніння, затверджену 01 серпня 2014 року головним лікарем КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська», з якими позивачка була ознайомлена під підпис, що і було визнано нею під час судового розгляду справи. ( а.с. 83-84, 85-86)

24 грудня 2015 року головним лікарем КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» були затверджені Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників цієї установи, які були погоджені з головою профспілкового комітету. ( а.с.24-28)

У розділі VII цих Правил передбачено порядок та підстави відповідальності працівника за порушення трудової дисципліни. Так, у пунктах 1 та 2 цього розділу визначено, що порушення трудової дисципліни- це невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, яке тягне вжиття заходів дисциплінарного стягнення або громадського впливу. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосоване тільки один з таких заходів стягнення: а) догана; б) звільнення.

Згідно розділів 4 Посадової інструкції лікаря-нарколога дільничного та Посадової інструкції лікаря-нарколога кабінету експертизи алкогольного та наркотичного сп'яніння відносно ОСОБА_2, затверджених головним лікарем КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» 22 грудня 2015 року та 01 серпня 2014 року відповідно ( далі- Посадові інструкції), дисциплінарна відповідальність відносно неї передбачена за невиконання або несвоєчасне виконання покладених цими інструкціями обов'язків, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту; розголошення інформації про організацію, особу, що відноситься до конфіденційної інформації, комерційної таємниці; правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності, в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством; завданням матеріального збитку організації( підприємству/установі) в межах, встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством. ( пункти 4.1-4.4)

Крім того, у своїй діяльності лікар-нарколог дільничний, як і лікар-нарколог кабінету експертизи алкогольного та наркотичного сп'яніння безпосередньо підпорядковується завідувачу поліклініки, головному лікарю ( пункти 7.1), а роботу ОСОБА_2 оцінює завідувач поліклініки та головний лікар відповідно до показників професійної діяльності. ( пункти 4.5).

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 знаходилася при виконанні своїх обов'язків лікаря- нарколога під час чергування у стаціонарному відділенні КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» з 15-30 години 16 січня 2016 року до 08-00 години 17 січня 2016 року.

Факт перебування у відділенні під час цього чергування хворих ОСОБА_6 та ОСОБА_10 визнано сторонами по справі, тому зазначені обставини не підлягають доказуванню на підставі положень частини 1 статті 61 ЦПК України.

Судом встановлено, що по закінченні чергування 17 січня 2016 року о 08-00 годині позивачку ОСОБА_2 замінив лікар- нарколог ОСОБА_19 і суду не надано будь- яких доказів того, що останнім було зафіксоване погіршення стану цих хворих під час чергування позивачки по справі.

Згідно статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Згідно акту, складеного комісією працівників КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» 11 лютого 2016 року в приймальні головного лікаря об 11 годині 20 хвилин у присутності інспектора з кадрів ОСОБА_9, головної медичної медсестри відділення поліклініки ОСОБА_20 та реєстратора медичного ВОПНО ОСОБА_17, на вимогу головного лікаря було запропоновано лікарю- наркологу ОСОБА_2 надати пояснення щодо несвоєчасного та не в повному обсязі лікарських призначень під час чергування 16-17 січня 2016 року відносно хворих ОСОБА_10 та ОСОБА_6, на що остання відмовилася, не мотивуючи відмову будь- якими поясненнями. ( а.с.22)

Позивачкою не надано суду будь-яких доказів того, що зазначені у цьому акті обставини фактично не мали місце.

Таким чином, судом встановлено, що від працівника ОСОБА_2 мала місце відмова дати письмові пояснення з приводу порушення трудової дисципліни, про що її повідомили 11 лютого 2016 року, тому виходячи із вищевказаних судом положень Кодексу законів про працю України, роботодавець вже після такої відмови повинен був провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни.

Із наданих суду сторонами доказів убачається, що необхідність документального проведення перевірки якості роботи ОСОБА_2 під час її чергування 16-17 січня 2016 року первісно було закріплено у письмовому дорученні головного лікаря КЛПУ ОСОБА_4 від 04 лютого 2016 року ( а.с.88), що останній безпосередньо підтвердив у судовому засіданні. Строк виконання його доручення було встановлено до 11 лютого 2016 року.

Зазначена обставина свідчить про те, що проведення дисциплінарного розслідування порушення трудової дисципліни ОСОБА_2 було розпочато відповідачем по справі ще до того, як їй пропонувалося надати письмові пояснення з цього приводу, а це є порушенням процедури накладення дисциплінарного стягнення.

Доводи представника відповідача ОСОБА_5 про те, що саме за наслідками поданої медичною сестрою ОСОБА_11 доповідної записки, у подальшому головним лікарем ОСОБА_4 було надано письмове доручення щодо оцінки дій лікаря ОСОБА_2 під час чергування 16-17 січня 2016 року, не приймаються судом до уваги, бо спростовуються фактичними обставинами по справі. Так, із наданої копії письмових пояснень ОСОБА_11 убачається, що вони складені останньою 11 лютого 2016 року, тобто пізніше ніж було надано письмове доручення головного лікаря ОСОБА_4 про проведення службового розгляду дій ОСОБА_2 під час чергування 16-17 січня 20126 року ( таке доручення датовано 04 лютого 2016 року) ( а.с. 87,88).

Із обставин, встановлених судом та визнаних сторонами по справі убачається, що обидві вищевказані Посадові інструкції відносно ОСОБА_2 підписані поряд з працівником відділу кадрів, ще і завідуючою поліклініки ОСОБА_15

Крім того, безпосередньо у судовому засіданні допитана у якості свідка ОСОБА_15 зазначила, що позивачка знаходиться та знаходилася на січень- лютий 2016 року у її підпорядкуванні і саме вона, поряд з головним лікарем ОСОБА_4, має повноваження для проведення оцінювання якості роботи ОСОБА_2. як це передбачено у пункті 4.5 Посадових інструкцій відносно ОСОБА_2

Суд вважає за необхідне відзначити те, що зазначені у пункті 4.5 Посадових інструкцій відносно ОСОБА_2 положення щодо осіб, які мають право оцінювати якість професіоналізму позивачки, передбачають проведення таких дій саме двом особам : головному лікарю та завідувачу поліклініки, а не одному із них.

Судом встановлено, що завідувач поліклініки ОСОБА_15 10 лютого 2016 року, у порядку виконання письмового доручення головного лікаря ОСОБА_4, за наслідками вивчення історії хвороби № 28. надала свої письмові пояснення щодо якості надання ОСОБА_2 медичної допомоги хворому ОСОБА_10 під час її чергування 16-17 січня 2016 року, згідно яких вона вважає, що під час чергування у період часу з 22-30 години 16 січня 2016 року до 04-05 години 17 січня 2016 року лікарем ОСОБА_2 необхідно було додатково провести огляд хворого, відкорегувати лікування та перевести хворого до відділення інтенсивної терапії.

Ці ж обставини і тільки відносно хворого ОСОБА_10 підтвердила ОСОБА_15 безпосередньо у судовому засіданні під час допиту у якості свідка. Вивчення історії хвороби № 12 відносно ОСОБА_6 та надання своєї думки з цього ж питання нею не проводилося.

Із наданої відповідачем копії зазначених письмових пояснень ОСОБА_15 вбачаються саме ті ж обставини. ( а.с.89).

Таким чином, судом встановлено, що завідувач поліклініки ОСОБА_15 надала свою письмову думку щодо якості роботи ОСОБА_2 тільки відносно хворого ОСОБА_10 і така оцінка нею як усно, так і письмово не надавалася головному лікарю відносно іншого хворого- Серпутько В.В. ( історія хвороби № 12), в той час як неналежне виконання позивачкою своїх професійних обов'язків відносно і цього хворого, під час чергування 16-17 січня 2016 року, поставлено у провину ОСОБА_2 за спірним наказом від 12 лютого 2016 року про накладення відносно неї дисциплінарного стягнення.

Крім того, суду не надано відповідачем доказів того, що за станом на 12 лютого 2016 року безпосередньо головним лікарем ОСОБА_4 було складено будь- який письмовий документ (довідка, висновок, тощо) з питання проведення ним оцінки якості виконання позивачкою своїх професійних обов'язків під час цього чергування відносно обох хворих- Іващенко А.А. та ОСОБА_6

Посилання головного лікаря ОСОБА_4, як і представника відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні на те, що було отримано письмову думку з цього питання інших фахівців- наркологів: завідуючої стаціонарним відділенням ОСОБА_12 ( а.с.91), завідуючого поліклінічним відділенням № 2, заслуженим лікарем України ОСОБА_16 ( а.с.90) , який безпосередньо підтвердив це у судовому засіданні, та пояснень медичної сестри стаціонарного відділення ОСОБА_21 ( а.с.87), не приймаються судом до уваги, бо не мають правового значення, виходячи із положень п.4.5 Посадових інструкцій, згідно яких право проводити оцінку роботи ОСОБА_2 мають тільки ті особи, які зазначені у цих інструкціях, а не інші, не залежно від їх високої професійної кваліфікації.

Додатково суд вважає відзначити те, що у письмовій інформації ОСОБА_16 від 10 лютого 2016 року (ним застосовано назву цього документу як « особое мнение) йде мова також відносно оцінки якості виконання професійних обов'язків ОСОБА_2 лише відносно хворого ОСОБА_10 ( а.с.90)

Допитана у якості свідка завідуюча відділенням інтенсивної терапії ОСОБА_13 зазначила суду, що отримувала письмове доручення головного лікаря ОСОБА_4 відносно ОСОБА_2, але надала відповідь про те, що це не є її компетенцією виконання такої оцінки.

Незважаючи на те, що безпосередньо у судовому засіданні допитана у якості свідка ОСОБА_13 зазначила про належне виконання своїх професійних обов`язків ОСОБА_2 під час її чергування 16-17 січня 2016 року, ці покази свідка не приймаються судом до уваги при вирішенні спору по суті, виходячи із того, що зазначена особа не наділена повноваженнями проводити оцінку професійних здібностей ОСОБА_2, виходячи із посадових інструкцій позивача.

Із матеріалів дослідженої, за клопотанням представника відповідача ОСОБА_5, матеріалів цивільної справи № 243/1291/16-ц ( 2/243/989/2016) за позовом ОСОБА_2 до КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» про визнання незаконним наказу від 04 лютого 2016 року № 77 про оголошення догани, убачається, що згідно рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 22 березня 2016 року, залишенного без зміни Апеляційним судом Донецької області, позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені у повному обсязі.

Таким чином, судом було встановлено, що оцінка якості виконання ОСОБА_2 своїх професійних обов'язків лікаря- нарколога під час чергування 16-17 січня 2016 року була здійснена ОСОБА_15 та ОСОБА_4 не у повному обсязі, як це визначено положеннями Посадових інструкцій відносно неї.

Крім того, у тексту спірного наказу № 80 від 12 лютого 2016 року зовсім відсутнє посилання на будь-які документи на підтвердження мотивів прийняття такого рішення: неналежного виконання професійних обов'язків лікарем-наркологом ОСОБА_2

Виходячи із положень статті 10 ЦПК України щодо змагальності сторін по цивільному судочинству, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Сторони по цьому позову були вільними у наданні доказів і представники відповідача не заперечували проти закінчення з'ясування судом фактичних обставин по справі та перевірки їх доказами, та проти закінчення розгляду справи.

Доводи головного лікаря КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м.Слов`янська» та представника відповідача ОСОБА_5 про те, що підлягають дослідженню безпосередньо судом історії хвороб хворих ОСОБА_6 ( історія хвороби № 12) та ОСОБА_10 ( історія хвороби № 28), де маються відомості про проведені записи позивачкою за час її чергування 16-17 січня 2016 року, медичні листки призначень хворим, що на їх думку, підтвердить обґрунтованість висновку головного лікаря про неналежне виконання ОСОБА_22 своїх професійних обов`язків та законність спірного наказу про догану, не приймаються судом до уваги, бо, як раніше зазначалося судом, право проводити оцінку роботи ОСОБА_2 мають саме ті особи, які зазначені у посадових Інструкціях позивачки - головний лікар та завідувач поліклініки, а судом під час розгляду цивільного спору з`ясовується: чи додержано власником або уповноваженим ним органом правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, обставини,за яких вчинено проступок.

Крім того, положеннями статті 6 Закону України « Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року № 1489-III передбачено конфіденційність відомостей про стан психічного здоров`я особи та надання психіатричної допомоги, та не можливість розголошення таких відомостей.

Судом під час судового розгляду знайшли підтвердження доводи позивачки та її представника про порушення відповідних положень щодо строків ознайомлення ОСОБА_2 з наказом про застосування відносно неї дисциплінарного стягнення.

Так, згідно пункту 8 розділу VII Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників КЛПУ « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» стягнення за порушення трудової дисципліни оголошується у наказі із зазначенням мотивів його застосування і повідомляється працівникові під розписку у триденний термін.

Між тим, із матеріалів справи убачається, що ознайомлення та вручення ОСОБА_2 спірного наказу від 12 лютого 2016 року мало місце лише 17 лютого 2016 року, тобто з порушенням вищевказаних положень Правил( акт № 3 на а.с.23)

Проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обгрунтованність позовних вимог ОСОБА_2, недоведеності відповідачем у визначеному порядку скоєння позивачкою дисциплінарного проступку та наявності підстав для застосування відносно неї такого дисциплінарного стягнення, як догана, тому позов ОСОБА_2 про визнання незаконним наказу від 12 лютого 2016 року № 80 підлягає задоволенню.

При зверненні до суду позивачкою не проводилася сплата судового збору і згідно ухвали судді від 10 березня 2016 року сплата судового збору була відстрочена до ухвалення судового рішення по справі. Виходячи із положень статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір», положень статті 88 ЦПК України, з урахуванням задоволення судом позовних вимог ОСОБА_2 , суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп. ( 0,4 розміру мінімальної заробітної плати по Україні (1378 грн.)

Керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215 Цивільно - процесуального кодексу України, статтями 139,140142,147,147-1, 148-150 Кодексу законів про працю України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати незаконним наказ головного лікаря Комунальної лікувально- профілактичної установи « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» від 12.02.2016 року № 80 про оголошення лікарю- наркологу ОСОБА_2 догани.

Стягнути з Комунальної лікувально- профілактичної установи « Міський наркологічний диспансер м. Слов'янська» ( юридична адреса- м. Слов'янськ, вул. 1 Травня,4; ЗКПО 02003876, МФО 834016

ГУДКСУ у Донецькій області, р/р( бюдж) 35416001043748, р/р ( спец) 354212010437480 на користь держави судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Слов?янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.В. Неженцева