Постанова

від 08.08.2016 по справі 815/3004/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3004/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Гацанюк К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ'ЄДНАННЯ ОДЕСААГРОГАЗ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.06.2016 року №0003241402 та №0003251402, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» (далі - ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ») до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ГУ ДФС в Одеській області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.06.2016 року № 0003241402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 439406,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 219703,00 грн., №0003241402 про визначення суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту у розмірі 38126,00 грн.

У позові позивач зазначив, що не згоден з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з наступних підстав.

ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» у періоді, що перевірявся, уклало, зокрема, з ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» договори підряду №2509 від 25.09.2015 року та поставки №0210-15 від 02.10.2015 року. Виконуючи зобов'язання, які виходять з укладених угод, ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» виконало їх у повному обсязі та надало позивачу всі первинні документи, які в свою чергу, були надані позивачем податковому органу для проведення перевірки.

Крім того, позивач зауважує, що при укладенні вищевказаних угод ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» надало ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» всі необхідні копії документів, що підтверджують статус діючого підприємства, а саме: свідоцтво про державну реєстрацію, довідку статистичного управління, свідоцтво платника ПДВ.

На підставі вищенаведеного, позивач вважає, що висновки про заниження ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» податку на додану вартість на загальну суму 439406,00 грн. та завищення суми від'ємного значення на 38126,00 грн., є безпідставними, а прийняті рішення підлягають скасуванню.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 122-124 т. 1), в яких зазначив, що відповідно до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 27.04.2016 р. № 666 та направлення від 27.04.2016 року №1100, Костюк А.М., головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту, на підставі п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» (код ЄДРПОУ - 39887125) за період - серпень, жовтень, листопад 2015 року.

При проведенні перевірки ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» використано «Узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» за звітний період декларування ПДВ за серпень-листопад 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за серпень-листопад 2015 року» від 30.12.2015 року №2991/7/14-04-22-02-12, згідно з якою встановлено, що сума податкового кредиту при придбанні товарів/послуг на загальну суму 6169186,30 грн. задекларовані з порушенням п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ та сума податкового зобов'язання при продажу товарів/послуг на загальну суму 6298722,28 грн. задекларована з порушенням п.185.1 ст.185 та п.187.1 ст.187 ПКУ та за результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» за серпень-листопад 2015 року надано широкий спектр послуг та здійснено реалізацію значного асортименту різносортних та різнопланових товарів при відсутності придбання цих товарів.

Відповідач вказує, що враховуючи дані аналізу можливості виконання оформлених господарських операцій з використанням наявних на балансі основних засобів, враховуючи об'єми задекларованих операцій, відсутність належної кількості трудових та інших ресурсів, урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження об'єктів робіт, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого роду діяльності, встановлено формування ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» штучних податкових зобов'язань з метою надання податкової вигоди контрагентам-покупцям та формування ними штучного податкового кредиту, що призводить до заниження їх податкових зобов'язань по податку на додану вартість. У зв'язку з вищевикладеним, так як не встановлено придбання ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» ТМЦ та послуг, які в подальшому були реалізовані на адресу ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» у серпні, жовтні та листопаді 2015 року, а також те, що ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» не є підприємством імпортером, дані обставини свідчать про «ймовірну» підміну товару.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає доводи та вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши доводи адміністративного позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» зареєстровано як юридична особа 04.10.1991 р. за № 15431200000000066 (а.с.11-11з/б).

Підприємство перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 10.07.1998 р. за № 29 та відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100219551 (іпн - 138915215215) підприємство зареєстровано платником податку на додану вартість 16.12.2002 року (а.с.83).

Судом встановлено, що у період з 28.04.2016 року по 06.05.2016 року, відповідно до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 27.04.2016 р. № 666 та направлення від 27.04.2016 року №1100, Костюк А.М.- головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області, на підставі п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» (код ЄДРПОУ - 39887125) за період - серпень, жовтень, листопад 2015 року (а.с. 84-98 т. 1).

Актом перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування витрат по податковому кредиту, які не мають реального товарного характеру, у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» п. 198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» завищено суму від'ємного значення у розмірі 38126 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 439406 грн., у т.ч. за серпень 2015 р. на 86711 грн., жовтень 2015 року на 235689 грн. та листопад 2015 року на 117006 грн.

На підставі вказаного встановлених порушень та акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.06.2016 року № 0003251402, яким ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на 439406 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 219703 грн. (а.с. 12 т. 1) та №0003241402, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту у розмірі 38126,00 грн. (а.с.13 т.1).

З акту перевірки вбачається, що встановлені порушення з боку позивача, які призвели до завищення ним податкового кредиту у перевіряємому періоді пов'язуються податковим органом з тим, що господарські операції ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» та ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» не мають підтвердження з урахуванням реального часу їх здійснення, оскільки відповідно до «Узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» за звітний період декларування ПДВ за серпень-листопад 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за серпень-листопад 2015 року» від 30.12.2015 року «2991/7/14-04-22-02-12, згідно з якою встановлено, що сума податкового кредиту при придбанні товарів/послуг на загальну суму 6169186,30 грн. задекларовані з порушенням п.198.3, п.198.6 ст.198 ПКУ та сума податкового зобов'язання при продажу товарів/послуг на загальну суму 6298722,28 грн. задекларована з порушенням п.185.1 ст.185 та п.187.1 ст.187 ПКУ та за результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» за серпень-листопад 2015 року надано широкий спектр послуг та здійснено реалізацію значного асортименту різносортних та різнопланових товарів при відсутності придбання цих товарів. Також, відповідачем в акті вказано, що враховуючи дані аналізу можливості виконання оформлених господарських операцій з використанням наявних на балансі основних засобів, враховуючи об'єми задекларованих операцій, відсутність належної кількості трудових та інших ресурсів урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження об'єктів робіт, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого роду діяльності, встановлено формування ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» штучних податкових зобов'язань з метою надання податкової вигоди контрагентам-покупцям та формування ними штучного податкового кредиту, що призводить до заниження їх податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Так, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши пояснення сторін суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, виходячи з наступного.

Суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Так, судом встановлено, що у періоді, що перевірявся, між ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» (замовник) та ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» (підрядник) було укладено договір підряду щодо виконання земельних будівельно-монтажних робіт:

від 25.09.2015 року № 2509, відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання силами свого персоналу і з використанням самостійно придбаних матеріалів та устаткування виконати підрядні земельні будівельно-монтажні роботи на об'єкті: «Будівництво інженерних мереж багатоповерхових житлових будівель №1 та №2 та об'єктів їх обслуговування на земельній ділянці 604 у складі 4-5 житлового району ІІІ-4 ж/масиву 41 Котовського, розташованого на землях Крижанівської селищної ради за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка» (а.с. 19-20 т. 1);

На підтвердження належного виконання вищевказаного договору з ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» позивачем надано (а.с.21-43, 45, 68-69, 99-103, 159-171):

довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2015 р.;

акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 р.;

підсумкова відомість ресурсів;

виписку АБ «Південний» по рахунку ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ»;

оборотно-сальдову відомість по рахунку: 631 замовлення, контрагенти: АУСТЕР-НИКОЛАЕВ ТОВ за листопад 2015 р.

податкові накладні, виписані ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» позивачу у період листопад 2015 р.».

Також, судом встановлено, що у періоді, що перевірявся, між ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» (покупець) та ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» (постачальник) було укладено договір поставки :

від 02.10.2015 року № 0210, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити а покупець зобов'язується прийняти та оплатити партіями у кількості та по цінам, узгодженим сторонами згідно видаткової накладної до договору товар, підтверджений по якості сертифікатами якості, які передаються постачальником в момент передачі покупцю товару згідно акту прийому-передачі документів (а.с. 14-14з/б);

На підтвердження належного виконання вищевказаного договору з ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» позивачем надано (а.с.15-18з/б, 44-45з/б, 63-67, 70-72, 73-82):

специфікації;

видаткові накладні та рахунки-фактури;

акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 р.;

підсумкова відомість ресурсів;

виписку АБ «Південний» по рахунку ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ»;

оборотно-сальдові відомості по рахунку: 631 замовлення, контрагенти: АУСТЕР-НИКОЛАЕВ ТОВ за жовтень та листопад 2015 р.

податкові накладні, виписані ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» позивачу у період листопад 2015 р.»

товарно-транспортні накладні.

Оцінивши приєднані до справи копії первинних документів суд доходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а отже підтверджують належним чином здійснення господарських операцій між ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» та ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ».

Водночас, суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо відсутності реальності операцій позивача з контрагентом, оскільки як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» замовляло виконання будівельно-монтажних робіт у ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» для виконання свої зобов'язань перед ТОВ «Центр реконструкції та будівництва» відповідно до договору підряду від 24.03.2015 р. № 03/24-15 щодо об'єкту газопостачання багатоповерхових житлових будівель №1 та №2 та об'єктів їх обслуговування на земельній ділянці 604 у складі 4-5 житлового району ІІІ-4 ж/масиву 41 Котовського, розташованого на землях Крижанівської селищної ради за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка.

До того ж, операції з ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» належним чином відображені у бухгалтерському обліку ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ», що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631, наявними в матеріалах справи.

Суд вважає, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій з його контрагентом, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність змін у складі і структурі активів осіб, котрі є сторонами спірних правочинів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень щодо невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Висновок ГУ ДФС в Одеській області щодо того, що усі господарські операції ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» не спричиняють настання правових наслідків не є беззаперечним та не може бути безумовною підставою для твердження щодо відсутності фактичності таких операцій.

Позивач вважає господарські операції такими, що спрямовані на реальне настання правових наслідків, адже з наданих позивачем документів вбачається, що будівельно-монтажні роботи та закупівля товарів були виконані контрагентом позивача у період серпень, жовтень, листопад 2015 року, та підтверджують ведення господарській діяльності.

Позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, однак відповідачем при винесені спірних податкових повідомлень - рішень зазначене не було прийнято до уваги.

Крім того, в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» та ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» є окремими суб'єктами права, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне наголосити, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Припущення, висновки відповідача в акті перевірки, не є підставою для позбавлення позивача, як добросовісного платника податку, права на віднесення сплачених ним у ціні товару та послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Позивач виконав усі передбачені законом обов'язки щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Саме на податковий орган покладений обов'язок контролю за сплатою податкових зобов'язань із врахуванням конституційного принципу щодо індивідуальності зобов'язань сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, а відтак вказані податковим органом заперечення не можуть бути причиною позбавлення позивача на віднесення сплачених ним у ціні послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "…Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження господарських операцій ТОВ «Об'єднання ОДЕСААГРОГАЗ» та ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ», суд вважає безпідставним висновок відповідача, викладений в акті перевірки від 16.05.2015 р. № 131/15-32-14-02/13891526. Відтак, скасуванню підлягають і податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 02.06.2016 року №0003241402 та №0003251402.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ'ЄДНАННЯ ОДЕСААГРОГАЗ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.06.2016 року №0003241402 та №0003251402- задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 02.06.2016 року №0003241402 та №0003251402.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ'ЄДНАННЯ ОДЕСААГРОГАЗ» (код ЄДРПОУ 13891526) витрати зі сплати судового збору у розмірі 10500 /десять тисяч п'ятсот/ грн. 00 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П. Марин