Ухвала

від 22.11.2016 по справі 815/3004/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 р. Справа № 815/3004/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук’янчук О.В.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа

розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Одесаагрогаз» до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Одесаагрогаз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 червня 2016 року №0003241402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 439 406 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 219 703 грн.; №0003241402 про визначення суми завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту у розмірі 38 126 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року адміністративний позов ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 02 червня 2016 року №0003241402 та №0003251402.

В апеляційній скарзі Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 28 квітня 2016 року по 06 травня 2016 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» (код ЄДРПОУ - 39887125) за період - серпень, жовтень, листопад 2015 року.

Актом перевірки встановлено проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування витрат по податковому кредиту, які не мають реального товарного характеру, у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок про порушення ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» п.198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» завищено суму від'ємного значення у розмірі 38 126 грн. та занижено податок на додану вартість на загальну суму 439 406 грн., у т.ч. за серпень 2015 року на 86 711 грн., жовтень 2015 року на 235 689 грн. та листопад 2015 року на 117 006 грн.

На підставі вказаного встановлених порушень та акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 02 червня 2016 року №0003251402, яким ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на 439 406 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 219 703 грн. та №0003241402, яким позивачу визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) кредиту у розмірі 38 126 грн.

З акту перевірки вбачається, що встановлені порушення з боку позивача, які призвели до завищення ним податкового кредиту у перевіряємому періоді пов'язуються податковим органом з тим, що господарські операції ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» та ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» не мають підтвердження з урахуванням реального часу їх здійснення, оскільки відповідно до «Узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» за звітний період декларування ПДВ за серпень-листопад 2015 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за серпень-листопад 2015 року» від 30 грудня 2015 року №2991/7/14-04-22-02-12, згідно з якою встановлено, що сума податкового кредиту при придбанні товарів/послуг на загальну суму 616 9186, 30 грн. задекларовані з порушенням п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та сума податкового зобов'язання при продажу товарів/послуг на загальну суму 6 298 722, 28 грн. задекларована з порушенням п.185.1 ст. 185 та п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України та за результатами аналізу даних ЄРПН встановлено, що ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» за серпень-листопад 2015 року надано широкий спектр послуг та здійснено реалізацію значного асортименту різносортних та різнопланових товарів при відсутності придбання цих товарів. Також, відповідачем в акті вказано, що враховуючи дані аналізу можливості виконання оформлених господарських операцій з використанням наявних на балансі основних засобів, враховуючи об'єми задекларованих операцій, відсутність належної кількості трудових та інших ресурсів урахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження об'єктів робіт, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого роду діяльності, встановлено формування ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» штучних податкових зобов'язань з метою надання податкової вигоди контрагентам-покупцям та формування ними штучного податкового кредиту, що призводить до заниження їх податкових зобов'язань по податку на додану вартість.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції мали реальний характер, однак відповідачем при винесені спірних податкових повідомлень - рішень зазначене не було прийнято до уваги, у звязку з чим вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС в Одеській області від 02 червня 2016 року №0003241402 та №0003251402 були задоволені.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п.198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Отже, всі витрати господарюючого суб'єкта мають бути здійснені саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями, та підтверджені відповідними первинними документами.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період між ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» (замовник) та ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» (підрядник) було укладено договір підряду щодо виконання земельних будівельно-монтажних робіт на об'єкті: «Будівництво інженерних мереж багатоповерхових житлових будівель №1 та №2 та об'єктів їх обслуговування на земельній ділянці 604 у складі 4-5 житлового району ІІІ-4 ж/масиву 41 Котовського, розташованого на землях Крижанівської селищної ради за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка» №2509 від 25 вересня 2015 року, виконання якого підтверджено довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2015 року; актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року; підсумковою відомістю ресурсів; випискою АБ «Південний» по рахунку; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 631 замовлення, контрагенти ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» за листопад 2015 року, податковими накладними (а.с.21-43, 45, 68-69, 99-103, 159-171).

Також, між ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» (покупець) та ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» (постачальник) було укладено договір поставки №0210 від 02 жовтня 2015 року, виконання якого також підтверджується специфікаціями; видатковими накладними та рахунками-фактури; актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року; підсумковою відомістю ресурсів; випискою АБ «Південний» по рахунку; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 631 замовлення, контрагенти ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» за жовтень та листопад 2015 року, податковими накладними, виписаними ТОВ «АУСТЕР-НИКОЛАЕВ» позивачу у період листопад 2015 року, товарно-транспортними накладними (а.с.15-18з/б, 44-45з/б, 63-67, 70-72, 73-82).

Отже, колегія суддів вважає, що фактичне виконання позивачем господарських зобов'язань підтверджується первинними документами, укладені правочини відповідають економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані позивачем у власній господарській діяльності, а здійснені господарські операції спричинили зміни в структурі його активів, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на відсутність у підприємства-контрагента трудових ресурсів, виробничого обладнання та виробничих приміщень, оскільки це не свідчить про не вчинення господарських операцій, адже підприємство не позбавлено права залучати матеріально-технічні та трудові ресурси для здійснення господарської діяльності.

Платник податків, який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має повноважень і обов'язків здійснювати контроль за дотриманням контрагентом, який на час вчинення операцій був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебував на обліку в податковому органі як платник податків, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за порушення вимог законодавства контрагентом.

Крім того, колегія суддів вважає, що з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем господарські операції з вказаними контрагентами в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення валових витрат та податкового кредиту без фактичного їх виконання. А оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства, однак таких доказів податковий орган суду не надав.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Таким чином, судом першої інстанції, на підставі наявних в матеріалах справи доказів зроблений правильний висновок про недоведеність податковим органом, на якого в силу норми ч.2 ст. 71 КАС України покладається обов'язок доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 02 червня 2016 року №0003241402 та №0003251402.№0000142202, у зв'язку з чим вимоги щодо їх скасування підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук’янчук