Рішення

від 02.08.2016 по справі 910/9616/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2016Справа № 910/9616/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар-ТД" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Юрадуга" простягнення 84 258 грн 00 коп. Представники: від позивача: Гамаліц І.В. - директор Архипенко О.А. - представник за довіреністю від відповідача: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.05.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар-ТД" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Юрадуга" про стягнення 84 258 грн 00 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки від 02.06.2014 не виконав взяті на себе зобов'язання зі сплати коштів за повернутий неякісний товар, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 84 258 грн 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2016 порушено провадження у справі № 910/9616/16, розгляд справи призначений на 21.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2016 розгляд справи відкладено на 02.08.2016, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання та невиконанням сторонами вимог ухвали суду.

26.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 02.08.2016 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch .

У судове засідання 02.08.2016 з'явились представники позивача та надали пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги та просять суд їх задовольнити.

У судовому засіданні 02.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані суду докази та матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

02.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Юрадуга" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ягуар-ТД" (покупець за договором) укладено договір поставки, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю, a Покупець прийняти та оплатити лакофарбову продукцію, в подальшому товар, згідно рахунків, в асортименті, кількості, та по ціні, що зазначені в рахунках, які додаються договору.

Згідно з розділом 2 договору відвантаження товару здійснюється постачальником протягом 2-10 робочих днів з дати отримання покупцем заявки на поставку товару. Умови продажу: самовивіз, зі складу постачальника або доставка до покупця за рахунок постачальника.

Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2. договору ціна та товар встановлена в українських гривнях встановлена в українських гривнях та вказується у рахунках фактурах та видаткових накладних. Порядок оплати - 100% передоплата.

У відповідності до пункту 4.1 договору Якість товару, що поставляється постачальником, повинна відповідати діючим державним стандартам, технічним умовам та підтверджується паспортом якості і сертифікатам відповідності, які на вимогу покупця повинен надати постачальник.

Покупець мас право замінити чи повернути неякісний товар протягом 14 днів з дня відвантаження товару. По закінченню 14-ти денного строку Покупець втрачає таке право (пункт 8.4. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 268 Господарського кодексу України, у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 708 Цивільного кодексу України визначено, що у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором, серед іншого, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки від 02.06.2015 позивачем була проведена попередня оплата товару у розмірі 87 048 грн 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, в свою чергу відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 87 048 грн 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками печаток сторін видатковою накладною № РН-127 від 30.09.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, у зв'язку з тим що поставлений відповідачем товар не відповідав заявленим у договорі (та додатках до нього) умовам щодо якості, повернув, а відповідач прийняв товар, що підтверджується наявною в матеріалах справи підписаними представниками сторін та скріпленими відтисками печаток сторін видатковою накладною (повернення) № ВН-0000004 від 06.10.2014.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повернення сплачених за товар коштів, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за повернутий товар у розмірі 84 258 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення сплачених за товар коштів у розмірі 84 258 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з повернення сплачених за товар коштів за договором поставки від 02.06.2014 та факту наявності заборгованості у розмірі 84 258 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 84 258 грн 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Юрадуга" (02088, м. Київ, пров. Геофізиків, буд. 12, ідентифікаційний код 37195964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ягуар - ТД" (18036, м. Черкаси, вул. В'ячеслава Чорновола, буд. 267, ідентифікаційний код 36701625) 84 258 (вісімдесят чотири тисячі двісті п'ятдесят вісім) грн 00 коп. заборгованості та 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) судового збору

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 08.08.2016

Суддя Н.Б. Плотницька