Ухвала

від 01.08.2016 по справі 916/496/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"01" серпня 2016 р.Справа № 916/496/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Я.О. Заболотній

за участю представників:

від позивача (боржника) - ОСОБА_1,

від відповідача (стягувача - скаржника) - ОСОБА_2,

від ДВС - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧорноморінвестгрупВ» на дії Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (вх. № 2-1977/16 від 14.04.2016 р.) в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України по справі № 916/496/14 за позовом Державного підприємства „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧорноморінвестгрупВ» про стягнення 18 433 067,06 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧорноморінвестгрупВ» про стягнення штрафних санкцій за договором № КД-17651 від 27.09.2012 р. у розмірі 18 433 067,06 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2014 р. позовну заяву Державного підприємства „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/496/14, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.04.2014 року у справі № 916/496/14 позов ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» задоволено та на користь останнього стягнуто з ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» 13144892,08 грн. пені, 5288174,98 штрафу, 73080,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.09.2014 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2014 р., вказане рішення господарського суду Одеської області від 03.04.2014 р. у справі № 916/496/14 скасовано, у задоволенні позовних вимог ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» відмовлено, при цьому з ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» стягнуто на користь ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» 36540,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

09.10.2014 р. на виконання вказаної постанови ОАСГ господарським судом Одеської області був виданий наказ щодо стягнення з ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» на користь ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» 36540,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

14.04.2016 р. до господарського суду Одеської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧорноморінвестгрупВ» на дії Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу суду щодо стягнення з ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» на користь ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» 36540,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги, в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування поданої скарги скаржник вказує на наступне. ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» на адресу Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ надіслало заяву № 02-04/358 про відкриття виконавчого провадження та наказ господарського суду Одеської області від 09.10.2014 по справі № 916/496/14 по примусовому стягненню боргу з ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України" на користь ТОВ «Чорноморінвестгруп» в сумі 36540,00 грн. 23.07.2015 р. відділом ДВС відкрито виконавче провадження по стягненню з ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України" на користь ТОВ «Чорноморінвестгруп» в сумі 36 540,00 гон. на підставі наказу господарського суду Одеської області від 09.10.2014 р. по справі № 916/496/14. Однак, 25.02.2016 р. заступником начальника Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ ОСОБА_3 прийнято постанову у провадженні № 48232678 про відмову у відкритті виконавчого провадження, яку скаржник вважає незаконною з огляду на таке.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 22 вересня 2014р. по справі № 916/3466/14 порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморінвестгруп» (65044, Одеська область, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4А; ЄДРПОУ 36289815), введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна цього товариства арбітражного керуючого ОСОБА_4 Ухвалою господарського суду Одеської області від 03 грудня 2014 р. по справі № 916/3466/14 припинено повноваження керівника ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» ОСОБА_5 та виконання обов'язків керівника цього товариства покладено на арбітражного керуючого ОСОБА_4 Таким чином, як вказує скаржник з 03.12.2014 р. саме ОСОБА_4 виконував повноваження керівника ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» та мав право діяти від імені й в інтересах цього товариства, представляти його в усіх державних та недержавних підприємствах, установах, організаціях. В подальшому постановою господарського суду Одеської області від 11.03.2015 р. по справі № 916/3466/14 ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» визнано банкрутом, відносно товариства відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4 Як вказує скаржник, документи, подані до відділу ДВС від юридичної особи ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» з метою виконання судового рішення та захисту свого порушеного права, були підписані керівником цього товариства - його ліквідатором, який уповноважений постановою господарського суду Одеської області. Щодо печатки скаржник вказує, що попереднім керівництвом ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» ліквідатору товариства не була передана ні печатка, ні документи боржника. У зв'язку з цим ліквідатором замовлено дублікат печатки, при виготовленні якої було допущено технічну помилку, замість ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» помилково зазначено ТОВ „ЧорнорінвестгрупВ» . За ствердженнями скаржника , вказана помилка була виявлена лише нещодавно та на даний час виправлена, ліквідатором банкрута виготовлено нову печатку з зазначенням вірної назви товариства. Разом з тим скаржник стверджує, що всі документи, виготовлені раніше, є чинними та їх правомірність ніхто не оспорює та їх дію ніхто не відміняв. До того ж на дублікаті печатки, проставленої на документах, які надані до Відділу ДВС, в тому числі і на заяві про відкриття виконавчого провадження, зазначений код ЄДРПОУ юридичної особи ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» 36289815, що ідентифікує юридичну особу ТОВ «Чорноморінвестгруп», яке є стягувачем. Всі документи виготовлені на бланку ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» та підписані уповноваженою особою товариства, його керівником - ліквідатором ОСОБА_4, на всіх документах зазначені реквізити ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» . Таким чином, скаржник стверджує, що всі документи, подані до відділу ДВС, є документами ТОВ «Чорноморінвестгруп», а тому є документами цієї юридичної особи. За таких обставин, скаржник вважає, що оскільки всі документи, подані від імені ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» підписані його керівником, відповідно безпідставним є посилання ДВС в оскаржуваній постанові на те, що заява про відкриття виконавчого провадження та інші документи подані не ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» .

Крім того, скаржник вказує, що відділом ДВС відкрито виконавче провадження на підставі наказу господарського суду, який був виданий на підставі судового рішення, що вступило в законну силу, та пред'явлений до відділу ДВС у визначений законом строк. При цьому постанова про відкриття виконавчого провадження не оскаржена та є чинною. Наразі, скаржник вважає, що оскільки у визначений законом та постановою про відкриття виконавчого провадження строк боржник суму боргу не сплатив, Відділом ДВС цілком правомірно було прийнято постанову про накладення арештів на рахунки боржника та списання примусово суми боргу.

Разом з тим скаржник зазначив, що про оскаржувану постанову від 25.02.2016 р. у виконавчому провадженні № 48232678 він довідався лише 30.03.2016 р., отримавши її поштою. При цьому вказана постанова від 25.02.2016 р. була відправлена на адресу ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» 25.03.2016 р. та враховуючи час на доставку поштової кореспонденції отримана скаржником лише 30.03.2016 р. Таким чином, десятиденний строк на оскарження дій ДВС закінчується 09.04.2016 р., але 09.04.2016 р. та 10.04.2016 р. є вихідними днями, то скарга подається першого робочого дня 11.04.2016 р. Отже, оскільки постанова від 25.02.2016 р. отримана лише 30.03.2016 р., скаржник вважаємо, що 10-денний строк пропущено з поважних причин.

Відтак, скаржник у поданій скарзі просить суд відновити строк для оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, прийняти скаргу до розгляду, визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Приморського відділу ДВС Одеського МУЮ ОСОБА_3 № 48232678 від 25.02.2016 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, а також зобов'язати Приморський відділ ДВС Одеського МУЮ відкрити виконавче провадження по наказу господарського суду Черкаської області від 24.08.2007 р. по справі № 05/5173.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Між тим на момент подачі вказаної скарги справу № 916/496/14 було направлено супровідним листом господарського суду Одеської області від 14.04.2016 р. до Одеського апеляційного господарського суду для подальшого скерування до ВГСУ у зв'язку з надходженням касаційної скарги ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» .

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2016 року у справі № 916/496/14 скаргу ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» на дії Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції прийнято до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» та повернення справи № 916/496/14 до господарського суду Одеської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.06.2015 р. в задоволенні касаційної скарги ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» відмовлено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 р. залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2016 р. у справі № 916/496/14 провадженні по скарзі ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» поновлено та розгляд скарги призначено в засіданні суду.

Представник стягувача (скаржника) ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» , яким є ліквідатор Товариства - арбітражний керуючий ОСОБА_2, призначений згідно з ухвалою господарського суду Одеської області від 21.07.2016 р. у справі № 916/3466/14 про банкрутство ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» , подану раніше скаргу не підтримав, вважаючи її передчасною, про що зазначено у поясненнях на скаргу (а.с. 100-102 т. 6). При цьому заяви про відмову від поданої скарги до суду не було подано.

Боржник проти задоволення скарги заперечує з підстав, зазначених у запереченнях на скаргу ліквідатора ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» (а.с. 92-94 т. 6). Зокрема, боржник вказує, що матеріалами виконавчого провадження № 48232678, а також матеріалами даної судової справи підтверджується, що заяву про відкриття виконавчого провадження було подано фізичною особою ОСОБА_4, яка діє нібито від імені ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» (заява від 15.07.2015 р. № 02-04/358). Так, вказана заява про відкриття виконавчого провадження свідчить про те, що ОСОБА_4 діє від імені та представляє інтереси іншого, аніж зазначене у виконавчому документі, підприємства, а саме ТОВ „ЧорнорінвестгрупВ» , про що свідчить відбиток печатки на такому документі, тоді як стягувачем у виконавчому провадженні є ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» . Також представник позивача (боржника) зазначає, що адреса стягувача, яку зазначено заявником у заяві, також не відповідає адресі ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» , яке відповідно до даних ЄДРЮО та ФОП до цього часу знаходиться (зареєстровано) за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 4А. Проте, під час звернення ОСОБА_4 до органів ДВС України із заявою про примусове виконання наказу з'ясувалось, що найменування юридичної особи, її ідентифікаційний номер та адреса, в інтересах якої звернувся заявник, не співпадають із такими ж ідентифікуючими даними стягувача, визначеними у судовому рішенні. Таким чином, боржник стверджує, що із заявою звернувся представник іншої юридичної особи, аніж та, яка зазначена у виконавчому документі як стягувач. Відтак, боржник просить суд відмовити у задоволенні скарги.

Приморський ВДВС Одеського міського управління юстиції відзив на скаргу не надав, також представник ДВС в судові засідання не з'явився.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та скарги, вислухавши пояснення представників стягувача (скаржника) та боржника, господарський суд зазначає наступне.

Як з'ясовано судом, постановою господарського суду Одеської області від 11.03.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „ЧорноморінвестгрупВ» визнано банкрутом; відкрито відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧорноморінвестгрупВ» ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців до 12.03.2016р. включно; ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧорноморінвестгрупВ» призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4. Також судом ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧорноморінвестгрупВ» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Постановою Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції ГТУЮ в Одеській області (заступник начальника відділу ОСОБА_3 В.) від 23.07.2015 р. було відкрито виконавче провадження № 48232678 з виконання наказу господарського суду Одеської області від 09.10.2014 р. № 916/496/14 про стягнення з Державного підприємства „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „АМПУВ» на користь ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» 36540,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Також з матеріалів справи вбачається, що ДП „Адміністрація морських портів України» в особі Одеської філії ДП "Адміністрація морських портів України" було подано до Другого Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції в Одеській області заяву від 07.08.2015 р. за № 20А3/11-563 про закінчення виконавчого провадження за №48232678 на підставі ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України, п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ В«Про виконавче провадженняВ» . 19.10.2015 р. Відділом було повідомлено боржника про неможливість проведення зарахування.

20.10.2015 р. заступником начальника Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції було винесено постанову про стягнення з боржника 3654 грн. виконавчого збору відповідно до статті 28 Закону України „Про виконавче провадженняВ» . Також 23.10.2015 р. заступником начальника Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції було винесено постанову про стягнення з боржника 100 грн. витрат на проведення виконавчих дій відповідно до статті 41 Закону України „Про виконавче провадженняВ» . Також ВДВС були надіслані платіжні вимоги до установ банку щодо списання грошових коштів з рахунку боржника для погашення боргу за виконавчим документом, однак повернуті без виконання.

02.12.2015 р. Приморським відділом ДВС Одеського міського управління юстиції винесено постанову про накладення арешту на кошти ДП В«Адміністрація морських портів УкраїниВ» в сумі 40294 грн., що містяться на всіх рахунках, що належать скаржнику, в різних банківських установах.

24.12.2015 р. до ВДВС надійшла заява представника боржника стосовно того, що заява про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2015 р. № 02-04/358 подана від імені ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» та підписана ліквідатором ОСОБА_4, який відповідно до відбитку печатки на заяві про відкриття виконавчого провадження дій від імені ТОВ „ЧорнорінвестгрупВ» , однак стягувачем за виконавчим документом є ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» .

28.12.2015 р. начальником Приморського відділу ДВС Одеського міського управління юстиції скасовано постанову про арешт коштів від 02.12.2015 р. у зв'язку з надходженням на рахунок Відділу коштів, що стягнуто наказом господарського суду Одеської області від 09.10.2014 р. Також вказаною постановою зобов'язано заступника начальника відділу звернутись до суду з заявою про роз'яснення подальшого порядку виконання рішення суду.

25.01.2016 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про роз'яснення порядку виконання вищевказаного наказу суду в порядку ст. 34 Закону України „Про виконавче провадженняВ» (а.с. 114-115 т. 5), в якій заявник просив суд роз'яснити подальший порядок виконання наказу господарського суду Одеської області від 09.10.2014 р. про стягнення з Державного підприємства „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „АМПУВ» на користь ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» 36540,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги, а саме роз'яснити чи підлягають стягнуті грошові кошти в сумі 36540,000 грн. з боржника перерахуванню на користь заявника, яким подано виконавчий документ для виконання, тобто чи є він належним стягувачем.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.02.2016 р. у справі № 916/496/14 відмовлено у задоволенні заяви Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про роз'яснення порядку виконання наказу господарського суду Одеської області від 09.10.2014 р. у даній справі. Вказана ухвала суду вмотивована тим, що, виходячи з аналізу положень ст. 89 ГПК України, роз'яснення рішення суду не може змінювати суті рішення суду та здійснюється судом виключно з метою викладення більш ясно і точно тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі. Роз'яснення рішення, ухвали - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Однак, у поданій ВДВС заяві фактично порушується питання про встановлення порядку подальшого виконання наказу суду, виданого на виконання постанови апеляційної інстанції. При цьому в наказі господарського суду Одеської області від 09.10.2014 р. у даній справі чітко вказано як стягувача, так і боржника.

Після отримання 22.02.2016 р. Приморським ВДВС вказаної ухвали суду від 05.02.2016 р. заступником начальника Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції 25.02.2016 р. винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області у справі № 916/496/14 від 09.10.2014 р. про стягнення з Державного підприємства „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „АМПУВ» на користь ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» 36540,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Не погоджуючись з вказаною постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження, стягувач - ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_4 звернувся до суду з даною скаргою, в якій просить суд визнати таку постанову ВДВС від 25.02.2016 р. незаконною та скасувати її, а також зобов'язати ВДВС відкрити виконавче провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як зазначено в п. 9.7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» (із змін. і доповн.), якщо Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби (як-от статтями 26, 47, 49, 57, частиною четвертою статті 58 названого Закону), то господарському суду слід виходити саме з такого порядку (п. 9.7 1. вказаної Постанови Пленуму ВГСУ).

Згідно ч. 4 ст. 82 Закону України „Про виконавче провадженняВ» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Так, згідно ч. 2, 4 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадженняВ» про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом. Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом .

Між тим в п. 3 оскаржуваної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження зазначено, що постанова може бути оскаржена в 10-денний строк з дня її винесення, що суперечить вищевказаним приписам ст. 26 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , за якими 10-денний строк на оскарження постанови розпочинається з дня її надходження, а не з моменту її винесення ВДВС.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів скарги, оскаржувану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження було направлено ВДВС на адресу стягувача - ліквідатору 25.03.2016 р., про що свідчить відбиток штемпеля відділення Укрпошти на поштовому конверті, копію якого додано до скарги. Також, за ствердженнями скаржника, вказана постанова була отримана ним 30.03.2016 р., що не спростовано з боку ВДВС. Однак, дану скаргу на дії ВДВС щодо винесення вказаної постанови скаржником (стягувачем) було направлено до господарського суду Одеської області 11.04.2016 р., про що свідчить відбиток штемпеля відділення Укрпошти на поштовому конверті, в якому скарга надійшла до суду. З огляду на таке, скаржник просить відновити пропущений 10-денний строк для оскарження вказаної постанови. Наразі в обґрунтування поважності причин пропуску вказаного строку для подачі скарги заявник вказує на те, що про оскаржувану постанову ВДВС дізнався лише 30.03.2016 р.

За положеннями ч. 3 ст. 50 ГПК України перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

Так, з огляду на отримання скаржником копії оскаржуваної постанови 30.03.2016 р., відповідно 10-денний строк на її оскарження закінчився 09.04.2016 р., що припадає на вихідний день.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 51 ГПК України у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

З огляду на те, що першим наступним робочим днем після 09.04.2016 р. було 11.04.2016 р., а скаргу згідно відбитку поштового штемпеля на конверті цього ж дня було направлено поштою, то суд доходить до висновку, що скаржником подано скаргу у встановлений ч. 4 ст. 26 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» та ч. 1 ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для оскарження постанови. Відтак, суд вважає помилковими доводи скаржника про те, ним пропущений строк, встановлений законодавством 10-денний строк для подачі даної скарги. У зв'язку з цим суд не вбачає підстав для відновлення строку на оскарження вказаної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Разом з тим, проаналізувавши зміст скарги, суд вважає доводи скаржника частково обґрунтованими з огляду на таке.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження визначено п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадженняВ» , при цьому в постанові зазначено, що стягнуті з рахунку боржника грошові кошти в сумі 40294,00 грн. повернуті останньому, а постановою начальника відділу від 24.02.2016 р. скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.07.2015 р. Наразі такі дії ВДВС обумовлені тим, що при розгляд матеріалів виконавчого провадження встановлено, що заява про відкриття виконавчого провадження подана від імені стягувача - ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» та підписана ліквідатором ОСОБА_4 (заява від 15.07.2015 р. № 02-04/358), копія якої була додана ВДВС до заяви про роз'яснення порядку виконання наказу суду (а.с. 116 т. 5). Так, відповідно до відбитку печатки на вказаній заяві про відкриття виконавчого провадження заявник діє від імені ТОВ „ЧорнорінвестгрупВ» , тоді як стягувачем за виконавчим документом є ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» . Також в постанові вказано, що всі документи у виконавчому провадженні, які надходили від ліквідатора боржника, засвідчені печаткою, на якій назва боржника не співпадає з назвою у виконавчому документі. За таких обставин, заступником начальника ВДВС на підставі п. 8 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Між тим, як з'ясовано судом, ухвалою господарського суду Одеської області від 22 вересня 2014р. по справі № 916/3466/14 було порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Чорноморінвестгруп» (65044, Одеська область, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4А; ЄДРПОУ 36289815), введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна цього товариства арбітражного керуючого ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03 грудня 2014 р. по справі № 916/3466/14 припинено повноваження керівника ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» ОСОБА_5 та виконання обов'язків керівника цього товариства покладено на арбітражного керуючого ОСОБА_4 Таким чином, з 03.12.2014 р. саме ОСОБА_4 виконував повноваження керівника ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» та мав право діяти від імені й в інтересах цього товариства, представляти його в усіх державних та недержавних підприємствах, установах, організаціях. В подальшому постановою господарського суду Одеської області від 11.03.2015 р. по справі № 916/3466/14 ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» визнано банкрутом, відносно товариства відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4

Щодо печатки на заяві про відкриття виконавчого провадження скаржник зазначив, що попереднім керівництвом ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» ліквідатору товариства не була передана ні печатка, ні документи боржника. У зв'язку з цим ліквідатором замовлено дублікат печатки, при виготовленні якої було допущено технічну помилку, замість ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» помилково зазначено ТОВ „ЧорнорінвестгрупВ» .

Так, дійсно на дублікаті печатки, проставленої на заяві про відкриття виконавчого провадження, яку було подано ліквідатором ОСОБА_4 до Відділу ДВС, зазначено найменування ТОВ „ЧорнорінвестгрупВ» , однак міститься код ЄДРПОУ юридичної особи 36289815, який ідентифікує саме юридичну особу ТОВ «Чорноморінвестгруп», що виступає стягувачем за виконавчим документом, пред'явленим до виконання. Більш того, вказана заява складена на бланку ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» та підписана саме ліквідатором ОСОБА_4, який був повноваженою особою товариства, тим більш в заяві зазначені всі необхідні реквізити ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» .

Таким чином, суд вважає, заява про відкриття виконавчого провадження від 15.07.2015 р. № 02-04/358 з виконання наказу господарського суду Одеської області у справі № 916/496/14 від 09.10.2014 р. про стягнення з Державного підприємства „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „АМПУВ» на користь ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» 36540,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги була подана до Відділу ДВС та підписана повноважною особою Товариства - ліквідатором ОСОБА_4, на підтвердження повноважень якого до заяви було додано копію постанови господарського суду Одеської області від 11.03.2015 р. по справі № 916/3466/14. Той факт, що на печатці в заяві значилась назва ТОВ „ЧорнорінвестгрупВ» , не свідчить про пред'явлення до виконання виконавчого документа не стягувачем . При цьому суд вважає помилковими посилання в оскаржуваній постанові на те, що всі документи у виконавчому провадженні, які надходили від ліквідатора боржника, засвідчені печаткою, на якій назва боржника не співпадає з назвою у виконавчому документі . Адже, у даному випадку боржником у виконавчому документі було ДП „Адміністрація морських портів УкраїниВ» в особі Одеської філії ДП „АМПУВ» .

Більш того, за ствердженнями скаржника , після виявленні помилки у печатці Товариства ліквідатором банкрута виготовлено нову печатку з зазначенням вірної назви товариства.

За таких обставин, з огляду на те, що вищевказаний наказ господарського суду Одеської області у справі № 916/496/14 від 09.10.2014 р. був пред'явлений до виконання від імені ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» особою, яка виконувала на той момент обов'язки керівника, відповідно безпідставним є посилання ДВС в оскаржуваній постанові на те, що заява про відкриття виконавчого провадження та інші документи подані не ТОВ „ЧорноморінвестгрупВ» .

Згідно ст. 4 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно із ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

В силу приписів ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України В«Про виконавче провадженняВ» .

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Також в п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Натомість відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 61) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження .

Положення вищезазначеної статті Закону містить вичерпний перелік підстав для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження. При цьому, жодна із зазначених в ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" підстав не передбачає та не надає права державному виконавцю відмовити у відкритті виконавчого провадження та повернути виконавчий документ заявнику у зв'язку із поданням заяви про відкриття виконавчого провадження особою, підпис якої завірений печаткою відмінної від стягувача юридичної особи. Тим більш такі обставини не передбачені законом як такі, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Отже, посилання заступника начальника Приморського ВДВС на п. 8 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" в оскаржуваній постанові як на правову підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження у справі є необґрунтованим і безпідставним.

Більш того, згідно ч. 2 ст. 26 Закон України „Про виконавче провадженняВ» про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.

Враховуючи той факт, що заяву про відкриття виконавчого провадження разом з наказом суду було пред'явлено до ВДВС 20.07.2015 р., що вбачається з реєстраційного штампу ВДВС на вказаній заяві, суд вважає, що відмовляючи у відкритті виконавчого провадження більше ніж через півроку, після вчинення всіх виконавчих дій (як-то відкриття виконавчого провадження, арешт коштів боржника, стягнення коштів з рахунку боржника та зарахування їх не депозитний рахунок ВДВС), ВДВС порушено встановлений законом порядок повернення виконавчого документа внаслідок відмови у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про виконавче провадженняВ» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як зазначено в п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.06.2010 р. N 01-08/369 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» , вимога скаржника щодо скасування постанови чи іншого акта органу Державної виконавчої служби за своєю правовою природою тотожна вимозі про визнання їх недійсними. Тому у господарського суду відсутні правові підстави для відмови в задоволенні скарги лише з тієї причини, що в ній зазначається про скасування відповідної постанови (акта), а не про визнання його недійсним.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на вищенаведені обставини, суд вважає, що оскаржувана постанова Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 25.02.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження є незаконною, а вимоги скаржника в цій частині про її скасування - обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо вимог скаржника про зобов'язання Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження по наказу господарського суду Черкаської області від 24.08.2007 р. по справі № 05/5173, суд зазначає, що предметом у скарзі є дії ВДВС по виконанню наказу господарського суду Одеської області від 09.10.2014 р. у справі № 916/496/14, а не вищевказаного вказаного у скарзі наказу господарського суду Черкаської області. До того ж вимоги скаржника в частині про зобов'язання Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу суду не можуть бути задоволені, оскільки суд не вправі зобов'язати державного виконавця до вчинення дій, які згідно із Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною особою державної виконавчої служби. Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 17.12.2014 року у справі № 908/857/14.

Керуючись ст. 121 2 , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧорноморінвестгрупВ» на дії Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції задовольнити частково.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції ВП № 48232678 від 25.02.2016 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження.

3. В задоволенні решти частини вимог в скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю „ЧорноморінвестгрупВ» на дії Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний строк з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 05 серпня 2016 р.

Суддя В.С. Петров