Рішення

від 05.08.2016 по справі 922/1836/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" серпня 2016 р.Справа № 922/1836/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовомЗаступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури, м. Чугуїв в інтересах держави в особі 1 - Харківська обласна державна адміністрація м. Харків 2 - Харківське обласне управління лісового та мисливського господарства, м. Харків 3 Державне підприємство "ОСОБА_2 лісове господарство", м. Вовчанськ до 1 - ОСОБА_2 районна державна адміністрація м. Вовчанськ , 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ордана", м. Харків провизнання незаконними та скасування розпоряджень за участю представників:

прокурора - Тарасова С.С., посвідчення №036251 від 12.11.2015,

1 позивача ХОДА - ОСОБА_3, довіреність 01-53/134 від 11.01.2016,

2 позивача ХОУЛМГ - не з'явився

3 позивача ДП "ВЛГ" - ОСОБА_4 за довіреністю від 15.12.2015 (після перерви не з'явився)

1 відповідача ОСОБА_2 РДА - не з'явився

2 відповідача ТОВ "Ордана" - ОСОБА_5, довіреність від 05.07.2016, ОСОБА_6, довіреність від 11.07.2016

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури 08 червня 2016 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації (Перший позивач), Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства (Другий позивач) та Державного підприємства "ОСОБА_2 лісове господарство" (Третій позивач) до ОСОБА_2 районної державної адміністрації (Перший відповідач) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ордана" (Другий відповідач) в якому з урахуванням уточнень від 04.07.2016 просить суд:

- Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 395 від 02.12.2004зі змінами, внесеними розпорядженням голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 124 від 22.03.2005,

- Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_2 районної державної адміністрації № 101 від 02.03.2005.

- Визнати недійсним договір оренди землі № 4 від 02.03.2005, який укладений між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю В«ОрданаВ» , зареєстрований у Харківської регіональної філії ДП Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.03.2005 за №21.

- Визнати відсутність за товариством з обмеженою відповідальністю В«ОрданаВ» права користування на земельну ділянку, площею 2,0040 га на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району, яка надана у користування товариству відповідно до договору оренди землі № 4, укладеного 02.03.2005 між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю В«ОрданаВ» .

- Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю В«ОрданаВ» повернути земельну ділянку, площею 2,0040 га на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківській обласній, яка передана у користування товариству відповідно до договору оренди землі № 4 від 02.03.2005.

Перший відповідач ОСОБА_2 РДА звернувся до суду з клопотанням (вх. №23026 від 13.07.2016) про розгляд справи без участі його представника.

Другий відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. №23280 від 15.07.2016) та заяву про застосування строків позовної давності (вх. №23281 від 15.07.2016), які долучені судом до матеріалів справи.

Також, другим відповідачем заявлено клопотання (вх. №23452 від 18.07.2016) про витребування доказів.

Ухвалою суду від 18.07.2016 р. клопотання Другого відповідача задоволено та зобов'язано Чугуївську місцеву прокуратуру надати до суду оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Ордана», з якого прокуратурою виготовлялися додані до позовної заяви копії, а в разі відсутності оригіналу - отримані прокуратурою копії та супровідний лист до них з метою встановлення, ким саме ці копії було надано прокуратурі; зобов'язано Відділ Держгеокадастру у Вовчанському районі Харківської області (62503, Харківська область, місто Вовчанськ, вулиця Короленка, 26) надати суду проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Ордана» (код ЄДРПОУ 25610260) на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району (оригінал для огляду в судовому засіданні, завірену копію до матеріалів справи).

Розгляд справи було відкладено на 02 серпня 2016 року.

Вимоги ухвали суду від 18.07.2016 р. прокурором та Відділом Держгеокадастру у Вовчанському районі Харківської області виконані не було.

Другим відповідачем у судовому засіданні надано суду для огляду оригінали документів, доданих до відзиву на позовну заяву та заяви про застосування строків позовної давності.

Прокурор надав суду пояснення щодо відзиву відповідача (вх. №24908 від 29.07.2016), які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Прокурор, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням уточнень, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Другий позивач ХОУЛМГ свого представника в судове засідання не направив, пояснень на позов та докази на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав.

Перший відповідач ОСОБА_2 РДА звернувся до суду з клопотанням (вх. №25339 від 02.08.2016) про розгляд справи без участі його представника, яке суд вважає за можливе задовольнити.

В судовому засіданні, яке розпочалося 02 серпня 2016 року було оголошено перерву до 05 серпня 2016 року для прийняття рішення.

Першим позивачем - ХОДА були надані пояснення по справі (вх. №25828 від 04.08.2016) відповідно до яких позивач просить задовольнити вимоги прокурора в повному обсязі.

Вказані пояснення були долучені до матеріалів справи.

Приймаючи до уваги, що Другий позивач ХОУЛМГ, з урахуванням приписів п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18, був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника Другого позивача ХОУЛМГ не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за результатами повного та всебічного розгляду спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво в суді інтересів держави та громадянина у випадках, визначених законом.

Статтею 123 Конституції України передбачено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури визначається законом.

Згідно з вимогами ч.З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (від 14.10.2014 № 1697-VII в редакції Закону від 02.07.2015 №578-УІІІ) (далі - Закон), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.З ст.2 ГПК України Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 №3-рп/9 (п.2, 3 Резолютивної частини):

- під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади;

- під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за змістом п.2 ст. 121 Конституції України та ст.ст.2, 29 ГПК України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

Таким чином, своє звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах обґрунтовує саме задоволенням суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення у власність держави земельної ділянки, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.

Ці дії включають подання прокурором до господарського суду позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Пунктом 6 ч. 1 ст.12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Згідно з ч. 9 ст.16 ГПК України справи у спорах, передбачених пунктом 6 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням об'єктів земельних відносин або основної їх частини, за винятком справ, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Прокурор вказує, що факт використання спірної земельної ділянки порушує інтереси держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП «ОСОБА_2 лісове господарство» як власників та розпорядників земель державної власності у відповідності до вимог чинного законодавства, щодо реалізації передбаченого ч.І ст.319 ЦК України права вільно розпоряджатися нею і є підставою для втручання органів прокуратури. Однак, позивачі як орган виконавчої влади з часу незаконного відведення у користування спірну земельну ділянку, не вжили заходів до виконання повноважень щодо захисту інтересів держави шляхом звернення із позовом до суду про повернення спірної землі у власність та законне розпорядження землею держави, тому прокурор відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» використовує своє право звернення із позовом до господарського суду Харківської області.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

28.03.2004 р. ОСОБА_2 районна державна адміністрація Харківської області надала ТОВ Фірма «Ордана» дозвіл №01-32/338 на розробку проекту відводу земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення площею 2,0 га для передачі її в оренду ТОВ Фірма «Ордана» для організації виробництва по розливу питної води за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради.

23.07.2004 р. комісією у складі першого заступника голови райдержадміністрації ОСОБА_1, начальника містобудування та архітектури РДА ОСОБА_7, начальника Вовчанського районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_8, головного державного санітарного лікаря Вовчанського району ОСОБА_9, головного державного інспектора по охороні навколишнього природного середовища ОСОБА_10, начальника державної пожежної інспекції-47 ОСОБА_11, Старосалтівського селищного голови ОСОБА_12, начальника відділу з питань НС та ЦЗ населення ОСОБА_13, директора Вовчанського Держлісгоспу ОСОБА_14, директора ТОВ Фірма «Ордана» ОСОБА_15, начальника Управління культури Харківської ХОДА ОСОБА_16 було складено акт обстеження земельної ділянки. 29.07.2004 р. Головою ОСОБА_2 райдержадміністрації затверджено вищевказаний акт обстеження земельної ділянки.

Розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області №395 від 02.12.2004 р. «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду ТОВ «Ордана» для організації виробництва розливу питної води» погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на проведення робіт по складанню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га із земель запасу рекреаційного призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району, для передачі її в оренду строком на 49 років для організації виробництва по розливу питної води.

13.10.2004 р. ОСОБА_2 районним відділом земельних ресурсів складено, а ТОВ Фірма «Ордана» затверджено Технічне завдання №1406 на виконання робіт по складанню проекту відведення земельної ділянки.

Розпорядженням ОСОБА_2 районної адміністрації Харківської області №101 від 02.03.2005р. «Про затвердження землевпорядної документації та про передачу в оренду земельної ділянки» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Фірма «Ордана», розроблений ОСОБА_2 приватною фірмою «Оріон»; передано в оренду терміном на 49 років ТОВ Фірма «Ордана» земельну ділянку із земель запасу рекреаційного призначення площею 2,0040 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області для організації виробництва по розливу питної води з послідуючою зміною цільового призначення.

Розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області №124 від 22.03.2005 р. «Про внесення змін до п.1 розпорядження ОСОБА_2 РДА від 02.12.2004 р. №395 «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її в оренду ТОВ «Ордана» для організації виробництва розливу питної води» внесено зміни у п.1 розпорядження ОСОБА_2 РДА від 02.12.2004 р. №395, а саме: «Погодити місце розташування земельної ділянки» - виключено.

02.03.2005 р. на підставі розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації Харківської області №101 від 02.03.2005 р. між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією Харківської області (Орендодавець) та ТОВ Фірма «Ордана» (Орендар) укладено договір оренди землі №4, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель запасу рекреаційного призначення для організації виробництва по розливу питної води площею 2,0040 га строком на 49 років. Вказаний договір оренди зареєстровано у Харківській регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №21 від 31.03.2005 р.

Згідно ст.13 Конституції України, ст.373 Цивільного кодексу України, ст.1 Земельного кодексу України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією (ст.14 Конституції України).

Згідно п.7 ч.1 ст.13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» питання використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля відносяться до відома місцевих державних адміністрацій. Згідно п.2 ч.1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом. (ч.1); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2).

Відповідно до ст.17 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин), до повноважень місцевих державних адміністрації у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;

є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів;

ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин), до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 1 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок громадянам та юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.3 ст.123 Земельного кодексу України юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

Згідно п.3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. №677, проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання прокурора та Першого позивача на порушення Першим відповідачем вимог ст. 122 Земельного кодексу України в частині того, що повноваження щодо передачі в оренду земельної ділянки відноситься до компетенції Харківської обласної державної адміністрації. Так, статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади та місцевого самоврядування по наданню юридичним особам у постійне користування, а правовідносини щодо передачі земельних ділянок в оренду, тобто тимчасове користування, регулюються нормами ст. 124, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

З урахуванням наведених норм судом вбачається, що прийняття Першим відповідачем оспорюваних розпоряджень було здійснено у межах наданих йому повноважень, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими правовими актами.

При цьому, суд дає критичну оцінку посиланням прокурора на те, що земельна ділянка ТОВ Фірма «Ордана» відведена без належним чином розробленого, погодженого та затвердженого у встановленому законом порядку проекту відведення щодо зміни цільового призначення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про землеустрій», цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Частинами 1, 2 ст.20 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.

Відповідно до ч.3 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин), передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Статтею 123 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) визначено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок (ч.1). Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Згідно п.2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. №677, проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі передачі земельної ділянки в оренду без зміни меж та цільового призначення.

Отже, судом вбачається, що відповідно до норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних відносин, для отримання в оренду земельної ділянки із земель запасу рекреаційного призначення зі зміною її цільового призначення необхідно було отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою та підготовлений проект землеустрою надати до райдержадміністрації для його затвердження. Рішення про затвердження проекту землеустрою є підставою для укладання договору оренди та зміни цільового призначення.

У судовому засіданні було оглянуто оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ Фірма «Ордана» для організації виробництва по розливу питної води. Зазначений проект містить, зокрема, висновок Вовчанського районного відділу земельних ресурсів №133 від 24.09.2004 р.; висновок відділу містобудування та архітектури ОСОБА_2 райдержадміністрації від 23.09.2004 р.; висновок №46 державного Управління екології та природних ресурсів в Харківській області від 23.09.2004 р.; висновок №88 від 28.09.2004 р. ОСОБА_2 районної СЕС; висновок (технічні умови) держпожнагляду від 01.10.2004 р. №71; висновок Вовчанського районного відділу земельних ресурсів №133 від 13.10.2004 р.; висновок відділу містобудування та архітектури ОСОБА_2 райдержадміністрації від 13.10.2004 р.; висновок ОСОБА_2 районної санітарно-епідеміологічної станції від 13.10.2004 р.; висновок №23 від 13.10.2004 р. Державного управління екології та природних ресурсів в Харківській області; висновок Управління культури Харківської обласної державної адміністрації №08-20/1898 від 30.11.2004 р.; висновок Старосалтівської селищної ради Вовчанського району Харківської області від 13.10.2004 р.; висновок ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 13.10.2004 р.

26.01.2005 р. Відділом державної землевпорядної експертизи Харківського обласного управління земельних ресурсів надано позитивний висновок №1 на розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Ордана». Вказаний висновок затверджено начальником Обласного головного управління земельних ресурсів 02.03.2005 р.

22.02.2005 р. Державним управлінням екології та природних ресурсів в Харківській області надано позитивний висновок №11-20-573 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Ордана».

Інших дозвільних документів, узгоджень, тощо, на час укладання договору оренди землі з метою організації виробництва по розливу питної води (побудови цеху з розливу питної води), законодавством, чинним на той час, не вимагалося.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджено Розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 02.03.2005 р. №101. Пунктом 3 вказаного розпорядження доручено Вовчанському районному відділу земельних ресурсів внести зміни до земельно-облікової документації.

Відповідно до п.2 Пояснювальної записки до Проекту землеустрою земельна ділянка відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі (УКЦВЗ) віднесена до земель іншого призначення. Код цільового використання - 3.4. (інше призначення).

Як вбачається з даних Публічної кадастрової карти земельна ділянка площею 2,0 га, кадастровий номер 6321655800:01:005:0018, надана в оренду ТОВ Фірма «Ордана», має код цільового використання 3.4. - землі іншого призначення (розділ 3. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення).

Згідно пояснень представника Другого відповідача, наданих в судовому засіданні, ТОВ Фірма «Ордана» отримало в оренду земельну ділянку для здійснення своєї підприємницької діяльності, а саме: для організації виробництва по розливу питної води. Земельна ділянка використовується згідно її цільового призначення. Жодних претензій щодо здійснення діяльності ТОВ Фірма «Ордана» з боку державних контролюючих органів (в тому числі від Держсільгоспінспекції - центрального органу виконавчої влади, який відповідно до ч.1, ч.2 ст.188 Земельного кодексу України, ст.4, ст.5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», Указу Президента України від 13.04.2011 р. №-459/2011 «Про державну інспекцію сільського господарства України» здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності в межах території України) на цей час не пред'являється.

Прокурором та позивачами, під час розгляду справи, вказані твердження представника Другого відповідача спростовано не було.

Відповідно до п. а ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 02.03.2005 р. №101 про затвердження проекту землеустрою було змінено цільове призначення земельної ділянки із земель рекреаційного призначення на землі іншого призначення та доручено Вовчанському районному відділу земельних ресурсів внести відповідні зміни до земельно-облікової документації.

У судовому засіданні не знайшли свого підтвердження посилання прокурора на порушення Другим відповідачем положень ст.51 Земельного кодексу України, ст.38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» щодо порушення порядку використання земельної ділянки рекреаційного призначення, так як відбулася зміна цільового використання земельної ділянки - із земель запасу рекреаційного призначення на землі іншого призначення.

В своїй позовній заяві прокурор посилається на висновки акту перевірки дотримання вимог лісового та земельного законодавства під час використання земельних лісових ділянок лісового фонду, наданих в довгострокове тимчасове користування по ДП «Вовчанське ЛГ» від 22.04.2016 р., яким встановлено, що при накладенні координат, наданих ОСОБА_2 відділом Чугуївської місцевої прокуратури і встановлені кадастровим номером земельної ділянки, яка відповідним чином обліковується в державному реєстрі речових прав за ТОВ «Ордана» на планово-картографічні матеріали, встановлено, що дана ділянка частково (0,5 га) накладається на територію виділу 3 кварталу 106 та виділу 18 кварталу 105 Старосалтівського лісництва із земель лісогосподарського призначення наданих в постійне користування ДП «Вовчанське ЛГ».

При цьому, в акті зазначено, що під час проведення перевірки було проведено геодезичну зйомку в натурі фактичних меж (по паркану) ділянки, якою користується ТОВ «Ордана». Відповідно до накладки даної зйомки на лісовпорядні матеріали встановлено, що фактично земельна ділянка ТОВ «Ордана» не належить до земель наданих в постійне користування ДП «Вовчанське ЛГ».

За таких обставин, враховуючи той факт, що земельна ділянка, яка використовується Другим відповідачем, фактично не належить до земель наданих в постійне користування ДП «Вовчанське ЛГ», вбачається відсутність порушеного права Другого та Третього позивачів. Прокурором та позивачами не представлено жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про використання Другим відповідачем земель, наданих в постійне користування ДП «Вовчанське ЛГ», або інших земель лісогосподарського призначення.

Досліджені у судовому засіданні оригінали землевпорядної документації, представлені Другим відповідачем, у т.ч. висновки, погодження та експлікації земельних угідь, вказують на те, що відведена земельна ділянка перебувала в землях запасу рекреаційного призначення та передавалася для здійснення ТОВ Фірма «Ордана» підприємницької діяльності зі зміною її цільового призначення.

При цьому суд доходить висновку про порушення порядку внесення відомостей про земельну ділянку, яка орендується ТОВ Фірма «Ордана», до Державного земельного кадастру. Так, статтею 11 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що відомості про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. ТОВ Фірма «Ордана» фактично займає земельну ділянку згідно планів та схем, що містяться в проекті землеустрою. Однак, відповідно до даних Публічної кадастрової карти та наявного в матеріалах справи Плану інструментальної зйомки розташування земельної ділянки ТОВ «Ордана», виконаного інженером лісового господарства ДП «Вовчанське ЛГ» ОСОБА_17, координати (межі) розташування земельної ділянки на плані та Публічній кадастровій карті не співпадають з даними проекту землеустрою, що призводить до порушення інтересів другого та третього позивачів, оскільки наявність помилкового зміщення в Публічній кадастровій карті меж земельної ділянки не дає можливості належним чином нанести в Публічній кадастровій карті межі земель лісогосподарського призначення, які знаходяться в постійному користуванні у ДП «Вовчанське ЛГ».

Незважаючи на встановлене судом факту порушення ст.11 Закону України «Про державний земельний кадастр» щодо порядку внесення відомостей про земельну ділянку, вказане порушення не може бути підставою для задоволення позову, оскільки Другим відповідачем подано до суду заяву про застосування строків позовної давності, яка підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст.ст.256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом, норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, у тому числі й на ті, що виникли з участю держави та її адміністративно - територіальних утворень як суб'єктів цивільних прав.

Спеціальні строки позовної давності встановлено законодавчими актами для окремих видів вимог. Отже, якщо для даного виду вимог не передбачено спеціального строку позовної давності, до неї має застосовуватися загальний строк, тобто, три роки.

Крім того, оскільки закон (п.10 ч.2 ст.16 та ст.21 Цивільного кодексу України, абз.3 ч.2 ст.20 Господарського кодексу України) визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність (постанова пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №10 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів»).

Відповідно до п.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Таким чином, для визначення моменту виникнення права на звернення до суду з позовом важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення) моменти.

У відповідності до ст.19 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних рішень та укладання договору оренди, предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Згідно з положеннями ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваних рішень та укладання договору оренди, при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення.

Прокурор, приймаючи на себе компетенцію представляти інтереси держави у спірних правовідносинах, автоматично приймає на себе обов'язок бути компетентним (обізнаним) в усіх юридично значущих обставинах цих відносин.

Отже прокурор вважається таким, що довідався або міг довідатись про порушення прав та інтересів держави безпосередньо в момент винесення розпоряджень ОСОБА_2 районною державною адміністрацією. Навіть не будучи компетентним у представництві інтересів держави у даних відносинах прокурор, як і будь-яка інша фізична чи юридична особа міг довідатись про наявність обставин, які стали підставою для подачі позову безпосередньо в момент їх виникнення в 2004-2005 роках після підписання ОСОБА_2 райдержадміністрацією оспорюваних розпоряджень. Це пояснюється тим, що в силу ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами, а відповідно відкритими.

Відповідно до Наказу Генеральної прокуратури від 28.10.2002 р., №3 «Про організацію роботи органів прокуратури у здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів», який діяв на момент укладення договору оренди, прокурор повинен здійснювати нагляд за додержанням законів органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, здійснювати, керуючись принципом незалежності прокуратури від органів виконавчої влади.

Позиція прокурора не відповідає принципам справедливості, добросовісності, розумності цивільного законодавства (ст.3 Цивільного кодексу України), адже в такому разі кожна процесуальна дія органу прокуратури (порушення наглядового провадження, кримінальної справи чи просто проведення перевірки тощо) могла б вважатись початком перебігу строку позовної давності. Враховуючи, що строки проведення таких перевірок та порушення відповідних проваджень не обмежені це привело б до того, що і строки позовної давності фактично не були б у цих випадках обмежені. Тим більше, що кількість органів прокуратури, котрі можуть проявити таку активність у кожних правовідносинах, є значною. Отже це є очевидно неприйнятним, оскільки це б звело нанівець правовий інститут позовної давності та поставило б учасників господарських правовідносин у нерівне становище, надаючи перевагу державі (в інтересах якої може звернутися прокурор) та порушуючи тим самим принципи економічної багатоманітності та рівний захист усіх суб'єктів господарювання (ст.6 Господарського кодексу України).

Як вбачається з наданих суду доказів, у зв'язку з проведенням перевірки дотримання вимог чинного законодавства Прокуратурою Вовчанського району Харківської області на адресу ТОВ Фірма «Ордана» було направлено листа від 26.01.2012 р. за №04-33-133 вих-12, яким витребувано належним чином завірені копії документів, на підставі яких ТОВ Фірма «Ордана» здійснює свою діяльність, в тому числі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, рішень органів місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволів на виділення земельної ділянки та про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки тощо.

12.03.2012 р. на адресу прокурора Вовчанського району Харківської області ТОВ Фірмою «Ордана» направлено супровідного листа №12/03 від 12.03.2012 р. (отримано прокуратурою 12.03.2012 р. про що свідчить відповідна печатка та підпис) до належним чином завірених копій витребуваних документів, серед яких містились копії розпорядження про передачу в оренду земельної ділянки, договору оренди землі, висновку землевпорядної експертизи, проекту землеустрою тощо.

Таким чином, строк позовної давності сплинув як від дати ухвалення оскаржуваних рішень так і від дати отримання прокурором копій документів щодо відведення земельної ділянки ТОВ Фірма «Ордана».

Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно із ч. 1 ст. 167 Цивільного кодексу України Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст. 170 Цивільного кодексу України Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема:

прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

При цьому відповідно до ч.3 цієї статті Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Держава в особі її уповноважених органів діє як суб'єкт цивільних прав на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідним суб'єктом здійснення державою своїх цивільних прав, згідно із ст.1 ЗУ «Про прокуратуру», в даному випадку є прокурор, який повинен був здійснювати прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом в інтересах держави.

Нездійснення своєчасного прокурорського нагляду, що є обов'язком органів прокуратури відповідно до ст.1 Закону України «Про прокуратуру» (чинного на момент винесення оспорюваних рішень та укладання договору оренди), призводить до наслідків визначених ч.2 ст.12, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, оскільки держава здійснює свої права через органи державної влади.

Тому нездійснення прокурором своїх прав та обов'язків, як уповноваженого державного органу у визначений законом строк, а відтак і звернення до суду після спливу строків позовної давності, є підставою для їх застосування згідно із ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, оскільки прокурор в даному випадку, як уповноважений державою на її захист орган, має рівні з іншими цивільні права.

На підставі викладеного вище, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на прокурора.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1, 2, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові Заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства «ОСОБА_2 лісове господарство» до ОСОБА_2 районної державної адміністрації та до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ордана» відмовити повністю.

Повне рішення складено 05.08.2016 р.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя ОСОБА_18