Рішення

від 04.08.2016 по справі 908/1567/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/46/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.08.2016 Справа № 908/1567/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Рачук О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕП», Донецька область, м. Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «Акватрубдеталь», м. Запоріжжя

про стягнення в сумі 46183,24 грн.

ВСТАНОВИВ:

07.06.2016р. до Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕП» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «Акватрубдеталь» про стягнення заборгованості за усним Договором про поставку будівельних матеріалів від 07.09.2015 р. у сумі 46183,24 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 07.09.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Степ” (замовником) та ТОВ “ВК “Акватрубдеталь” (постачальником) був укладений усний договір поставки будівельних матеріалів (Далі - Договір). На підставі даного Договору, постачальник зобов'язувався передати у власність Замовника будівельні матеріали, ціна яких визначена в Рахунку-фактурі до Договору, а Замовник зобов'язувався прийняти Товар та оплатити його.

ТОВ “ВК “Акватрубдеталь” за доводами позивача було виставлено рахунок-фактура № СФ-0000038 від 07.09.2015р. на суму 81 183,24 грн., згідно якого Постачальник передає у власність замовника товар на загальну суму - 81 183,24 грн., включаючи ПДВ - 13 530, 54 грн.

          На виконання умов зазначеного Договору, як зазначено позивачем, ТОВ “Степ” перерахувало ТОВ “ВК Акватрубдеталь” грошові кошти у сумі 81183,24 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5256 від 08 вересня 2015 року.

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, натомість повернув на рахунок позивача частину сплачених ним коштів у сумі 35 000, 00 грн. , у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 46183,24 грн.

З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за усним договором про поставку будівельних матеріалів від 07.09.2015 р. у сумі 46183,24 грн.

07.06.2016р. автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.06.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/46/16 та призначено розгляд справи на 12.07.2016р. о 10 год. 30 хв.

В судовому засіданні 12.07.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов. Також, в судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з письмової заявою, в якій зазначив, що позивачем, при написанні документів, що додаються до позовної заяви, помилково зазначено невірну дату Виписки по рахунку з 11.09.2015 року по 11.09.2015 року - а саме: 26.06.2016 року. При цьому позивачем допущена технічна описка, виписка по рахунку з 11.09.2015 року по 11.09.2015 року датується 26.05.2016 року та просив вважати вірним додаток до позовної заяви - Виписку по рахунку з 11.09.2015 року по 11.09.2015 року від 26.05.2016 року. Заява позивача про виправлення описки в позовній заяві судом задоволена та долучена до матеріалів справи.

В судове засідання 12.07.2016р. представник відповідача не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвали суду від 08.06.2016р. не виконав, про причини неможливості з'явитись у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою суду від 12.07.2016р. на підставі ст.. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 04.08.2016р.

Через Відділ документального забезпечення Господарського суду Запорізької області 25.07.2016р. надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача:46183,24 грн. – основного боргу, 10260,55 грн. – пені, 1167,07 грн. – 3 % річних, 1939,70 грн. – втрат від інфляції.

Також 25.07.2016р. від позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

25.07.2016 р. через канцелярію господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в який позивач просить суд стягнути з відповідача 46183,24 грн. основного боргу, пені в розмірі 10260,55 грн., 3% в розмірі 1167,07 грн. та інфляційні витрати в сумі 1939,70 грн.

04.08.2016 р. представник позивача в судове засідання не з'явився, проте через Відділ документального забезпечення Господарського суду Запорізької області 02.08.2016р. надійшла заява останнього про розгляд справи без представника позивача.

Представник відповідача двічі в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, про причини неможливості прибути в судове засідання, суд не повідомив.

Ухвала суду від 08.06.2016 р. про порушення провадження по справі було отримана представником товариства, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення та ухвала від 12.07.2016 р. про відкладення розгляду справи, яка була направлена на адресу відповідача, яка відома суду та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань: 69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 7 та на день розгляду справи 04.08.2016 р. на адресу суду не поверталась.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час розгляду справи.

Суд в судовому засіданні 04.08.2016 р розглянуто заяву позивача про збільшення позовних вимог та встановлено.

Відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (далі – Постанова) ГПК, зокрема, статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Уточнена позовна заява містить чотири вимоги: стягнення 46183,24 грн. – основного боргу, 10260,55 грн. – пені, 1167,07 грн. – 3 % річних, 1939,70 грн. – втрат від інфляції.

Тобто вимоги про стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції є новими заявленими вимогами, оскільки при подачі позову позивачем була заявлена вимога лише стосовно стягнення основного боргу, а тому суд розцінює вимоги про стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції, як подання нової вимоги (іншого позову), а це суперечить вимогам ст. 22 ГПК України.

Нова вимога - це нове поняття (новий позов) з новим змістом (новим предметом) і новим об'ємом (розміром позовних вимог). Отже, заявляти його слід було шляхом подачі нового позову з клопотанням про об'єднання позовних вимог в одному провадженні.

На підставі викладеного, вимогу щодо стягнення 10260,55 грн. – пені, 1167,07 грн. – 3 % річних, 1939,70 грн. – втрат від інфляції суд залишає без розгляду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом заява про збільшення позовних вимог не прийнята до розгляду та судом розглядаються первісні позовні вимоги, про стягнення з ТОВ ВК «Акватрубдеталь» на користь ТОВ “Степ” 46183,24 грн. попередньої оплати за непоставлений відповідачем товар.

Матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи по суті, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.08.2016р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, судом встановлено наступне.

Позивач посилається на те, що 07.09.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Степ» (Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК «Акватрубдеталь» (Постачальником) був укладений усний Договір поставки будівельних матеріалів (Договір), в зв'язку з чим, Постачальник зобов'язувався передати у власність Замовника будівельні матеріали, ціна яких визначена в Рахунку-фактурі до Договору, а Замовник зобов'язувався прийняти Товар та оплатити його.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК «Акватрубдеталь» було виставлено рахунок-фактури № СФ-0000038 від 07.09.2015р. на суму 81 183,24 грн., згідно якого Постачальник передає у власність Замовника товар на загальну суму - 81 183,24 грн., включаючи ПДВ - 13 530,54 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Степ» перерахувало ТОВ «ВК Акватрубдеталь» грошові кошти у сумі 81183,24 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 5256 від 08 вересня 2015р., яке міститься в матеріалах справи.

Однак відповідачем не було поставлено товар, за яким здійснено позивачем попередню оплату згідно рахунку-фактури № СФ-0000038 від 07.09.2015р.

Листом вих. № 77/15К від 10.09.2015р. позивач повідомив відповідача про повернення грошових коштів в розмірі 81183,24 грн. згідно вказаного рахунку.

11.09.2015 р. відповідач повернув на рахунок позивача частину сплачених ним коштів у сумі 35 000,00 грн., про що свідчить банківська виписка по рахунку від 26.05.2016 р., яка міститься в матеріалах даної справи. В графі призначення платежу мітиться відмітка часткове повернення коштів згідно листа № 77/15К від 10.09.2015 р. у сумі 29166,67 грн. ПДВ -20% 5833,33.

Таким чином, відповідачем було повернуто позивачу частину попередньої оплати за товар згідно рахунку-фактури № СФ-0000038 від 07.09.2015р.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що відповідачем не було поставлено товар та не повернуто залишкову частину попередньої оплати за товар, який було сплачено позивачем за рахунком-фактури № СФ-0000038 від 07.09.2015р., останнім на адресу відповідача було надіслано претензію № 62 від 14.04.2016р., в якій позивач зазначив, що відповідачем порушено умови усного договору щодо поставки оплаченого товару, згідно вказаного вище рахунку, частина суми попередньої оплати відповідачем було повернуто в сумі 35000 грн., та просив відповідача повернути залишкову суму попередньої оплати в розмірі 46183,24 грн.

Однак відповідач суму попередньої оплати за товар згідно рахунку-фактури № СФ-0000038 від 07.09.2015р. в розмірі 46183,24 грн. не повернув, доказів поставки товару на вказану суму не надав.

Згідно з п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо поставки товару та не повернув суму попередньої оплати позивачу, не спростував вимоги позивача, суд вважає законною та правомірною вимогою позивача про стягнення з відповідача 46183,24 грн. неповернутої попередньої оплати за товар.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідачем порушені вимоги щодо поставки товару згідно рахунку-фактури № СФ-0000038 від 07.09.2015р. в розмірі 46183,24 грн., суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми неповернутої попередньої оплати в розмірі 46183,24 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача, в розмірі 1378,00 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «Акватрубдеталь» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 7, код ЄДРПОУ 39467164 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕП» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Варганова, 12, код ЄДРПОУ 20392491) суму неповернутої попередньої оплати в розмірі 46183 (сорок шість тисяч сто вісімдесят три) грн. 24 коп. та судовий збір в розмірі 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 09.08.2016 р.

Суддя О.А. Топчій