Рішення

від 25.07.2016 по справі 911/1701/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"25" липня 2016 р. Справа № 911/1701/16

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма В«Конкорд-АгроВ» , смт. Гребінки, Васильківський р-н

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-ДніпроВ» , с. Кодаки, Васильківський р-н

про стягнення 102 058,20 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

позивач - ОСОБА_1 предст. дов. №1 від 01.01.2016 р.;

відповідач - ОСОБА_2 предст. дов. б/н від 19.12.2015 р.;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма В«Конкорд-АгроВ» (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-ДніпроВ» (відповідач) про стягнення 102 058,20 грн. заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що відповідачем не були оплачені роботи, виконані відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт від 30.05.2012.

Відповідач у свою чергу зазначає, що позивачем було пропущено строк позовної давності, у зв'язку з чим, у позові слід відмовити.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.05.2016 було порушено провадження у справі № 911/1701/16 та призначено розгляд на 01.07.2016 року.

21.06.2016 року відповідачем через канцелярію суду було подано заяву про застосування строків позовної давності, яка була прийнята судом до розгляду та залучена до матеріалів справи.

В судовому засіданні 01.07.2016 року оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 25.07.2016 року.

21.07.2016 року через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо застосування строку позовної давності, які були залучені судом до матеріалів справи.

25.07.2016 року через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення, які були залучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до частини 2 статті 82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 25.07.2016 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Як було встановлено судом, у травні 2012 року позивачем - Приватним сільськогосподарським підприємством агрофірма «Конкорд-Агро» були виконані сільськогосподарські роботи на суму 102 058,20 грн., які били прийняті відповідачем - ТОВ «Агро-Дніпро», що підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін актами здачі-приймання робіт від 30.05.2012.

Втім, за словами позивача, відповідач за виконані роботи не розрахувався.

З метою досудового врегулювання спору, 04.05.2016 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 73, в якій позивач вимагав сплатити існуючу заборгованість протягом 7 днів з моменту отримання вимоги.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав зазначену претензію 05.05.2016 року, однак заборгованість відповідачем протягом 7 днів сплачена не була, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись з позовом до суду про стягнення з відповідача 102 058,20 грн. заборгованості.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами фактично склалися підрядні правовідносини.

Приписами частини першої статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 статті 854 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

У зв'язку з тим, що між позивачем та відповідачем не існувало договірних зобов'язань, строк виконання зобов'язання з оплати наданих послуг визначається на підставі приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту існування заборгованості не спростовано, доказів її погашення в добровільному порядку не надано.

Разом з тим, відповідач подав заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності, в якій останній зазначив, що оскільки акти здачі-прийняття робіт були підписані 30.05.2012 року, то перебіг позовної давності для позивача почався з 30.05.2012 року, а закінчився 31.05.2015 року.

Таким чином, на думку відповідача, позивач звернувся з позовом до суду поза межами строку встановленого ст. 257 ЦК України.

В обґрунтування даної заяви відповідач посилається на правову позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 08.06.2016 по справі № 6-3006цс15, в якій зазначено, що

сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Втім, суд вважає, що відповідач помилково вважає, що у позивача право звернутись до суду виникло з моменту підписання актів виконаних робіт з огляду на наступне.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України , перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абзац другий частини п'ятої статті 261 ЦК України), тобто після закінчення передбаченого частиною другою статті 530 ЦК України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги.

Чинним законодавством України не встановлений строк, протягом якого кредитор повинен звернутись до боржника з вимогою за ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Більш того, частиною ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Таким чином, саме з восьмого дня після надсилання вимоги у кредитора виникає право звернутись з позовом до суду про примусове стягнення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене та те, що позивач надіслав вимогу про сплату заборгованості 04.05.2016 року, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання з 12.05.2016 року, а отже саме з цього часу для позивача почався перебіг строку позовної давності.

Отже, строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки останній звернувся до суду з позовом у справі, що розглядається, 19.05.2016 року з дотриманням загального строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України .

Враховуючи зазначене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі .

Судовий збір у розмірі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 32-34, 43, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-ДніпроВ» (08645, Київська обл., Васильківський район, с. Кодаки, пл. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 30662397) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма В«Конкорд-АгроВ» (08662, Київська обл., Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Київська, 140, код ЄДРПОУ 30362276) - 102 058 (сто дві тисячі п'ятдесят вісім) грн. 20 коп. боргу та 1530 (одну тисячу п'ятсот тридцять) грн. 88 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 11.08.2016р.

Суддя О.В. Щоткін