Рішення

від 01.08.2016 по справі 923/484/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2016 року Справа № 923/484/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Всіх Святих церкви Української православної церкви м.Херсона

до ОСОБА_1 міської ради м. Херсона

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - комунальний

заклад "ОСОБА_1 міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша", м. Херсон

про визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, представник, дов. № 14 від 15.05.2015 р.

від відповідача - ОСОБА_3 - представник, дов. від 18.05.2016 р. за вих. № 9-573-9/21 від 18.05.2016 р.

третя особа - ОСОБА_4, представник, дов. № 10 від 22.01.2015 р.

За участі судового експерта ОСОБА_5, викликаного в суд для дачі висновків з питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери його спеціальних знань.

Сутність справи: Позивач (Всіх Святих церкви Української православної церкви, м. Херсон, код ЄДРПОУ 22739355) звернувся до відповідача (ОСОБА_1 міська рада, м. Херсон, код ЄДРПОУ 26347681) з позовом, в якому просить господарський суд визнати за ним право власності на культові будівлі та прилеглі до культових будівель споруди, а саме: літ. "а-1" прибудова 6,5 х 5,25 кв.м. будівля літ. "Б-1" столова, 11,00 х 8,80 кв.м.; будівля літ. "Д-1" - 22,11 х 13,9 кв.м., літ. "В", сарай площею 5,00 х 7,07 кв.м., які знаходяться за адресою м. Херсон, пров. Пугачова, 11 (уточнена адреса згідно письмової заяви позивача від 25.05.2015 р.).

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на архівні довідки Державного архіву Херсонської області від 22.04.1999р. № 04-2/62 та від 27.10.2005р. № 05-2/698, відповідно до яких Всіхсвятська церква побудована у 1803 р. мешканцями м. Херсону. При церкві знаходилось три будівлі: будинок священика, побудови 1912 р.; будинок для диякона кам'яний, критий залізом, побудови 1803 р. та церковна сторожка, кам'яна, вкрита залізом, при ній кам'яний, вкритий залізом сарай, які розташовані на земельній ділянці площею 1896 кв.м. Зазначені три будинки за описом у 1922 р. були вилучені у церкви та націоналізовані.

Відповідно до виготовленого бюро технічної інвентаризації технічного паспорту та схеми-плану на земельній ділянці по пров. Пугачова, 11 у м. Херсоні розміщені: будівля "А" - профілакторій 17,35 х 11,55 м; "а-1" прибудова 6,5 х 5,25 м; будівля "Б-1" столова 11,00 х 8,80 м; будівля "Д-1" прилегла до літ. "А" будівля 22,1 х 13,90 м та будівля "В" - сарай, площею 5,00 х 7,07м.

Відповідно до розпорядження Президента України № 53/94-рп від 22.06.94р. "Про повернення релігійним організаціям культового майна" та з врахуванням припису абз. 2 ст. 17 Закону України "Про свободу совісті і релігійних організацій", ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією 07.02.1996р. було прийнято розпорядження № 97 Про виконання розпорядження Президента України від 22.06.1994р. № 53/94-рп "Про повернення релігійним організаціям культового майна" відповідно до якого виконавчий комітет ОСОБА_1 міської ради було зобов'язано у 1997р. звільнити культове приміщення колишнього будинку священика, який знаходиться на балансі міського відділу охорони здоров'я та передати його позивачу.

06 лютого 2004р. ОСОБА_1 обласна державна адміністрація направила Фонду державного майна України лист № 110-22/176-10/347, в якому надало уточнюючу інформацію та включило до переліку храмів та інших церковних споруд, на які претендує позивач, також колишній будинок та підсобні приміщення священика по пров. Пугачова, 11 у м. Херсоні, а 22.02.2005р. направила головам районних державних адміністрацій лист № 521-12/633-70/344, в якому довела до відома, що згідно Указу Президента України від 21.03.2002р. № 279/2002 "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій " та розпорядження Кабінету Міністерств України від 27.09.2002р № 564-р колишні культові об'єкти та церковне майно, які є комунальною власністю підлягають обов'язковому поверненню, згідно переліку.

19.04.2005р. Фондом державного майна України обласним державним адміністраціям був також скерований лист за вих. № 10-20-4950 на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 07.04.2005р. щодо повернення церковного майна, в якому повідомляло про складення Фондом переліку Храмів та інших церковних споруд, на які претендують релігійні організації та запобіганню приватизації об'єктів колишньої церковної власності. До визначеного Фондом переліку було включено колишній будинок священика та підсобні приміщення у м. Херсоні по вул. Пугачова, 11-11а.

Незважаючи на викладені обставини, 11.10.2004р. ОСОБА_1 міським головою було видано розпорядження № 1545 відповідно до якого управління комунальної власності зобов'язано видати ОСОБА_1 міський раді свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення літ. "Б" і "Д" загальною площею 306 м. кв. по пров. Пугачова,11.

27.05.2005р. ОСОБА_1 ДБТІ надано довідку про видачу відповідачу 11.10.2004 р. свідоцтва про право власності на приміщення, визначені під літ. "Б" та літ. "Д." по пров. Пугачова, 11 у м. Херсоні.

При цьому, ані в розпорядженні голови міської ради № 1545 від 11.10.2004р., ані у виданому свідоцтві про право власності від 11.10.2004р. не значаться та не передавалися у власність позивача будівлі під літ. "В" площею 5,00 х 7,00 кв.м., визначені у схемі-плані як сарай, та літ. "а-1" площею 6,5 х 5,25 кв.м., розташовані по пров. Пугачова, 11.

Будівля літ. "Б"- столова, згідно акту від 24.04.1923 р. к-1046 була закріплена за кладбищенською тобто Всіхсвятською общиною.

Будівлі літ. "А", "а-1", "Б", "В" були незаконно вилучені у Всіхсвятської общини, коли було заарештовано та страчено протоієрея ОСОБА_6 (1938р.), оскільки зазначені будівлі за договором було передано Всіхсвятській общині у безоплатне та безстрокове користування, вони до 1970р. рахувались за Всіхсвятською общиною.

На підставі рішення господарського суду м. Києва від 05.02.2008р. по справі № 1/148-ПН-05-38/490 позивачем набуто право власності на культову будівлю колишнього будинку священика, зазначеного на плані-схемі під літ "А".

Право власності позивача на нежитлові споруди під літ. "а-1", "Б-1" та "Д-1" в порушення ст.17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", Указу Президента України від 04.03.1992 р. № 125 "Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна", розпорядження Президента України від 22.06.1994р. № 53/94 "Про повернення релігійним організаціям культового майна", розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.1998р. № 290-р. "Щодо забезпечення поетапного повернення релігійним організаціям культових будівель, які не використовуються або використовуються не за призначенням", розпорядження ОСОБА_1 обласної адміністрації від 07.02.1996р. № 97 "Про виконання розпорядження Президента України від 22.06.1994р. № 53/94-рп "Про повернення релігійним організаціям культового майна", - відповідачем не визнається, що стало підставою для звернення за судовим захистом порушеного права.

Відповідач в наданому суду письмовому відзиві та усних поясненнях позов не визнає та вважає його безпідставним.

Зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували право власності позивача на спірне майно.

Надані позивачем архівні довідки від 27.10.2005р. та від 25.09.2002р. не містять будь-яких відомостей щодо того, що будинок священика, будинок диякона та церковна сторожка є тими самими будівлями, які належать на праві власності відповідачу (відсутня адреса, схема розташування, загальна площа та інші індивідуальні ознаки, які б могли ідентифікувати майно).

Посилання позивача на розпорядження ОСОБА_1 обласної державної адміністрації від 07.02.1996р № 97, яким виконавчий комітет ОСОБА_1 міської ради та Бериславська районна державна адміністрація зобов'язані передати майно релігійним громадам, є безпідставним та незаконним.

20.03.1992 р. рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 обласної ради № 32 "Про розмежування комунального майна, переданого у власність області, між обласною власністю та власністю міст обласного підпорядкування та районів області" був затверджений перелік комунального майна області, що передається до власності міст обласного підпорядкування, зокрема Херсону, згідно додатку 2,3 був переданий міський шкіряно-венерологічний диспансер.

Таким чином, спірні приміщення при розподілі майна між обласними, міськими та районними радами були віднесені до комунального майна територіальної громади м. Херсона.

Жодною нормою закону України "Про місцеве самоврядування" не передбачені повноваження обласних державних адміністрацій щодо зобов'язання міських рад передавати належне їм майно іншим особам.

Відповідно до ст.4 ГПК України, господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Наголошує на тому, що ст.17 Закону України "Про свободу совісті та віросповідання", на який посилається позивач врегульовує відносини щодо передачі об'єктів державної, а не комунальної власності, що є культовими спорудами.

Крім того, додаток до розпорядження містить назву культової споруди - колишній будинок священика Всіхсвятскої православної церкви літ. "А", площею 17,35 х 11,35 кв.м., який вже передано позивачу на підставі судового рішення.

Будинок диякона, сторожка та сарай, не є культовими спорудами, у зв'язку з чим стосовно цих об'єктів не виносились рішення про передачу їх у власність релігійних громад.

В наступний час спірні об'єкти є комунальною власністю, що підтверджено відповідними правовстановлюючими документами, правові підстави для їх повернення позивачу відсутні.

До того ж питання повернення цих об'єктів позивачу за іншим суб'єктним складом учасників вже було предметом вирішення по іншій господарській справі № 1/148-ПН-05-38/490, яка була розглянута господарським судом м. Києва 05.02.2008р.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача позов не визнає за наявності обставин, викладених відповідачем.

Додатково в наданих суду поясненнях зазначає, що кількість об'єктів, на які позивач просить визнати право власності, перевищує кількість тих, що були закріплені за кладбищенською общиною у 1922р.

Для можливості ідентифікації спірних об'єктів як культових споруд необхідна наявність двох ознак:

- чи є ці споруди невід'ємною частиною культової споруди та їх знаходження на земельній ділянці, необхідній для обслуговування цієї споруди.

Призначеною в межах провадження по господарській справі № 1/148-ПН-05-38/490 будівельно-технічною експертизою № 125 від 10.09.2007р. такі обставини свого підтвердження не знайшли.

З огляду на те, що використання висновків судової експертизи, проведеної в іншій судовій справі не допускається, для роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребували спеціальних знань, господарським судом призначалась судова будівельно-технічна експертиза, у зв'язку з чим провадження у справі зупинялось і після одержання висновку експерта № 27/2015 від 07.06.2016 р., який залучено до матеріалів справи було поновленим.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, судового експерта, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

20 вересня 1991 р. виконавчим комітетом ОСОБА_1 обласної ради народних депутатів зареєстровано Всіхсвятську парафію ОСОБА_1 єпархії, як релігійне об'єднання, первинний структурний підрозділ Української Православної Церкви (далі парафія, позивач).

Відповідно до п. 3 Статуту Всіхсвятської парафії ОСОБА_1 єпархії, парафія об'єднує громадян православного віросповідання, для сумісного здійснення права на свободу сповідання та поширення православної віри, а також для піклування про релігійно - моральне виховання.

Пунктами 26, 28 Статуту позивача передбачено, що парафія набуває, володіє та розпоряджається майном, що їй належить на праві власності. Майно парафії формується парафією за рахунок власних коштів. Також джерелом формування майна парафії можуть бути пожертвування прихожан, інших фізичних чи юридичних осіб, передача майна державою, а також набуте на інших законних підставах.

Згідно архівної довідки Державного архіву Херсонської області від 25.09.2012 р. № 05-2/372, у документах архівного фонду Відділу управління ОСОБА_1 повітового виконавчого комітету ОСОБА_1 робочих крестьянських і красноармійських депутатів в заяві общини та опису церковного майна Всіхсвятської Кладбищенкьої церкви м. Херсона за 1922 р. є відомості про дома: дім для священників, кам'яний, під черепицею, побудований на земельній ділянці в 400 кв. саженів у 1912 р.; дім для диякона, кам'яний, критий залізом, побудований у 1803 р.; церковна сторожка, кам'яна, крита залізом, при ній кам'яний сарай.

Дома недоходні три: знаходяться за адресою: м. Херсон, Кладбищенська церква (а.с. 19).

Зазначені три будинки та інше церковне майно було націоналізовано та вилучено у духовенства, а в подальшому, на підставі договору, укладеного 22.08.1922 р. між ОСОБА_1 робочих та крестьянських депутатів і громадянами м. Херсона за описом передані у безстрокове безоплатне користування за призначенням - для релігійних потреб (а.с. 16-21).

В опису церковного майна Кладбищенської церкви вказано, що за зазначеною церквою значаться: будинок для священника, кам'яний, побудований у 1912 р.; будинок для диякона кам'яний, критий залізом, побудований у 1803 р. та церковна сторожка, кам'яна, вкрита залізом, при ній кам'яний, вкритий залізом сарай.

27 жовтня 2005 р. на запит позивача ОСОБА_7 архівом Херсонської області надано архівну довідку № 05-2/698, відповідно до якої Всіхсвятська церква побудована у 1803 р. мешканцями Херсону. У 1882-1884 р.р. церква перебудовувалась, була збільшена і поновлена. При церкві є три будівлі: будинок для священника, кам'яний під черепицею, побудований у 1912 р. на ділянці 400 кв. саженів (1896 кв.м.); церковна сторожка, кам'яна, вкрита залізом, при ній кам'яний, вкритий залізом сарай (а.с. 23).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних державних адміністрацій. Клопотання про передачу релігійним організаціям культових будівель і майна у власність чи безоплатне користування розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це заявників.

Згідно з Указом Президента України № 125 "Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна" від 04.03.92 р. виконавчі комітети обласних ОСОБА_1 народних депутатів протягом 1992-1993 р.р. мали здійснити передачу релігійним громадам у власність чи безоплатне користування культові будівлі, що використовуються не за призначенням.

Відповідно до розпорядження Президента України № 53/94-рп від 22.06.94 р. "Про повернення релігійним організаціям культового майна", місцеві органи державної виконавчої влади було зобов'язано забезпечити до 01.12.1997 р. передачу у безоплатне користування або повернення безоплатно у власність релігійних організацій будівель і майна, які перебувають у державній власності та використовуються не за призначенням.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.05.98 р. № 290-р "Щодо забезпечення поетапного повернення релігійним організаціям культових будівель, які не використовуються або використовуються не за призначенням", на обласні державні адміністрації було покладено обов'язок забезпечити згідно із законодавством України поетапне повернення релігійним організаціям культових будівель, які не використовуються або використовуються не за призначенням, а також до 01.07.98 р. подати Кабінету Міністрів України повний перелік культових будівель, які перебувають у державній та комунальній власності і не використовуються або використовуються не за призначенням та умов повернення їх релігійним організаціям.

Відповідно до абз. 2 ст. 17 Закону України "Про свободу совісті і релігійних організацій" право передачі культового майна належить обласній адміністрації.

Відповідно до схеми-плану від 22.05.70 р. на земельній ділянці по пров. Пугачова, 11 у м. Херсоні розмішені будівлі: літ. "А" профілакторій 17,35 х 11,55 м.; літ. "а-1" прибудова 6,50 х 5,25 м.; літ. "Б-1" - столова 11,00 х 8,80 м.; літ. "Д-1" прилегла до літ. "А" будівля площею 22,1 х 13,90 м. та будівля "В" - сарай, площею 5,00 х 7,07 м.

На підставі розпорядження виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 21.04.75 р. № 143 будівлю профілакторію - літ. "А", 17,35 х 11,55 по пров. Пугачова, 11 з балансу заводу ім. Петровського передано на баланс міської шкіряно-венерологічної поліклініки (а.с. 61).

З урахуванням вищенаведених правових норм, на виконання розпорядження Президента України від 22.06.1994 р. № 53/94-рп, 07.02.1996 р. ОСОБА_1 обласною державною адміністрацією видано розпорядження № 97 , яким ОСОБА_1 міськвиконкому та Бериславській райдержадміністрації було доручено забезпечити у визначені в додатку до розпорядження строки звільнення культових приміщень і майна та передачу їх релігійним громадам. Надати нові приміщення організаціям, установам та закладам, які змушено звільняють культові будівлі та майно (а.с. 35).

Згідно додатку, який є невід'ємною частиною розпорядження № 97 до переліку культових будівель був віднесений колишній будинок священика Всіхсвятської православної церкви м. Херсона, який перебував на балансі міського відділу охорони і використовувався під лікувальний корпус міського венерологічного диспансеру (а.с. 35, зворотня сторона).

06.02.2004 р. ОСОБА_1 обласна державна адміністрація направила Фонду Державного майна України лист за вих. № 110-22/176-10/347, яким надало уточнену інформацію та включило до переліку храмів та інших церковних споруд, на які претендують релігійні організації, колишній будинок та підсобні приміщення священика у Херсоні по пров. Пугачова, 11, з вказівкою терміну виконання - 2006 р. (а.с. 36).

22.02.2005 р. ОСОБА_1 обласна державна адміністрація направила головам районних державних адміністрацій лист № 521-12/633-70/347 в якому вказала, що згідно з Указом Президента України від 21.03.2002 р. № 279/2002 "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.09.2002 р. № 564-р, колишні культові об'єкти та церковне майно, які є комунальною власністю, підлягають обов'язковому поверненню релігійним громадам згідно з переліком. До вказаного переліку був включений також Всіхсвятський храм (споруди, що входять до єдиного архітектурного комплексу за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11).

17.03.2005 р. відділ у справах релігій ОСОБА_1 державної адміністрації листом № 43/01-24/05 повідомив позивача, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.09.2002 р. № 564, колишній будинок та підсобні приміщення священика за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11 внесені до списку колишнього культового майна та використовуються не за призначенням. Вищевказані приміщення планується повернути у 2006 р.

27.10.2005 р. Секретаріат Кабінету Міністрів України у листі № 9144/0/2-05 повідомив, що було сформовано перелік храмів та інших церковних споруд, на які претендують релігійні організації. Станом на 29.09.2005 р. до переліку включено 307 колишніх культових будівель та церковних приміщень, зокрема під № 208 значиться колишній будинок священика за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11 - 11 а.

Поряд з вищепереліченими нормативними актами, Фондом Державного майна України був виданий наказ від 29.05.1996 р. № 602, яким заборонено приватизувати культове та не культове майно, а якщо це майно приватизоване, вжити заходів щодо його вилучення (а.с. 37).

Саме з метою запобігання відчуженню та приватизації об'єктів колишньої церковної власності, Фондом державного майна України і був складений Перелік храмів, на які претендують релігійні організації, який був листом за вих. № 10-20-4950 від 19.04.2005 р. спрямований регіональним відділенням ФДМУ та обласним державним адміністраціям (а.с. 32).

Відповідно до п. 9.9 роз'яснення Вищого Арбітражного суду України від 29.02.1996 р. "Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", рішення компетентного державного органу, зазначеного у статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", про повернення або передачу культової будівлі або майна у власність конкретної релігійної громади є необоротним, тобто таким, що не може бути скасованим наступним рішенням цього ж органу.

Одночасно з існуванням вищеперелічених правових актів та розпоряджень, 11 жовтня 2004 р. ОСОБА_1 міським головою було видано розпорядження № 1545, яким Управління комунальної власності зобов'язано видати ОСОБА_1 міській раді свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення (літ. "Б" і "Д", загальною площею 307 кв.м. по провулку Пугачова, 11).

З наданої в матеріали справи довідки ОСОБА_1 державного бюро технічної інвентаризації від 29.07.2055 р. (а.с. 24) вбачається, що об'єкти нерухомості: літ. "Б" - столова; літ. "Д" - міськшкірвендиспансер, розташовані за адресою: м. Херсон, вул. (пров.) Пугачова, 11, належать ОСОБА_1 міській раді згідно свідоцтва про право власності від 11.10.2004 р., виданого на підставі розпорядження міського голови № 1545 від 11.10.2004 р.

На літ. "А" - будівлю профілакторію юридична документація відсутня. Перша технічна документація на спірні об'єкти виконана у 1970 р.; до 1970 р. інвентаризація будівель не проводилась.

Право власності ОСОБА_1 міської ради на будівлі літ. "Б" - столова та літ. "Д" - міськшкірвендиспансер підтверджено наданими в матеріали справи копіями свідоцтв про право власності.

На підставі постанови господарського суду м. Києва від 05.02.2008 р. у справі № 1/148-ПН-05-38/490, позивач набув у приватну власність культову будівлю колишнього будинку священика, зазначеного на плані - схемі під літ. "А" відповідно до акту приймання-передачі від 24.02.2014 р., згідно з яким ОСОБА_1 міська рада передала, а позивач прийняв цю будівлю у власність, що підтверджується наданою в матеріали справи копією витягу від 11.07.2014 р. інд. № 24137494 (а.с. 26).

Право власності позивача на будівлі: літ. "а-1" прибудова 6,50 х 5,25; літ. "Б-1" столова 11,00 х 8,80 м., літ. "Д-1" прилегла до літ. "А" 22,1 х 13,90 м. та літ. "В" - сарай, 5 х 7,07 м. відповідач не визнає і заперечує.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, господарський суд визнав позов обґрунтованим і задовольняє його у повному обсязі з огляду на наступне.

Як було зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.

Розпорядженням Президента України "Про повернення релігійним організаціям культового майна" № 53/94-рп від 22.06.1994 р. зобов'язано місцеві органи державної виконавчої влади на виконання ст. 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" забезпечити передачу у безоплатне користування або повернення безоплатно у власність релігійних організацій культових будівель і майна, які перебувають у державній власності та використовуються не за призначенням.

Відповідно до розпорядження ОСОБА_1 обласної адміністрації від 07.02.96 р. № 97 "Про виконання розпорядження Президента України від 22.06.1994 р. № 53/94-рп", ОСОБА_1 міськвиконкому надано розпорядження забезпечити у 1997 р. звільнення культового приміщення колишнього будинку священика Всіхсвятської православної церкви м. Херсона, який знаходиться на балансі міського відділу охорони здоров'я та передати його релігійній громаді.

Згідно з п. 9.4 роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" надано роз'яснення, що доказами належності культового майна або будівель тій чи іншій релігійній організації можуть бути довідки державних архівних установ, державного комітету у справах релігій, архівні документи церковних організацій (шематизми), рішення місцевих органів влади та інші письмові докази.

Згідно наданих ОСОБА_7 архівом Херсонської області архівних довідок від 25.09.2002 р. № 05-2/372 та від 27.10.2005 р. № 05-2/698 встановлено, що у документах архівного фонду відділу управління ОСОБА_1 повітового виконкому у заяві релігійної громади церкви Всіх Святих м. Херсона до повітвиконкому і в опису майна вказаної церкви за 1922 р. вказано, що кладбищенська Всіхсвятська церква побудована у 1803 р. "тщанием жителей г. Херсона" (мовою оригіналу). У 1882-1884 р.р. церква перебудовувалась, вказано, що вона збільшена і відновлена. Церква однопрестольна, кам'яна, займає 330 кв. саженів, під садибою - 800 кв. саженів, при будинку священика - невеликий фруктовий сад.

При церкві 3 будівлі:

- будинок для священика, кам'яний під черепицею, побудований на ділянці 400 кв. саженів у 1912 р.;

- будинок для диякона, кам'яний, критий залізом, побудований у 1803 р.;

- церковна сторожка, кам'яна, вкрита залізом, при якій кам'яний вкритий залізом сарай.

Згідно доданих архівних копій договору від 23.08.1922 р. та актів опису від 24.04.1923 р. націоналізовані у церкви 3 будівлі у вищезазначеному переліку та "богослужебне" майно було передано у безстрокове, безоплатне користування церковній громаді м. Херсона.

З арештом та стратою протоієрея ОСОБА_8 (1938 р.) передані в користування церковній громаді були повторно незаконно вилучені.

З урахуванням наданих в архівних довідках відомостей, ОСОБА_1 обласна державна адміністрація направила Фонду державного майна України лист № 110-22/176-10/347 від 06.02.2004 р., яким надано уточнену інформацію, включивши до переліку храмів та інших церковних споруд, на які претендують релігійні організації, колишній будинок та підсобні приміщення священика у м. Херсоні по пров. Пугачова, 11, з терміном передачі - 2006 р.

17.03.2005 р. відділ у справах релігій ОСОБА_1 державної адміністрації листом № 43/01-24/05 повідомив позивача, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.09.2002 р. № 564-р., колишній будинок та підсобні приміщення священика (що входять до єдиного архітектурного комплексу) за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11 внесені до списку колишнього культового майна та використовуються не за призначенням, їх повернення заплановано на 2006 р.

У листі № 9144/0/2-05 від 27.10.2005 р. Секретаріатом Кабінету Міністрів України повідомлено про сформований перелік храмів та інших церковних споруд, на які претендують релігійні організації.

Станом на 29.09.2005 р. до зазначеного переліку під № 208 було включено колишній будинок священика та підсобні приміщення за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11-11а.

У пункті 4 роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" зазначено, що під культовими будівлями та майном слід розуміти будівлі і речі, спеціально призначені для задоволення релігійних потреб громадян, тому, зокрема. не можуть бути визнані культовими будівлями ті приміщення, що присвоєні для проживання священослужителів та інших служителів культу, якщо вони не є невід'ємною частиною культової споруди і не знаходяться на земельній ділянці, необхідній для обслуговування цієї споруди.

Згідно із визначенням терміну "культова будівля", що міститься у п. 1.10 Правил пожежної безпеки для культових споруд, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, культова споруда - будинок (споруда), призначений для проведення богослужінь та релігійних обрядів (християнські собори, церкви, каплиці, дзвіниці, хрещальні, молитовні будинки, тощо; мусульманські мечеті, іудейські сінагоги тощо).

З урахуванням приписів ст. 186 ЦК України; п. 1.10 вищенаведених Правил, яким визначено поняття культової спору, п. 1.2 Методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державні реєстрації, затверджених наказом Міністерства України № 660/5 від 14.04.2009., приналежність до головної речі не має самостійного значення та за призначенням без головної речі використовуватись не може, а тому є залежною від головної речі і має допоміжний статус. За загальними правилами приналежність наслідує долю головної речі. Визначення речі приналежністю визначається її природними властивостями, а також характером відносин, що виникають з приводу господарського призначення речі. І приналежність, і головна річ є фізично самостійними речами, але головна річ має самостійне призначення, приналежність - допоміжне і служить найбільш повному і найкращому використанню головної речі. Головна та приналежна річ утворюють одне ціле, яке передбачає їх використання за єдиним призначенням, а тому вони розглядаються як одна річ.

Відповідно до схеми-плану від 22.05.70 р. на земельній ділянці по пров. Пугачова, 11 у м. Херсоні розміщені: будівля літ. "А", профілакторій, 17,35 х 11,55 м., "а-1" прибудова 6,50 х 5,25 м., будівля літ. "Б-1" - столова 11,00 х 8,80 м., будівля "Д-1", прилегла до літ. "А" будівля 22,1 х 13,90 м., та будівля "В" - сарай, площею 5,00 х 7,07 м.

На підставі постанови Господарського суду м. Києва від 05.02.2008 р. у справі № 1/148-ПН-05-38/490 позивачем набуто у власність будівлю літ. "А" профілакторій (колишній будинок священика), 11,55 х 17,35 м. по пров. Пугачова, 11, про що зазначено вище в мотивувальній частині рішення.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 07.06.2016 р. № 27/2015 встановлено наступне.

Будівля літ. "Д" площею 22,1 х 13,90 м., яка на день дослідження розташована за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11 до 1922 р. за даним місцем розташування не існувала.

В архівній довідці від 25.09.2002 р. № 05-2/372 зазначено, що серед об'єктів нерухомості, що належали до Всіхсвятської церкви м. Херсона є будинок для священика (літ. "А"), церковна сторожка, сарай. Будівля літ. "Д" за адресою: м. Херсон, пров. Пугачова, 11, розташована в притул до будинку священика, планувально розташована між зазначеним будинком священика та основною будівлею безпосередньо церкви, що зазначена в матеріалах архівної справи БТІ № 40992/91. Між цими будівлями відсутні інші об'єкти нерухомості, проте вони розділені фактично існуючим проїздом. Враховуючи викладене, будівлю шкіряно-венерологічного диспансеру "літ. Д" по пров. Пугачова, 11 можливо ідентифікувати з однією з будівель, зазначених в архівній довідці від 25.09.2002 р. № 05-2/372, а саме, церковна сторожка або сарай за такою ознакою як місце розташування.

Якщо розглядати визначення "комплекс будівель (споруд)" як сукупність будівель та споруд, пов'язаних загальним функціональним призначенням, то слід зазначити, що приналежність будівлі літ. "А" (будинок священика) до категорії культових, надає підстави вважати цю будівлю та основні церковні будівлі, зазначені в матеріалах архівної справи БТІ № 40992/91 приналежними до єдиного комплексу культових будівель. Наявність проїзної частини (провулку), яка сполучає пров. Пугачова та вул. ОСОБА_9 не перешкоджає вільно сполучатися між складовими частинами цього комплексу і не є перешкодою до включення зблокованої з будинком священика будівлі літ. "Д" до комплексу культових споруд і будівель церкви в якості будівлі допоміжного або господарчого призначення.

Будівля літ. "а-1", 5,25 х 6,50 м. є прибудовою до будівлі літ. "А", в свою чергу до вказаної прибудови "а-1" добудовано тамбури "а 1 " та "а 2 ".

Прибудова "а-1" та вказані тамбури планувально пов'язані з основною будівлею літ. "А" (будинок священика) так як між ними існує дверний проріз.

Таким чином, прибудова літ. "а-1" є невід'ємною частиною культової будівлі колишнього будинку священика, що згідно схеми-плану значиться під літ. "А" площею 11,5 х 17,35 м. по пров. Пугачова, 11.

Щодо дослідження будівель літ. "Б-1" та "В" експертом зазначено наступне.

Згідно оцінювального акту БТІ будівля літ. "Б-1" є нежитловою будівлею службового призначення; будівля літ. "В" - сараєм.

Територія храмового комплексу поділяється на наступні функціональні зони: вхідна, храмова, допоміжного призначення, господарча.

Будинок священика за визначенням призначений для проживання священослужителя, тобто, відноситься до будівлі допоміжного призначення.

Будівлі "Б-1", "Д-1", "В" є нежитловими будівлями службового призначення, розташовані між будинком священика та храмовою зоною таким чином, що можуть використовуватись, як складові частини комплексу культових споруд і будівель церкви, що функціонально відноситься до господарчої або допоміжної зони такого комплексу.

Відтак, судовий експерт у складеному за наслідками проведених досліджень висновку № 27/2015 підтвердив, що спірні будівлі входять і складають єдиний архітектурний комплекс культових споруд, розташованих на земельній ділянці храму Всіх Святих, необхідній для обслуговування цієї споруди, пов'язані функціональним призначенням. Крім того будівлі, що значаться під лі. "а-1", будучи прибудовою, є невід'ємною частиною культової будівлі літ. "А" (колишній будинок священика) і утворює одне ціле, що передбачає їх використання за єдиним призначенням, тому вони розглядаються як одна річ.

Враховуючи викладене, вищеперелічені правові норми, надавши оцінку доказам, керуючись процесуальною нормою ст. 43 ГПК України, господарський суд вважає доведеним той факт, що спірні приміщення входять до єдиного комплексу храму Всіх Святих, є ідентифікованими і відповідають визначенню колишнього будинку священика та підсобних приміщень, які згідно розпорядження ОСОБА_1 обласної державної організації з урахуванням доповнень, на які суд посилався вище, було внесено до сформованого Секретаріатом Кабінету Міністрів переліку храмів та інших церковних споруд, на які претендують релігійні організації, і які підлягали поверненню позивачу у визначений строк - 2006 р.

Відтак, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі і визнає за позивачем право власності на наступні будівлі (споруди): літ. "а-1", прибудова, 6,50 х 5,25 м.; літ. "Б-1", столова 11,00 х 8,80 м.; літ. "Д-1", нежитлова, службового призначення, 22,1 х 13,90 м.; літ. "В", сарай, 5,00 х 7,07 м.

Задовольняючи позов, судом також враховано приписи ч. 1 ст. 35 Конституції України, ст. 9 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом України № 475/97 від 17.07.1997 р.), висновок № 190/1995) Парламентської ОСОБА_10 Європи щодо заявки України на вступ до ОСОБА_10 Європи від 26.09.1995 р., рішення Європейського суду з прав людини від 28.02.2008 р. у справі "Церква села Сосулівка проти України", те що одним із зобов'язань України, взятих перед ОСОБА_10 Європи, є сприяння мирному вирішенню існуючих суперечок між православними церквами та встановлення правового вирішення питання про повернення Церковної власності.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову судові витрати по оплаті судового збору та суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладаються на відповідача.

Сплачена позивачем сума за проведення призначеної судом будівельно-технічної експертизи складає 7200 грн., що підтверджено рахунком № 26 від 12.04.2016 р. та квитанцією ОСОБА_1 філії "Приватбанку" від 14.04.2016 р., код 0468-3822-4165-8965.

Таким чином, витрати по оплаті судового збору у сумі, що складає 2400 грн. та судової експертизи в розмірі 7200 грн. покладаються на відповідача.

Доводи відповідача та третьої особи до уваги не приймаються як безпідставні та такі, що спростовуються фактичними обставинами справи та поданими доказами.

Суд не приймає посилання відповідача та третьої особи на постанову Київського господарського суду від 05.02.2008 р. № 1/148/ПН-05-38/490, оскільки зазначена справа має інший предмет позову, у її розгляді брали участь інші сторони (відповідач), отже встановлені прийнятим за наслідками її розгляду рішенням факти не носять обов'язкового характеру для справи, що розглядається.

Спірні будівлі є складовою цілісного майнового комплексу церкви Всіх Святих, спеціально призначені для задоволення релігійних потреб громадян та є невід'ємною частиною культової споруди, знаходиться на земельній ділянці, необхідній для обслуговування цієї споруди.

Розпорядження компетентного державного органу про повернення культової будівлі та підсобних приміщень релігійній організації в силу вище наведених норм є обов'язковим і необоротним, тобто таким, що не може бути скасованим наступним рішенням цього ж органу.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

Визнати за Всіх Святих церкви Української православної церкви, 73000, м. Херсон, пров. Пугачова, 11, код ЄДРПОУ 22739355 право власності на культові споруди та прилеглі до культових будівель споруди, а саме: літ. "а-1", прибудова 6,50 х 5,25 м.; літ. "Б-1", столова 11,00 х 8,80 м.; літ. "Д-1", нежила будівля службового призначення, 22,1 х 13,90 м.; літ. "В", площею 5,00 х 7,07 м.

2. Стягнути з ОСОБА_1 міської ради, 73000, м. Херсон, пр-кт Ушакова, 37, код ЄДРПОУ 37465469, р. рахунки не відомі на користь Всіх Святих церкви Української православної церкви, 73000, м. Херсон, пров. Пугачова, 11, код ЄДРПОУ 22739355, р. рахунки не відомі, 2400 (дві тисячі чотириста) грн. витрат по оплаті судового збору та 7200 (сім тисяч двісті) грн. витрат по оплаті вартості судової експертизи.

Повне рішення складено 11.08.2016 року.

Суддя Н.О. Задорожна