cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
УХВАЛА
"10" серпня 2016 р. Справа №910/22742/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Верховця А.А.
Остапенка О.М.
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі № 910/22742/15 (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-проект», м. Київ
про порушення справи про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі № 910/22742/15 (суддя Чеберяк П.П.), зокрема стягнуто з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві на користь арбітражного керуючого Мурзи Андрія Михайловича витрати на оплату грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-проект" в розмірі 11 200 грн. 90 коп.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.
Дослідивши апеляційну скаргу податкового органу та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у її прийнятті належить відмовити з наступних підстав.
Частиною 2 статті 4-1 ГПК встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Частиною 3 статті 94 ГПК України, передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Недотримання зазначеної вимоги є підставою для повернення поданої апеляційної скарги у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Пунктом 3 ч. 1 ст. 97 цього ж Кодексу передбачено, що скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України „Про судовий збір" викладено в новій редакції, відповідно до якої податкові органи позбавлено пільг щодо сплати судового збору.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення.
Ставки судового збору з апеляційних і касаційних скарг, що подаються на судове рішення, винесених у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційної скарги - 120 відсотків, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.
З апеляційних і касаційних скарг на інші ухвали суду у справі про банкрутство судовий збір вправляється за ставкою, визначеною підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Колегією суддів встановлено, що скаржником додано до апеляційної скарги клопотання про звільнення від судового збору, у зв'язку з відсутністю можливості сплати судового збору.
Розглянувши вказане клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Так, відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Таким чином, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами.
В обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору скаржник посилається на те, що кошторис Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві на 2016 рік не затверджений та відсутні роз'яснення, інструкції з приводу виконання змін. При цьому скаржник не надав жодного доказу на підтвердження викладених обставин.
Проте, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (абз. 2 п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши доводи та докази скаржника, наведені в обґрунтування поважності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення клопотання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві про звільнення від сплати судового збору.
За таких обставин, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з доданими до неї документами скаржнику без розгляду по суті на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України. Згідно ч. 4 ст. 97 цього ж Кодексу після усунення зазначених вище обставин - сплати судового збору в повному обсязі, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Оскільки апеляційна скарга повертається на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження на даний час не розглядається.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 94, 95, п. 3 ч. 1 ст. 97, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі № 910/22742/15.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у місті Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.06.2016 у справі № 910/22742/15 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді А.А. Верховець
О.М. Остапенко
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2016 |
Оприлюднено | 16.08.2016 |
Номер документу | 59622042 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Разіна Т.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні