Рішення

від 25.07.2016 по справі 910/9848/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2016Справа №910/9848/16

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Термінус»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Фуртрейд»

про стягнення заборгованості у розмірі 55 411,78 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Катрич П.С. (договір про надання правової допомоги

№ 19/02 від 19.02.2016);

від відповідача: Постенак Ю.М. (керівник згідно наказу від 15.01.2014 № 1);

Івашкевич Ю.А. (довіреність б/н від 22.06.2016),

В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Термінус» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фуртрейд» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 55 411,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що між ним та відповідачем був укладений договір поставки № 28/15 від 26.06.2015 (далі - договір), згідно з умовами якого відповідач зобов'язувався передати позивачу товар, а позивач зобов'язувався вказаний товар прийняти та оплатити, вчасно і в повному обсязі.

Позивач здійснив попередню оплату товару в розмірі 55 411,78 грн, проте відповідач оплачений товар позивачу не передав.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 55 411,78 грн.

Провадження у справі № 910/9848/16 порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 та призначено її розгляд на 22.06.2016.

22.06.2016 через загальний відділ діловодства суду представником позивача були подані документи, витребувані ухвалою суду від 01.06.2016, для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував. Подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що умовами договору передбачене здійснення поставки шляхом самостійного вивозу товару покупцем або за допомогою стороннього перевізника. Зазначив, що позивач може в будь-який час забрати оплачений ним товар, проте з невідомих відповідачу причин цього не зробив. Вважав, що в даному випадку має місце прострочення кредитора, тому в задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 розгляд справи відкладено на 11.07.2016.

11.07.2016 через загальний відділ діловодства суду представником позивача було подане клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено, позовні вимоги вважав необґрунтованими, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 розгляд справи відкладено на 25.07.2016.

25.07.2016 через загальний відділ діловодства суду представником позивача було подане клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було задоволено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Представник відповідача подав документи для долучення до матеріалів справи, позовні вимоги вважав необґрунтованими та безпідставними, просив суд в задоволенні позову відмовити. Крім того, заперечував проти стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката.

У судовому засіданні 25.07.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

26.06.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю «Термінус» (далі - позивач або покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фуртрейд» (далі - відповідач або постачальник) був укладений договір поставки № 28/15 (далі - договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність покупця фурнітуру, замки, петлі, комплектуючі матеріали та інші супутні складові товари для виробництва ПВХ, дерев'яних вікон та дверей, іншу продукцію (далі - товар), кількість та асортимент яких узгоджується сторонами та зазначається в рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язувався прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що товар постачається на умовах 100% передплати, якщо інше не зазначено в додатках до Договору.

Відповідно до п. 6.1 договору покупець, при замовленні погоджує із постачальником асортимент, кількість та загальну суму партії, строк виконання, а також при необхідності інші істотні умови поставки товару, які відображаються в замовленні.

Згідно з п. 6.4 договору постачальник, після прийому замовлення, зобов'язаний його обробити й виставити рахунок-фактуру на передплату протягом 2-ох робочих годин.

Строком початку виконання замовлення вважається момент зарахування 100% оплати на поточний рахунок постачальника, згідно виставленого рахунка-фактури (п. 6.6 договору).

Пунктом 6.7 договору передбачено, що у випадку, якщо постачальник не може поставити товар в строк, зазначений у замовленні (утому числі й по конкретній асортиментній позиції), він зобов'язаний протягом 3 робочих днів з моменту одержання замовлення, повідомити про це покупця. У такому випадку сторони мають право письмово у вільній формі погодити можливість поставки (за умови наявності даної одиниці товару на складі постачальника) певного товару шляхом складання покупцем нового замовлення на поставку партії товару на той асортимент й кількість, що можуть бути поставлені постачальником відповідно до умов даного договору

Відповідно до п. 7.2 договору поставка товару постачальником здійснюється за умовою самовивозу продукції покупцем зі складу постачальника за адресою: м. Київ, проспект Академіка Палладіна, буд. 20. В цьому випадку обов'язки постачальника перед покупцем вважаються виконаними в повному обсязі, належним чином з моменту передачі товару представником постачальника представнику покупця та підписанням видаткової накладної представником покупця.

Згідно з п. 7.2 договору поставка товару постачальником може бути здійснена за допомогою послуг стороннього перевізника. Вибір перевізника здійснюється покупцем. Договір на перевезення товару з перевізником укладається покупцем за власні кошти покупця. В цьому випадку обов'язки постачальника перед покупцем вважаються виконаними в повному обсязі та належним чином з моменту передачі товару перевізником покупцю.

На виконання умов договору відповідач склав рахунок № 106 від 28.07.2015 на загальну суму 55 411,78 грн, який був оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 6127 від 13.08.2015 та № 6139 від 18.08.2015 на суму 27 705,89 грн кожне.

Таким чином, позивач зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами договору, виконав. Проте відповідач товар, оплачений позивачем, йому не передав.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 55 411,78 грн.

Відповідно до 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 вказаної статті).

Частиною 1 ст. 670 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

06.07.2016 позивач направив відповідачу електронне повідомлення про намір 11.07.2016 забрати товар по договору № 28/15 від 26.06.2015 та просив відповідача підготувати товар до передачі в місці зазначеному в договорі. Направлення вказаного повідомлення підтверджується фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку № 1754 від 06.07.2016, а також відбитком штампу відділення поштового зв'язку на бланку електронного повідомлення.

Відповідач листом № 25 від 11.07.2016 повідомив позивача про те, що у зв'язку з відпусткою комірника отримати товар, замовлений згідно рахунку № 106 від 28.07.2015, буде можливо після 18.07.2016, а також вказав адресу, за якою буде відвантажено товар.

Відповідач належних і допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 32-34, 36 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували виконання ним зобов'язання передати оплачений позивачем товару, суду не надав.

12.07.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 75, у якій повідомив про відмову від договору та просив терміново повернути грошові кошти в розмірі 55 411,78 грн, сплачені в якості попередньої оплати за товар. Направлення вказаної вимоги (ідентифікатор поштового відправлення 2240300076910) відповідачу, а також її отримання відповідачем підтверджується фіскальним чеком підприємства поштового зв'язку № 1759 від 12.07.2016, та витягом з офіційного веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, звернувся до позивача з листом № 29 від 22.07.2016, яким повідомив про прийняте ним рішення реалізувати товар, поставлений за замовленням позивача, іншому контрагенту і повернути позивачу грошові кошти в розмірі 55 411,78 грн.

Судом встановлено, що відповідач повернув позивачу частину грошових коштів в розмірі 14 411,78 грн, сплачених позивачем за платіжним дорученням № 6139 від 18.08.2015, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 1001599582 від 22.07.2016. Таким чином, оплата частини боргу була здійснена відповідачем після порушення провадження у даній справі (01.06.2016).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в частини стягнення боргу в розмірі 14 411,78 грн підлягає припиненню.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Враховуючи викладене, зважаючи на припинення провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 14 411,78 грн, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 41 000,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката.

Водночас, позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача судові витрати.

Положеннями ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до судових витрат, зокрема, віднесені витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката.

Представник позивача - Катрич П.С., є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 762 від 31.07.2012, копія якого долучена до матеріалів справи.

На підтвердження здійснених відповідачем судових витрат, його представник долучив до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги № 19/02 від 19.02.2016 (далі - договір № 19/02), акт здачі-прийому правової допомоги № 1 від 21.06.2016 та платіжне доручення № 991 від 21.06.2016.

Пунктом 1.1 договору № 19/02 передбачено, що предметом даного договору є надання адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги ТОВ «Термінус» у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів, в тому числі у справі за позовом ТОВ «Термінус» до ТОВ «Фуртрейд» про стягнення заборгованості.

Згідно з актом здачі-прийому правової допомоги № 1 від 21.06.2016 адвокат надав ТОВ «Термінус» наступну правову допомогу: написання ТОВ «Фуртрейд» вимоги від 22.02.2016 №14; написання позовної заяви до Господарського суду м. Києва про стягнення з ТОВ «Фуртрейд» суми боргу; підготовка документів необхідних для розгляду справи в суді та надання їх до суду; надання правової допомоги з представництва 22.06.2016 в Господарському суді м. Києва у справі № 910/9848/16 за позовом ТОВ «Термінус» до ТОВ «Фуртрейд» про стягнення суми боргу. Загальна вартість наданих послуг згідно даного акта становить 2 500,00 грн.

Відповідачем на користь Катрич П.С. була здійснена оплата згідно договору № 19/02 від 19.02.2016 в розмірі 2 500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 991 від 21.06.2016.

Частиною 6 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що з огляду на часткове задоволення позовних вимог з відповідача підлягають стягненню витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1 849,79 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

З огляду на викладене, суд зазначає, що на відповідача покладається судовий збір у розмірі 1 019,60 грн, а решта сплаченого позивачем судового збору може бути повернута йому за відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Термінус» задовольнити частково.

2. Провадження у справі № 910/9848/16 в частині стягнення боргу в розмірі 14 411,78 грн (чотирнадцять тисяч чотириста одинадцять грн 78 коп.) припинити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фуртрейд» (03142, м. Київ, проспект Академіка Палладіна, буд. 20, офіс 83; ідентифікаційний код 35724824) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Термінус» (22400, Вінницька обл., Калинівський район, м. Калинівка, вул. Леніна, буд. 67; ідентифікаційний код 33623434) 41 000,00 грн (сорок одну тисячу грн. 00 коп.) боргу; 1 019,60 грн (одну тисячу дев'ятнадцять грн 60 коп.) витрат по сплаті судового збору; 1 849,79 грн (одну тисячу вісімсот сорок дев'ять грн 79 коп.) витрат на оплату послуг адвоката.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11 серпня 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань