Постанова

від 11.08.2016 по справі 815/2546/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2546/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Гацанюк К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА» до Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області, Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Інфраструктура Технолоджі сервісіз та інжиніринг Україна», ТОВ «Монтаж-КС», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області, Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Інфраструктура Технолоджі сервісіз та інжиніринг Україна», ТОВ «Монтаж-КС», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та, з урахуванням заяви про уточнення адміністративного позову (а.с.153-157 т.1) просить суд зобов'язати Приморський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області закінчити та закрити зведене виконавче провадження ВП№48835745 від 16.09.2015 року та зобов'язати Приморський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області повернути/перерахувати кошти, стягнуті відповідно до платіжної вимоги №В-39/450/2016 на рахунок ТОВ «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки 24.02.2016 року ТОВ «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА» виконало у повному обсязі рішення господарського суду Одеської області від 30.06.2015 року по справі №916/849/15 та від 18.08.2015 року по справі №916/848/15 про стягнення з заявника 681890,88 грн. на користь «Інфраструктура технолоджі сервіз та інжиніринг Україна» та 72787,07 грн. на користь «Інфраструктура технолоджі сервіз та інжиніринг Україна», що підтверджується платіжними дорученнями №1503 та 1504 від 24.02.2016 року, по виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого листа, виданого Суворовським районним судом м.Одеси №523/17435/14-ц від 10.04.2015 року про стягнення 59442,48 грн. на користь ОСОБА_2, що підтверджується платіжними дорученнями №576 від 10.09.2015 року та №245 від 04.06.2015 року, по виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого листа, виданого Суворовським районним судом м.Одеси №523/17352/14-ц від 22.05.2015 року про стягнення 50670,31 грн. на користь ОСОБА_3, що підтверджується платіжними дорученнями №581, №582 та №583 від 10.09.2015 року та №242 від 04.06.2015 року. Крім того, ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2016 року по справі №946/848/15-г визнано належним виконання зобов'язання за рішенням суду від 18.08.2015 року. Таким чином, позивач вказує на те, що на теперішній час останнім виконано всі виконавчі документи, проте, в порушення чинних приписів законодавства, кошти було повторно стягнуто з ТОВ «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ Україна» Приморським ВДВС. Також, 30.06.2016 року відповідачем прийнято постанову про скасування постанови про арешт коштів позивача від 27.04.2016 року, але дій, необхідних для завершення виконавчого провадження, зокрема, щодо його закриття, Приморським Відділом ДСВ не вчиняються, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати Приморський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області закінчити та закрити зведене виконавче провадження ВП№48835745 від 16.09.2015 року та зобов'язати Приморський відділ Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області повернути/перерахувати кошти, стягнуті відповідно до платіжної вимоги №В-39/450/2016 на рахунок ТОВ «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА».

Представник відповідача Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області надав до суду матеріали виконавчого провадження, письмової позиції щодо позову не висловив.

Представник відповідача - Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області в судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов не надав.

Від третіх осіб ТОВ «Інфраструктура Технолоджі сервісіз та інжиніринг Україна», ТОВ «Монтаж-КС» надійшли заперечення на позов, відповідно до яких останні просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно Постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», приписами статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що кілька відкритих виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Судам необхідно мати на увазі, що за приписами цієї статті об'єднуються у зведене виконавче провадження кілька відкритих виконавчих проваджень тільки про стягнення коштів та лише з одного боржника.

Крім того, судам необхідно враховувати, що всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

Ухвалою суду від 11.08.2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА» до Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області, Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Інфраструктура Технолоджі сервісіз та інжиніринг Україна», ТОВ «Монтаж-КС», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в частині зобов'язання відповідача закінчити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Суворовським районним судом м.Одеси №523/17352/14-ц від 22.05.2015 року про стягнення 50670,31 грн. на користь ОСОБА_3, з примусового виконання виконавчого листа виданого Суворовським районним судом м.Одеси №523/15007/14 від 02.04.2015 року про стягнення 4475 грн. на користь ОСОБА_5, з примусового виконання виконавчого листа, виданого Суворовським районним судом м.Одеси №523/17435/14-ц від 10.04.2015 року про стягнення 59442,48 грн. на користь ОСОБА_2, з примусового виконання виконавчого листа, виданого Суворовським районним судом м.Одеси №523/15930/14 від 02.06.2015 року про стягнення 9899,04 грн. на користь ОСОБА_4 залишено без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.155 КАС України.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

У провадженні Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області перебувало зведене виконавче провадження №48835745 про стягнення з ТОВ «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА» коштів на загальну суму 856301,75 грн.

Так, згідно постанови про передачу виконавчого провадження від 26.04.2016 року, на підставі подання начальника Суворовського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області, вказане зведене виконавче провадження передано до Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області (а.с.53 т.4).

18.05.2016 року згідно постанов ВП№47655927, ВП№47359863, ВП№47359776, ВП №47798702, ВП№49106778 від 18.05.2016 року про прийняття до виконання виконавчого провадження, старшим державним виконавцем Моргун О.В. прийнято до виконання виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Суворовським районним судом м.Одеси №523/17352/14-ц від 22.05.2015 року про стягнення 50670,31 грн. на користь ОСОБА_3, з примусового виконання виконавчого листа виданого Суворовським районним судом м.Одеси №523/15007/14 від 02.04.2015 року про стягнення 4475 грн. на користь ОСОБА_5, з примусового виконання виконавчого листа, виданого Суворовським районним судом м.Одеси №523/17435/14-ц від 10.04.2015 року про стягнення 59442,48 грн. на користь ОСОБА_2, з примусового виконання виконавчого листа, виданого Суворовським районним судом м.Одеси №523/15930/14 від 02.06.2015 року про стягнення 9899,04 грн. на користь ОСОБА_4, з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 18.08.2015 року по справі №916/848/15 про стягнення з заявника 681890,88 грн. на користь ТОВ «Монтаж-КС» (а.с.29, 62, 97, 167 т.4, а.с.148 т.6).

Також, згідно доручення начальника Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області від 30.05.2016 року виконавче провадження №48719240 по примусовому виконанню наказу господарського суду Одеської області від 30.06.2015 року по справі №916/849/15 про стягнення з позивача 72787,07 грн. на користь ТОВ «Інфраструктура технолоджі сервіз та інжиніринг Україна» передано старшому державному виконавцю Калашнікову Р.В. (а.с.2 т.6),

Згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.06.2016 року ВП №48719240, відкритого по примусовому виконанню наказу господарського суду Одеської області від 30.06.2015 року по справі №916/849/15 про стягнення з позивача 72787,07 грн. на користь ТОВ «Інфраструктура технолоджі сервіз та інжиніринг Україна», повернуто стягувачеві без виконання на підставі відповідної заяви ТОВ «Інфраструктура технолоджі сервіз та інжиніринг Україна» (а.с.217, 219 т.6), при цьому, судом встановлено, що кошти у розмірі 72787,07 грн. сплачені позивачем 24.02.2016 року згідно з платіжним дорученням №1503 від 24.02.2016 року (а.с.219 т.6).

Поряд з цим, судом встановлено, що 14.12.2015р. між ТОВ „Монтаж-КС (Новий кредитор) та ТОВ „Інфраструктура технолоджі сервісіз та інжиніринг Україна (Первісний кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) № 01-12/15, у відповідності до умов якої Первісний кредитор передає, в Новий кредитор приймає на себе право вимоги (цесії), що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором № ТОРО-ИТО-8/14 від 09..01.2014р. (Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та ТОВ „Енергія і газ Україна (Боржник), що виникло у розмірі 681 890,88 грн. та підлягає стягненню з боржника на підставі рішення господарського суду Одеської області від 07.08.2015р. про стягнення з ТОВ „Енергія і газ Україна на користь Первісного кредитора 681 890,88 грн., з яких 375 853,20 грн. складає сума основного боргу за Основним договором. За цим договором Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобовязань за Основним договором, а саме оплати виконаних робіт в повному обсязі, сплати пені та штрафних санкцій, 3 відсотків річних, інфляційного збільшення суми основного боргу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.2016р. заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Монтаж-КС про заміну сторони її правонаступником було задоволено та замінено сторону по справі № 916/848/15-г, а також сторону (стягувача) у виконавчому провадженні ВП № 49106778 товариство з обмеженою відповідальністю „Інфраструктура технолоджі сервісіз та інжиніринг Україна, його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю „Монтаж-КС /67600, Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, вул. Леніна, 121, каб. 3, код ЄДРПОУ 36921461/.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 17.06.2016 року по справі №916/848/15-г встановлено, що кредитори не дотримались зазначеної умови договору про відступлення права вимоги № 01-12/15 від 14.12.2015 р. та належним чином вчасно не сповістили боржника про заміну кредитора в зобовязанні, а боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА» не знало та не могло знати про таку заміну та виконало зобовязання на користь первісного кредитора, шляхом перерахування на користь ТОВ „Інфраструктура технолоджі сервісіз та інжиніринг Україна» грошових коштів в сумі 681 890,88 грн., тобто в спірних правовідносинах відбулося належне виконання зобовязання-за рішенням суду від 18.08.2015 р. по справі № 916/848/15.

Постановою від 30.06.2016 року ВП№49106778 про закінчення виконавчого провадження, на підставі ухвали господарського суду Одеської області від 17.06.2016 року по справі №916/848/15-г, якою встановлено що ТОВ «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА»не знало та не могло знати про заміну /тобто про ухвалу винесену 16.03.2016 року по даній справі про заміну сторони/ та виконало зобов'язання на користь первісного кредитора шляхом перерахування на користь ТОВ «Інфраструктура технолоджі сервіз та інжиніринг Україна» грошових коштів в сумі 681890,88 грн. ще 24.02.2016 року, тобто в спірних правовідносинах відбулось належне виконання зобов'язання за рішенням суду від 18.08.2015 року по справі №946/848/15, відповідно до п.8 ч.1 ст.49, ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження», закінчено виконавче провадження по виконанню вищенаведеного рішення суду (а.с.268 т.6).

У зв'язку з не здійсненням відповідачем дій по закінченню вищевказаного зведеного виконавчого провадження, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно ч.1 ст.7 закону, учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Частинами 1,2 ст.8 Закону передбачено, що сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Відповідно до ст.ст.27-28 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред'явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.

Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір повертається боржникові.

У разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 47, пунктами 2 і 8 частини першої статті 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

У разі виконання рішення, за яким закінчився строк для його самостійного виконання, але судом встановлено відстрочку чи розстрочку виконання рішення, виконавчий збір стягується в порядку, встановленому цим Законом, шляхом виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження.

Постанова про стягнення виконавчого збору надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена до суду в десятиденний строк.

Відповідно до ст.49 Закону, виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

3-1) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;

6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

7) визнання боржника банкрутом;

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.

14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

У випадках, передбачених пунктами 1 - 6, 8, 9, 11 - 13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Постанова про закінчення виконавчого провадження у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Так, судом встановлено, що згідно постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.06.2016 року ВП №48719240, відкритого по примусовому виконанню наказу господарського суду Одеської області від 30.06.2015 року по справі №916/849/15 про стягнення з позивача 72787,07 грн. на користь ТОВ «Інфраструктура технолоджі сервіз та інжиніринг Україна», виконавчий документ повернуто стягувачеві без виконання на підставі відповідної заяви ТОВ «Інфраструктура технолоджі сервіз та інжиніринг Україна», у зв'язку з чим вимоги позивача у даній частині є безпідставними.

Також, постановою від 30.06.2016 року ВП№49106778 у зв'язку з належним виконанням зобов'язання за рішенням суду від 18.08.2015 року по справі №946/848/15, відповідно до п.8 ч.1 ст.49, ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження», закінчено виконавче провадження по виконанню рішення суду (а.с.268 т.6), тобто предмет спору у даній частині позову відсутній.

Віддповідно до ч.1 ст.50 Закону, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У зв'язку з наведеним, вимога позивача щодо повернення коштів задоволенню не підлягає, оскільки в разі закінчення виконавчого провадження, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих доказів, з урахуванням встановлених фактів суд вважає, що позивачем не доведено суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог, а тому адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ І ГАЗ УКРАЇНА» до Приморського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеські області, Суворовського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Інфраструктура Технолоджі сервісіз та інжиніринг Україна», ТОВ «Монтаж-КС», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Заходи забезпечення адміністративного позову, застосовані ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.06.2016 року - скасувати.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П.Марин