Постанова

від 11.08.2016 по справі 826/20861/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2016 року м. Київ справа № 826/20861/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ ДНА»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2015 року № № 0002262206, 0002272206, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ ДНА» (далі - ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2015 року № № 0002262206, 0002272206, прийнятих Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що контролюючим органом безпідставно взято до уваги дані лише актів ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.10.2013 по 30.06.2014» № 1978/26-55-22-07/38649745 від 18.07.2014, «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014» № 2639/26-55-22-07/38649745 від 01.09.2014 та дані акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2014 по 30.09.2014» № 16/04-63-22-03/38649745 від 06.01.2015, а також податкову інформацію, складену Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області від 13.11.2014 № 17887/05-81-22-02-10-2 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Мангустін» (код ЄДРПОУ 39059397) по взаємовідносинам з платниками податків за липень, серпень 2014 року.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» на висновки, викладені у вказаних вище актах та податковій інформації, на думку позивача, жодним чином не підтверджують відсутність правових наслідків вчинених правочинів ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» із ТОВ «Прод-Ресурс».

На відміну від ТОВ «Прод-Ресурс», ТОВ «БК «Мангустін» позивачу взагалі невідоме і жодних стосунків з цим товариством позивач ніколи не мав.

Позивач вважає, що вищевказані висновки контролюючого органу не відповідають дійсності та фактичним обставинам, жодним чином не підтверджені, суперечать первинним документам, що містять відомості про господарські операції, підтверджують та фіксують факти здійснення операцій між ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» та ТОВ «Прод-Ресурс».

За вказаних обставин, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення № № 0002262206, 0002272206 від 11 березня 2015 року є протиправними та такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених як в позовній заяві, так і в додаткових письмових поясненнях від 09.12.2015.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві подала заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що ТОВ «Прод-Ресурс» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

За вказаних обставин, ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» не мало підстав відображати у складі податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ податкові накладні з реквізитами контрагента-постачальника - ТОВ «Прод-Ресурс»; задекларований ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» податковий кредит з ПДВ по операціях з придбання послуг від ТОВ «Прод-Ресурс» заявлено безпідставно.

Таким чином, контролюючий орган вважає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податків, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

В наданих запереченнях на адміністративний позов, представник відповідача просив в задоволенні позову повністю відмовити, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову - заперечував.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ ДНА» (код ЄДРПОУ 38682981) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 03 квітня 2013 року за № 10681020000032306. Вказане товариство розташоване за адресою: 01033, м. Київ, вулиця Жилянська, будинок 50-Б (Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії).

ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 01 липня 2013 року за № 683, на час перевірки товариство перебувало на обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200125562 від 01 липня 2013 року ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» є платником податку на додану вартість з 01 липня 2013 року (індивідуальний податковий номер 386829826507).

В період з 11.02.2015 по 16.02.2015 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» (код ЄДРПОУ 38682981) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Прод-Ресурс (код ЄДРПОУ 38649745) за період з 01.06.2014 по 30.09.2014, за результатами якої складено Акт № 102/1-26-50-22-06-38682981 від 23.02.2015 (далі - Акт № 102/1-26-50-22-06-38682981).

Вказаною перевіркою встановлено порушення наступних вимог:

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 231 201 грн. в тому числі по періодам:

- за червень 2014 року - 593 600 грн.;

- за липень 2014 року - 92 751 грн.;

- за серпень 2014 року - 102 063 грн.;

- за вересень 2014 року - 442 788 грн.;

- п. 138.2 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 1 108 701 грн., в тому числі по періодам:

- за 2014 рік - 1 108 701 грн.

27 лютого 2015 року позивач до контролюючого органу подав заперечення на Акт № 102/1-26-50-22-06-38682981.

У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 06 березня 2015 року № 3667/10/26-50-22-06 зазначено, що заперечення від 27.02.2015 вих. № 27-02-15 (1) залишено без задоволення, висновки акту - без змін.

11 березня 2015 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 102/1-26-50-22-06-38682981 від 23.02.2015, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002262206, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 847 089 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 231 202 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 616 887 грн.

11 березня 2015 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 102/1-26-50-22-06-38682981 від 23.02.2015, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002272206, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та відповідно до абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог п. 138.2 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 1 385 876 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 108 701 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 277 175 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем (скарга від 19.03.2015 вих. № 19-03-15 (6)) в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління ДФС у м. Києві, яке своїм рішенням про результати розгляду первинної скарги від 15 травня 2015 року № 7912/10/26-15-10-05-35 його первинну скаргу залишило без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Незгода з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд погоджується з доводами Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ ДНА», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції, чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Приписами п. 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що 21 травня 2014 року між ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» (далі - Замовник) та ТОВ «Прод-Ресурс» (далі - Виконавець) був укладений Договір про надання агентських послуг № 21/05/2014 (далі - Договір № 21/05/2014), по умовам якого, Виконавець зобов'язується надавати Замовнику певні послуги (п. 2.1 Договору № 21/05/2014).

Відповідно до п. 5.1 Договору № 21/05/2014 Сторони визначають вартість послуг Виконавця, умови та порядок їх оплати в Додатках до цього Договору.

Так, до Договору № 21/05/2014 Сторонами було укладено та підписано п'ять додатків, зокрема, Додаток № 1 від 30.06.2014, Додаток № 2 від 31.07.2014, Додаток № 3 від 31.08.2014, Додаток № 4 від 30.09.2014, Додаток № 5 від 30.09.2014.

Виконання Договору № 21/05/2014 та додатку № 1 від 30.06.2014 підтверджено Актом здачі-прийому виконаних робіт від 30.06.2014 на суму 201 600 грн., в т.ч. ПДВ - 33 600 грн. та податковою накладною № 91 від 30.06.2014.

Виконання Договору № 21/05/2014 та додатку № 2 від 31.07.2014 підтверджено Актом здачі-прийому виконаних робіт від 31.07.2014 на суму 556 511 грн., в т.ч. ПДВ - 92 751,94 грн. та податковими накладними: № 21 від 18.07.2014 та № 88 від 31.07.2014.

Виконання Договору № 21/05/2014 та додатку № 3 від 31.08.2014 підтверджено Актом здачі-прийому виконаних робіт від 31.08.2014 на суму 396 377 грн., в т.ч. ПДВ - 66 062,93 грн. та податковими накладними: № 20 від 06.08.2014 та № 142 від 31.08.2014.

Виконання Договору № 21/05/2014 та додатку № 4 від 30.09.2014 підтверджено Актом здачі-прийому виконаних робіт від 30.09.2014 на суму 840 850 грн., в т.ч. ПДВ - 140 141,66 грн. та податковими накладними: № 74 від 23.09.2014, № 83 від 25.09.2014 та № 222 від 30.09.2014.

Виконання Договору № 21/05/2014 та додатку № 5 від 30.09.2014 підтверджено Актом здачі-прийому виконаних робіт від 30.09.2014 на суму 148 000 грн., в т.ч. ПДВ - 24 666,67 грн. та податковою накладною № 223 від 30.09.2014.

Також, 21 травня 2014 року між ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» (далі - Замовник) та ТОВ «Прод-Ресурс» (далі - Виконавець) був укладений Договір про надання послуг № 21/05/2014-тв (далі - Договір № 21/05/2014-тв), по умовам якого, Виконавець зобов'язується надавати Замовнику певні послуги (п. 2.1 Договору № 21/05/2014-тв).

Відповідно до п. 4.1 Договору № 21/05/2014-тв Сторони визначають вартість послуг Виконавця, умови та порядок їх оплати в Додатках до цього Договору.

Так, до Договору № 21/05/2014-тв Сторонами було укладено та підписано шість додатків, зокрема, Додаток № 1 від 30.06.2014, Додаток № 2 від 31.08.2014, Додаток № 3 від 30.09.2014, Додаток № 4 від 30.09.2014, Додаток № 5 від 30.09.2014, Додаток № 6 від 30.09.2014.

Виконання Договору № 21/05/2014-тв та додатку № 1 від 30.06.2014 підтверджено Актом здачі-прийняття послуг від 30.06.2014 на суму 3 360 000 грн., в т.ч. ПДВ - 560 000 грн. та податковою накладною № 92 від 30.06.2014.

Виконання Договору № 21/05/2014-тв та додатку № 2 від 31.08.2014 підтверджено Актом здачі-прийняття послуг від 31.08.2014 на суму 216 000 грн., в т.ч. ПДВ - 36 000 грн. та податковою накладною № 143 від 31.08.2014.

Виконання Договору № 21/05/2014-тв та додатку № 3 від 30.09.2014 підтверджено Актом здачі-прийняття послуг від 30.09.2014 на суму 162 000 грн., в т.ч. ПДВ - 27 000 грн. та податковою накладною № 224 від 30.09.2014.

Виконання Договору № 21/05/2014-тв та додатку № 4 від 30.09.2014 підтверджено Актом здачі-прийняття послуг від 30.09.2014 на суму 500 000 грн., в т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн. та податковою накладною № 225 від 30.09.2014.

Виконання Договору № 21/05/2014-тв та додатку № 5 від 30.09.2014 підтверджено Актом здачі-прийняття послуг від 30.09.2014 на суму 500 000 грн., в т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн. та податковою накладною № 226 від 30.09.2014.

Виконання Договору № 21/05/2014-тв та додатку № 6 від 30.09.2014 підтверджено Актом здачі-прийняття послуг від 30.09.2014 на суму 500 000 грн., в т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн. та податковою накладною № 227 від 30.09.2014.

Також, 25 серпня 2014 року між ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» (далі - Замовник) та ТОВ «Прод-Ресурс» (далі - Виконавець) був укладений Договір про надання рекламних послуг № ИНТ-08/2014 (далі - Договір № ИНТ-08/2014), по умовам якого, Виконавець з метою забезпечення популяризації та рекламування товарів та послуг, які Замовник надає або виробляє в процесі своєї господарської діяльності на замовлення Замовника надає йому за плату Рекламні послуги, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі Рекламні послуги відповідно до умов Договору (п. 2.1 Договору № ИНТ-08/2014).

Відповідно до п. 2.2 Договору № ИНТ-08/2014 умови розміщення рекламних матеріалів, включаючи перелік Місць розміщення, вартість, період, графік, формат Рекламних матеріалів та інші умови кожної конкретної Рекламної кампанії узгоджуються Сторонами в Додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною після підписання уповноваженими представниками Сторін.

Так, до Договору № ИНТ-08/2014 Сторонами було укладено та підписано додаток № 1 від 25.08.2014.

Виконання Договору № ИНТ-08/2014 та додатку № 1 від 25.08.2014 підтверджено Актом здачі-прийому виконаних робіт від 30.09.2014 на суму 5 880 грн., в т.ч. ПДВ - 980 грн. та податковою накладною № 801 від 30.09.2014.

Виходячи з аналізу встановлених фактів, суд зазначає наступне.

Договори № 21/05/2014, № 21/05/2014-тв, № ИНТ-08/2014, додатки до них, акти здачі-прийому виконаних робіт/послуг від імені ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» підписані директором ОСОБА_1, а від імені ТОВ «Прод-Ресурс» - директором ОСОБА_2 Податкові накладні виписані та підписані директором ТОВ «Прод-Ресурс» ОСОБА_2

Дослідивши вказані первинні документи, суд приходить до висновку про їх відповідність вимогам Закону № 996-XIV та про підтвердження факту реальності господарських операцій позивача, які є підставою для формування об'єкта оподаткування податком на прибуток та виникнення права на податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи разом з іншими документами було подано копію вироку Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2015 у справі № 199/4288/15-к, яким ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України та призначено йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 27.05.2015 покарання у вигляді штрафу - двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., наявність якого (вироку), ну думку суб'єкта владних повноважень, ставить під сумнів господарські операції, вчинені контрагентом позивача - ТОВ «Прод-Ресурс».

Як встановлено судом у зазначеному вироці, ОСОБА_3, діючи умисно та протиправно, всупереч податкового законодавства та своїх службових обов'язків, бажаючи настання наслідків у вигляді несплати обов'язкових платежів, для ТОВ «Прод-Ресурс», використовуючи своє службове становище в злочинних цілях, реалізуючи злочинний намір, спрямований на ухилення від сплати податків, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, в період 26-28 липня 2014 року, в порушення п. 2, п. 8 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) та достовірно знаючи, що первинні документи на придбання ТОВ «Прод-Ресурс» у червні 2014 року товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Барс 2000» (ЄДРПОУ 21506169) на загальну суму 3 785 081,02 грн. відсутні, протиправно включив до податкової декларації з податку на додану вартість (далі по тексту ПДВ) від 28.07.2014 до складу податкового кредиту загальну суму ПДВ у розмірі 757 016,20 грн. за червень 2014 року.

Надаючи правову оцінку вказаному вище вироку, суд зазначає наступне.

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 25.06.2015 у справі № 199/4288/15-к винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, визнано ОСОБА_3, який згідно наказу № 1/К від 01.01.2014 призначений з 01.01.2014 на посаду комерційного директора ТОВ «Прод-Ресурс».

У той же час, як встановлено судом, вказані вище договори та первинні документи по взаємовідносинам з позивачем з боку ТОВ «Прод-Ресурс» були підписані/виписані директором вказаного контрагента, а саме ОСОБА_2.

Таким чином, вирок, наданий відповідачем, стосується ОСОБА_3 - комерційного директора ТОВ «Прод-Ресурс» і ніякого відношення до директора ТОВ «Прод-Ресурс» - ОСОБА_2 не має.

У той же час, суд вважає за необхідне відзначити, що за приписами ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При цьому суд зазначає, що обставини щодо діяння фізичної особи (засновника чи директора підприємства), встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов'язковими при оцінці адміністративним судом правомірності поведінки юридичної особи-контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою.

Тобто, обставини, встановлені вироком суду в кримінальній справі відносно фізичної особи, не можуть бути покладені в основу судового рішення в адміністративному процесі без їх перевірки та підтвердження належними та допустимим доказами. А саме, - з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, їх подальшу реалізацію тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України.

Крім того, судом досліджені й надані відповідачем письмові докази, а саме: акти № 1978/26-55-22-07/38649745 від 18.07.2014, № 2639/26-55-22-07/38649745 від 01.09.2014 про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Прод-Ресурс» та акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Прод-Ресурс» № 16/04-63-22-03/38649745 від 06.01.2015, на які він посилається як на підставу обґрунтування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Втім, на думку суду, такі докази не можуть бути визнані належними, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.10.2013 по 30.06.2014» № 1978/26-55-22-07/38649745 від 18.07.2014, перевіркою встановлено наступні порушення:

- правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб;

- звіркою ТОВ «Прод-Ресурс» не встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.10.2013 по 30.06.2014;

- звіркою ТОВ «Прод-Ресурс» не підтверджено реальність проведених господарських операцій з контрагентами-покупцями та постачальниками за період з 01.10.2013 по 30.06.2014 з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків;

- перевіркою встановлено порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. п. 198.2, 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.10.2013 по 30.06.2014. За результатами звірки ТОВ «Прод-Ресурс» не підтверджено задекларовані податкові зобов'язання з ПДВ за період з 01.10.2013 по 30.06.2014, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за період з 01.10.2013 по 30.06.2014.

Перевіркою встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Як вбачається з акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014» № 2639/26-55-22-07/38649745 від 01.09.2014, перевіркою встановлено наступні порушення:

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю необхідних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- неможливість фактичного здійснення ТОВ «Прод-Ресурс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу;

- ненадання (відсутність на момент проведення перевірки) документів, які підтверджують дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.2014 по 31.08.2014.

В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Виходячи з наведеного, ТОВ «Прод-Ресурс» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, ТОВ «Прод-Ресурс» (податковий номер 38649745) використовувалось з метою прикриття незаконної діяльності.

Враховуючи відсутність ТОВ «Прод-Ресурс» за місцезнаходженням проведення зустрічної звірки неможливе.

Як вбачається з акту ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2014 по 30.09.2014» № 16/04-63-22-03/38649745 від 06.01.2015, перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Прод-Ресурс» з платником податків за вересень 2014 року, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 Податкового кодексу України.

З приводу вказаних вище актів, судом встановлено, що існують судові рішення про оскарження контрагентами ТОВ «Прод-Ресурс» податкових повідомлень-рішень, складених на підставі актів, які базуються на одних й тих самих доводах: актах про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) № 1978/26-55-22-07/38649745 від 18.07.2014, № 2639/26-55-22-07/38649745 від 01.09.2014 та акті документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Прод-Ресурс» № 16/04-63-22-03/38649745 від 06.01.2015.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.05.2015 по справі № 826/8897/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015, скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, винесення яких обґрунтовувалось актом ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.10.2013 по 30.06.2014» № 1978/26-55-22-07/38649745 від 18.07.2014.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 по справі № 826/20100/14 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, винесення якого обґрунтовувалось актом ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014» № 2639/26-55-22-07/38649745 від 01.09.2014.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2015 по справі № 826/20062/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, винесення якого обґрунтовувалось актом ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014» № 2639/26-55-22-07/38649745 від 01.09.2014.

Також, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2015 по справі № 826/2180/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, винесення якого обґрунтовувалось актом ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прод-Ресурс».

Також, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2015 по справі № 804/389/15 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, винесення якого обґрунтовувалось актом ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014» № 2639/26-55-22-07/38649745 від 01.09.2014.

Також, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 по справі № 804/20574/14 скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, винесення якого обґрунтовувалось актом ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.08.2014» № 2639/26-55-22-07/38649745 від 01.09.2014.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2015 по справі № 826/2549/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2015, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, винесення якого обґрунтовувалось актом ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Прод-Ресурс» (код ЄДРПОУ 38649745) з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість при документальному підтвердженні господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2014 по 30.09.2014» № 16/04-63-22-03/38649745 від 06.01.2015.

Стосовно податкової інформації, складеної Жовтневою ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області від 13.11.2014 № 17887/05-81-22-02-10-2 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «БК «Мангустін» (код ЄДРПОУ 39059397) по взаємовідносинам з платниками податків за липень, серпень 2014 року, на яку відповідач посилається як на підставу обґрунтування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, суд зазначає, що взаємовідносин позивача з ТОВ «БК «Мангустін» не встановлено. В матеріалах справи відсутні будь-які договори з вказаним вище контрагентом; останнім не виписувались в адресу позивача будь-які податкові накладні.

Як вбачається з тексту Акту № 102/1-26-50-22-06-38682981, ТОВ «БК «Мангустін» мав взаємовідносини з контрагентом позивача - ТОВ «Прод-Ресурс», що свідчить про неналежність вказаного вище доказу контролюючого органу.

В зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне зазначити, що по-перше, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, по-друге, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій, по-третє, факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробки документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, по-четверте, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/5398/12), по-п'яте, посилання на неможливість проведення зустрічної звірки такого постачальника з питань їх взаємовідносин з контрагентами, не може вважатися беззастережним та безперечним доказом в підтвердження доводів податкової інспекції про фіктивність спірних господарських операцій (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 у справі № К-30752/10), крім того, неможливість проведення зустрічної перевірки контрагента не є імперативною ознакою протиправності його діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних такими особами (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.09.2013 у справі № К/800/15523/13), по-шосте, самі по собі акти не є належними та допустимими доказами даних фактів, по-сьоме, будь-яких інших доказів на підтвердження вказаних обставин, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем суду не надано.

Разом з тим, дані електронної Системи автоматизованого співставлення за відсутності відповідних документів (судових рішень, витягів з ЄДР, тощо) не є належним доказом відсутності фактів здійснення господарських операцій безпосередньо позивача, та доказом несплати позивачем податку, при тому, що спірний період контролюючим органом перевірено з урахуванням всіх первинних документів та документів податкової звітності. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.09.2012 у справі № К/9991/574/12.

Водночас, зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого відповідач посилається, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, суд вважає, що за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили. Всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем таких доказів надано не було. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.04.2012 у справі № К-9574/08.

Поряд з цим, вказані в Акті перевірки недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні правочинів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки, чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

При цьому слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 30.01.2014 у справі № К/9991/59145/12.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, контролюючим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання ТОВ «Прод-Ресурс» господарських операцій за спірними договорами, наявності факту узгодженості їх дій з позивачем з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності останнього з такими діями ТОВ «Прод-Ресурс».

Таким чином, твердження відповідача про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Прод-Ресурс» правочинів є необґрунтованими належними засобами доказування припущеннями, оскільки, позиція контролюючого органу щодо суперечності спірних договорів інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 08.01.2013 у справі № К/9991/34364/12.

Більш того, такі висновки контролюючого органу не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 25.09.2013 у справі № К/9991/82116/12.

Крім того, одним з основних завдань контролюючих органів є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право контролюючого органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 у справі № К/9991/50772/12.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент підписання відповідних актів здачі-прийому виконаних робіт/здачі-прийняття послуг/здачі-прийому виконаних робіт та податкових накладних, юридична особа ТОВ «Прод-Ресурс» не була припинена, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Таким чином, судом встановлено, що правочини між ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» та ТОВ «Прод-Ресурс» були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» та ТОВ «Прод-Ресурс» умислу на укладення вказаних вище договорів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст. 228 ЦК України.

Окрім цього, як вбачається з акту перевірки № 102/1-26-50-22-06-38682981 (ст. 11 Акту) відповідач як на підставу нереальності вчинюваних правочинів посилається на те, що чисельність працюючих на ТОВ «Прод-Ресурс» з березня 2014 року складає - 0 осіб.

Разом з тим, така інформація не відповідає дійсності, а цей висновок був зроблений виходячи з того, що ТОВ «Прод-Ресурс» не змогло подати звіт 1-ДФ за 3 квартал 2014 року внаслідок розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів з ТОВ «Прод-Ресурс».

Підтвердженням зазначеного вище є постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2014 по справі № 804/19732/14, залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015, якою:

- визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, яке оформлене листом № 28274/10/26-55-10-02-10 від 18.06.2014 року, щодо розірвання в односторонньому порядку Договору «Про визнання електронних документів» від 27.06.2013 року № 9038325197 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Прод-Ресурс»;

- визнано протиправним не прийняття Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Ресурс», яке оформлено листом № 28274/10/26-55-10-02-10 від 18.06.2014 року;

- визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками 5 та 6 Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Ресурс» такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві 17 жовтня 2014 року;

- зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відобразити показники податкової декларації з ПДВ за вересень 2014 року з додатками 5 та 6 до неї Товариства з обмеженою відповідальністю «Прод-Ресурс» в картці особового рахунку з ПДВ.

За приписами ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За вказаних обставин, суд враховуючи приписи ч. 1 ст. 72 КАС України, погоджується з доводами платника податків стосовно того, що за відсутності доступу до Єдиного реєстру податкових накладних реєстрація податкової накладної на суму понад 60 000,00 грн. (з них 10 000,00 грн. ПДВ) в принципі була неможливою.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Відповідно до змісту п. п. 201.4 та 201.8 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962 (далі - Порядок № 185/24962) (норми, якого були чинними в період, що перевірявся), п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1129) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 № 1235/26012 (далі - Порядок № 1235/26012) (норми, якого були чинними в період, що перевірявся), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, сума ПДВ у розмірі 1 231 202 грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Прод-Ресурс». На момент складання вказаних податкових накладних ТОВ «Прод-Ресурс» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства (свідоцтво платника ПДВ - анульовано 06.01.2015), з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у нього права на складання податкових накладних. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 10.01.2012 у справі № К/9991/81953/11.

Отже, наявність реєстрації цієї особи на час вчинення спірних операцій є свідченням наявності у нього необхідного обсягу правосуб'єктності для здійснення таких операцій, тоді як перевірка проведення такої реєстрації з дотриманням вимог законодавства перебуває поза межами можливого контролю платника. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 03.05.2012 у справі № К/9991/11271/12.

Таким чином, сума податку на додану вартість у розмірі 1 231 202 грн., віднесена ТОВ «ДІДЖІТАЛ ДНА» до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядків № 185/24962 та № 1235/26012.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 29.10.2010 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, та - Вищого адміністративного суду України, викладених в ухвалах від 29.03.2012 у справі № К/9991/1617/11 та від 09.04.2012 у справі № К-46073/09, несплата продавцем або його контрагентами ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку.

Якщо контрагенти по ланцюгу постачання товарів (послуг) не виконали свого зобов'язання по сплаті податку на додану вартість до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 28.03.2012 у справі № К/9991/72712/11.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у даній справі контролюючим органом не доведено існування таких обставин. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.06.2013 у справі № К/800/12455/13.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.07.2013 у справі № К/9991/65870/12, від 05.09.2013 у справі № К/800/13176/13, від 12.09.2013 у справі № К/800/15523/13.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як визначено частиною другою статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський Суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського Суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Доказів вчинення таких шахрайських дій з боку позивача суду відповідачем надано не було.

Крім того, як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.03.2015 № 0002262206, відповідачем було застосовано штрафні санкції у розмірі 50%.

У той же час, як було встановлено під час розгляду справи, відповідач виходив з того, що на підставі акту № 325/1-22-08-38682981 від 25 липня 2014 року ним було винесене податкове повідомлення-рішення № 0008332208 від 12.08.2014, яким позивачеві було донараховано зобов'язання з податку на додану вартість.

Проте, відповідачем неправомірно не взято до уваги той факт, що на момент проведення перевірки тривало оскарження податкового повідомлення-рішення, за результатами якого, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2015 по справі № 826/19746/14 податкове повідомлення-рішення № 0008332208 від 12.08.2014 було визнане протиправним та скасоване.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

З підстав викладеного, суд приходить до переконання, що суб'єктом владних повноважень було протиправно застосовано штрафні санкції у розмірі 50%.

Враховуючи викладене у сукупності, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Прод-Ресурс» податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим викладений в Акті перевірки висновок ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про порушення позивачем п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 11.03.2015 № 0002262206 - безпідставним та неправомірним.

Стосовно висновку контролюючого органу щодо заниження податку на прибуток за перевіряємий період на суму 1 108 701 грн., в т.ч. по періодам: за 2014 рік у сумі 1 108 701 грн., суд зазначає, що відповідач без вивчення жодного документу, що стосується правильності нарахування позивачем податку на прибуток, без вивчення показників декларації позивача з податку на прибуток за 2014 рік (граничний термін подання якої на момент проведення перевірки ще не настав), під час складання акту безпідставно дійшов висновку про заниження податку на прибуток на суму 1 108 701 грн.

За вказаних обставин, суд вважає, що винесене спірне податкове повідомлення-рішення від 11.03.2015 № 0002272206 є також безпідставним та неправомірним.

Відтак, збільшення сум грошових зобов'язань за платежами: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та податок на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) було здійснено відповідачем неправомірно, що свідчить про протиправність та необґрунтованість прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2015 року № 0002262206, № 0002272206, у зв'язку із чим вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого, вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і на підставі п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ ДНА» повністю задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 48 494,48 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 122, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ ДНА» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 11 березня 2015 року № № 0002262206, 0002272206.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖІТАЛ ДНА» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 48 494,48 грн. (сорок вісім тисяч чотириста дев'яносто чотири гривні 48 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко