Постанова

від 22.07.2016 по справі 826/24657/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 липня 2016 року 14 год. 50 хв. № 826/24657/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стікс-Оіл" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стікс-Оіл" (далі - позивач, ТОВ "Стікс-Оіл", товариство) до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 червня 2015 року №0004132213 і №0004142213 (далі - оскаржувані рішення) .

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам. Зокрема, позивач зазначив, що контролюючий орган безпідставно не врахував обставини вилучення працівником Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України (далі - ГУБКОЗ СБУ) у позивача всіх оригіналів договорів та первинної документації по взаємовідносинам з ТОВ "Українська компанія "Модус".

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході нового судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із письмовими доказами на їх обґрунтування.

У відповідному судовому засіданні представники сторін заявили письмове клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

У подальшому, відповідною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання, поданого через канцелярію суду представником позивача про витребування з ГУБКОЗ СБ України фінансово-господарських документів ТОВ "Стікс-Оіл" по взаємовідносинам з ТОВ "Українська компанія "Модус".

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 28 квітня 2015 року по 14 травня 2015 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 21 травня 2015 року складено акт №218/26-59-22-12/32854638 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ "Українська компанія "Модус" (код ЄДРПОУ 38161150) за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року (далі - акт перевірки) , згідно з висновками якого, позивачем в порушення вимог:

- норм п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 4658015,00 грн.;

- норм п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України занижено податок на прибуток підприємства за 2012 - 2013 роки на загальну суму 4501744,00 грн.

На підставі цього акта перевірки відповідачем 08 червня 2015 року прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- за №0004132213, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 4658015,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1164503,75 грн. за штрафами (фінансовими) санкціями;

- за №0004142213, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4501774,00 грн. за основним платежем та у розмірі 1125443,50 грн. за штрафами (фінансовими) санкціями

За результатами проведення процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 ПК України, вказані податкові повідомлення-рішення від 08 червня 2015 року залишені без змін згідно рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 23 липня 2015 року №11247/10/26-15-10-05-35 та Державної фіскальної служби України від 29 вересня 2015 року №20611/6/99-99-10-01-04-25.

Позивач, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення незаконними, звернувся до суду із позовом у якому просив визнати протиправними та скасувати рішення від 08 червня 2015 року №0004132213 і №0004142213 повністю.

Суд не погоджується із доводами позивача щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів, а також аналізу наступних норм та обставин.

Так, у ході розгляду справи судом з'ясовано, що висновок ДПІ у Шевченківському районі про завищення ТОВ "Стікс-Оіл" показників витрат (на 23290073,00 грн.) і податкового кредиту із ПДВ (на 4658015,00 грн.) за перевіряємий період. ґрунтується на факті відсутності у позивача договорів та первинних документів по господарських операціях з контрагентом-постачальником ТОВ "Українська компанія "Модус" та наявною у ДПІ податковою інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Українська компанія "Модус" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період серпень 2012 року - грудень 2013 року (а саме акта Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №585/20-33-22-03-07/38161150 від 28 серпня 2014 року).

Зокрема, перевіркою встановлено, що ТОВ "Стікс-Оіл" надало пояснення, яким повідомило, що всі договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти отримані, акти виконаних робіт, довіреності отримані, рахунки-фактури з вищезазначеним контрагентом були вилучені співробітником ГУБКОЗ СБУ Кужілем А.В. 19 лютого 2014 року згідно наданого до перевірки акта прийому-передачі фінансово-господарських та бухгалтерських документів від 19 лютого 2014 року у відповідь на запит від 16 лютого 2014 року №14/1/4-463 нт. Проаналізувавши надані документи (в тому числі банківські виписки за період з 27 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року) та пояснення надані керівником товариства, відповідач дійшов висновку про відсутність у платника податків правових підстав для надання працівнику СБУ оригіналів фінансово-господарських та бухгалтерських документів по взаємовідносинах з ТОВ "КП 2011" (код ЄДРПОУ 37874397), ТОВ "Металл Лайт Групп" (код ЄДРПОУ 37363873), ТОВ "Українська компанія "Модус" (код ЄДРПОУ 38161150), ТОВ "Улисс Н" (код ЄДРПОУ 37876462), ТОВ "Віватімпорт" (код ЄДРПОУ 38490763), ТОВ "Компанія інвест ЛТД" (код ЄДРПОУ 38750789), ТОВ "Київське будівельне управління №39" (код ЄДРПОУ 35317275), КП Білоцерківської міської ради "Білоцерківтепломережа" (код ЄДРПОУ 04654336), ТОВ "Рівнетеплоенергоресурс" (код ЄДРПОУ 36598008), ТОВ "Паливна компанія Біоресурс" (код ЄДРПОУ 37488030), ТОВ "Облтеплокомуненерго" (код ЄДРПОУ 03357671), ТОВ "Білоцерківтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 38793969) в період з 01 січня 2011 року по 19 лютого 2014 року згідно з актом прийому-передачі від 19 лютого 2014 року. Працівник відповідача звернув увагу на те, що згідно тексту акта прийому-передачі фінансово-господарських та бухгалтерських документів, Жилковському Р.Г. був наданий запит від 16 лютого 2014 року №14/1/4-463 (тобто, датований вихідним днем - неділею), а сам акт було складено та підписано 19 лютого 2014 року, що відповідно не виключало у посадових осіб ТОВ "Стікс-Оіл" можливість зробити копії з відповідної первинної документації. Також процесуальні норми Кримінального процесуального кодексу не зобов'язували товариство надавати у відповідь на запит слідчого саме оригінали первинних документів.

З урахуванням наведеного та висновків акта №585/20-33-22-03-07/38161150 від 28 серпня 2014 року про відсутність у ТОВ "Українська компанія "Модус" необхідних умов для здійснення господарської діяльності та фактичних товарних операцій в силу відсутності необхідних основних засобів і трудових ресурсів, відсутності документального підтвердження вчинення тих чи інших господарських операцій, відповідач дійшов висновку про здійснення контрагентом позивача діяльності спрямованої на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової виголи ТОВ "Стікс-Оіл".

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі ст.ст. 2, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996 - ХІV) , цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, ст. 135 ПК України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п. 198.1 - 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, законодавцем визначено підставу виникнення у платника податку права на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених нормами чинного законодавства, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником ПДВ.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Згідно зі ст. 1, ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 9 Закону №996 - ХІV ) , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як пояснив представник позивача, впродовж 2012 - 2013 років ТОВ "Стікс-Оіл" мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Українська компанія "Модус", предметом яких було придбання позивачем у останнього товарів (обладнання) та робіт. Результати за наслідками таких господарських операцій буди відображені у податковій звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток за відповідні звітні періоди.

19 лютого 2014 року на підставі запиту ГУБКОЗ СБУ від 16 лютого 2014 року співробітником цього Головного управління Кужіль А.В. були вилучені оригінали документів фінансово-господарської діяльності ТОВ "Стікс-Оіл" (в тому числі по операціях з ТОВ "Українська компанія "Модус"), про що був складений акт приймання-передачі фінансово-господарської та бухгалтерської документації від 19 лютого 2014 року (далі - акт приймання-передачі документації від 19 лютого 2014 року) .

Копія цього акта приймання-передачі документації від 19 лютого 2014 року надавалася відповідачу під час проведення перевірки.

Згідно тексту рішення ДФС України від 29 вересня 2015 року №20611/6/99-99-10-01-04-25, ході проведення перевірки контролюючим органом направлено запит від 21 травня 2015 року №6766/9/26-59-22-02 до СБУ щодо забезпечення доступу до вказаних документів платника податків. У відповідь СБУ своїм листом від 28 травня 2015 року №3/3-2686 повідомило, ДПІ що первинна документація ТОВ "Стікс-Оіл" не вилучалася, а за результатами службового розслідування було встановлено, що акт прийому-передачі документації від імені СБУ є підробленим. На підставі матеріалів зазначеного службового розслідування прокуратурою міста Києва до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження від 22 жовтня 2014 року №420141000001229 за фактом підроблення документів СБУ про вилучення фінансово-господарської та бухгалтерської документації ТОВ "Стікс-Оіл" і використання цих підроблених документів службовими особами зазначеного підприємства.

На підтвердження обставин вилучення оригіналів всієї первинної документації по операціях з ТОВ "Українська компанія "Модус" за перевіряємий період позивач надав суду копію акта приймання-передачі документації від 19 лютого 2014 року, копію запиту Військової прокуратури Київського гарнізону Центрального регіону України від 15 червня 2015 року №6-3194, адресованого позивачу, та відповіді товариства (лист від 03 липня 2015 року №03/07/2015-2, копію листа Головної інспекції Служби безпеки України від 31 липня 2014 року №3/3-3291 щодо виклику посадових осіб ТОВ "Стікс-Оіл" до Центрального управління для проведення опитування.

Відповідно до абз. 1 і 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до ч.ч. 3, 5 ст. 9 Закону №996-ХІV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Як встановлено п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності..

Аналогічно ч. 3 ст. 8 Закон №996-ХІV визначає, що відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Обсяг обов'язків платника податків при втраті, пошкодженні або знищенні первинних документів, та наслідки їх (обов'язків) невиконання визначений положеннями п.п. 44.5 - 44.7 ст. 44 ПК України.

Зокрема, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

За нормами п. 44.7 ст. 44 цього Кодексу в разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на новий строк.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Вказані вище загальні норми містяться також і в спеціальних статтях ПК України, що визначають порядок нарахування та сплати податку на прибуток та податок на додану вартість.

Відповідно до ст. 139 цього Кодексу (в редакції, що діяла до 01 січня 2015 року) не включаються до складу витрат в тому числі витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Крім того, згідно пп. 6.9 і 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88) (в чинній редакції) , вилучення первинних документів, облікових регістрів, фінансової звітності у підприємств, установ здійснюється відповідно до законодавства.

У разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України (суми, що не відносяться до податкового кредиту при сплаті податку на додану вартість), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних правових норм слідує, що у випадку ненадання платником податків документів первинного бухгалтерського обліку через 90 днів після направлення відповідного повідомлення, незалежно від причин такого ненадання (окрім вичерпних випадків, встановлених п. 44.7. ст. 44 ПК України) вважається, що такі документи у платника податків відсутні, а, отже, відсутні і правові підстави для визначення, за даних обставин, витрат та віднесення відповідних грошових сум до податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що про обставини відсутності первинних документів у зв'язку з їх вилученням позивач повідомив відповідача 23 квітня 2015 року своїм листом від 17 квітня 2015 року №17/04/2015-2, у відповідь на запит контролюючого органу від 30 березня 2014 року №11197/10/26-59-22-13. в якості підстав для вилучення первинної документації товариство посилалося на факт отримання запиту СБУ від 16 лютого 2014 року.

В ході розгляду справи судом позивач оригінал та/або належним чином засвідчену копію вказаного запиту СБУ від 16 лютого 2014 року суду не пред'явив та про причини відсутності такого документу суду не повідомив.

У відповідності до норм ст. 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" при здійсненні заходів боротьби з організованою злочинністю спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України надаються повноваження, зокрема, на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю одержувати від установ, підприємств, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб. Документи та інформація повинні бути подані негайно, а якщо це неможливо - не пізніш як протягом 10 діб.

При цьому, згідно ч. 5 цього ж Закону, вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських документів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Так, відповідно до норм ст.ст. 159, 186 Кримінального процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент оформлення акта прийому-передачі документації від 19 лютого 2014 року) , тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол.

За результатами дослідження матеріалів справи встановив відсутність відповідного документу, що підтверджує виникнення у працівника СБУ правових обставин для отримання від позивача оригіналів первинних документів, також пояснення про причини запитування СБУ таких документів у ТОВ "Стікс-Оіл" позивач суду не повідомив.

Оцінюючи зміст наявної у матеріалах справи копії акта прийому-передачі документації від 19 лютого 2014 року, суд приходить до висновку про відсутність в такому акті детального переліку переданих документів в розрізі по контрагентах.

Документальних доказів проведення інвентаризації зниклих первинних документів за результатами отримання інформації про порушення кримінального провадження №4201410000001229 за фактом підробки документів СБУ про вилучення документації ТОВ "Стікс-Оіл", та відновлення таких документів в порядку визначеному чинним законодавством, позивач до суду не подав.

Під час судового розгляду даної справи позивачем в якості підтвердження фактичності здійснення спірних господарських операцій з ТОВ "Українська компанія "Модус" були надані звіт про фактичні результати виконання узгоджених процедур з додатками, складений ТОВ Аудиторською фірмою "НХД-Аудит" на виконання договору №292 від 02 листопада 2015 року з ТОВ "Стікс-Оіл".

Зі змісту цього звіту вбачається, що за результатами наданих до перевірки документів (а саме: установчих документів, наказу про облікову політику у 2012-2013 роки; роздруківок електронних копій договорів, укладених між ТОВ "Стікс-Оіл" і ТОВ "Українська компанія "Модус" за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року; електронних копії видаткових накладних, актів приймання-здачі виконаних робіт, на підтвердження отримання ТОВ "Стікс-Оіл" обладнання та робіт від ТОВ "Українська компанія "Модус" за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року; видаткових накладних, актів приймання-здачі виконаних робіт, на підтвердження реалізації обладнання та робіт, придбаних у ТОВ "Українська компанія "Модус" за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року; виписок по рахунках в установах банку ТОВ "Стікс-Оіл" за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року; регістрів бухгалтерського обліку, декларацій з податку на прибуток за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року; акт перевірки від 21 травня 2015 року №218/26-59-22-12/32854638) аудиторська фірма за результатами аналізу окремих господарський операцій, роздрукованих з електронних носіїв деяких примірників договорів та інших первинних документів без підписів контрагента (актів звірення розрахунків, прибуткових накладних, роздруківок з електронних таблиць з відомостями про видані довіреності, - що не відповідають визначеній Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99, формі журналу обліку довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей) первинних документ по взаємовідносинам позивача з комунальним підприємством Білоцерківської міської ради "Білоцерквітепломережа" та ТОВ "Рівнетеплоенерго", банківських виписок, витягів з реєстрів виданих та отриманих податкових накладних дійшла висновку про достатнє документальне відображення в обліку позивача операцій з ТОВ "Українська компанія "Модус" та визначила розмір витрат, що були враховані позивачем при визначені об'єкту оподаткування податком на прибуток, по операціях з ТОВ "Українська компанія "Модус".

Оцінивши вказаний звіт суд дійшов висновку, що останній не містить достовірної інформації про реальність та фактичний обсяг вчинених господарських операцій між позивачем і ТОВ "Українська компанія "Модус", та належне документування та розмір витрат позивача по спірних операціях за перевіряємий період, оскільки висновки такого звіту ґрунтується на документах (електронні роздруківки первинних документів і договорів), що в порядку встановленому ст. 44 ПК України контролюючому органу не надавалися, та на посиланнях загального характеру про дослідження даних регістрів бухгалтерського обліку. Оборотно-сальдові відомості та картки відповідних рахунків бухгалтерського обліку, сформовані ТОВ "Стікс-Оіл" за результатами систематизації даних з первинних документів за наслідками надходження та вибуття активів (товарно-матеріальних цінностей), збільшення/зменшення кредиторської заборгованості позивача в розрізі кожної окремої господарської операції до матеріалів звіту не додані, та як вбачається зі тексту акт №218/26-59-22-12/32854638 від 21 травня 2015 року, предметом перевірки також не були.

Отже враховуючи встановлені судом обставини про відсутність документального підтвердження виникнення у позивача правових підстав для передачі правоохоронному органу оригіналів первинної документації за результатами господарської діяльності, документальних доказів фактичного надання працівнику СБУ оригіналів первинних документів безпосередньо по спірних господарських операціях, не підтвердження факту руху активів та виникнення змін у зобов'язаннях і капіталі позивача у зв'язку з вчиненням спірних господарських операцій, суд приходить до висновку про відсутність у позивача під час проведення перевірки, складання акта та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень первинних документів, що підтверджують правомірність формування задекларованих витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно суд вважає обґрунтованими твердження відповідача про порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 і п. 201.10 ст. 201 ПК України, що призвело до завищення задекларованих позивачем показників витрат і податкового кредиту з ПДВ за звітний періоди 2012 - 2013 років по операціях з ТОВ "Українська компанія "Модус".

При цьому, суд вважає, що посилання позивача на постанову слідчого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 18 квітня 2016 року про закриття кримінального провадження №32015100100000129, порушеного відносно посадових осіб ТОВ "Стікс-Оіл" за фактом вчинення кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, не спростовують факту вчиненого позивачем податкового правопорушення. Оскільки суб'єктивні висновки слідчого про відсутність в діях посадових осіб товариства вини при формуванні витрат і податкового кредиту з метою ухилення від сплати податків по спірних операціях ґрунтується виключно на висновках звіту ТОВ Аудиторської фірми "НХД-Аудит", оцінка якому була надана судом вище по тексту судового рішення, та протоколі допиту директора ТОВ "Стікс-Оіл" Жилковського Р.Г.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає, що висновки відповідача, які містяться в акті перевірки, є правильними, отже, оскаржувані рішення є такими, що складені правомірно, а тому не підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стікс-Оіл" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Стікс-Оіл".

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин