Ухвала

від 20.04.2010 по справі 2а-21730/09/1270

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

доповідач 1 інстанції - ОСОБА_1

суддя-доповідач - ОСОБА_2

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 року справа №2а-21730/09/1270

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2009 року позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання недійсним запису про державну реєстрацію, припинення юридичної особи, визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився позивач по справі та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню з наступним задоволенням позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції правильно встановив правовідносини між сторонами по справі, застосував відповідні норми матеріального та процесуального права та виходив з наступного.

Приватне підприємство «ЛФ»Актів-Груп» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 18 лютого 2008 року за адресою м. Луганськ, Смирнова, 88. засновником підприємства є ОСОБА_3. Відповідач знаходиться на податковому обліку з 19.06.2008 року, про що свідчить довідка позивача .

Зі змісту ст. 65 Господарського кодексу України випливає, що власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства, який діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами тощо, у межах та порядку, визначених установчими |документами.

В силу ч. 1 ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Відповідно до ч.3 ст. 5 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, а держава здійснює контроль та нагляд за господарською діяльністю у сфері податкових відносин - за додержанням вимог податкової дисципліни.

Посилання позивача, на існування факту того, що від імені засновника та директора цього підприємства діють невідомі особи, а не особисто засновник підприємства, що є свідченням факту створення юридичної особи під впливом обману, що підтверджується свідченнями засновника та директора підприємства, суд визнає такими, що не є належним доказом факту фіктивного підприємництва та умисного ухилення від сплати податків, оскільки ухилення віл сплати податків є кримінальним злочином, а за приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Податковим органом не надано обвинувального вироку за вказаними вище злочинами, що набрав законної сили, щодо особи, яка здійснювала управління підприємством, в тому числі і у фінансово-господарській діяльності.

Інших підстав для визнання недійсним запису про державну реєстрацію відповідача позивачем не зазначено, як не зазначено й порушень, допущених з боку державного реєстратора.

Матеріали справи свідчать про дотримання процедури засвідчення факту створення юридичної особи відповідача, визначеної законом. Будь-яких доказів ухилення від сплати податків відповідачем, не доведено, як не доведено і фактів настання протиправних наслідків.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, передбачені ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців». Такими підставами є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження юридичною особою діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом: невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону: неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Порядок внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, встановлений ч. 7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно якої юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору реєстраційну карту встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу. Якщо реєстраційна карта про підтвердження відомостей про юридичну особу не була надана юридичною особою в установлений цією частиною строк, державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для юридичної особи для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу. У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку

про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою

протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної карій про

підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести

Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням

або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

;

Відповідно до п.7 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.03 року юридична особа щорічно, починаючи з наступного року з дати її державної реєстрації, протягом одного місяця зобов'язана подати або надіслати рекомендованим листом державному реєстратору реєстраційну картку встановленого зразка про підтвердження відомостей про юридичну особу.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач зареєстрований за адресою м. Луганськ, вулиця

Смирнова, 88. До Єдиного Державного реєстру запису про відсутність юридичної особи за

вказаною адресою внесено не було.

П. 2 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251 «Про систему оподаткування», із змінами

та доповненнями, встановлено обов'язок платника податків і зборів (обов'язкових платежів)

подавати до державних податкових органів та інших органів, відповідно до законодавства

України, декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості. пов'язані з

обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів)

Факт неподання фінансової звітності не доводився позивачем в судовому засіданні.

Крім того, не встановлено будь-яких невідповідностей статуту вимогам ст. 57 Господарського кодексу України., провадження юридичною особою діяльності, що суперечив установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідності мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи, тобто відсутні підстави для скасування або зміни судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Ухвала за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом 1 місяця з дня складення у повному обсязі.

У повному обсязі ухвала складена 23 квітня 2010 року.

Головуючий

Судді