Ухвала

від 11.08.2016 по справі 826/18831/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18831/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

11 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Межевича М.В.;

за участю секретаря: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ТЕХНОІЗОЛ» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «ТЕХНОІЗОЛ» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 28 квітня 2015 року №0002642204, №0002652204, прийнятих Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач Державна податкова інспекція в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Приватне підприємство «ТЕХНОІЗОЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи 31521061) перереєстровано Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.01.2007 за № 10691200000020008. Вказане товариство розташоване за адресою: 04211, м. Київ, Лайоша Гавро, буд. 2-А, кв. 201.

ПП «ТЕХНОІЗОЛ» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 03.07.2001 за № 2997, на дату підписання акту перевірки перебувало на обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200006649 від 18.10.2011 ПП «ТЕХНОІЗОЛ» є платником податку на додану вартість з 18.10.2011 (індивідуальний податковий номер 315210626541).

В період з 16.03.2015 по 20.03.2015 ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (у період з 23.03.2015 по 27.03.2015 проводилось оформлення матеріалів перевірки) проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «ТЕХНОІЗОЛ», код за ЄДРПОУ 31521061 з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2014 по 31.10.2014, за результатами якої складено Акт № 274/26-54-22-04-07/31521061 від 27.03.2015 (далі - Акт № 274/26-54-22-04-07/31521061).

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення наступних вимог:

- п. 138.2 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI із змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, всього у сумі 162 000,00 грн., в тому числі за 2014 рік по зазначеним в акті взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМСХІД», код за ЄДРПОУ 39136958 у сумі 132 000,00 грн. та з ФОП ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1 у сумі 30 000,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI із змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, ряд. 19 декларації, всього у загальній сумі 180 000,00 грн., в тому числі за жовтень 2014 року у сумі 180 000,00 грн.

28 квітня 2015 року ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 274/26-54-22-04-07/31521061, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002642204, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу II, п. 86.8 ст. 86 глави 8 розділу II та відповідно до абз. другого п. 123.1 ст. 123 глави 11 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог п. 138.2 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI із змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами та доповненнями, збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств у розмірі 243 000,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 162 000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 81 000,00 грн.

28 квітня 2015 року ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 274/26-54-22-04-07/31521061, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0002652204, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, п. 58.1 ст. 58 глави 4 розділу II, п. 86.8 ст. 86 глави 8 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями за порушення вимог п. 198.1, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за № 2755-VI із змінами та доповненнями, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV, із змінами та доповненнями, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 180 000,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Головного управління ДФС у м. Києві, яке своїм рішенням від 01.07.2015 року № 10175/10/26-15-10-08-16 його скаргу залишило без задоволення, податкові повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.04.2015 року № 0002642204, № 0002652204 - без змін.

Незгода з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України , господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами пп. 139.1.9. п.139.1. ст.139 Податкового кодексу України встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп.а п. 198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України , не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Системний аналіз викладених законодавчих норм свідчить про те, що не належать до складу валових витрат лише витрати підприємства не підтверджені відповідними первинними документами, аналогічно, і до податкового кредиту не відносяться суми сплаченого податку у складі ціни з придбані товар (роботи, послуги) не підтверджені податковими накладними, складеними у відповідності до вимог законодавства.

Колегією суддів встановлено, що 01 червня 2014 року між «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» (Замовник) та Приватним підприємством «ТЕХНОІЗОЛ» (Виконавець) був укладений Договір № KHR/S/27-06/14, по умовам якого, для забезпечення виробничих потреб Замовника, Виконавець бере на себе зобов'язання надати на свій ризик послуги по виконанні робіт по влаштуванні шумозахисних екранів та інших будівельно-монтажних робіт, а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги (пп. 1.1 ст. 1 Договору № KHR/S/27-06/14).

На виконання умов вказаного вище контракту (Договору № KHR/S/27-06/14), Виконавцем (позивачем) було залучено субпідрядника - ТОВ «ПРОМСХІД».

01 вересня 2014 року між ПП «ТЕХНОІЗОЛ» (Замовник) та ТОВ «ПРОМСХІД» (Виконавець) був укладений Договір на будівельні роботи №101, по умовам якого Виконавець зобов'язується на свій ризик відповідно до завдань Замовника, з використанням власних засобів здійснювати комплекси робіт з будівництва, монтажу та ремонту на об'єктах Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити вказані роботи (п.1.1 ст.1 Договору № 101).

В підтвердження реальності виконання робіт Виконавцем, позивачем надано суду Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2015 року від 27.02.2015 року № 116_1_2-1_ПД_КБ2в на суму виконаних робіт в розмірі - 4 880 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 813 333,35 грн. та податкові накладні: № 139 від 19.12.2014 року, № 81 від 27.10.2014 року, № 159 від 22.12.2014 року, № 162 від 17.11.2014 року, № 176 від 18.11.2014 року, № 221 від 24.11.2014 року, № 234 від 25.11.2014 року, № 176 від 25.12.2014 року, виписані субпідрядником, на аналогічні суми.

В підтвердження залучення позивачем субпідрядника - ТОВ «ПРОМСХІД» для виконання будівельно-монтажних робіт (монтаж зовнішнього освітлення) на виконання ПП «ТЕХНОІЗОЛ» умов Договору № KHR/S/27-06/14 з Замовником позивача - «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.» в особі Представництва «Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.», позивачем надано суду Акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2015 року № 6.

Встановлено, що в жовтні 2014 року позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОМСХІД» було здійснено передплату для виконання робіт.

Грошові кошти в розмірі 880 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 146 666,67 грн., відповідно до виписки з банківського рахунку № 26007010044540.980, банк АТ «Укрексімбанк», МФО 322313, ПП «ТЕХНОІЗОЛ» перерахувало 27.10.2014 року на банківський рахунок ТОВ «ПРОМСХІД», код за ЄДРПОУ 39136958 з призначенням платежу - оплата за виконані роботи згідно Договору № 101 від 01.09.2014 року.

Приватне підприємство «ТЕХНОІЗОЛ» в жовтні 2014 року віднесено до податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 146 666,67 грн. по податковій накладній від 27.10.2014 року № 81, отриманій від ТОВ «ПРОМСХІД».

Враховуючи, що позивачем до перевірки не надано документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМСХІД», а саме: завдань на виконання робіт, узгоджених кошторисів на виконання робіт, актів виконаних робіт (умови договору - роботи оплачені), оборотно-сальдових відомостей та карток по бухгалтерським рахункам 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 644 «Податковий кредит», та по рахункам на яких обліковуються витрати діяльності; не надано документального підтвердження обґрунтування необхідності в отриманні вказаних послуг та робіт та підтвердження того, що отримання вказаних послуг збільшило доходи підприємства та їх отримання було пов'язано з використанням їх у власній господарській діяльності (підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці), а також, встановлення кількості працюючих на ТОВ «ПРОМСХІД» відповідно до даних податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку (форма № 1-ДФ) за IV квартал 2014 року - 4 особи, податковим органом зроблено висновок про відсутність реального факту здійснення господарських операцій ТОВ «ПРОМСХІД» з ПП «ТЕХНОІЗОЛ».

Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, будівельно-монтажні роботи субпідрядником - ТОВ «ПРОМСХІД» в жовтні 2014 року не виконувалися; актів виконаних робіт по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМСХІД» за жовтень 2014 року позивачем на надавалось. Отже, позивачем в жовтні 2014 року прибутку за результатами вище зазначених робіт отримано не було, а було здійснено передплату для виконання робіт.

Згідно матеріалів справи, 17.10.2014 року між ПП «ТЕХНОІЗОЛ» (Покупець) та ФОП ОСОБА_4 (Продавець) був укладений Договір № 55, по умовам якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця продукцію з натурального каменю (Товар), а Покупець зобов'язується здійснити оплату та прийняти Товар на умовах даного Договору (п. 1.1 ст. 1 Договору № 55).

В підтвердження реальності поставки Товару Продавцем, позивачем надано суду податкову накладну № 14 від 17.10.2014 року виписану ФОП ОСОБА_4 на суму 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн.

Суму податку на додану вартість в розмірі 33 333,33 грн. по вказаній вище податковій накладній позивач відніс в жовтні 2014 року до складу податкового кредиту.

Грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн., відповідно до виписки з банківського рахунку № 26007010044540.980, банк АТ «Укрексімбанк», МФО 322313, ПП «ТЕХНОІЗОЛ» перерахувало 17.10.2014 року на банківський рахунок ФОП ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1 з призначенням платежу - оплата за плити згідно рахунку № 168 від 17.10.2014 року.

Матеріалами перевірки зафіксовано, що придбані у ФОП ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1 плити були реалізовані ПП «ТЕХНОІЗОЛ» у 2014 році в складі виконаних будівельно-монтажних робіт на одному з об'єктів замовників, таким чином вартість їх придбання була віднесена до складу собівартості реалізованих будівельно-монтажних робіт.

Враховуючи, що позивачем до перевірки не надано документального підтвердження по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4, а саме: специфікацій (рахунків-фактур), накладних на товар, оборотно-сальдових відомостей та карток по бухгалтерським рахункам 28 «Товари», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 644 «Податковий кредит», та по рахункам на яких обліковуються витрати діяльності; не надано документального підтвердження обґрунтування необхідності в придбанні вказаних товарів, їх транспортування, зберігання, та підтвердження того, що отримання вказаних товарів збільшило доходи підприємства та їх отримання було пов'язано з використанням їх у власній господарській діяльності (підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці), а також, встановлення того, що плити розміром 600х600х20 кількістю 64,840751 кв.м., як зазначено в податковій накладній від 17.10.2014 року № 14, ФОП ОСОБА_4 не імпортував, контролюючим органом зроблено висновок про відсутність реального факту здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_4 з ПП «ТЕХНОІЗОЛ».

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн., відповідно до виписки з банківського рахунку № 26007010044540.980, банк АТ «Укрексімбанк», МФО 322313, ПП «ТЕХНОІЗОЛ» перерахувало 17.10.2014 року на банківський рахунок ФОП ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1 з призначенням платежу - оплата за плити згідно рахунку № 168 від 17.10.2014 року, втім самі плити, відповідно до умов Договору № 55, ФОП ОСОБА_4 позивачу поставлено не було.

Вище вказані плити були замовлені ФОП ОСОБА_4 за кордоном.

Згідно митної декларації ІМ 40 ДЕ 101050000/2015/001183, плитка полірована, окантована, з мармуру Ming, зеленого кольору, розмірами мм: 600х600х20, була отримана ФОП ОСОБА_4 01.04.2015 року (країна відправлення - Китай) на Житомирській митниці за адресою: Житомирська область, місто Бердичів, провулок Березневий, 43.

Отже, замовлені у ФОП ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1 плити не могли бути реалізовані позивачем у 2014 році в складі виконаних будівельно-монтажних робіт на одному з об'єктів замовників, та вартість їх придбання не могла бути віднесена до складу собівартості реалізованих будівельно-монтажних робіт на одному із об'єктів замовника, в зв'язку з їх відсутністю.

Таким чином, встановлення відповідачем заниження податку на прибуток, всього в загальній сумі 162 000,00 грн., в т.ч. за 2014 рік по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМСХІД», код за ЄДРПОУ 39136958 у сумі 132 000,00 грн. та з ФОП ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1 у сумі 30 000,00 грн. та встановлення завищення податкового кредиту на загальну суму 180 000,00 грн., в т.ч. по ТОВ «ПРОМСХІД», код за ЄДРПОУ 39136958 у сумі 146 666,67 грн. та по ФОП ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1 у сумі 33 333,33 грн. та відповідно завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, ряд. 19 декларації, всього в загальній сумі 180 000,00 грн., в т.ч. за жовтень 2014 року у сумі 180 000,00 грн., не знайшли свого підтвердження.

Аналізуючи обставини справи, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 180 000,00 грн. та збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток підприємств у розмірі 162 000,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 81 000,00 грн., що в сумі складає 243 000,00 грн. було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкові повідомлення-рішення від 28 квітня 2015 року відповідно № № 0002652204, 0002642204 підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Крім того, колегія суддів не бере до уваги доводи, вказані в апеляційній скарзі, оскільки вони ґрунтуються на припущених апелянта.

Доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції апелянтом не надано.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 23 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 11 серпня 2016 року).

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Межевич М.В.

Бужак Н.П.