Ухвала

від 09.08.2016 по справі 712/426/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 712/426/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Троян Т.Є. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

09 серпня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Служби у справах дітей Черкаської міської ради на постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 31 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Черкаської міської ради, треті особи: Черкаська міська рада, Департамент гуманітарної політики Черкаської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення невиплаченої заробітної плати,-

в с т а н о в и в:

Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 31 травня 2016 року (з урахуванням ухвали Соснівського районного суду м.Черкаси від 06 червня 2016 про виправлення описки) позов ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Черкаської міської ради, треті особи: Черкаська міська рада, Департамент гуманітарної політики Черкаської міської ради про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та стягнення невиплаченої заробітної плати задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Служби у справах дітей Черкаської міської ради щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати ОСОБА_2, стягнуто зі Служби у справах дітей Черкаської міської ради на користь ОСОБА_2 невиплачену індексацію заробітної плати за період з 16 листопада 2011 року по 31 грудня 2015 року в сумі 16146,70 грн., зобов'язано Службу у справах дітей Черкаської міської ради здійснити перерахунок відпускних, матеріальної допомоги та лікарняних за період з 16 листопада 2011 року по 31 грудня 2015 року та виплатити недоплачені кошти. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 Апеляційна скарга обґрунтована тим, що остаточне вирішення справи №712/1744/15-а судом касаційної інстанції буде мати значення для даної справи. Крім того, позивача було саме звільнено з займаної посади у зв'язку з переведенням, а премія та надбавка носять постійний характер, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника Черкаської міської ради, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням міського голови м.Черкаси від 15 листопада 2011 року №582-р (к) ОСОБА_2 призначено на посаду головного спеціаліста відділу у справах дітей Придніпровсього району служби у справах дітей Черкаської міської ради, як таку, що зарахована до кадрового резерву шляхом переведення із служби у справах дітей виконавчого комітету Придніпровської районної ради м.Черкаси.

Наказом Служби у справах дітей Черкаської міської ради від 27 грудня 2011 року №23/30-01-21 «Про визначення базового місяця для нарахування індексації працівникам служби» базовим місяцем для проведення індексації заробітної плати встановлено листопад 2011 року.

За наслідками судового оскарження вказаного наказу постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 20 травня 2015 року у справі №712/1744/15-а за позовом ОСОБА_4 до Служби у справах дітей Черкаської міської ради, Черкаської міської ради, Виконавчого комітету Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії адміністративний позов задоволено частково, визнано дії начальника служби у справах дітей Черкаської міської ради щодо видання наказу від 27 грудня 2011 року №23/30-01-21 «Про визначення базового місяця для нарахування індексації працівникам служби» неправомірними, скасовано наказ начальника служби у справах дітей Черкаської міської ради від 27 грудня 2011 року №23/30-01-21 «Про визначення базового місяця для нарахування індексації працівникам служби», зобов'язано службу у справах дітей Черкаської міської ради здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_4 за період з листопада 2011 року по травень 2015 року, виходячи з базового місяця для нарахування індексації працівникам служби - лютий 2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

За наслідками апеляційного та касаційного оскарження, ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року та Вищого адміністративного суду від 12 липня 2016 року, скарги Служби у справах дітей Черкаської міської ради залишені без задоволення, а постанова Соснівського районного суду м.Черкаси від 20 травня 2015 року у справі №712/1744/15-а залишена без змін, отже остання набрала законної сили 21 липня 2015 року у відповідності до вимог ст.254 КАС України.

Згідно з порівняльною відомістю розрахунку заробітної плати головного спеціаліста служби у справах дітей ОСОБА_2 за жовтень-листопад 2011 року заробітна плата позивача підвищилась за рахунок збільшення надбавки та премії, при цьому сума підвищення склала 400,35 грн., порівняно з жовтнем 2011 року, в якому була нарахована індексація в розмірі 375,29 грн.

З наявних в матеріалах справи довідок про доходи за 2014-2015 рік вбачається, що у період з 01 серпня 2014 року по 31 грудня 2015 року позивачу була нарахована індексація у загальній сумі 6044,05 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем з індексації грошових доходів позивача за період з 11 листопада 2011 року по 31 грудня 2015 року складає 16146,70 грн., у зв'язку з чим є обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача стосовно нарахування та виплати позивачу індексації заробітної плати та щодо перерахунку відпускних, матеріальної допомоги та лікарняних за спірний період та виплати недоплачених коштів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», який визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору. У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року №9 роз'яснено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не дав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався працівник переважним правом на залишенні на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства і інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (ч.3 ст.36 КЗпП).

З матеріалів справи вбачається, що позивач була звільнена з посади за п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України у зв'язку з переведенням на посаду головного спеціаліста відділу служби у справах дітей Черкаської міської ради.

Відповідно до п.1 рішення 3-ї сесії Черкаської міської ради від 11 серпня 2011 року №3-3 «Про припинення районних у місті Черкаси рад та їх виконавчих органів» та рішенням Черкаської міської ради від 08 вересня 2011 року №3-126 «Про внесення змін в рішення Черкаської міської ради від 11 серпня 2011 року №3-3, від 11 серпня 2011 року №3-4, від 08 вересня 2011 року №3-115» припинено юридичну особу Придніпровську районну раду м.Черкаси та її виконавчі органи.

Пунктом 1.3 рішення Черкаської міської ради №3-126 від 08 вересня 2011 року припинено шляхом приєднання до служби у справах дітей Черкаської міської ради службу у справах дітей виконавчого комітету Придніпровської районної ради м.Черкаси. Визначено службу у справах дітей Черкаської міської ради правонаступником служби у справах дітей виконавчого комітету Придніпровської районної ради м.Черкаси.

Згідно п.5.1 вищевказаного рішення затверджено Положення про Службу у справах дітей Черкаської міської ради в новій редакції.

Таким чином, служба у справах дітей в цілому була реорганізована, а позивач не звільнялась з роботи, а була переведена на роботу у службу у справах дітей Черкаської міської ради та не може вважатися звільненою з одного підприємства та працевлаштованою на інше, та не є новопризначеним працівником, а тому відповідні посилання апелянта є безпідставними.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, який дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів та послуг. Індексація грошових доходів громадян, по суті, є державною гарантією, що компенсує підвищення індексу споживчих цін.

Згідно ст.2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

З метою реалізації наведеного Закону Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 17 липня 2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», яким визначено механізм проведення індексації.

Відповідно до п.1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення індексацію зобов'язані проводити всі роботодавці, у тому числі фізичні особи-підприємці, які використовують працю найманих працівників.

Згідно п.1-1 вказаного Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Нормами п.2 Порядку передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Відповідно до п.4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Пунктом 5 даного Порядку встановлено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

Статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» також передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.

З матеріалів справи вбачається, що сума індексації заробітної плати за період з 11 листопада 2011 року по 31 грудня 2015 року, яка мала бути нарахована ОСОБА_2, складає 22190,75 грн. та з урахуванням нарахованої та виплаченої позивачу індексації в сумі 6044,05 грн. заборгованість відповідача за спірний період складає 16146,70 грн.

З аналізу приписів ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», п.п.2, 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, місяць, в якому відбулось підвищення оплати праці, стає базовим при проведенні індексації доходів громадян тільки у випадку підвищення суми постійних складових заробітної плати.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) передбачено, що встановлення надбавки та преміювання є правом керівника органу та залежить від фонду оплати праці.

Так, згідно пп.«в» п.2 вказаної постанови надбавка за високі досягнення у праці встановлюється в межах фонду оплати праці у розмірі до 50% посадового окладу з врахуванням надбавки за ранг держслужбовця і вислуги років. Щодо преміювання, то конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Таким чином, премія та надбавка не є постійною складовою заробітної плати, її призначення, враховуючи фінансові можливості роботодавця, може бути скасовано відповідним рішенням керівника, або її розмір може бути змінений (збільшений або зменшений), у зв'язку з чим колегія суддів критично ставиться до твердження апелянта, що премія та надбавка до посадового окладу носять постійний характер.

Згідно із ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи, що постанова Соснівського районного суду м.Черкаси від 20 травня 2015 року у справі №712/1744/15-а, якою скасовано наказ начальника служби у справах дітей Черкаської міської ради від 27 грудня 2011 року №23/30-01-21 «Про визначення базового місяця для нарахування індексації працівникам служби», за наслідками апеляційного та касаційного оскарження залишена без змін та набрала законної сили 21 липня 2015 року у відповідності до вимог ст.254 КАС України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що для позивача, яка працівника, що переведений на іншу роботу, базовим є місяць підвищення доходу на суму, більшу ніж сума індексації, за рахунок основної заробітної плати та її постійних складових або місяць зміни умов оплати праці (липень 2008 року), заборгованість відповідача перед позивачем з індексації грошових доходів позивача за період з 16 листопада 2011 року по 31 грудня 2015 року складає 16146,70 грн., у зв'язку з чим є обґрунтованими вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації заробітної плати, щодо стягнення невиплаченої індексації та щодо перерахунку відпускних, матеріальної допомоги та лікарняних за спірний період та виплати недоплачених коштів.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Служби у справах дітей Черкаської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Соснівського районного суду м.Черкаси від 31 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 12 серпня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.