Ухвала

від 10.08.2016 по справі 821/2931/15-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/2931/15-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного Підприємства «Баро Плюс» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне Підприємство «Баро Плюс» звернулось до суду з позовом до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.01.2015 року № 0000022200.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року вказані позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції, наголошуючи на порушенні судом першої інстанції, зокрема, норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції встановлено та як підтверджено під час апеляційного провадження, у період з 09.12.2014 року по 15.12.2014 року Новокаховською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Баро Плюс» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків постачальниками - ПП «Таргет Плюс», за результатами якої складено акт від 22.12.2014 року № 1526/220-38368322 (а.с.7-17).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПП «Баро Плюс» п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в серпні 2014 року у сумі 49846 грн.

На підставі виявлених порушень контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.01.2015 року № 0000022200, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 49846 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 12462 грн. (а.с.18).

Згідно акту перевірки, підставою для висновків про завищення позивачем податкового кредиту та заниження податку на додану вартість за період серпень 2014 року стало неврахування податковим органом сум ПДВ, сформованим позивачем за результатами господарських операцій з ПП «Таргет Плюс» з постачання товару.

Як на безпідставність формування ПП «Баро Плюс» податкового кредиту за цими операціями контролюючий орган посилається на не підтвердження позивачем первинними документами постачання товару від ПП «Таргет Плюс».

Підставою для вказаних висновків контролюючого органу стала відсутність, на думку контролюючого органу, у позивача належним чином оформлених документів, що підтверджують транспортування товару, а також за якими можливо було б встановити уповноважених осіб на отримання від контрагента товару, підтвердження його якості та відображення цих операцій в складському обліку позивача.

За таких обставин, контролюючий орган дійшов висновку, що надані позивачем на перевірку первинні документи не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій, формування податкового кредиту за цими операціями є безпідставним та суперечить вимогам податкового законодавства.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки наданими первинними документами у повній мірі підтверджується виконання господарських операцій позивача з його контрагентом, за цими документами можливо встановити зміст операцій, їх обсяг, вартість та їх оплату, висновки податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування не відповідають фактичним обставинам справи, а збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість та застування штрафних санкцій згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), виконанням робіт та наданням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/робіт/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми податкового законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, наданні послуг, виконанні робіт до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, надання послуг, виконання робіт, що підтверджується первинними документами, а також в разі використання в господарській діяльності цих товару/послуг/робіт.

Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП «Таргет Плюс» 31.07.2014 року укладено Договір № 143107, за яким ПП «Таргет Плюс» зобов'язується поставляти та передати у власність ПП «Баро Плюс» товар, визначений у п. 2.1 цього Договору, а ПП «Баро Плюс» - прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеним у Додатках до цього Договору, які є невід'ємною частиною даного Договору (а.с.59-63).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.4 Договору під додатками цього Договору маються на увазі додаткові угоди, специфікації, додатки, узгоджені ПП «Таргет Плюс» замовлення ПП «Баро Плюс», рахунки та видаткові накладні, які видаються ПП «Таргет Плюс». Поставка товару здійснюється окремими партіями. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) кожної партії товару узгоджуються сторонами шляхом оформлення замовлень на поставку товару відповідно до умов, визначених цим Договором.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що є предметом поставки за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) визначаються у відповідному замовленні ПП «Баро Плюс» або узгоджується сторонами у відповідних додатках. Фактична кількість, асортимент розфасування товару, що підлягає поставці ПП «Баро Плюс», вважається узгодженим сторонами в момент отримання ПП «Таргет Плюс» попередньої оплати згідно умов Договору або в момент підписання відповідних Додатків до Договору.

Згідно із п. 3.1 Договору якість товару, що передається, повинна відповідати вимогам законодавства України. ПП «Таргет Плюс» зобов'язане видати сертифікат якості на товар чи протокол випробувань товару, який посвідчує відповідність товару вимогам відповідних стандартів або технічних умов.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями, відповідно до наданого ПП «Баро Плюс» та схваленого ПП «Таргет Плюс» замовлення на поставку товару, або/чи відповідного додатку. Асортимент та кількість товару в кожній партії ПП «Баро Плюс» вказує в замовленні на поставку відповідної партії товару, яке повинно бути підписане уповноваженою особою. Замовлення на поставку відповідної партії товару подається ПП «Баро Плюс» у письмовій формі власноручно або передається факсимільним або поштовим зв'язком, або/чи в усній формі (по телефону). В замовленні обов'язково повинно бути вказано: кількість товару; вид та найменування товару; строк поставки товару. ПП «Таргет Плюс» у строк до 2-х робочих днів розглядає замовлення та погоджується на поставку (часткову поставку) відповідної партії товару або відмовляється від поставки. Про підтвердження або про її відхилення ПП «Таргет Плюс» сповіщає ПП «Баро Плюс» письмово або/чи в усній формі (по телефону). Підтверджений сторонами асортимент та кількість товару в кожній партії вказується в Додатках до даного Договору.

Згідно із п.п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 Договору доставка товару здійснюється транспортом сторони, зазначеної відповідним чином в узгодженому замовленні ПП «Баро Плюс». Адреса складу доставки зазначається ПП «Баро Плюс» у замовленні або узгоджується сторонами у відповідному додатку. Всі витрати, пов'язані з транспортуванням та доставкою товару здійснюється за рахунок сторони, зазначеної відповідним чином в узгодженому замовленні або відповідному Додатку. Одночасно з передачею кожної партії товару ПП «Таргет Плюс» передає ПП «Баро Плюс» наступні документи: один оригінальний екземпляр товарно-транспортної накладної чи/або накладної на відпуск товару; один оригінальний екземпляр податкової накладної; один оригінальний екземпляр рахунку-фактуру на дану партію товару. Якщо не буде додатково узгоджено сторонами в Додатках, поставка товару повинна бути здійснена в строк, що не перевищує 7 (семи) робочих днів від дати затвердження ПП «Таргет Плюс» замовлення ПП «Баро Плюс».

Відповідно до п.п. 6.2, 6.3, 6.4 Договору датою поставки і переходу права власності та всіх ризиків є: при передачі товару на складі ПП «Таргет Плюс» або ПП «Баро Плюс» - дата накладної на відпуск товару ПП «Баро Плюс», яка видається ПП «Таргет Плюс»; при передачі товару транспортній організації для доставки ПП «Баро Плюс» - дата товарно-транспортної накладної щодо передачі товару зазначеному перевізнику. Приймання-передача товару здійснюється представниками обох сторін на складі доставки згідно наданих ПП «Таргет Плюс» супроводжуючих документів на товар із підписанням відповідних накладних. У разі здійснення приймання-передачі товару на складі ПП «Баро Плюс» - останній зобов'язаний забезпечити: вільний під'їзд транспорту до місця розвантаження товару; повне розвантаження товару протягом 2 годин з моменту прибуття транспорту ПП «Таргет Плюс».

Згідно із п.п. 7.1, 7.3, 7.4 Договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривнях (з урахуванням податку на додану вартість) і вказується в додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною. Вартість тари, упакування та маркування товару внесене в її ціну. Загальна вартість Договору складається з вартості всіх партій товару, поставлених ПП «Баро Плюс» за цим Договору. Розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються ПП «Баро Плюс» у безготівковому порядку в українській національній валюті - гривні - шляхом перерахування ПП «Баро Плюс» грошових коштів на поточний рахунок ПП «Таргет Плюс» або у готівковій формі шляхом внесення грошових коштів в касу ПП «Таргет Плюс».

Пунктом 12.1 визначено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2014 року.

На підтвердження фактичного постачання товару від ПП «Таргет Плюс» позивач надав видаткові накладні від 04.08.2014 року № РН-0005, від 10.08.2014 року № РН-0009, від 11.08.2014 року № РН-0016, від 12.08.2014 року № РН-0018, від 13.08.2014 року № РН-0020, від 15.08.2014 року № 0023, від 19.08.2014 року № РН-0027, від 20.08.2014 року № РН-0032, від 28.08.2014 року № РН-0047 (а.с.66-74), товарно-транспортні накладні від 04.08.2014 року № 0408, від 10.08.2014 року № 1008, від 11.08.2014 року № 1108, від 12.08.2014 року № 1208, від 13.08.2014 року № 1308, від 15.08.2014 року № 1508, від 19.08.2014 року № 1908, від 20.08.2014 року № 2008, від 28.08.2014 року № 2808 та журнали-ордери з відомістю по рахунку 281 про оприбуткування на складі підприємства товару (а.с.84-92, 99-107).

Згідно даних видаткових накладних між ПП «Таргет Плюс» та ПП «Баро Плюс» попередньо узгоджено найменування поставленого товару: деревина; ізолятор; запобіжник; губки контактні; контакти; генератор;автоматичний вимикач; пускач магнітний; роз'єднувач; гофротрубка; плитка; масляний вимикач, а також кількість та ціна поставленого товару.

Також, згідно вказаних видаткових накладних та товарно-транспортних накладних отримання товару здійснювалось директором ПП «Баро Плюс» на складі, що перебуває у підприємства на правах оренди згідно договору від 01.04.2014 року № 01/074-14 (а.с.95-98).

При поставці товару ПП «Таргет Плюс» виписало позивачу податкові накладні від 04.08.2014 року № 5, від 10.08.2014 року № 9, від 11.08.2014 року № 16, від 12.08.2014 року № 18, від 13.08.2014 року № 20, від 15.08.2014 року № 23, від 19.08.2014 року № 27, від 20.08.2014 року № 32, від 28.08.2014 року № 47 (а.с.75-83), суми ПДВ по яким позивач відніс до складу податкового кредиту у відповідному періоді.

Згідно платіжних доручень (а.с.93, 94) позивачем проведено оплату товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «Таргет Плюс».

На підтвердження фактичного використання вказаного товару у власній господарській діяльності позивач надав договори купівлі-продажу, видаткові та податкові накладні, виписки по рахунку (щодо одержання прибуток за рахунок вказаного товару), довіреності уповноважених контрагентами-покупцями на одержання від ПП «Баро Плюс» товару (а.с.108-162).

Перевіривши надані позивачем первинні документи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що цими документами підтверджується виконання умов договору, укладеного між позивачем та ПП «Таргет Плюс», фактичне постачання товару, його кількість, вид та вартість, фактичне здійснення господарських операцій щодо придбання товару, його оплата та подальше використання у власній господарській діяльності.

Судом першої інстанції вірно враховано, що цими документами у повній мірі підтверджується місце відвантаження товару, його розвантаження, відпуск та приймання товару уповноваженими особами від підприємств.

Фактично єдиною підставою для не визнання податкового кредиту позивача за цими операціями відповідач вказує наявність податкової інформації про можливі порушення податкової дисципліни контрагентами позивача, можливе здійснення контрагентами діяльності поза межами правового поля.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги вказану податкову інформацію щодо господарської діяльності контрагента позивача, контрагентів його контрагента тощо, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом та іншими підприємствами, з якими платник взагалі не перебував у господарських відносинах, податку до бюджету, дотримання правил оподаткування, ведення бухгалтерського обліку, від його господарських та виробничих можливостей.

Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб, дотримання ними правил податкового законодавства.

При цьому, податковим органом при вирішенні справи як у суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду не наведено обґрунтованих доводів тому та не підтверджено належними доказами того, що правочини позивачем вчинено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, оскільки наданими первинними документами у повному обсязі підтверджується належне виконання умов договору з ПП «Таргет Плюс», за наданими первинними документами вбачається зміст господарських операцій, їх оплата, їх використання в господарській діяльності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач, дотримуючись правил податкового законодавства, правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту в результаті цих операцій.

З огляду на викладене, враховуючи, що висновки контролюючого органу про не підтвердження господарських операцій з ПП «Таргет Плюс» не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовуються первинними і розрахунковими документами, складеними підприємствами під час та в результаті цих операцій, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість збільшення позивачу суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та про наявність безумовних підстав для скасування вказаного рішення контролюючого органу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 200 КАС України підлягає залишенню без змін.

При відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року апелянту відстрочено сплату судового збору до вирішення справи по суті.

Враховуючи те, що апелянт не відноситься до категорії осіб, які користуються пільгами щодо сплати судового збору, при зверненні до суду з апеляційною скаргою судовий збір ним не сплачений, тому з Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області належить стягнути судовий збір у розмірі 1339,8 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного Підприємства «Баро Плюс» до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Стягнути з Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39469973, місцезнаходження: 74900, Херсонська область, Нова Каховка, вул. Горького, буд. 11-А) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець