Рішення

від 10.08.2016 по справі 910/10859/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2016Справа №910/10859/16

За позовомОбслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Старонаводницький 2-20" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС-Вектор" 2) Державного управління справами третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" провизнання правочину недійсним Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_15 - представник від відповідача №1не з'явився від відповідача № 2Гарус О.О. - представник від третьої особине з'явився вільні слухачіОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Старонаводницький 2-20" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС - Вектор" та Державного управління справами і просить суд визнати недійсним договір №198 від 26.11.2007 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок укладення між відповідачами №1 та №2 оспорюваного правочину були порушені права та охоронювані законом інтереси інвесторів - фізичних осіб, в т.ч. і засновників позивача, кошти яких були залучені з метою фінансування будівництва об'єкта - житлового будинку АДРЕСА_1 впродовж 2004 - 2007 рр., у зв'язку з тим, що у договорі №198 від 26.11.2007 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 відповідачами фактично здійснено розпорядження квартирами в об'єкті, майнові права на які належать фізичним особам - інвесторам без згоди останніх.

Як стверджує позивач, інвестори - фізичні особи, які сплатили повну вартість своїх квартир в об'єкті, вчинили дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на ці квартири в об'єкті будівництва, а отже, вони вважаються такими, що набули відповідні майнові права.

При цьому, як зазначає позивач, у разі завершення будівництва об'єкта та введення його в експлуатацію, за змістом оспорюваного правочину, відповідачі не мають намір передавати у власність інвесторам - фізичним особам квартири, майнові права на які їм належать, а отже договір № 198 від 26.11.2007 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "БВС - Вектор" та Державним управлінням справами порушує майнові права інвесторів - фізичних осіб і є недійсним з моменту його підписання. Також, позивач зазначив про те, що відповідачі з 2007 року не здійснили жодних дій для завершення будівництва об'єкта та введення його в експлуатацію.

Крім цього, позивач у позовній заяві зазначив про те, що керівник відповідача №2 не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності на передачу у власність майна Державного управління справами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/10859/16, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" та призначено розгляд справи на 11.07.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача №1 та третьої особи, неподанням відповідачами в повному обсязі витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 21.07.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2016, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача №1, неподанням учасниками процесу в повному обсязі витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 10.08.2016.

В судове засідання 10.08.2016 з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача №1 в судові засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про проведення судових засідань відповідач №1 був повідомлений належним чином.

Представник відповідача №2 в судове засідання 10.08.2016 з'явився. Відповідач №2 надав суду відзив на позов, в якому зазначив про те, що згідно договірних відносин, що існували між відповідачами та третьою особою, функції замовника, яким самостійно проводилась діяльність щодо залучення коштів третіх осіб з метою фінансування будівництва об'єкту - житлового будинку АДРЕСА_1 та відповідне укладання договорів з ними були покладені на третю особу у справі №910/10859/16 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд", а інформація про залучення коштів інвесторів мала передаватися третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" відповідачу №1 - Товариству з обмеженою відповідальністю "БВС - Вектор". Як стверджує відповідач №2, під час укладення оспорюваного правочину відповідач №1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "БВС - Вектор" не повідомляло Державне управління справами про існування майнових прав третіх осіб на квартири в об'єкті. Відповідач №2 зазначив про те, що положення оспорюваного договору не враховують права та інтереси інвесторів, яких було залучено Товариством з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд", оскільки майже всю збудовану площу (99 %) отримує Товариство з обмеженою відповідальністю "БВС - Вектор" у своє розпорядження, що на думку відповідача №2 суперечить законодавству України та порушує права та інтереси осіб залучених до вказаного будівництва, у зв'язку з чим відповідач №2 вважає позовні вимоги обґрунтованими.

Також, відповідач №2 у відзиві на позов зазначив про те, що відповідач №1 жодних зобов'язань по договору № 198 від 26.11.2007 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 не виконав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача в судові засідання не з'явився. Через канцелярію Господарського суду міста Києва 07.07.2016 третя особа подала пояснення по суті спору, в яких позовні вимоги позивача підтримала та зазначила про те, що оспорюваний правочин суперечить положенням ст.ст. 316, 319, 321 Цивільного кодексу України. Крім цього, третьою особою 11.07.2016 подано до канцелярії Господарського суду міста Києва клопотання про розгляд справи без участі її представника.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" (сторона -2, третя особа) та Державним управлінням справами (сторона - 1, відповідач №2) було укладено договір №19.1/12-03 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 предметом якого є спільна діяльність сторін щодо організації будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, далі - об'єкт (п.1.1), сторона - 1 виконує функції замовника до підписання цього договору. Після підписання цього договору і до введення будинку в експлуатацію сторона - 1 доручає стороні - 2 виконувати функції замовника (п.1.2), сторона - 2 здійснює стовідсоткове фінансування всіх витрат, пов'язаних із будівництвом об'єкта і введенням його в експлуатацію. У разі здійснення 100% фінансування всіх витрат, пов'язаних із будівництвом об'єкта та введенням його в експлуатацію, сторона - 2 після введення об'єкта в експлуатацію отримує у власність 90% загальної житлової площі об'єкта та вбудованих-прибудовані приміщення. Ця доля власності залишається незмінною незалежно від кількості залучених для участі у будівництві третіх осіб (п. 1.3.1), сторона - 2 зобов'язується фінансувати розробку та узгодження у відповідних інстанціях проектно-кошторисної документації необхідної для будівництва об'єкту в встановлені строки, за виключенням документації, яка передається стороні - 1 стороною - 1 відповідно до п.6.1 цього договору (п.2.1), сторона - 2 забезпечує фінансування будівництва об'єкту з урахуванням можливості залучення до дольової участі у будівництві третіх осіб (п.2.2), сторона - 1 і сторона - 2 після закінчення будівництва спільно здійснюють введення об'єкта в експлуатацію (п.2.6).

15.10.2007 Товариством з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" (сторона -2, третя особа), Державним управлінням справами (сторона - 1, відповідач №2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БВС - Вектор" (сторона - 3, відповідач №1) було укладено додаткову угоду №179 до договору №19.1/12-03 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.12.2003, відповідно до умов якої сторона - 1 та сторона - 2 вирішили змінити кількість сторін договору №19.1/12-03 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.12.2003 (п.1), а саме: сторони дійшли згоди, що з моменту укладання цієї додаткової угоди функції замовника за договором спільно виконуватимуть сторона - 2 та сторона - 3 (п. 1.2), сторони дійшли згоди, що всі права та обов'язки сторони - 2 за договором №19.1/12-03 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.12.2003 з моменту укладання цієї додаткової угоди поширюються на сторону - 3 в рівній мірі як і на сторону - 2 (п.1.3), сторони дійшли згоди викласти п.п. 1.3.1 та п.п. 1.3.2 договору №19.1/12-03 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.12.2003 в наступній редакції: п.п. 1.3.1. - сторона - 2 та сторона - 3 спільно здійснюють стовідсоткове фінансування всіх витрат, пов'язаних з будівництвом об єкта і введенням його в експлуатацію. У разі здійснення 100% фінансування всіх витрат стороною - 2 і стороною - 3, пов'язаних із будівництвом об'єкту та введенням його в експлуатацію, сторона - 2 і сторона - 3 після введення об'єкта в експлуатацію отримують 99% загальної житлової площі об'єкта та вбудовано-прибудовані приміщення. Ця доля залишається незмінною незалежно від кількості залучених для участі у будівництві третіх осіб. Безпосередня частка сторони - 2 та сторони - 3 в 99% загальної житлової площі об'єкта та вбудовано-прибудованих приміщеннях визначається за погодженням сторони - 2 та сторони - 3 пропорційно частки фінансування витрат, здійснених безпосередньо стороною - 2 та стороною - 3, п.п. 1.3.2. - сторона - 1 отримує у власність 1% загальної житлової площі об'єкту (без врахування 1519,58 кв. м., які сторона 1 отримала до підписання цієї додаткової угоди від сторони - 2 та без врахування відповідної загальної площі об'єкту, що повинна бути передана органу місцевого самоврядування згідно з його рішенням після введення об'єкту в експлуатацію).

Також, цією додатковою угодою сторони дійшли згоди викласти п. 10.3 договору №19.1/12-03 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.12.2003 в наступній редакції: п. 10.3 - при розірванні цього договору з ініціативи сторони - 2 та сторони - 3, останні в місячний термін передають всю документацію, товарно -матеріальні цінності, результати спільної діяльності тощо стороні - 1. Сторона - 1 відшкодовує витрати, які понесли сторона - 2 і сторона - 3, у зв'язку із виконанням цього договору, які визначаються на підставі висновку відповідної експертизи, що буде проведена державною експертною установою після вирішення питання подальшого фінансування будівництва об'єкта. Після розірвання цього договору сторона - 2 та сторона - 3 втрачають всі права на частки у об'єкті згідно з п. 1.3.1 цього договору.

Крім цього, сторони дійшли згоди доповнити договір №19.1/12-03 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.12.2003 п.п. 10.3.1, а саме: при розірванні цього договору з ініціативи сторони - 2 або сторони - 3, остання (сторона, що ініціювала розірвання) за погодженням сторони 1 в місячний термін передає всю документацію, товарно - матеріальні цінності, результати спільної діяльності тощо стороні, що продовжує виконувати функції замовника за Договором. Сторона, що продовжує виконувати функції замовника за договором, відшкодовує витрати, які понесла сторона, що ініціювала розірвання договору, у зв'язку з виконанням цього договору, які визначаються на підставі висновку відповідної експертизи, що буде проведена державною експертною установою. Після розірвання цього договору сторона, що ініціювала розірвання договору, втрачає всі права на частку у об'єкті згідно з п. 1.3.1 цього договору.

08.11.2007 між сторонами було укладено додаткову угоду №185/1 про розірвання договору №19.1/12-03 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.12.2003, у зв'язку з чим сторони цього договору вирішили достроково розірвати договір (з усіма додатками та додатковими угодами) з моменту укладання цієї угоди (п.п, 1, 1.1), сторона - 1 та сторона - 3 дійшли до згоди, що мають намір продовжити відносини з організації будівництва та введення в експлуатацію об'єкта шляхом укладання окремого самостійного договору (п.2), у зв'язку з наміром сторони - 1 та сторони - 3 продовжити організацію будівництва та введення в експлуатацію об'єкта, сторона - 2 за погодженням сторони - 1 зобов'язується передати стороні - 3 всю існуючу у неї документацію, пов'язану з будівництвом об'єкту, товарно-матеріальні цінності, результати спільної діяльності тощо за актом приймання-передачі (п.2.1), фактичні витрати, які понесла сторона - 2 у зв'язку з виконанням договору №19.1/12-03 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.12.2003, відшкодовуються стороною - 3 стороні - 2 на підставі відповідної угоди, укладеної між стороною - 2 та стороною - 3. Сума компенсації фактичних витрат, які понесла сторона - 2 у зв'язку з виконанням договору №19.1/12-03 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.12.2003 буде визначена на підставі висновку відповідної експертизи, що буде проведена за рахунок сторони - 3 (п.2.2), з моменту укладання даної додаткової угоди сторона 2 втрачає всі права на частку у об'єкті за договором №19.1/12-03 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.12.2003 (п.2.3), з моменту укладання даної додаткової угоди сторона - 2 не має ніяких претензій до сторони - 1 стосовно виконання договору №19.1/12-03 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.12.2003 (включаючи раніше отримані 15 квартир загальною житловою площею 1519,58 кв.м.) та наслідків розірвання договору №19.1/12-03 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 19.12.2003.

26.11.2007 між Державним управлінням справами (сторона - 1, відповідач №2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БВС - Вектор" (сторона - 2, відповідач №1) було укладено договір №198 про участь у будівництві житлового будинку №14 по вул. Старонаводницька, 4-Д, в м. Києві (договір, оспорюваний правочин), відповідно до розділу 1 якого предметом цього договору є діяльність сторін щодо організації будівництва та введення в експлуатацію об'єкта будівництва - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (нова поштова адреса: АДРЕСА_2) (надалі - об'єкта) (п.1.1), сторона - 2 виконує функцію замовника за цим договором (п.1.2), внесене сторонами майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція і доходи є спільною частковою власністю сторін. Внесене стороною майно, яким сторона володіє на підставі інших, ніж право власності, використовується в інтересах обох сторін і є їхнім спільним майном. За спільною згодою сторін користування спільним майном сторін здійснює сторона - 2 від імені та в інтересах обох сторін договору (п.1.3), співвідношення часток сторін у спільному майні: частка сторони - 1 у праві спільної часткової власності складає 1% загальної житлової площі об'єкта; частка сторони - 2 у праві спільної часткової власності складає 99% загальної житлової площі об'єкта та вбудовано-прибудовані приміщення (п.1.3.1), сторони дійшли згоди, що вклади сторін до спільної діяльності будуть такими: вкладом сторони - 1 є право забудови земельної ділянки площею 8978 кв.м, виділеної для забудови за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 4-Д, що належить стороні - 1 на підставі нотаріального посвідченого договору оренди земельної ділянки від 17.11.2004, укладеного між стороною - 1 та Київською міською радою та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 30.12.2004 за №82-6-00268 у книзі записів державної реєстрації договорів, витрати сторони -1, пов'язані з підготовкою земельної ділянки під забудову у сумі 3585492,02 грн.,що відображені у балансі "Незавершене капітальне будівництво", і передаються по авізо стороні - 2; вкладом сторони - 2 є стовідсоткове фінансування всіх витрат, пов'язаних із будівництвом об'єкта і введенням його в експлуатацію (п.1.3.2), після завершення будівництва об'єкта на умовах, передбачених цим договором, сторони встановлюють такий порядок розподілу часток у спільній діяльності (п.1.5), після завершення будівництва об'єкту сторона - 2 отримує у власність 99% загальної площі об'єкта та вбудовано-прибудовані приміщення. Ця доля власності залишається незмінною незалежно від кількості залучених для участі у будівництві третіх осіб (п.1.5.1), після завершення будівництва об'єкту сторона - 1 отримує у власність 1% загальної житлової площі об'єкту (без врахування 1519,58 кв. м., які сторона 1 отримала до підписання цього договору згідно договору №19.1/12-03 від 19.12.2003, укладеного між стороною - 1 та ТОВ "Київвисотбуд" та без врахування відповідної загальної площі об'єкту, що повинно бути передано органу місцевого самоврядування згідно з його рішенням після введення об'єкту в експлуатацію). Остаточна житлова площа об'єкту, яка передається стороні - 1 визначається після введення об'єкту в експлуатацію, при цьому 1% не змінюється (п.1.5.2).

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що внаслідок укладення між відповідачами №1 та №2 оспорюваного правочину були порушені права та охоронювані законом інтереси інвесторів - фізичних осіб, в т.ч. і засновників позивача, кошти яких були залучені з метою фінансування будівництва об'єкта - житлового будинку АДРЕСА_1 впродовж 2004 - 2007 рр., у зв'язку з тим, що у договорі №198 від 26.11.2007 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 відповідачами фактично здійснено розпорядження квартирами в об'єкті, майнові права на які належать фізичним особам - інвесторам без згоди останніх, у зв'язку з чим суд зазначає про таке.

07.04.2016 відповідно до рішення Установчих зборів засновників позивача згідно протоколу №1 було створено Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Старонаводницький 2-20", з метою забезпечення членів кооперативу квартирами, нежилими приміщеннями і гаражними місцями на підземній стоянці, шляхом фінансування і добудови багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями загальноміського користування та підземною автостоянкою за будівельною адресою: АДРЕСА_1 а також забезпечення захисту прав його членів.

Як зазначає позивач, підставою для створення Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Старонаводницький 2-20" було зупинення будівництва вищезазначеного житлового будинку та неспроможність третьої особи та відповідача №2 відновити будівництво, що порушує права фізичних осіб, які у 2004-2007 роках проінвестували будівництво житлових та нежитлових приміщень. При цьому, засновниками та членами кооперативу на момент його створення є фізичні особи ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15

З метою фінансування будівництва об'єкту впродовж 2004-2007 років третя особа залучала до дольової участі у будівництві третіх осіб, в т.ч. і інвесторів - фізичних осіб, що встановлено в ухвалах Господарського суду Київської області від 15.09.2008 та від 31.07.2012 р. у справі №Б13/058- 08/3.

Так, ухвалою Господарського суду Київської області від 31.07.2012 у справі №Б13/028-08/3 встановлено, що 27.09.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест" був укладений інвестиційний договір №3 на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест" проінвестувало на будівництво даного будинку 9040000,00 грн., 09.12.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіонінвест" був укладений інвестиційний договір №8 на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонінвест" проінвестувало на будівництво даного будинку 8504925,00 грн., 17.08.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київвисотбуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центробуд-трейд" був укладений інвестиційний договір №7 на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 згідно якого Товариством з обмеженою відповідальністю "Центробуд-трейд" проінвестувало на будівництво даного будинку 4832000,00 грн.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонінвест" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Центробуд-трейд" відповідно до умов вищезазначених інвестиційних договорів мали право укладати інвестиційні контракти на залучення коштів від фізичних та юридичних осіб, акумулювати кошти для здійснення операцій по фінансуванню будівництва житлового будинку, внаслідок чого 12.01.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест", ОСОБА_13 та Акціонерним комерційним банком "Київ" було укладеного інвестиційну угоду №03-204 (про інвестування у житлове будівництво), згідно якої ОСОБА_13 проінвестував будівництво чотирьохкімнатної квартири №204 в секції Г, загальною площею 199,30 кв.м, в будинку, що будується за адресою: м. Київ, Печерський р-н, вул. Старонаводницька, 2- 20, ділянка 14, на загальну суму 1684085,00 грн. (підтвердженням стовідсоткового виконання ОСОБА_13 своїх зобов'язань є: квитанції №167 від 14.06.2006, №302 від 16.03.2006, №233 від 14.03.2006, НОМЕР_1 від 21.03.2006, платіжні доручення №58 від 19.05.2006, №95 від 24.05.2006, №58 від 22.05.2006, №58 від 23.05.2006 та довідка про інвестування площі квартири від 14.06.2006), 19.09.2005 між ТОВ "Регіонінвест", ОСОБА_14 та Акціонерним комерційним банком "Київ" було укладеного інвестиційну угоду №01-205 (про інвестування у житлове будівництво), згідно якої ОСОБА_14 проінвестула будівництво трикімнатної квартири №205 в секції Г, загальною площею 126,49 кв.м, в будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_1, на загальну суму 1050052,00 грн. (підтвердженням стовідсоткового виконання ОСОБА_14 своїх зобов'язань є: квитанції від 19.09.2005, 27.09.2005, 19.10.2005, 12.05.2006 та довідка про інвестування площі квартири від 12.05.2006), 25.10.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центробуд-трейд" та ОСОБА_15 було укладено договір НОМЕР_1 купівлі-продажу майнових прав на квартиру та попередній договір купівлі-продажу квартири НОМЕР_1, згідно яких ОСОБА_15 оплатила вартість майнових прав на двокімнатну квартиру НОМЕР_1 в секції А, загальною площею 82,68 кв.м, в будинку, що будується за адресою: АДРЕСА_1, на загальну суму 1005802,20 грн. (підтвердженням стовідсоткового виконання ОСОБА_15 своїх зобов'язань є квитанція №326 від 19.10.2007. та довідка про оплату майнових прав на квартиру від 28.12.2007).

Як стверджує позивач у позовній заяві, інвестори - фізичні особи, які сплатили повну вартість своїх квартир в об'єкті, вчинили дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на ці квартири в об'єкті, а отже, вони вважаються такими, що набули відповідні майнові права.

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України (в редакції станом на дату укладення оспорюваного правочину) майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" майновими правами, які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами, а тому майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник того права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 30.01.2013 по справі №6-168-цс12.

Крім цього, як зазначено в правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-21 цс13 моментом виникнення майнових прав у інвестора на підставі інвестиційних договорів є стовідсоткова сплата за інвестиційним договором.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що до дати укладання між відповідачами оспорюваного правочину члени позивача - Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Старонаводницький 2-20" набули речове право, яке засвідчує їх правомочність на отримання права власності на нерухоме майно - квартири в майбутньому після закінчення будівництва та введення в експлуатацію житлового будинку за адресою; АДРЕСА_1

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно положень ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Зміст зазначених у ст. 15 Цивільного кодексу України підстав для захисту не розкривається, але він відображений у відповідних нормах статтей, що регулюють ту чи іншу категорію правовідносин.

Порушення цивільних прав може проявлятися, зокрема, в недотриманні сторонами в момент вчинення правочину вимог закону (ст. 215 Цивільного кодексу України).

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадку та порядку, визначеному цивільним законодавством.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідачами, як сторонами оспорюваного правочину - договору № 198 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 26.11.2007, який укладений між Державним управлінням справами та Товариством з обмеженою відповідальністю "БВС - Вектор" було здійснено розподіл 100% загальної площі об'єкту будівництва - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (нова поштова адреса: АДРЕСА_2) без урахування того факту, що станом на дату укладення цього договору члени позивача, так як і інші інвестори були власниками майнових прав на квартири в житловому будинку АДРЕСА_1 у зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що оспорюваний правочин позбавляє членів позивача та інших фізичних осіб - інвесторів їх власності на відповідні речові права.

Отже, договір № 198 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 26.11.2007 є недійсним з моменту його укладення, як такий, що суперечить нормам законодавства України і порушує права та законні інтереси позивача, так як і права інших інвесторів - фізичних осіб.

Твердження позивача у позовній заяві про те, що керівник відповідача №2 не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності на передачу у власність майна Державного управління справами не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про визнання недійсним договору № 198 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 26.11.2007, який укладений між Державним управлінням справами та Товариством з обмеженою відповідальністю "БВС - Вектор".

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

При цьому, витрати по сплаті судового збору, виходячи із ставок судового збору, встановлених Законом України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент звернення позивача з даним позовом до суду (10.06.2016) становлять 1378,00 грн.

Позивачем, відповідно до вимог ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" подано суду заяву про повернення зайво сплаченого згідно квитанції №31 від 20.05.2016 суми судового збору у розмірі 2756,00 грн., яка підлягає судом задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір № 198 про участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1 від 26.11.2007, який укладений між Державним управлінням справами та Товариством з обмеженою відповідальністю "БВС - Вектор".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БВС - Вектор" (61103, Харківська обл., місто Харків, пр-т. Леніна, будинок 75, ідентифікаційний код 35246079) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Старонаводницький 2-20" (01015, м.Київ, вул. Старонаводницька, будинок 14, ідентифікаційний код 40421531) 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Державного управлінням справами (01220, м.Київ, вул. Банкова, будинок 11, ідентифікаційний код 00037256) на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Старонаводницький 2-20" (01015, м.Київ, вул. Старонаводницька, будинок 14, ідентифікаційний код 40421531) 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Повернути з Державного бюджету України на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Старонаводницький 2-20" (01015, м.Київ, вул. Старонаводницька, будинок 14, ідентифікаційний код 40421531) 2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. судового збору, який сплачений згідно квитанції №31 від 20.05.2016.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 12.08.2016

Суддя Ю.М.Смирнова