Постанова

від 12.08.2016 по справі 804/4355/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2016 р. Справа № 804/4355/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Турової О.М.,

суддів: Захарчук-Борисенко Н.В., Ляшка О.Б.,

за участю секретаря судового засідання: Потіп О.М.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідач-2 та відповідача-3: Кузьміної І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1

до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів)

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення та наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві (відповідач-1), Міністерства юстиції України (відповідач-2), Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (відповідач-3), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 25.07.2016 р. (а.с.223-225 том 2), просив:

- визнати протиправними дії комісії Головного територіального управління юстиції у м. Києві у складі голови комісії начальника відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Німак І.В. та членів комісії: заступника начальника відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Пантелієнко В.В. та головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Писарчук М.Б. по складанню акту позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 №35/10-40 від 28.04.2016р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.06.2016р. про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №2254/5 від 22.07.2016р. «Про анулювання свідоцтва НОМЕР_3 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1, виданого 30.04.2013р., та, відповідно, відновити дію свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_3 від 30.04.2013р., виданого ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням додаткових пояснень до них від 11.08.2016р. (а.с.17-26 том 3), зазначалося, що висновки комісії Головного територіального управління юстиції у м. Києві, зазначені в акті позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 №35/10-40 від 28.04.2016р., щодо встановлених цим актом порушень були зроблені безпідставно, без врахування обставин, які мають істотне значення при вирішенні зазначених питань, та про які комісії було відомо із поданих позивачем пояснень та заперечень, а також доданих до них документів. Так, безпідставними є висновки комісії про те, що ОСОБА_1, як ліквідатором ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», не вжито заходи, спрямовані на повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а саме: активів у вигляді корпоративних прав ТОВ «Тріангулум» та ТОВ «Таурі», що призвело до зменшення ліквідаційної маси, оскільки ці активи були продані за договорами купівлі-продажу ОСОБА_7, який згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 25.07.2015р., є єдиним учасником ТОВ «Тріангулум» та ТОВ «Таурі», ці договори є чинними і у позивача не було підстав сумніватися в цьому, бо такі договори не були безоплатними, а визначена ними ціна на момент їх укладення цілком могла відповідати ринковій. Щодо висновків відповідача-1 про порушення позивачем ч.7 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» через не надання ним до перевірки інформації, що підтверджує закриття 24-х рахунків боржника, відкритих у банківських установах, то такі висновки також є помилковими, оскільки комісією не враховано, що ліквідатором у ході ліквідаційної процедури ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» виявлено рахунки банкрута, відкриті у банківських установах, на яких відсутні кошти та існує заборгованість по розрахунково-касовому обслуговуванню (РКО), у зв'язку із чим, для закриття цих рахунків необхідно погасити заборгованість та надати до банківських установ картки із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчені нотаріально, що потребує додаткових грошових витрат банкрута. Враховуючи те, що кошти отримані від реалізації майна боржника направлено на погашення вимог кредиторів, у ліквідатора відсутня можливість переоформлення відповідних рахунків та погашення заборгованості для закриття рахунків. Також безпідставними є висновки комісії стосовно грубого порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 абзацу 6 частини 2 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та, як наслідок, порушення вимог частини 3 статті 98 цього Закону, через те, що ліквідатором, як керівником банкрута, були вчинені дії у частині незаконного відчуження майна боржника, за наявності арештів, накладених на це майно, в межах кримінального провадження, і такі дії арбітражного керуючого підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.388 Кримінального кодексу України. Так, при здійсненні цього висновку, комісією не було враховано, що другий повторний аукціон з продажу майна ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» відбувався 30.12.2015р. і ще до його проведення ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015р. у справі №904/9685/13 про банкрутство ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» було постановлено скасувати арешти чи інші обмеження щодо розпорядження рухомим і не рухомим майном, що належить на праві власності ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд». Це судове рішення набрало законної сили з моменту його винесення та момент проведення повторного аукціону було чинне, що також підтверджується судовим рішенням в адміністративній справі №804/663/16, яке набрало законної сили. При цьому повноваження стосовно відміни аукціону або заборони проводити відповідний аукціон покладені на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство, а не на арбітражного керуючого.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому та у додаткових поясненнях на нього доводи, просили повністю його задовольнити.

Відповідач-1 правом на подання письмових заперечень на позов не скористався.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач-2 та відповідач-3 пред'явлений адміністративний позов не визнали.

Представником відповідача-2 та відповідача-3 було подано письмові заперечення на позов (а.с.84-91 том 3), в яких останній просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що проведеною позаплановою невиїзною перевіркою діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» в межах скарги представника ПАТ «ВТБ БАНК» Алюніної О.О. від 15.01.2016р. №533/1-2 та скарги громадянки ОСОБА_9 від 23.02.2016р. було встановлено ряд порушень позивачем приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: порушення абз.13 ч.2 ст.41 цього Закону через невжиття ліквідатором заходів, спрямованих на повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а саме: активів у вигляді корпоративних прав ТОВ «Тріангулум» та ТОВ «Таурі», що призвело до зменшення ліквідаційної маси; ч.7 ст.41 цього Закону через те, що ліквідатором не закрито рахунки боржника у банківських установах та грубе порушення абз.6 ч.2 ст.41 цього Закону через те, що ліквідатором, як керівником банкрута, були вчинені дії у частині незаконного відчуження майна боржника, за наявності арештів, накладених на це майно, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040660002222 від 24.12.2015р.. та, як наслідок, порушення вимог ч.3 ст.98 вказаного Закону. Так, під час перевірки було встановлено, що договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Тріангулум» та ТОВ «Таурі», укладеними протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, боржником було відчужено частки у статутному капіталі за ціною 1 гривня, в той час, коли ціна часток складала по 1000 грн. кожна, що, на думку перевіряючих, свідчить про те, що боржник здійснив відчуження такого майна за цінами нижче від ринкових, а, отже, такі правочини відповідно до приписів ч.1 ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» можуть бути визнані недійсними, проте, ліквідатор не вжив для цього жодних дій, що призвело до зменшення ліквідаційної маси. Також під час перевірки ліквідатором не надано інформації, яка підтверджує закриття 24-х рахунків боржника ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», відкритих у банківських установах, що суперечить приписам ч.7 ст.41 вказаного Закону. Крім того, перевіркою встановлено, що ліквідатором, як керівником банкрута, були вчинені дії у частині незаконного відчуження майна боржника ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», за наявності арештів, накладених на майно боржника в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040660002222 від 24.12.2015р. На момент проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», що відбувався 30.12.2015р., на майно банкрута, що підлягало продажу, було накладено арешт та внесено запис державним реєстратором Дніпропетровського МЮ 28.12.2015р. про обтяження №12810677. Натомість ліквідатором під час проведення цього аукціону не було здійснено жодних заходів, які б біли спрямовані на припинення реалізації арештованого майна. Виявлене за результатами перевірки грубе порушення закону, а саме: абз.6 ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», стало підставою для внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. За результатами розгляду цього подання відповідач-3 прийняв рішення від 16.06.2016р., оформлене протоколом №48/06/16, про застосування до Арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), на підставі якого відповідачем-2 видано наказ №2254/5 від 22.07.2016р. «Про анулювання свідоцтва НОМЕР_3 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1, виданого 30.04.2013р.».

Представник відповідача-2 та відповідача-3 у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонам докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) відповідно до свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_3 від 30.04.2013р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2014р. у справі №904/9685/13 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», введено процедуру розпорядження майном та розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2014р. у справі №904/9685/13 ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» (49085, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 13472597) визнане банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_3 від 30.04.2013р.) (а.с.91-94 том 1).

Як свідчать матеріали справи, представником ПАТ «ВТБ БАНК» Алюніною О.О. та гр. ОСОБА_9 були подані до Міністерства юстиції України скарги на дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 (а.с.12-18, 19-20 том 1) щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого як ліквідатора ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» ОСОБА_1 в частині організації та проведення другого повторного аукціону з продажу майна боржника ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» (код ЄДРПОУ 13472597) частинами, за можливістю зниження початкової вартості, який відбувся 30.12.2015р.

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство), Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013р. №1284/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.07.2013р. за №1113/23645, скарги представника ПАТ «ВТБ БАНК» Алюніної О.О. від 15.01.2016р. №533/1-2 за згодою Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 09.02.2016р. №198/1783/-0-33-16/9.5 та громадянки ОСОБА_9 від 23.02.2016р. б/н за згодою Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 14.03.2016р. №428/4994-0-32-16/9.5, арбітражному керуючому ОСОБА_1 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_3 від 30.04.2013р.) було надіслано повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 13.04.2016р. №214/10-37 (а.с.10-11 том 1).

У відповідь на повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражний керуючий ОСОБА_1 25.04.2016р. надав до Головного територіального управляння юстиції у м. Києві письмові пояснення за вих. № 01-10/1952 від 18.04.2016 р. (а.с.21-50 том 1), в яких зазначив, що в ході проведення ліквідаційної процедури ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», виконуючи повноваження керівника банкрута, ліквідатором ОСОБА_1, зокрема, було проведено аналіз фінансового становища банкрута, сформовано ліквідаційну масу, звільнено внаслідок ліквідації банкрута всіх працівників, вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, реалізовано майно банкрута для задоволення вимог кредиторів.

За результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, проведеної комісією Головного територіального управління юстиції у м. Києві у складі: голови комісії начальника відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Німак І.В. та членів комісії: заступника начальника відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Пантелієнко В.В. та головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Писарчук М.Б., складено Довідку від 28.04.2016 р. №27/10-47 (а.с.51-66 том 1), у якій зазначено, що за результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» в межах скарги представника ПАТ «ВТБ БАНК» Алюніної О.О. від 15.01.2016р. №533/1-2, скарги громадянки ОСОБА_9 від 23.02.2016р. б/н виявлені порушення, а саме: абзацу 5 частини 2 статті 41 Закону про банкрутство - ліквідатором не надано підтверджуючих документів у частині проведення фінансового аналізу боржника; абзацу 13 частини 2 статті 41 Закону про банкрутство - ліквідатором не вижито заходи, спрямовані на повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а саме: активів у вигляді корпоративних прав ТОВ «Тріангулум» та TOB «Таурі», що призвело до зменшення ліквідаційної маси; частини 7 статті 41 Закону про банкрутство - ліквідатором не надано інформації, яка підтверджує закриття 24-х рахунків боржника відкритих у банківських установах; абзацу 6 частини 2 етапі 41 Закону про банкрутство - ліквідатором, як керівником банкрута, були вчинені дії у частині незаконного відчуження майна боржника, за наявності арештів накладених на майно боржника в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040660002222 від 24.12.2015р., та як наслідок порушення вимог частини 3 статті 98 Закону про банкрутство - виконання обов'язку арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) діяти добросовісно, розсудливо, з метою, якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Не погодившись із висновками, викладеними у Довідці від 28.04.2016 р. №27/10-47, арбітражний керуючий ОСОБА_1 надав до Головного територіального управляння юстиції у м. Києві письмові заперечення за вих. №01-10/1360 від 29.04.2016р. (а.с.69-76 том 1), у яких зазначив, що висновки Комісії є безпідставними, необґрунтованими, а обставини, викладені в Довідці від 28.04.2016р. № 27/10-47, такими, що не відповідають дійсності та навів свої доводи, аналогічні доводам позовної заяви.

12.05.2016р. комісією Головного територіального управління юстиції у м. Києві у складі: голови комісії начальника відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Німак І.В. та членів комісії: заступника начальника відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Пантелієнко В.В. та головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Писарчук М.Б., з урахуванням висновків, викладених у Довідці від 28.04.2016р. № 27/10-47, та заперечень позивача на цю Довідку, складено Акт про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №35/10-40 (а.с.77-81 том 1), в якому, з урахуванням доводів позивача, зроблено висновок про відсутність в його діях порушення приписів абзацу 5 частини 2 статті 41 Закону про банкрутство, однак, відхилено інші доводи заперечень та зроблено висновок про підтвердження в ході перевірки вчинення арбітражним керуючим ОСОБА_1 порушень: абзацу 13 частини 2 статті 41 Закону про банкрутство через те, що ліквідатором не вижито заходи, спрямовані на повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а саме: активів у вигляді корпоративних прав ТОВ «Тріангулум» та ТОВ «Таурі», що призвело до зменшення ліквідаційної маси; частини 7 статті 41 Закону про банкрутство через те, що ліквідатором не закрито рахунки боржника у банківських установах; та грубе порушення абзацу 6 частини 2 статті 41 Закону про банкрутство через те, що ліквідатором, як керівником банкрута, були вчинені дії у частині незаконного відчуження майна боржника, за наявності арештів накладених на майно боржника в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040660002222 від 24.12.2015р., та як наслідок порушення вимог частини 3 статті 98 Закону про банкрутство - виконання обов'язку арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) діяти добросовісно, розсудливо, з метою, якою ці права та обов'язки надано покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

При цьому в акті №35/10-40 від 12.05.2016р. зазначено, що виявлене за результатами перевірки грубе порушення позивачем закону, а саме: грубе порушення абз.6 ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) подання щодо застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Заступником директора Департаменту з питань судової роботи та банкрутства - начальником Управління з питань банкрутства Авіловим С.В. було складено Висновок щодо відповідності висновків акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1, яким встанволено, що Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 12.05.2016р. №35/10-40, складений Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві, можна вважати таким, що в цілому відповідає вимогам законодавства з питань банкрутства та Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Мін'юсту від 27.06.2013р. №1284/5, зареєстрованого в Мін'юсті 03.07.2013 р. за № 1113/23645 (а.с.92 том 3).

26 травня 2016 року Департаментом з питань судової роботи та банкрутства внесено до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Подання №729 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за встановлене під час перевірки грубе порушення останнім Закону про банкрутство, яким направлено матеріали позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1,. отримані від Головного територіального управління юстиції у м. Києві листом від 13.05.2016р. №278/10-37, для розгляду на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (а.с.93 том 3).

Міністерство юстиції України направило ОСОБА_1 за вих.№94-33/1234 від 03.06.2016р. запрошення щодо участі у засіданні Комісії (а.с.94 том 3).

16.06.2016р. на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) в присутності шести членів Комісії сьомим питанням порядку денного було обговорено та розглянуто подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства №729 від 26.05.2016р. про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі листа Головного управління юстиції у м. Києві від 13.05.2016р. №288/10-37, за результатами чого одноголосно вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання №729 від 26.05.2016р. Означене рішення оформлено протоколом №48/06/16 від 16.06.2016р. (а.с.95-97 том 3).

На підставі означеного головою Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) Янчук А.В. складено Подання №507 від 16.06.2016р., яким повідомлено Міністерство юстиції України про вищевказане рішення для складання проекту наказу про анулювання свідоцтва НОМЕР_3 від 30.04.2013р. про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 (а.с.98 том 3).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пункту 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013р. №93/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2013р. за №117/22649, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.06.2016р. №507 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.06.2016р. №48/06/16, Міністерством юстиції України 22.07.2016р. видано Наказ №2254/5, яким анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_3 від 30.04.2013р., видане ОСОБА_1 (а.с.99 том 3).

Згідно ч.1 ст.107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. №2343-XII, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

Пунктом 5 частини 1 статті 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992р. №2343-XII визначено, що однією з підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до змісту п.7.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Мін'юсту від 27.06.2013р. №1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013р. за №1113/23645 визначено, що однією з підстав для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Як встановлено колегією суддів та підтверджено змістом Подання від 26 травня 2016 року №729, до арбітражного керуючого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого саме через встановлення в ході перевірки згідно з Актом №35/10-40 від 12.05.2016р. грубого порушення позивачем абзацу 6 частини 2 статті 41 Закону про банкрутство, що виявилося в тому, що ліквідатором, як керівником банкрута, були вчинені дії у частині незаконного відчуження майна боржника, за наявності арештів накладених на майно боржника в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015040660002222 від 24.12.2015р.

При цьому зафіксовані в акті перевірки інші виявлені під час її проведення порушення, а саме: порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 абзацу 13 частини 2 статті 41 Закону про банкрутство (ліквідатором не вижито заходи, спрямовані на повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а саме: активів у вигляді корпоративних прав ТОВ «Тріангулум» та ТОВ «Таурі», що призвело до зменшення ліквідаційної маси) та частини 7 статті 41 Закону про банкрутство (ліквідатором не закрито рахунки боржника у банківських установах), не враховувалися під час розгляду питання про застосування дисциплінарного стягнення та не були підставами для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки, як пояснив представник відповідачів у судовому засіданні, ці порушення не є грубими, у зв'язку із чим не можуть бути підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді анулювання свідоцтва, в розумінні п.7.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Мін'юсту від 27.06.2013р. №1284/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.07.2013р. за №1113/23645, та п.5 ч.1 ст.112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII.

Аналізуючи зміст спірних правовідносин суд приходить до наступних висновків.

Комісією в Акті за результатами перевірки зазначено, що арешт на нерухоме майно накладений в межах кримінального провадження (номер за ЄРДР №12015040660002222 від 24.12.2015р.) Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська, не був знятий та ліквідатором під час проведення аукціону не було здійснено жодних заходів, які були б спрямовані на припинення реалізації арештованого майна.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, колегія суддів встановила, що другий повторний аукціон з продажу майна ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» відбувався 30.12.2015р. відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та на підставі постанови господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2014р. (а.с.91-94 том 1), ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2015р. та ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015р. у справі №904/9685/13 (а.с.89-90 том 2).

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 42 Закону про банкрутство, продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Як вбачається з матеріалів перевірки позивача, листом №9728/1-2 від 10.12.2104р. ПАТ «ВТБ БАНК» надано згоду на продаж майна боржника, яке перебуває в заставі у ПАТ «ВТБ БАНК» на аукціоні з продажу майна ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» у вигляді цілісного майнового комплексу, за умови подальшого погодження з Банком ціни і порядку продажу майна, яке забезпечує вимоги ПАТ «ВТБ БАНК».

Аукціон з продажу майна боржника ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» у вигляді цілісного майнового комплексу було проведено з залученням торгівельної організації - ТБ «Катеринославська».

Відповідно до частини 1 статті 55 Закону про банкрутство, аукціон з продажу боржника ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» у вигляді цілісного майнового комплексу визнано таким, що не відбувся, у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні, строк подачі яких закінчився 14.04.2015р.

Ліквідатором було організовано повторний аукціон з продажу майна частинами, проте аукціон не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв на участь в ньому.

Відповідно до статті 65 Закону про банкрутство, рішення комітету кредиторів від 19.06.2015р. та 01.07.2015р., стосовно визначення порядку реалізації майна ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд», майно яке не вдалося продати на аукціоні частинами у вигляді окремих лотів було виставлено ліквідатором на продаж на повторному аукціоні частинами у вигляді окремих лотів (лоти №1, №2, №3 та №4).

За результатами проведення повторного аукціону з продажу майна ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» частинами по лотам №2, №3 та №4 майно у складі вказаних лотів було реалізовано.

Враховуючи те, що повторний аукціон з продажу майна ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» частинами по лоту №1 визнано таким, що не відбувся та на підставі умов зазначених в попередніх згодах на продаж, ліквідатор ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» ОСОБА_1 листом №02-06/1152 від 30.07.2015р. звернувся до ПАТ «ВТБ БАНК» з проханням надати згоду на подальшу реалізацію приміщення магазину у будівлі літ.А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-21, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-9 загальною площею 788,6 м 2 , ганок а; приямки al, а2, В, Г, Д - навіси (тимчасові), за адресою: АДРЕСА_1.

На адресу ліквідатора ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» від ПАТ «ВТБ БАНК» надійшов лист №6434/1-2 від 31.07.2015р., в якому зазначалося, що ПАТ «ВТБ БАНК» погоджує реалізацію на другому повторному аукціоні майно ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд», яке перебуває в заставі у ПАТ «ВТБ БАНК», за початковою вартістю лоту 10025495,53грн. та на умові проведення аукціону без права зниження початкової вартості.

Таким чином, лист наданий банком на погодження реалізації на другому повторному аукціоні визначеного майна містив додаткові умови стосовно реалізації майна, а саме, банк дав згоду на реалізацію майна за умови проведення аукціону без права зниження початкової вартості.

Враховуючи вказану обставину ліквідатор звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області щодо надання згоди на реалізацію майна що є предметом забезпечення з можливістю зниження початкової вартості.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2015р. у справі №904/9685/13 про банкрутство ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» клопотання ліквідатора ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» арбітражного керуючого ОСОБА_1 №02-06/1163 від 17.08.2015р. про надання згоди на продаж майна боржника, що є предметом забезпечення, задоволено. Погоджено продаж майна банкрута.

Відповідно до частин 4, 5 та 6 Закону про банкрутство, суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники.

Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону, що є предметом забезпечення вимог ПАТ «ВТБ БАНК», на другому повторному аукціоні з продажу майна банкрута частинами зі зниженням початкової вартості в порядку та на умовах визначених ст.ст. 64, 65, 66 Закону про банкрутство.

Так, між ліквідатором (замовником аукціону) та торгуючою організацією ТБ «Катеринославська» (організатор аукціону) було укладено договір-доручення №121101 МБ на проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» від 12.11.2014р.

Відповідно до предмету вказаного договору замовник аукціону доручає, а Організатор аукціону бере на себе зобов'язання від імені замовника аукціону підготовити та провести аукціон (аукціони) з продажу майна підприємства-боржника ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд».

Пунктом 2.1 договору передбачено, що замовник аукціону зобов'язаний надати організатору аукціону відомості про склад майна, характеристики, початкову вартість майна боржника, яке підлягає продажу, умови продажу майна та строки проведення аукціону. Пунктом 2.1.2 визначено, що замовник аукціону зобов'язаний надати організатору аукціону у формі заявки, яка є невід'ємною частиною дійсного Договору інформацію, зазначену в попередньому пункті, документи і матеріали, необхідні для розміщення оголошення про аукціон, включаючи проект договору купівлі-продажу, а також в електронному вигляді фотографічні зображення майна (речей), що продаються.

На виконання вказаних вимог передбаченими Договором-доручення №121101 МБ від 12.11.2014р. на проведення аукціону з продажу майна ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» ліквідатором 29.10.2015р. було надано організатору аукціону Заявку №4 на продаж майна боржника.

В подальшому ухвалою Індустріального районного суду від 25.12.2015р. у справі №202/9487/15-к було задоволено клопотання прокурора Дніпропетровської міської прокуратури №1 Дніпропетровської області Геня П.М. про накладення арешту на приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-20, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-8 загальною площею 788,0 м2, що розташовано за адресою АДРЕСА_1 та, відповідно, накладено арешт на зазначене майно.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на виконання зазначеної ухвали, за заявою Слідчого відділу Індустріального ВП ДВП ГУНП у Дніпропетровській області, на приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-20, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-8 загальною площею 788,0 м2, що розташовано за адресою АДРЕСА_1, що належить ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд», накладено арешт, про що державним реєстратором Дніпропетровського МУЮ 28.12.2015р. внесено запис про обтяження №12810677.

Разом з тим, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015р. було скасовано арешти чи інші обмеження щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном, що належить на праві власності ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд».

Дана ухвала набрала законної сили з моменту її винесення, а саме 29.12.2015р., про що зазначено в самій цій ухвалі.

На момент проведення аукціону 30.12.2015р. дане судове рішення також було чине.

При цьому арбітражний керуючий не наділений повноваженнями надавати оцінку судовому рішенню, що набрало законної сили та є чинним.

Порядок проведення та скасування аукціону з продажу майна банкрута регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», отже фактично повноваження стосовно відміни аукціону або заборони проводити відповідний аукціон покладені на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.

Відповідно до ч.15 ст.16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Згідно з абз.8 ч.1 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Частиною 2 статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків передбачених цим Законом.

В редакції Закону від 07.07.2014р. частину другу статті 2 виключено на підставі Закону №1258-VII від 13.05.2014р., проте, згідно з п.1-1 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону в редакції від 07.07.2014р., положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Оскільки провадження у справі №904/9685/13 у справі про банкрутство ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2014р., розгляд даної справи здійснюється відповідно до норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 11.08.2013р.

Так, 30.12.2015р. було проведено другий повторний аукціон з продажу майна боржника частинами та укладено договір купівлі-продажу №1 з переможцем аукціону - ОСОБА_13,від імені якої діяв представник по довіреності, посвідченої приватним нотаріусом, Антонюк А.В.

30.12.2015р. приватним нотаріусом Бондар Іриною Михайлівною Дніпропетровського нотаріального округу видано свідоцтво про придбання ОСОБА_13 нерухомого майна приміщення магазину у будівлі літ. А-3: у підвалі приміщення №2 позиції 1-20, на першому поверсі приміщення №1 позиції 1-8 загальною площею 788,0 м2, що розташовано за адресою АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що дії приватного нотаріуса Бондар Ірини Михайлівни Дніпропетровського нотаріального округу щодо прийняття рішення та реєстрації права власності на вказане нерухоме майно та саме це рішення про державну реєстрацію були оскаржені ПАТ «ВТБ БАНК» в судову порядку в рамках адміністративної справи №804/663/16, з посиланням, зокрема, на наявність під час проведення аукціону арешту майна, накладеного ухвалою Індустріального районного суду від 25.12.2015р. у справі №202/9487/15-к.

Судовим рішенням у справі №804/663/16, що набрало законної сили, та яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «ВТБ БАНК» в частині визнання протиправними дій приватного нотаріуса Бондар Ірини Михайлівни Дніпропетровського нотаріального округу відносно прийняття рішення та реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно та про визнання нечинним та скасування цього рішення, встановлено, що на момент здійснення приватним нотаріусом оскаржуваної дії відповідач керувався ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області, якою скасовано арешти чи інші обмеження щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном, що належить на праві власності ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» (м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», буд. 50, код ЄДРПОУ 13472597). Зазначена ухвала на момент здійснення оскаржуваної дії мала законну силу (а.с.97-100, 101-105 том 2).

В акті перевірки комісією стверджується про те, що позивач, як замовник аукціону, не мав права доручати організатору його проведення через наявність арешту.

Однак, по-перше, як вбачається з матеріалів перевірки, заявка на проведення другого повторного аукціону була подана ліквідатором ще до винесення ухвали Індустріального районного суду від 25.12.2015р. у справі №202/9487/15-к про накладення арешту, по-друге, на момент проведення цього аукціону існувала ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015р. у справі №904/9685/13, якою скасовано арешти чи інші обмеження щодо розпорядження рухомим та нерухомим майном, що належить на праві власності ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» (м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», буд. 50, код ЄДРПОУ 13472597), та яка станом на 30.12.2015р. була такою, що набрала законної сили і, відповідно, не могла ставитися під сумнів ні ліквідатором, як замовником аукціону, ні іншими його учасниками.

Крім того, суд враховує, що на момент проведення аукціону постановою заступника начальника СВ Індустріального ВП ДВП ГУПН в Дніпропетровській області капітаном поліції Спонинець Л.М., за погодженням з начальником СВ Індустріального ВП ДВП ГУПН в Дніпропетровській області майором поліції Пархоменко Н.В., 30.12.2015р. було закрито кримінальне провадження, в рамках якого було накладено вищевказаний арешт, а саме: кримінальне провадження №12015040660002222 від 24.12.2015р., порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 191 КК України, у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

При цьому відповідно до вимог ч.3 ст.174 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

З огляду на викладене, станом на 30.12.2015р. (на день проведення повторних торгів) кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР за №12015040660002222 від 24.12.2015 р., та за яким накладено арешт на майно ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», вже було закрито, а ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2015р. у справі №904/9685/13 про банкрутство ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» було скасовано арешти чи інші обмеження щодо розпорядження рухомим і не рухомим майном, що належить на праві власності ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд».

При цьому відповідачами не надано суду жодного доказу на спростування даних обставин.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 не було допущено грубого порушення абзацу 6 частини 2 статті 41 Закону про банкрутство.

З огляду на зазначене, у відповідачів були відсутні правові підстави для притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідно до пункту 5 частини першої статті 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пункту 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013р. №93/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2013р. за №117/22649, та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Також аналізуючи порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 абзацу 13 частини 2 статті 41 Закону про банкрутство (ліквідатором не вижито заходи спрямовані на повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а саме, активів у вигляді корпоративних прав ТОВ «Тріангулум» та ТОВ «Таурі», що призвело до зменшення ліквідаційної маси), яке було встановлено під час позапланової невиїзної перевірки, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Як визначено у Акті про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого за № 35/10-40 від 12.05.2016 р. одним з порушень, які були виявлені під час перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час проведення ліквідаційної процедури ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» стало те, що ліквідатором не вижито заходи спрямовані на повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а саме, активів у вигляді корпоративних прав ТОВ «Тріангулум» та ТОВ «Таурі», що призвело до зменшення ліквідаційної маси.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2014 р. у справі № 904/9685/13 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», введено процедуру розпорядження майном та розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2014 р. по справі № 904/9685/13 ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» (49085, м. Дніпропетровськ, пр. Газети «Правда», буд. 50, код ЄДРПОУ 13472597) визнане банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_3 від 30.04.2013 р.) (а.с.91-94 том 1).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців від 28.01.2015 р. за № 19984861, станом на 28.01.2015 ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» була одноосібним власником підприємств: ТОВ «Таурі» (код ЄДРПОУ 38528634) та ТОВ «Тріангулум» (код ЄДРПОУ 38528629) (а.с. 27 том 3).

Ліквідатор ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» ОСОБА_1 листами від 30.01.2015р. звернувся до керівництва підприємств ТОВ «Таурі» та ТОВ «Тріангулум» з проханням надати копії статутних документів та відомостей щодо діяльності підприємства, з метою формування ліквідаційної маси боржника (а.с. 29-30, 31-32 том 3).

ТОВ «Таурі» листом від 17.02.2015 р. надало ліквідатору ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» ОСОБА_1 відповідь, у які зазначило, що згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Таурі» від 26.12.2013 р. власником корпоративних прав ТОВ «Таурі» та єдиним учасником підприємства є ОСОБА_7, в зв'язку з чим у керівника ТОВ «Таурі» відсутні підстави для надання запитуваних ліквідатором ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» документів (а.с. 38 том 3). До вказаного листа у якості додатку надано копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Таурі» від 26.12.2013 р. (а.с. 39-42 том 3).

ТОВ «Тріангулум» листом від 25.02.2015 р. надало ліквідатору ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» ОСОБА_1 відповідь, у які зазначило, що згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Тріангулум» від 26.12.2013 р. власником корпоративних прав ТОВ «Тріангулум» та єдиним учасником підприємства є ОСОБА_7, в зв'язку з чим у керівника ТОВ «Тріангулум» відсутні підстави для надання запитуваних ліквідатором ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» документів (а.с. 33 том 3). До вказаного листа у якості додатку надано копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Тріангулум» від 26.12.2013р. (а.с. 34-37 том 3).

Так, 26.12.2013р. між ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» та ОСОБА_7 було укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Тріангулум», а також Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Таурі», відповідно до змісту яких ОСОБА_7 придбав у ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» 100 відсотків статутного капіталу ТОВ «Тріангулум» та ТОВ «Таурі», відповідно, за 1,00 грн.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців від 25.07.2016 р. за № 1001182581, станом на 25.07.2015 ОСОБА_7 є одноосібним власником підприємства ТОВ «Таурі» (код ЄДРПОУ 38528634) (а.с. 43-47 том 3).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців від 25.07.2016 р. за № 1001182617, станом на 25.07.2015 ОСОБА_7 є одноосібним власником підприємства ТОВ «Тріангулум» (код ЄДРПОУ 38528629) (а.с. 48-52 том 3).

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII, правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Наведені обставини свідчать про те, що позивачем не було вжито у повному обсязі заходів спрямованих на повернення майна банкрута ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд», що знаходиться у третіх осіб, а саме, активів у вигляді корпоративних прав ТОВ «Тріангулум» та ТОВ «Таурі», оскільки позивачем не надано до суду доказів, що ТОВ «Молочна фабрика «Рейнфорд» відчужило корпоративні права на ТОВ «Тріангулум» та ТОВ «Таурі» за цінами не нижчими від ринкових. Проте, оскільки дане порушення не є грубим, як то визначено у Акті про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого за № 35/10-40 від 12.05.2016 р., то воно не може бути підставою для застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді анулювання свідоцтва.

Щодо висновків комісії Головного територіального управління юстиції у м. Києві у складі голови комісії начальника відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві стосовно частини 7 статті 41 Закону про банкрутство - ліквідатором не надано інформації, яка підтверджує закриття 24-х рахунків боржника відкритих у банківських установах слід зазначити наступне, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно ч.7 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов'язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

У ході ліквідаційної процедури ліквідатором ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» виявлено рахунки банкрута, відкриті у банківських установах, на яких відсутні кошти та існує заборгованість по розрахунково - касовому обслуговуванню (РКО) в зв'язку з чим, для закриття рахунків необхідно погасити заборгованість та надати до банківських установ картки із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчені нотаріально, що потребує додаткових грошових витрат банкрута.

Частиною 7 ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що ліквідатор виконує свої повноваження до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про припинення юридичної особи - банкрута.

Отже, станом на дату виявлення порушення ліквідатором ОСОБА_1 частини 7 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідаційна процедура ТОВ «Молочна фабрика Рейнфорд» ще не завершилась, у зв'язку з чим твердження перевіряючих про безпідставне не закриття рахунків в термін до 29.07.2015р. є передчасним та таким, що суперечить вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.06.2016 р., оформлене протоколом №48/06/16, та наказ Міністерства юстиції України №2254/5 від 22.07.2016р. про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 НОМЕР_3, виданого 30.04.2013р., є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вчинені суб'єктами владних повноважень, не на підставі, не у спосіб та не у межах повноважень, що передбачені Конституцією України і Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого ОСОБА_1 відбулось буз наявності достатніх правових підстав для цього, а саме: за відсутності вчинення особою грубого порушення законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

З приводу позовних вимог про визнання протиправними дій комісії Головного територіального управління юстиції у м. Києві у складі голови комісії начальника відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Німак І.В. та членів комісії: заступника начальника відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Пантелієнко В.В. та головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Писарчук М.Б. по складанню акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №35/10-40 від 28.04.2016 р. позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 №35/10-40 від 28.04.2016 р., колегія суддів приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Аналізуючи спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що питання про визнання протиправними дій комісії Головного територіального управління юстиції у м. Києві у складі голови комісії начальника відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Німак І.В. та членів комісії: заступника начальника відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Пантелієнко В.В. та головного спеціаліста відділу з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у м. Києві - Писарчук М.Б. по складанню акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №35/10-40 від 28.04.2016 р. позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 №35/10-40 від 28.04.2016 р., - не підлягають задоволення, оскільки оскаржувані дії по своїй суті були вчинені в порядку проведення перевірки та складанні акту, а акт в даному випадку не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії в розумінні положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення відповідача і сам по собі не породжує певних правових наслідків для позивача, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить фахівець, який проводить перевірку.

Права та обов'язки для суб'єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту, а дії органу по складанню акту перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі ці дії не тягнуть для особи будь-яких правових наслідків, оскільки не тягнуть за собою юридичних наслідків.

Таким чином, позовна вимога у вигляді визнання протиправними дій посадових осіб або конкретного органу при складанні акту перевірки та фіксації у ньому її результатів є неналежно обраним способом правового захисту позивача, оскільки вирішення такого спору не захищає саме по собі права чи інтереси позивача. За наявності обґрунтованого позову належним способом такого захисту є оскарження рішення суб'єкту владних повноважень, яке і містить обов'язкове для виконання волевиявлення цього суб'єкта владних повноважень відносно конкретної особи.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення та наказу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16 червня 2016 року, оформлене протоколом №48/06/16, про застосування до Арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2254/5 від 22.07.2016р. про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1 НОМЕР_3, виданого 30.04.2013р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2016 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Судді: О.М. Турова Н.В.Захарчук-Борисенко О.Б.Ляшко